Рішення

від 24.03.2014 по справі 2-792/11

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-792/11

№ 2/183/88/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2014 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Кравченко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Михалевича А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування завданої моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ферсмерського господарства «Гайваронський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою суду від 22 березня 2012 року були об'єднані в одне провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Гайваронський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування моральної шкоди та справами за аналогічним позовами ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Гайваронський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування моральної шкоди.

30 вересня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування завданої моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що на праві власності йому надлежить земельна ділянка (пай) загальною площею 4,2 кадастрових гектари, кадастровий номер № 1221455800:01:003:0017, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський» без його згоди заволоділо його земельною ділянкою, незаконно отримує прибутки.

В 2007 році відповідачем була засіяна пшениця, на 01.11.2007 року середня урожайність пшениці становило 26 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 11 тонни пшениці (26 ц. х 4,2 га.)

Біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 - 1300 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав прибутки в сумі 13 200 грн. (11 т. х 1200 грн.)

В 2008 році відповідачем була засіяний озимий рапс, на 09.12.2008 року середня урожайність рапсу становило 21 центнер з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 8,5 тонни озимого рапсу (21 ц. х 4,2 га.)

Біржова ціна 1 тонни озимого рапсу становила 1900 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав прибутки в сумі 16 150 грн. (8,5 т. х 1900 грн.).

В 2009 році відповідачем була засіяна пшениця, на 26.10.2009 року середня урожайність пшениці становило 35,5 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 14 700 тонни пшениці (35,5 ц. х 4,2 га.)

Біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав прибутки в сумі 16 170 грн. (14,7 т. х 1100 грн.)

В 2010 році відповідачем був засіяний соняшник, на 03.12.2010 року середня урожайність соняшника становила 15,4 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 6,460 тонн соняшника (15,4 ц. х 4,2 га.)

Біржова ціна 1 тони соняшника становила 4 150 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав прибутки в сумі 26 870 грн. (6,46 т. х 4 150 грн.)

В 2011 році відповідачем була засіяна кукурудза, на 13.12.2011 року середня урожайність кукурудзи становила 49,1 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 20,5 тонн кукурудзи(49,1 ц. х 4,2 га.)

Біржова ціна 1 тони кукурудзи становила 1 600 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав прибутки в сумі 32 800 грн. (20,5 т. х 1600 грн.)

У відповідності до ст. 390 ЦК України, відповідач повинен повернути йому всі отримані доходи.

Також, у відповідності до ст. 53' КУпАП відповідач повинен сплатити на його користь по 1 700 грн. за кожен рік незаконного заволодіння земельної ділянки та її використання.

У відповідності до ст.ст. 536, 1048 ЦК України, відповідач також, повинен сплатити йому проценти за всі роки в сумі 23 910 грн.

Крім того, своїми діями, відповідач завдав йому морально шкоди, оскільки незаконні дії відповідача відволікають його духовно та фізично щодо пошуку роботи, моральну шкоду оцінює у 10 000 грн. за кожен рік незаконного заволодіння земельної ділянки та її використання.

В зв'язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь з Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» незаконно отримані доходи за 2007-2011 роки в сумі 105 190 грн.; в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 50 000 грн.; по 1 700 грн. за кожен рік незаконного заволодіння земельної ділянки; проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 910 грн., судові витрати в сумі 1 173 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені в заяві, просив суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський» в 2007 - 2011 роках не користувалося земельною ділянкою відповідача. Фермерське господарство орендує земельні ділянки, які розташовані поряд з ділянкою позивача. Земельна ділянка ОСОБА_1 тривалий час не оброблялася, була забур'янена, тому, в 2006 році підприємство було змушено убрати зазначену ділянку, засіяти. Рішенням суду за використання в 2006 році земельної ділянки, з фермерського господарства були стягнуті суми отриманих доходів, але, в наступному, підприємством спірна земельна ділянка не використовувалася.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,2 кадастрових гектари, кадастровий номер № 1221455800:01:003:0017, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 568131, виданим Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів.

Судом встановлено, що 01 липня 1997 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області була проведена реєстрація Селянського (фермерського господарства «Гайворонський», що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи (а.с.156)

Згідно Статуту Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський», засновником господарства є ОСОБА_4. (а.с.157)

В обґрунтування свої вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський» в період з 2007 по 2011 рік незаконно використовувало належну йому земельні ділянку.

У відповідності до довідки Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський», підприємство в період 2007 - 2012 роки не засівало земельну ділянку ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є головою фермерського господарства «Ксенія», йому відомо, що на протязі останніх 5 років Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський» не засівало земельну ділянку ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює механізатором, допомагає фермерам, працював у фермера ОСОБА_7. Йому відомо, що є земельна ділянка за каналом м. Підгороднє, яка забур'янена, з 2006 року її ніхто не обробляє.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що у 2008 році працював різноробочим ВФГ «Гайворонський», на одному з полів, які оброблялися господарством одна земельна ділянка була постійно забур'янена, не оброблялася.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що є головою Фермерського господарства «ОСОБА_7», він знайомий з ОСОБА_4, який також є фермером, з його слів відомо, що власник паю ОСОБА_1 не укладав з ним договір оренди, оскільки буде самостійно обробляти належну йому ділянку. З 2006 року земельна ділянка забур'янена, не обробляється.

Свідок ОСОБА_9 в чудовому засіданні пояснив, що його батько ОСОБА_4 є засновником та головою Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський». Йому відомо, що на одному з полів, який орендує його батько, знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 площею близько 4 га., з 2006 року зазначену ділянку ніхто не обробляє.

Суд критично оцінює довідку відповідача та пояснення свідків, вважає їх недостовірними, оскільки вони протирічать іншим доказам у справі.

Так, судом також встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 площею 4,2 га., розташована в одному масиві з земельними ділянками загальною площею 37,8 га., яку орендує Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський», що не заперечувалося відповідачем.

Згідно до акту, складеному 25 жовтня 2007 року заступником начальника управління агропромислового розвитку, головним агрономом КСП «Нижньодніпровський», представником Ювілейної сільської ради, власника земельного паю ОСОБА_1, встановлено, що на земельній ділянці була посіяна та зібрана озима пшениця, а на час обстеження посіяний озимий рапс під урожай 2008 року. (а.с.10,26)

Згідно довідки Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації від 24 липня 2007 року, станом на 22 липня 2009 року на належній йому земельній ділянці посіяна озима пшениця.

У відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 12 жовтня 2010 року, проведеного депутатом та землевпорядником Ювілейної селищної ради та спеціаліста Дніпропетровського районного управління агропромислового розвитку, встановлено, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні, межі земельної ділянки визначені орієнтовно, зі слів власника та на підставі схематичної земельно-кадастрової інформації, виявлені посіви соняшника.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 16 вересня 2011 року проведеного депутатом Ювілейної селищної ради, в.о. начальника відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції, головного спеціаліста з інженерно-технічного забезпечення, безпеки праці та автомобільного транспорту, власника земельного паю ОСОБА_1 встановлено, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні, межі земельної ділянки визначені орієнтовно, зі слів власника та на підставі схематичної земельно-кадастрової інформації, виявлені посіви кукурудзи.

Оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 площею 4,2 га., розташована в одному масиві з земельними ділянками загальною площею 37,8 га., яку орендує Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський», її межові знаки відсутні, зазначена земельна ділянка засівалася сільськогосподарськими культурами, якими засівалися поля поряд, суд приходить до переконання, що Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський» використовувало земельну ділянку ОСОБА_1

У відповідності до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У відповідності до ст. 398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також, на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ст. 93 Земельного кодексу України Право оренди земельної ділянки, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки судом встановлено, що між Селянським (фермерським) господарством «Гайворонський» та ОСОБА_1 договір оренди землі не укладався, господарство використовувало земельну ділянку без законних підстав.

У відповідності до ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Як встановлено судом, в 2007 році на земельній ділянці позивача відповідачем була засіяна пшениця.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 01.11.2007 року середня урожайність пшениці становило 26 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, сдом встановлено,що відповідачем було отримано 11 тонни пшениці (26 ц. х 4,2 га.)

Згідно довідок, біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 - 1300 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 13 200 грн. (11 т. х 1200 грн.)

Як встановлено судом, в 2008 році на земельній ділянці позивача відповідачем був засіяний озимий рапс.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 09.12.2008 року середня урожайність рапсу становила 21 центнер з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 8,5 тонни озимого рапсу (21 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тонни озимого рапсу становила 1900 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 16 150 грн. (8,5 т. х 1900 грн.).

Як встановлено судом, в 2009 році на земельній ділянці позивача відповідачем була засіяна пшениця.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 26.10.2009 року середня урожайність пшениці становило 35,5 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 14 700 тонни пшениці (35,5 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 16 170 грн. (14,7 т. х 1100 грн.)

Як встановлено судом, в 2010 році на земельній ділянці позивача відповідачем був засіяний соняшник.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 03.12.2010 року середня урожайність соняшника становила 15,4 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 6,460 тонн соняшника (15,4 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони соняшника становила 4 150 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 26 870 грн. (6,46 т. х 4 150 грн.)

Як встановлено судом в 2011 році на земельній ділянці позивача відповідачем була засіяна кукурудза.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 13.12.2011 року середня урожайність кукурудзи становила 49,1 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 20,5 тонн кукурудзи (49,1 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони кукурудзи становила 1 600 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 32 800 грн. (20,5 т. х 1600 грн.)

Таким чином за 2007 - 2011 роки відповідачем отримані доходи в сумі 105 190 грн., які, у відповідності до ст. 390 ЦК України повинні бути стягнуті на користь позивача, в зв'язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

В позовній заяві ОСОБА_1, посилаючись на вимоги ст. 53' КУпАП, просив суд стягнути на його користь по 1 700 грн. за кожен рік незаконного заволодіння відповідачем земельною ділянкою та її використання, в зв'язку з чим, суд приходить до наступного.

Статтею 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність фізичних або посадових осіб за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді штрафу на користь держави, а не на користь власника земельної ділянки, а тому, в задоволенні зазначеної частини вимог позивача належить відмовити.

Позивач також в заяві, посилаючись на вимоги ст.ст. 536, 1048 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача на цього користь проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 23 910 грн., в зв'язку з чим, суд приходить до наступного.

Статтею 1048 ЦК України, на яку посилається позивач, визначаються правові підстави одержання процентів за договором позики, а тому. не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки між сторонами не був укладений договір, також, законодавством України не передбачено стягнуся процентів в зв'язку з безпідставним використанням чужого майна, в задоволенні зазначеної частини вимог позивача належить відмовити.

Позивачем заявлені також вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., в зв'язку з чим, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає … у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку із протиправною поведінкою щодо нього.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, яка заподіяла її.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обстави, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд приходить до переконання, що діями відповідача, які полягали в незаконному володінні земельною ділянкою позивача на протязі п'яти років, позивачу була спричинена моральна шкода.

Враховуючи обставини справи, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до переконання. що розмір моральної шкоди повинен бути визначений в розмірі 2 500 грн., в зв'язку з чим, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Згідно наданих квитанцій, позивач поніс судові витрати в сумі 1 173 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, ЦПК України, ст.ст. 23, 390, 398, 536, 1048, 1167 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» на користь ОСОБА_1 отримані в зв'язку з використання земельної ділянки доходи за період 2007-2011 роки в сумі 105 190 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2 500 грн.; судові витрати в сумі 1 173 грн., а всього - 108 863 грн. (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят три грн.)

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Д.І. Городецький