Рішення

від 25.03.2014 по справі 909/54/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р. Справа № 909/54/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,

при секретарі судового засідання Полівода С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей",

вул. Промислова, 23А,Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО

Україна"

в особі філії ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

вул. Незалежності 4, 316, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення страхового відшкодування в сумі 20708,73грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Пукіш Т.Р. - представник, (довіреність від 13.01.14 )

Від відповідача представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача, Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Івано-Франківської філії страхового відшкодування в сумі 20 708 ,73грн.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, між сторонами у даній справі 31.10.2012 був укладений договір страхування №580543859.12, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в п.1 Договору (автомобіль марки SUZUKI KIZASHI, номер кузова НОМЕР_2, рік випуску 2012, вартістю 220 тис. грн.).

Страховим випадком за договором визначається пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок ДТП, Пожежа, самозаймання, Попадання каміння, падіння предметів, Противоправні дії 3х осіб, стихійні явища, Угон.

Відповідно до п.8.1 , 8.1.1 Договору, страхувальник має право при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування та правилами, отримати страхову виплату.

Страховик зобов"язаний на підставі п.8.4.3 Договору страхування здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки , що передбачені договором страхування.

04 вересня 2013року, стався страховий випадок, що було зафіксовано в повідомленні про автоаварію від 05.09.2013. У вказаному повідомленні зазначено, що рухаючись заднім ходом на перехресті вул.Промислова-Церковна в м.Івано-Франківську, та пропускаючи вантажний автомобіль, водій транспортного засобу SUZUKI KIZASHI реєстраційний НОМЕР_1 допустив зіткнення з бетонною плитою, яка закривала вибоїну на дорозі.

Зафіксована швидкість руху становила 5 км/год.

Підготувавши усі передбачені договором страхування документи, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку на суму 20708,73грн. Вказана сума відшкодування була визначена на підставі рахунку-фактури №СФ-000878 від 17.10.2013, наданого спеціалізованою СТО, яка належить до сервісної групи станцій технічного обслуговування та гарантійного ремонту транспортних засобів відповідної марки, як це передбачено п.10.2.3, 10.2.3.1 Договору страхування.

Саме такою станцією ТО є ТзОВ "Сага", яким було видано вказаний вище рахунок-фактура та визначено розмір матеріальних збитків завданих Позивачем в наслідок ДТП, яке мало місце 04.09.2013.

Відповідно до п.10.1 Договору страхування, після одержання всіх необхідних документів (відповідно до п.11 Договору), рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 15-ти робочих днів. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15-ти робочих днів з моменту ухвалення рішення про виплату.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не провів оплату страхового відшкодування та відмовився у його виплаті посилаючись на п.12.1.3 Договору страхування, зокрема, подання страхувальником або його представником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Позивач вважає таке обгрунтування відмови Відповідача від сплати страхового відшкодування надуманим та незаконним, а тому звернувся до господарського суду з позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Крім цього, ним подана заява про збільшення розміру позовних вимог, яка 25.02.2014 було долучена до матеріалів справи на підставі ухвали суду від 25.02.2014.

У своїй заяві позивач просить збільшити суму позову на 5149,22 грн., що являє собою страхове відшкодування за ще один страховий випадок, який трапився 23.10.2013 та спричинив шкоду на суму 13807,62 грн. Відповідач частково провів оплату страхових внесків за вказаним страховим випадком в сумі 8658,40 грн., а тому Позивач просить суд достягти решту суми в судовому порядку в межах порушеного провадження у даній справі.

Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Із змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог поданої Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України вбачається, що за страховим випадком , який трапився 23.10.2013 та підлягає відшкодуванню Відповідачем в межах визначених сторонами договірних правовідносин, що регламентуються договором страхування №580543859.12 від 31.10.2012, відповідач фактично визнав свої зобов"язання та провів часткову оплату в сумі 8658,40грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 20708,78 за страховим випадком, який мав місце 04.09.2013, то в їх задоволенні Відповідач просить суд відмовити, оскільки не визнає їх з підстав передбачених п.12.1.3 Договору страхування, а саме: подання страхувальником або його представником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подана Позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог є фактично заявою про зміну предмету та підстави позову.

Однак, одночасна зміна підстав і предмету позову процесуальним законом непередбачена, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Щодо позовних вимог, то Відповідач їх не визнав у повному обсязі, свої заперечення виклав у відзиві на позов №786 від 05.03.2014, в яких вказав, що 04.09.2013 о 23 год в м.Івано-Франківську на вул.Промисловій, водій , який керував автомобілем SUZUKI KIZASHI д/н НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на бетонну плиту. Дана подія була оформлена відповідним чином працівниками автомобільної інспекції.

Однак, обставини викладені в повідомленні про автоаварію та характер пошкоджень автомобіля викликав сумнів у Відповідача, а тому останній звернувся до експертної організації "Укравтоекспертиза" для проведення експертного дослідження з метою встановлення достовірних обставин виникнення пошкоджень автомобіля.

За результатами дослідження експертом був складений висновок №719-13-ТТ від 19.11.2013, в якому вказано, що з технічної точки зору, пояснення водія про механізм утворення всього об"єму пошкоджень автомобіля в результаті наїзду на бетонну плиту заявлених обставинах ДТП, в об"ємі наведеної слідової інформації не підтверджуються відповідністю механізмів отримання всіх пошкоджень і розміщення об"єктів на місці пригоди, що свідчить про технічну невідповідність заявленої версії.

Враховуючи викладені обставини відповідач вважає, що водієм застрахованого транспортного засобу на підставі договору страхування №580543859.12 від 31.10.2012 свідомо були подані недостовірні відомості про факт, причини та обставини настання випадку, що відбувся 04.09.2013 за участю застрахованого автомобіля, з метою отримання страхового відшкодування за його пошкодження.

Зазначена обставина, на думку відповідача, відповідно до п.12.1.3 Договору страхування є підставою для відмови страхувальника у здійсненні страхового відшкодування за пошкодження автомобіля.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився , про причини нез"явлення суду не повідомив.

Зважаючи на вимоги ст. 69 ГПК України, та приймаючи до уваги те, що нез"явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню позову, приймаючи до уваги те, що його позиція викладена у відзиві на позов, суд вважає за можливе розглянути спір без участі уповноваженого представника відповідача, на підставі поданих сторонами доказів та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представника Позивача в обгрунтування позовних вимог, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню приймаючи до уваги наступне:

Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Договором в розумінні ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов"язковість виконання договорів закріплена положеннями ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Між Позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівей", як страхувальником та Відповідачем, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Івано-Франківської філії , як страховиком, 31.10.2012 був укладений договір страхування №580543859.12 предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в п.1 Договору (автомобіль марки SUZUKI KIZASHI, номер кузова НОМЕР_2, рік випуску 2012, вартістю 220 тис. грн.).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.8.1 , 8.1.1 Договору, страхувальник має право при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування та правилами, отримати страхову виплату.

Страховик зобов"язаний на підставі п.8.4.3 Договору страхування здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки , що передбачені договором страхування.

04 вересня 2013року, стався страховий випадок, що було зафіксовано в повідомленні про автоаварію від 05.09.2013. У вказаному повідомленні зазначено, що рухаючись заднім ходом на перехресті вул.Промислова-Церковна в м.Івано-Франківську, та пропускаючи вантажний автомобіль, водій транспортного засобу SUZUKI KIZASHI реєстраційний НОМЕР_1 допустив зіткнення з бетонною плитою, яка закривала вибоїну на дорозі.

Підготувавши усі передбачені договором страхування документи, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку на суму 20708,73грн. Вказана сума відшкодування була визначена на підставі рахунку-фактури №СФ-000878 від 17.10.2013, наданого спеціалізованою СТО, яка належить до сервісної групи станцій технічного обслуговування та гарантійного ремонту транспортних засобів відповідної марки.

Договором страхування, зокрема п.10.2.3, 10.2.3.1, визначено поняття "Спеціалізована СТО". Саме такою станцією ТО є ТзОВ "Сага", яким було видано вказаний вище рахунок-фактура та визначено розмір матеріальних збитків завданих Позивачу в наслідок ДТП, яке мало місце 04.09.2013, та є підставою визначення суми страхового відшкодування.

Згідно ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.10.1 Договору страхування, після одержання всіх необхідних документів (відповідно до п.11 Договору), рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 15-ти робочих днів. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15-ти робочих днів з моменту ухвалення рішення про виплату.

У відзиві на позов, Відповідач не вказує на те, що Позивачем не були надані необхідні документи для одержання страхового відшкодування, тобто визнав їх належними. Проте мотивує свою відмову у його виплаті поданням страхувальником свідомо неправельних відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку, як це передбачено умовами договору страхування та п.3 ст. 26 Закону України "Про страхування".

Суд вважає таке тлумачення Відповідачем договору невірним, оскільки страховий випадок передбачений договором страхування мав місце 04.09.2013, що підтверджується відповідними доказами наданими Позивачем, а саме: Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9259567 виданою УДАІ УМВС , повідомленням про автоаварію та іншими документами.

Таким чином , суд вважає, що у Відповідача виник обов"язок, як страховика здійснити виплату страхової суми, як це передбачено ст. 8 Закону України "Про страхування".

Доводи Відповідача про надання Позивачем неправомірних відомостей щодо предмету договору страхування на думку суду є безпідставними та не підтвердженими належними засобами доказування.

Заключення експертного транспортно-трасологічного дослідження №719-13-ТТ від 19.11.2013 є лише припущення і не можуть слугувати доказом у справі.

На підставі викладених обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача страхового відшкодування за договором страхування №580543859.12 від 31.10.2012 в сумі 20 708 ,73грн. обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні решти суми позовних вимог викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 25.02.2014 слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 626, 628, 629, 979, 990 ЦК України, , керуючись ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" до Відповідача, Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" в особі Івано-Франківської філії про стягнення страхового відшкодування в сумі 20 708 ,78грн.

Стягнути з Відповідача, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (м.Київ , вул.Воровського, 33, код 16285602) в особі Івано-Франківської філії ( вул. Незалежності 4, 316, м. Івано-Франківськ) на користь Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівей" ( вул. Промислова, 23А, м.Івано-Франківськ, код 33645826) - 20 708 ,73грн. страхового відшкодування , а також 1827,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

В задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"