ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" червня 2014 р. Справа № 909/54/14
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Бойко С.М., Данко Л.С.,
при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,
за участю представників:
від позивача - Пукіш Т.Р.
від відповідача (скаржника) - Кравченко Р.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", вих.№1462 від 08.04.2014 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014 року (підписане 01.04.2014 року), cуддя Калашник В.О.
у справі № 909/54/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей", м. Івано-Франківськ
про стягнення страхового відшкодування в сумі 20708,73 грн.
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014 року по справі №909/54/14, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" задоволено частково, присуджено до стягнення на користь останнього з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" - 20708,73 грн. страхового відшкодування.
Суд у рішенні, посилаючись на положення ст.990 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України «Про страхування», умови договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №580543859.12 від 31 жовтня 2012 року, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014 року по справі №909/54/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник, посилаючись на п.3 ст.991 ЦК України, п.3 ст.26 ЗУ «Про страхування», п.12.1.3 договору страхування, а також висновок експертного транспортно - трасологічного дослідження експертної компанії «Укравтоекспертиза» №719-13-ТТ від 19 листопада 2013 року, вважає обґрунтованою відмову страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику, оскільки таким подано недостовірні відомості про факт, причини та обставини настання страхового випадку, у зв'язку з цим, апелянт вказує на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування. Крім цього, скаржник зазначив, що судом неправомірно присуджено до стягнення сума ПДВ у розмірі 3451,46 грн., оскільки, останній, посилаючись на п.п.10.2.1 та 10.2.1.2 договору страхування, вказує на обов'язок в даному випадку страхувальника по оплаті ПДВ.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02 червня 2014 року склад судової колегії змінено: замість судді Дякович О.В. введено суддю Бойко С.М.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014 року по справі №909/54/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Поряд з цим, представник скаржника подав суду клопотання про призначення судової транспортно - трасологічної експертизи (заява вх.№01-05/2538/14 від 02.06.2014 року). Відповідач вважає, що така експертиза може бути проведена по фотографіях, які є в матеріалах справи. Представник позивача проти призначення судової експертизи заперечив.
Колегія суддів, після ґрунтовного вивчення обставин справи, розглянувши дане клопотання, враховуючи положення ст.41 ГПК України, не вбачає підстав для призначення судової експертизи, відтак, наведене вище клопотання скаржника задоволенню не підлягає. Крім того, останній не подав суду жодних доказів щодо неможливості подання такого клопотання під час розгляду справи місцевим господарським судом.
Представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначав, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, оскільки, позивачем виконано всі зобов'язання за договором страхування та надано всі документи, необхідні для виплати такого.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (в тексті договору - страховик) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівей" (в тексті договору - страхувальник) укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №580543859.12, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним в п.1 договору (автомобіль марки SUZUKI KIZASHI, номер кузова НОМЕР_1, 2012 року випуску, без реєстраційного номера).
Згідно п.2 договору страхування, дійсна вартість транспортного засобу становить 220000 грн., крім того визначені страхова сума - 220000 грн., страховий тариф - 5,50%, нульова франшиза за всіма іншими страховими випадками, крім ризику «Угон» та повної загибелі транспортного засобу.
Укладений між сторонами договір страхування діяв з 00:00 год. 31 жовтня 2012 року до 24:00 год. 30 жовтня 2013 року (п.5 договору).
Відповідно до Адендуму №1 від 07.11.2012 року до полісу №580543859.13 за згодою сторін в поліс внесено зміни, у зв'язку з перереєстрацією транспортного засобу в органах ДАІ, новий реєстраційний номер - НОМЕР_2 та вказано рік випуску транспортного засобу - 2011.
04 вересня 2013 року в місті Івано-Франківську на перехресті вулиць Промислова-Церковна відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу SUZUKI KIZASHI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТзОВ «Юнівей», що підтверджується довідкою УДАІ УМВС про дорожньо-транспортну пригоду №9259567 (вих.№22 від 19.09.2013 року) (арк. справи 19).
Відповідно до п.8.2.13 договору страхування, страхувальник, водій чи їх представник зобов'язані письмово оформити заяву про страховий випадок не пізніше 3-ох (трьох) робочих днів з моменту його настання.
На виконання наведеного вище пункту договору, 05 вересня 2013 року позивач повідомив відповідача про страховий випадок, зокрема, зазначив, що пропускаючи вантажний автомобіль по вул. Промисловій, рухаючись заднім ходом, водій застрахованого транспортного засобу допустив зіткнення з бетонною плитою, яка закривала вибоїну на дорозі. Зафіксована швидкість руху становила 5 км/год. Щодо характеру пошкоджених деталей, страхувальник вказав: задній бампер, задні парктроніки, нижня задня частина автомобіля. (арк. справи 22).
В результаті ДТП застрахованому автомобілю SUZUKI KIZASHI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до рахунку-фактури №СФ-000878 від 17 жовтня 2013 року складає 20708,73 грн. (арк. справи 25).
Відповідно до п.10.2.3 договору страхування, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця), за вирахуванням встановленої в п.2 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому, розмір збитків та умови виплати визначаються з урахуванням наведених нижче і зазначених у п.2 договору умов.
У пункті 2 договору страхування визначено, що на випадок пошкодження, транспортний засіб застрахований на умовах «Спеціалізована СТО», відповідно до умов п.10.2.3 договору.
Спеціалізована СТО - СТО, яка належить до сервісної групи станцій технічного обслуговування та гарантійного ремонту транспортного засобу відповідної марки, яка заснована виробником транспортних засобів або його уповноваженим представником у відповідності до законодавства України та рекомендована страховиком для проведення відновлювального ремонту (п.10.2.3.1 договору страхування).
Як зазначено вище, розмір збитків, завданих застрахованому транспортному засобу підтверджується рахунком-фактурою спеціалізованої СТО (Товариства з обмеженою відповідальністю «Сага») №СФ-000878 від 17 жовтня 2013 року та становить 20708,73 грн. (арк. справи 25).
21 жовтня 2013 року позивач звернувся до страховика з заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 20708,73 грн. по страховому випадку, який стався 04 вересня 2013 року з автомобілем SUZUKI KIZASHI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТзОВ «Юнівей» (арк. справи 24).
Відповідно до п.10.1 договору страхування, після одержання всіх необхідних документів (відповідно до п.11 договору), рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 15-ти робочих днів. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15-ти робочих днів з моменту ухвалення рішення про виплату.
Проте, в порушення умов договору, відповідач виплату страхового відшкодування не провів та листом за вих.№4279 від 04 грудня 2013 року повідомив позивача про відмову у виплаті такого на підставі п.12.1.3 договору страхування, у зв'язку з поданням страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт, причини та обставини настання страхового випадку, що відбувся 04 вересня 2013 року за участю застрахованого автомобіля.
У наведеному листі страховик посилається на висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження, проведеного експертною компанією «Укравтоекспертиза» №719-13-ТТ від 19 листопада 2013 року, в якому зазначено, що з технічної точки зору, пояснення водія про механізм утворення всього об'єму пошкоджень автомобіля в результаті наїзду на бетонну плиту при заявлених обставинах ДТП, в об'ємі наданої слідової інформації не підтверджуються відповідністю механізмів отримання всіх пошкоджень і розміщенням об'єктів на місці пригоди, що свідчить про технічну невідповідність заявленої версії.
Не погоджуючись з рішенням страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування, ТзОВ «Юнівей» подало позов до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування в сумі 20708,73 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень ст.990 ЦК України, ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Страховим випадком за договором визначається пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок ДТП, пожежа, самозаймання, попадання каміння, падіння предметів, противоправні дії третіх осіб, стихійні явища, угон.
Згідно статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. При цьому, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Положеннями ст.988 ЦК України передбачено обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Обов'язок страховика здійснити страхову виплату передбачений також п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування».
Відповідно до п.8.1.1 договору страхування, страхувальник має право при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування та Правилами, отримати страхову виплату. Поряд з цим, у пункті 8.4.3 договору передбачено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки, що передбачені договором страхування.
Відтак, після настання 04 вересня 2013 року страхового випадку, позивач відповідно до п.8.2.13 договору страхування, належним чином повідомив страховика про такий та подав заяву на виплату страхового відшкодування та всі, необхідні для здійснення такої виплати, документи.
Згідно п.10.1 договору страхування, після одержання всіх необхідних документів (відповідно до п.11 договору), рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 15-ти робочих днів. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15-ти робочих днів з моменту ухвалення рішення про виплату.
Відповідач, як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування, посилається на подання страхувальником недостовірних відомостей про факт, причини та обставини настання страхового випадку, що відбувся 04 вересня 2013 року за участю автомобіля SUZUKI KIZASHI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до п.12.1.3 договору страхування, підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є подання страхувальником або його представником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.
Проте, відповідачем не доведено належними доказами у чому полягає подання ТзОВ «Юнівей» неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку.
Страхувальник, згідно з п.8.2.13 договору страхування належним чином повідомив страховика про факт настання та обставини, при яких сталася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується повідомленням про автоаварію від 05 вересня 2013 року (арк. справи 22).
Поряд з цим, факт настання страхового випадку підтверджується довідкою УДАЇ УМВС №9259567 (вих.№22 від 19.09.2013 року) та довідкою, виданою старшим інспектором Вусятицьким Л.О. громадянину ОСОБА_4, який керував транспортним засобом при настанні страхового випадку (арк. арк. справи 19-21).
Враховуючи наведене, у страховика не було достатніх підстав для відмови ТзОВ «Юнівей» у виплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №580543859.12 від 31 жовтня 2012 року.
Посилання скаржника на висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження, проведеного експертною компанією «Укравтоекспертиза» №719-13-ТТ від 19 листопада 2013 року не беруться судом до уваги, оскільки, даний висновок суд не може оцінити як належний та допустимий доказ, який підтверджує обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Також судова колегія не бере до уваги і твердження скаржника про неправомірність стягнення судом першої інстанції суми ПДВ у розмірі 3451,46 грн., посилаючись при цьому на п.п. 10.2.1, 10.2.1.2 договору страхування, оскільки, в наведених пунктах договору передбачені умови здійснення відшкодування витрат страхувальника, якщо виплата здійснюється безпосередньо страхувальнику - фізичній особі або вигодонабувачу готівкою або на банківський рахунок.
Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого п.8.4.3 договору страхування та безпідставну відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТзОВ «Юнівей» та стягнення на користь останнього з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 20708,78 грн. - страхового відшкодування.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежного не доведено.
Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2014 року по справі №909/54/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Повну постанову складено 10.06.2014 року
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Бойко С.М.
Данко Л.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2014 |
Оприлюднено | 13.06.2014 |
Номер документу | 39145135 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Якімець Г.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні