Постанова

від 06.03.2014 по справі 2а-4716/10/6/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/20007/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011

у справі № 2а-4716/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстар-ресурс-сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерстар-ресурс-сервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інтерстар-ресурс-сервіс») звернулось до суду з позовом (з уточненням позовних вимог) до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Ялта АРК) про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення на підставі акту перевірки від'ємного значення податку на додану вартість позивача за грудень 2009 року на суму 434856,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання правильності визначення суми від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2009 року, за результатами якої був складений акт від 27.02.2010 №553/23-4/35256176.

Згідно з висновком акту перевірки в порушення п. 1.4 ст. 1 , пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 , пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) завищений податковий кредит у грудні 2009 року на суму 434856,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що всі умови для правомірного включення сум ПДВ у розмірі 434856,00 грн. за податковими накладними до складу податкового кредиту грудня 2009 року позивачем виконано, а висновки в акті перевірки суперечать нормам податкового законодавства.

Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

В разі ж, якщо платник податків вважає, що викладена в акті перевірки інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм процесуального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстар-ресурс-сервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)А.О. Рибченко (підпис)М.О. Федоров