Ухвала

від 25.03.2014 по справі а-8/186-9/431

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ К/800/36846/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2008 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р.

у справі № А-8/186-9/431

за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалВудІндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект»

про визнання недійсним договору та стягнення одержаних за ним коштів,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалВудІндустрія» (далі - відповідач-1, ТОВ «ГалВудІндустрія») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект» (далі - відповідач-2, ТОВ «Проект») про визнання недійсним договору та стягнення одержаних за ним коштів.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. постанову господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2008 р. в частині позовних вимог про визнання недійсним договору, а також за позовними вимогами до ТОВ «Проект» скасовано і закрито провадження у справі. В іншій частині постанову господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Івано-Франківську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-1 письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Відповідач-2 письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Івано-Франківську проводились позапланові перевірки ТОВ «ГалВудІндустрія», в процесі яких встановлено, що між ТОВ «Проект» (Продавець) та ТОВ «ГалВудІндустрія» (Покупець) укладено договір (контракт) № 04/04 від 23.09.2004 року, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець придбаває вироби (дуб половочник). Кількість партій, об'єм кожної партії, асортимент та технічні умови вказані в Додатку 01/04 від 03.09.2004 року.

Податковий орган вважає, що вищевказаний договір має бути визнаний нечинним, оскільки ТОВ «Проект» при його укладенні керувалося метою суперечною інтересам держави і суспільства, так як не мало на меті сплачувати податки і збори. Позивачем зроблено запит до Охтирської МДПІ щодо проведення перевірки ТОВ «Проект», на який остання листом від 11.11.2005 року повідомила, що провести перевірку даного підприємства неможливо, оскільки воно знаходить в процесі банкрутства, а його посадові особи знаходяться у розшуку. Звітності це товариство не подає з липня 2004 року.

Також податковий орган вказує на те, що 09.11.2005 року ст. о/у ВОБ ФСПД МГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську в порядку проведення оперативних дій було відібрано пояснення у директора ТОВ «Проект» Гаврилюка М.В., згідно яких він 14.01.2005 року потрапив у ДТП і після цього, підписавши деякі документи за січень-лютий 2005 року передав печатку підприємства одному із засновників - ОСОБА_6, і з того часу будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не мав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації Головного управління статистики у Сумській області, наданої листом за № 04/2-08-5346 від 07.12.2006 року, один із відповідачів - ТОВ «Проект» ліквідований, про що державним реєстратором виконавчого комітету Охтирської міської ради 27.03.2006 року вчинено відповідну реєстраційну дію за № 16301170001000335.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Проект».

Щодо стягнення в дохід держави з ТОВ «ГалВудІндустрія» одержаного товару або коштів за оскаржуваною угодою на підставі ст. 208 Господарського кодексу України колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому слід зазначити, що зазначені санкції не можна застосовувати за самим фактом несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Разом з тим, позивачем не доведено наявність умислу у сторін (сторони) договору (контракту) направленого на досягнення господарським зобов'язанням мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, первинні документи, які складені за результатами господарської операції між ТОВ «Проект» (Продавець) та ТОВ «ГалВудІндустрія» (Покупець), підтверджують факт виконання вказаного договору та досягнення мети з якою він був укладений, а саме отримання Покупцем товарів, а Продавцем коштів за цей товар.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, враховуючи вимоги ст.ст. 208, 250 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відхилити.

2.Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов