Рішення

від 25.03.2014 по справі 910/393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/393/13 25.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор Сервісез ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

про стягнення 63 791,67 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Губко Л.В. за довіреністю б/н від 03.09.2013 р.;

від відповідача: Гостищев Д.А. за довіреністю № 19/14-а від 02.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор Сервісез ЛТД» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» про стягнення боргу по рахунку на оплату № 63 від 26.01.2012 р. в сумі 3 899,99 грн., по рахунку на оплату № 708 від 10.11.2012 р. в сумі 2 600,40 грн., по рахунку на оплату № 773 від 23.10.2012 р. в сумі 47 292,19 грн., 3 % річних від простроченої суми 73,65 грн., пені за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно з п. 8.4 договору 368,26 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 184,13 грн., по рахунку на оплату № 774 від 23.10.2012 р. суму заборгованості в розмірі 25 642,88 грн., 3 % річних від простроченої суми 39,94 грн., пені за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно п. 8.4 договору у розмірі 199,68 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 99,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги з комплексного прибирання, які не були оплачені останнім, у зв'язку з чим позивач вирішив з метою захисту власних прав та законних інтересів звернутись з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи господарським судом міста Києва позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг по рахунку на оплату № 63 від 26.01.2012 р. в сумі 3 899,99 грн., по рахунку на оплату № 773 від 23.10.2012 р. в сумі 47 292,19 грн., 3 % річних від простроченої суми 298,48 грн., пеню за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно п. 8.4 договору 1492,41 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 746,20 грн., по рахунку на оплату № 774 від 23.10.2012 р. суму заборгованості в розмірі 25 642,88 грн., 3% річних від простроченої суми 161,84 грн., пеню за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно п. 8.4 договору у розмірі 809,22 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 404,61 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. у справі № 910/393/13 (суддя Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. (колегія суддів у складі: Алданової С.О. - головуючого, Дикунської С.Я., Сітайло Л.Г), в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказані рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідач не спожив послуги з комплексного прибирання приміщення за спірний період.

Зокрема, суди відзначили, що відсутність виконання будь-якої з обов'язкових дій, які складають разом комплексну послугу (комплексне прибирання) означає відсутність споживання послуг, а отже не надання їх з боку позивача. Оскільки судами було встановлено обставини неякісного надання позивачем в жовтні 2012 року послуг, зокрема не надавались або надавались не якісно послуги визначені п. п. 2.3. та 2.5. Договору, суди дійшли висновку, що послуги у жовтні 2012 року були надані не в повному об'ємі, відповідно у позивача відсутні підстави стверджувати що послуги були надані відповідно до договору належним чином. При цьому, було відзначено, що матеріали справи не містять підписаного сторонами акту за жовтень 2012 року, а тому строк виконання зобов'язань для відповідача по оплаті наданих йому в жовтні 2012 року послуг позивачем не настав, у відповідності до п. 6.4. Договору. Посилання позивача на п. 4.3. Договору, та його твердження що замовник прийняв надані послуги і не має претензій щодо якості наданих послуг в жовтні 2012 року, суди відхилили, оскільки мотивована відмова відповідача від підписання актів № 755 та № 756 від 31.10.2012 року була надіслана відповідачем позивачу в строки передбачені п. 4.2. Договору. Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача оплати за надані послуги за рахунком № 63 від 26 січня 2012 року, то суди звернули увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення зазначеного рахунку відповідачу, відповідний рахунку акт (№ 123) не підписаний сторонами, відповідно вказані докази не підтверджують обставин, на які посилається позивач обґрунтовуючи свої вимоги, інших доказів надання позивачем відповідачу послуг зазначених в акті та рахунку матеріали справи не містять. Крім того, суди вказали на те, що погодженими умовами замовлення від відповідача щодо надання вказаних додаткових послуг позивачем, матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. у справі № 910/393/13 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. - головуюча, Бернацька Ж.О. - доповідач, Кривда Д.С.) рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. у справі № 910/393/13 було скасовано, справу № 910/393/13 передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що суди обох інстанцій дійшли до передчасного висновку про ненадання відповідачу в жовтні 2012 року та в січні 2012 року послуг відповідно до умов Договору, недоведення факту настання строку для відповідача виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, а також недоведення факту прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань з оплати за Договором, оскільки судами не надано правової оцінки пункту 4.3 Договору щодо відсутності мотивованої відмови у підписанні актів та формам перевірки якості прибирання об'єкту Товариству з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.), які передбачені додатком № 7 до Договору.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-1/434 від 30.07.2013 р. справу № 910/393/13 призначено на повторний автоматичний розподіл та передано судді Ломаці В.С. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/393/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.

04.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої він просить визнати послуги, надані позивачем в жовтні 2012 року на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вулиця Солом'янська, 11 літ. А та зазначені в Акті здачі-прийняття робіт № 756 від 31.10.2012 р. такими, що відповідають умовам договору та прийняті зі сторони відповідача; визнати послуги, надані позивачем в жовтні 2012 року на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вулиця Амосова, 12 та зазначені в Акту здачі-прийняття робіт № 755 від 31.10.2012 р. такими, що відповідають умовам Договору та прийнятими зі сторони відповідача; стягнути з відповідача по рахунку № 773 від 23.10.2012 р. суму заборгованості в розмірі 47 292, 19 грн., 3 % річних від простроченої суми 298, 48 грн., пеню за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно з п. 8.4. Договору - 1 492, 41 грн.; по рахунку на оплату № 774 від 23.10.2012 р.: суму заборгованості в розмірі 25 642, 88 грн., 3 % річних від простроченої суми 161, 84 грн.; пеню за порушення виконання грошового зобов'язання, згідно п. 8.4. Договору - 809, 22 грн.

У вказаній заяві позивач звертає увагу на те, що судом не досліджено спірні рахунки на предмет того, що в них наведені послуги окрім комплексного прибирання: хімічне чищення м'яких меблів, хімічне чищення килимового покриття, оренда брудопоглинаючих килимків, прибирання прилеглої території. При цьому, звертає увагу на те, що умовами Договору не передбачено право замовника відмовитись від оплати послуг у разі наявності претензій щодо їх якості.

Від відповідача 04.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2013 р.

06.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/393/13 було вирішено передати для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. суддею Любченко М.О. було прийнято справу № 910/393/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013 р.

20.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що судом касаційної інстанції не достатньо ретельно було проаналізовано висновки судів попередніх інстанцій, які встановили, що відповідач заявив мотивовану відмову від підписання спірних актів. При цьому, відповідач зазначає, що він завжди підтверджував, що позивач частково надав послуги, які відповідач згоден оплатити. Не дочекавшись від позивача окремо складених актів, рахунків та податкових накладних, відповідач зробив оплату фактично наданих послуг за спірний період на загальну суму 9 144, 40 грн., на підтвердження чого надає платіжне доручення № 1000909949 від 18.09.2013 р. на суму 4 360, 00 грн. та № 1000909948 від 18.09.2013 р. на суму 4 783, 40 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. справу № 910/393/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/393/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013 р.

У судовому засіданні 05.10.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про відмову від заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, яку судом прийнято, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в первісній редакції - згідно з поданою 25.02.2013 р. до господарського суду міста Києва заявою про зміну позовних вимог.

Також, представником позивача було надано суду письмові пояснення, в яких він звертає увагу на те, що наведені відповідачем у його листі-відмові від підписання спірних актів твердження про неналежну якість наданих послуг мають загальний характер, не конкретизовані і не підтверджені жодними доказами. При цьому, щодо представленої відповідачем Форми оцінки якості прибирання об'єкту, позивач зазначає, що вона підписана лише відповідачем.

Від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, відповідно до яких він повторно вказує на те, що ним було надано мотивовану відмову від підписання спірних актів за жовтень 2012 року. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем надавались послуги неякісно, що підтверджується, в тому числі, оцінкою якості прибирання, яка була зроблена за формою, що передбачена додатком № 7 до Договору.

У судовому засіданні 05.11.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.11.2013 р.

У судовому засіданні 26.11.2013 р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. на підставі клопотання представників сторін було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2013 р.

У судовому засіданні 17.12.2013 р. суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи № 910/393/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. справу № 910/393/13 було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/393/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 28.01.2014 р.

У судовому засіданні 28.01.2014 р. від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляду справи на 19.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. розгляд справи призначено на 04.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Васильченко Т.В., справу № 910/393/13 передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято до провадження справу № 910/393/13 та призначено її до розгляду на 04.03.2014 р.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. судом було оголошено перерву до 25.03.2014 р.

При цьому, ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. у відповідності до ст. 65 ГПК України зобов'язано сторін надати суду податкову звітність, складену на виконання зобов'язань за спірним Договором з дати укладення по дату розгляду справи; позивачу, - уточнений та деталізований зміст позовних вимог, з урахуванням оплати рахунку № 63 від 26.01.2012 р.; відповідачу, - на підтвердження викладених в листі вих. № 7720/1 від 08.11.2012 р. обставин, зокрема, докази здійснення денного та нічного прибирання у незадовільній формі, порушення персоналом позивача положень п. п. 2.4., 2.5. спірного Договору, несвоєчасного виконання персоналом позивача своїх посадових обов'язків, виходу персоналу позивача не в повному складі, затримки поставки витратних матеріалів посадовими особами позивача, тощо; письмові пояснення щодо порядку здійснення розрахунку та визначення суми, яку відповідач визнав та оплатив після порушення провадження у справі у розмірі 9 144, 00 грн.; письмові пояснення та докази на підтвердження обставин, що зумовили складання форми перевірки якості прибирання об'єкту в односторонньому порядку, докази виклику представників позивача для складання двосторонньої форми перевірки якості.

13.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача заборгованість по рахунку № 773 від 23.10.2012 р. в сумі 42 932, 19 грн. та по рахунку № 774 від 23.10.2012 р. на суму 24 759, 47 грн., всього 67 691, 66 грн.

21.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої він просить не приймати до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 13.03.2014 р.

Також, 21.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача заборгованість по рахунку № 773 від 23.10.2012 р. в сумі 42 932, 19 грн. та по рахунку № 774 від 23.10.2012 р. на суму 20 859, 48 грн., всього 63 791, 67 грн.

У судовому засіданні 25.03.2014 р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану ним до суду 21.03.2014 р.

При цьому, судом враховано, що фактично вказаною заявою позивач відмовився від позовних вимог про стягнення 460,32 грн. 3 % річних, 2 301,63 грн. пені та 1 150,81 відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Так, в п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наголошено на тому, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відмова від позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та відсотків за користування коштами зумовлює припинення провадження у справі в цій частині.

Так, згідно з приписами п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що заява позивача, якою він змінив розмір позовних вимог та виключив з них пеню, 3 % річних та відсотки за користування грошовими коштами, підписана уповноваженою особою, не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, у зв'язку з чим у суду немає правових підстав не прийняти таку відмову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи зазначене, судом вирішено припинити провадження у справі в частині розгляду позовних вимог про стягнення 460,32 грн. 3 % річних, 2 301,63 грн. пені та 1 150,81 відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Від представника відповідача у судовому засіданні 25.03.2014 р. надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, відповідно до яких він зазначає, що з боку позивача за спірний період (з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.) було неякісно та/або не виконано прибирання холів, коридорів, вестибюлів, підтримування їх в чистоті, прибирання санвузлів. При цьому, відзначає, що представники постійно зв'язувались по телефону з представниками позивача з приводу ненаданих або наданих неякісно послуг для запрошення їх з метою оцінки якості виконаних робіт, а підтвердження визнання низької якості послуг з боку позивача, на думку відповідача, є лист позивача за № 92 від 21.10.2012 р., в якому наводиться комплекс заходів, вжитих позивачем з метою покращення якості послуг. Також, відповідач пояснив, що ним було сплачено по спірним актам 9 144, 40 грн. за послуги: вивіз сміття (2 000, 00 грн. без ПДВ), оренду брудопоглинаючих килимів (1 083, 40 грн. без ПДВ), хімічне чищення килимового покриття (700, 00 грн. без ПДВ), прибирання прилеглої території (1 000, 00 грн. без ПДВ), хімічне чищення мяких меблів (3 625, 00 грн. без ПДВ), хімічне чищення килимових покриттів в іншому офісі (735, 00 грн. без ПДВ).

У судовому засіданні 25.03.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено Договір № AB11USE1779 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги з комплексного прибирання об'єктів (надалі - послуги), здійснювати постачання витратних матеріалів, перелік яких вказано в додатку № 4, та надавати інші послуги, перелік яких вказано в додатку № 3 (надалі - додаткові послуги), а замовник зобов'язується приймати надані послуги, витратні матеріали та додаткові послуги та оплачувати їх на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, послуга з комплексного прибирання складається з основного прибирання (п. 2.1.1. Договору); підтримуючого прибирання (п. 2.1.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, по закінченні кожного місяця, але не пізніше 1 (першого) числа наступного місяця, виконавець надсилає замовнику підписані зі своєї сторони акти наданих послуг (надалі - акти), видаткову накладну на замовлені протягом місяця витратні матеріали, податкову накладну та спільний рахунок - фактуру на оплату послуг, додаткових послуг та витратних матеріалів (надалі - рахунок).

Відповідно до п. 4.2. Договору, замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту повинен розглянути акт та підписати його або надіслати виконавцю мотивовану відмову від підписання акту з переліком претензій щодо наданих послуг (додаткових послуг).

Згідно п. 4.3. Договору, у разі неповернення акта наданих послуг чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акта у терміни, передбачені п. 4.2. Договору, вважається що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов договору і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг.

Відповідно до п. 6.4. Договору, оплата замовником наданих послуг, додаткових послуг та замовлених витратних матеріалів, здійснюється на основі підписаного акту, отриманого замовником рахунку - фактури, та видаткової накладної у перший платіжний день замовника, який настає після завершення строку 30 календарних днів з дати складання акту (але у будь-якому випадку не пізніше, ніж на п'ятий банківський день після завершення 30-ти денного строку). Датою складання акту є дата, вказана в реквізитах акту.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою оплати відповідачем наданих позивачем послуг 01.11.2012 р. позивач направив на адресу відповідача рахунок на оплату № 773 від 23.10.2012 р., акт здачі - прийняття робіт № 755 від 31.10.2012 р., податкову накладну № 41 від 31.10.2012 р. та рахунок на оплату № 774 від 23.10.2012 р., акт здачі - прийняття робіт № 756 від 31.10.2012 р., податкову накладну № 42 від 31.10.2012 р.

19.11.2012 р. на адресу позивача надійшов лист за № 7720/1, датований 08.11.2012 р., яким відповідач відмовився від підписання актів № 755, 756 від 31.10.2012 р.

У вказаному Листі відповідач зазначив, що позивач у жовтні 2012 року не надав відповідачу належні послуги з підтримуючого прибирання, як це передбачено п. 2.4., 2.5. Договору, зокрема, в офісах за адресами: м. Київ, вулиця Амосова, 12 (бізнес-центр Горизонт-парк), а також в м. Києві, вулиця Солом'янська, 11 літер А, - денне підтримуюче прибирання здійснювалось у незадовільній формі, що проявлялось протягом жовтня 2012 року в наступному: недотримання технологічної карти, неякісне миття підлоги, бруд на міжсходових майданчиках та парапетах, брудні порогові килимки, незадовільний стан туалетів, переповнені смітники, несвоєчасна заміна батарейок в освіжувачах повітря, технічний персонал не знає, як користуватись деякими приладами, відсутність сміттєвих пакетів.

Крім того, відповідач відзначив, що у вказаних офісах нічне прибирання також здійснювалось на незадовільному рівні: не на всій території офісу витертий пил, зокрема, в роздягальнях, на рекламних конструкціях, чистка підлоги пилососом проведена лише частково, а не по всій території, брудні кухні, сміття в смітниках, неприємний запах в санвузлах, брудна сантехніка. Також, відповідач зазначив, що мало місце невчасний вихід працівників позивача на об'єкти та вихід не у повному складі та затримка поставки витратних матеріалів.

У відповідь на лист відповідача за № 7720/1 від 08.11.2012 р. позивач направив відповідачу лист за № 96 від 22.11.2012 р., яким просив підписати надіслані акти за жовтень та здійснити оплату наданих послуг, оскільки від відповідача в період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. не надходило претензій щодо якості наданих послуг, а тому позивач вважає їх наданими якісно та у повному обсязі.

При цьому, листом за № 206 від 10.01.2013 р. відповідач звернувся до позивача з проханням надати рахунки-фактури, податкові накладні та акти приймання-передачі наданих наступних додаткових послуг у жовтні 2012 року, відмітивши, що послуги, які не були надані, або надавалися неналежним чином всупереч положенням Договору, не можуть вважатися такими, що згідно законодавства України надані належним чином, а тому оплачуватися не можуть.

У відповідь листом за № 15 від 22.01.2013 р. позивач вказав на те, що всі документи для здійснення оплати за надані послуги були підготовлені, погоджені з відповідачем та передані в оригіналі. При цьому, позивач відзначив, що станом на 21.01.2013 р. він вчасно подав остаточну звітність з податку на додану вартість за грудень 2012 року й подальше будь-яке виправлення рахунків, актів та податкових накладних за грудень 2012 року неможливо. Крім того, позивач вказав на те, що протягом жовтня 2012 року від відповідача не надійшло жодної скарги, претензії, зауваження, рекламації щодо якості послуг, наданих в жовтні 2012 року, у зв'язку з чим позивач просив підписати відповідні акти та оплатити їх.

Також, судом встановлено, що листом за № 7213 від 16.10.2012 р. відповідач звертався до позивача з повідомленням про незгоду з сумою Акту здачі-прийняття робіт № 683 від 28.09.2012 р., оскільки на його думку не всі послуги, зазначені у вказаному акті, були виконані на якісному рівні.

У свою чергу, листом за № 92 від 21.10.2012 р. позивач відзначив, що ним було проведено реорганізацію структурного підрозділу обслуговування корпоративних клієнтів з метою підвищення якості та строків виконання робіт на об'єктах; підрозділ корпоративного обслуговування направлено на додаткове навчання для забезпечення більш новими і прогресивними технологіями в сфері обслуговування; з постачальників хімічних засобів повторно затребувані сертифікати якості на представлену продукцію та результати спектрального аналізу продукції, що постачається; введено контроль на лінії поставки у відділі МТО; проведено набір та навчання нових співробітників на об'єктах, які відповідають стандартам компанії «Астеліт»; в Одеському, Львівському, Донецькому та Дніпропетровському регіонах, адміністратори компанії «Шаден групп» попереджені про відповідальність і правила виводу нових співробітників на об'єкти компанії «Астеліт» і взаємодії з представниками компанії «Астеліт»; всі сервісні співробітники поставлені до відома про виконання додаткових робіт та оплату; кожен співробітник нічної зміни, що обслуговує офіси по вулиці Амосова та Соломенська, отримав направлення на проходження навчання у відділ «Треніг центр» з послідуючою здачею нормативних заліків.

Оскільки відповідач так і не виконав вимог позивача щодо оплати послуг за актами № 755, 756 від 31.10.2012 р., останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Також, оскільки з боку відповідача не було оплачено рахунок № 63 від 26.01.2012 р. на суму 3 899, 99 грн. та рахунок № 708 від 10.11.2011 р. на суму 2 600, 40 грн., вказані суми грошових коштів були заявлені до стягнення з відповідача в примусовому порядку.

При цьому, враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи в господарському суді міста Києва 14.01.2013 р. перерахував позивачу 2 600, 40 грн. в оплату рахунка № 708 від 10.11.2011 р., позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача в якості суми основного боргу - заборгованість за рахунками № 773 від 23.10.2012 р. на суму 47 292, 19 грн., № 774 від 23.10.2012 р. на суму 25 642, 88 грн. та № 63 від 26.01.2012 р. на суму 3 899, 99 грн.

Після направлення справи на новий розгляд відповідач також перерахував позивачу 9 143, 40 грн., на підтвердження чого надає платіжне доручення № 1000909949 від 18.09.2013 р. на суму 4 360, 00 грн. та № 1000909948 від 18.09.2013 р. на суму 4 783, 40 грн.

Крім того, згідно з поясненнями представника позивача, не спростованих відповідачем, був оплачений рахунок № 63 від 26.01.2012 р., що стало підставою для зменшення позовних вимог в цій частині.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вказуючи на те, що позивачем за укладеним між сторонами Договором послуги були надані неякісно або не були надані взагалі, з огляду на що він відмовився від підписання спірних актів.

Досліджуючи наявний в матеріалах справи лист відповідача за № 7720/1, датований 08.11.2012 р., яким відповідач відмовився від підписання актів № 755, 756 від 31.10.2012 р., суд відзначає, що він, на думку суду, не відповідає критерію «вмотивованості» відмови, оскільки наведені в ньому недоліки робіт працівників позивача є неконкретизованими, мають загальний описовий характер та жодним чином не зафіксовані таким чином, щоб як позивач, так і в даному випадку суд мали змогу надати оцінку запереченням відповідача щодо якості наданих позивачем відповідачу послуг (фотознімки, відеозаписи, в тому числі з камер відеоспостереження, якщо такі встановлені, письмові пояснення працівників відповідача та відвідувачів відповідних закладів тощо відсутні).

При цьому, посилання відповідача на складену ним форму перевірки якості прибирання об'єкту, суд оцінює як необґрунтовані, оскільки вона складена в односторонньому порядку.

Належних доказів виклику представників позивача для участі в складанні форми перевірки якості прибирання об'єкту суду не представлено.

Посилання в даному випадку відповідача на те, що він запрошував представників позивача по телефону для участі у фіксації виявлених недоліків, до уваги судом прийняті бути не можуть, оскільки з представлених до матеріалів справи деталізацій вихідних дзвінків для абонентської лінії ТОВ «Астеліт» не вбачається ні змісту телефонних розмов, ні даних про осіб, які вели відповідні телефонні розмови.

Суд ухвалою від 04.03.2014 р. зобов'язував відповідача на підтвердження викладених в листі вих. № 7720/1 від 08.11.2012 р. обставин надати, зокрема, докази здійснення денного та нічного прибирання у незадовільній формі, порушення персоналом позивача положень п. п. 2.4., 2.5. спірного Договору, несвоєчасного виконання персоналом позивача своїх посадових обов'язків, виходу персоналу позивача не в повному складі, затримки поставки витратних матеріалів посадовими особами позивача, тощо; письмові пояснення та докази на підтвердження обставин, що зумовили складання форми перевірки якості прибирання об'єкту в односторонньому порядку, докази виклику представників позивача для складання двосторонньої форми перевірки якості.

Вказаних вимог суду відповідачем виконано не було.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У свою чергу, твердження відповідача про те, що позивач фактично визнав факт надання ним послуг за спірним Договором неналежним чином в своєму листі за № 92 від 21.10.2012 р., суд вважає помилковим.

Так, зі змісту вказаного листа, який було наведено вище, вбачається, що позивач лише наводить перелік заходів, які ним було вчинено для забезпечення якості надання послуг, проте як жодних даних про те, що послуги, надані в жовтні 2012 року, відносно яких було складено акти № 755, 756 від 31.10.2012 р., є неякісними, - такий лист не містить.

У свою чергу, в усіх представлених до матеріалів справи листах позивача, які направлялись на адресу відповідача, позивач стверджує, що послуги, надані в жовтні 2012 року у повному обсязі, якісно, а тому мають бути оплачені.

На підставі зазначеного, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що ним були заявлені мотивовані заперечення проти наданих йому позивачем на підпис актів № 755, 756 від 31.10.2012 р., а отже приходить до висновку, що визначені ними роботи (послуги) були прийняті відповідачем і відповідно мають бути оплачені.

Як зазначалось вище, відповідач під час провадження у даній справі частково оплатив основний борг перед позивачем, визнавши, що частина послуг була надана, на загальну суму 9 143, 40 грн., у зв'язку з чим в іншій частині основний загальний борг за актами № 755, 756 від 31.10.2012 р. в сумі 63 791, 67 грн. має бути стягнутий з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості наданих йому послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір щодо позовних вимог, відносно яких позивачем зменшено позовні вимоги, у зв'язку з їх погашенням відповідачем під час розгляду даної справи, покладаються на відповідача, оскільки спір в цій частині виник з його вини.

При цьому, судові витрати зі сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення 460,32 грн. 3 % річних, 2 301,63 грн. пені та 1 150,81 відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, від яких позивач відмовився, покладаються на позивача, оскільки в цій частині провадження у справі припиняється і такі витрати відповідно не підлягають поверненню, проте як і підстав для їх відшкодування відповідачем немає.

Так, відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення 460 (чотириста шістдесят) грн. 32 коп. 3 % річних, 2 301 (дві тисячі триста одна) грн. 63 коп. пені та 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 81 коп. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 11, літера «А»; код ЄДРПОУ 22859846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор Сервісез ЛТД» (04615, місто Київ, вулиця Артема, будинок 1-5, офіс 617/2; код ЄДРПОУ 37270742) 63 791 (шістдесят три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 67 коп. основного боргу та 1 428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.03.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.О. Любченко

Ю.В. Цюкало