Постанова

від 25.03.2014 по справі 14/399

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа № 14/399

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пащенко М.О. - представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: ОСОБА_3 - представник

від третьої особи-2: ОСОБА_4 - представник

від третьої особи-3: ОСОБА_5 - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО»

на ухвалу Господарського суду м.Києва

від 27.01.2014

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО»

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва

від 30.11.2011р. у справі № 14/399 (головуючий суддя Бондаренко Г.П., судді Цюкало Ю.В., Босий В.П. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка плюс»

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_6, яка діяла від імені позивача як директор, згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ОРО"від 01.11.10 р. № 2/1210 була звільнена з посади директора, у зв'язку з чим на загальних зборах учасників TOB "Киянка-плюс"від 08.11.10 р. був відсутній повноважний представник TOB "ОРО" як учасника, що володіє 70% статутного капіталу. Окрім того, на протоколі № 1\08-11 від 08.11.10 р. відсутній відбиток печатки TOB "ОРО", що, на думку позивача, підтверджує факт проведення загальних зборів TOB "Киянка-Плюс"за відсутності уповноважених представників позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка - Плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, які оформлено протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010 року відмовлено повністю.

23.10.2013 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" про перегляд рішення № 14/399 від 30.11.2011, у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасування зазначного рішення з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обгрунування поданої заяви заявник посилається на Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року по справі № 716/19784/13-ц, в мотивувальній частині якого встановлено наступні факти: що витягом з ЄДРПОУ станом на 17.07.2013 року підтверджується, що ОСОБА_8 - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 11.11.2010 року. Витягом з ЄДРПОУ станом на 29.08.2013 року вже підтверджується, що ОСОБА_8 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 02.11.2010 року. Судове рішення № 716/19784/13-ц набрало законної сили 11.10.2013 року. При цьому заявник посилається на те, що нововиявленою обставиною є сам факт внесення даних до ЄДРПОУ про керівника позивача - ОСОБА_8 саме з 02.11.2010, тобто обставина, яка існувала на момент розгляду справи по суті, однак не була відома суду та учасникам судового процесу.

Заявник звертає увагу суду на те, що в основу рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2011 у справі № 14/399 про відмову у задоволенні позову покладена обставина, що на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка - Плюс" 08.11.2010 року ОСОБА_6, була присутня в якості директора та повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 08.11.2010 року. Однак, згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року по справі № 716/19784/13-ц витягом з ЄДРПОУ станом на 29.08.2013 року підтверджується, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" з 02.11.2010 року був ОСОБА_8 З огляду на викладене, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка - Плюс" від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО", яке володіє 70 % першого була присутня ОСОБА_6, яка на момент проведення загальних зборів не була повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО".

Ухвалою Господарського м.Києва від 27.01.2014 року у справі № 14/399 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО» про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2011р. у справі № 14/399 відмовлено.

Не погодившись з принятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРО» звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та переглянути рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2014р. № 14/399 за нововиявленими обставинами, за результатами прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, місцевим судом істотно порушено норми процесуального права, оскікльи заявнику не було створено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, оскільки клопотання про зупинення провадження у справі № 14/399, які були заявлені ТОВ «ОРО» не були задоволені.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий суд як на підставу для відмови у задоволенні вимог ТОВ «ОРО» посилається на рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.12.2013р. у справі № 22-ц/796/16135/13, яким рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2013р. у справі № 761/19784/13-ц в частині фактичних обставин справи та правового обґрунтування було змінено. На зазначене рішення Апеляційного суду було подано касаційну скаргу, у зв'язку із чим ТОВ «ОРО» було подано через відділ документального забезпечення місцевого господарського суду клопотання від 20.01.2014р. та 27.01.2014р. про зупинення провадження у справі № 14/399 до перегляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ рішення у справі № 22-ц/796/16135/13. Однак, як вбачається із змісту ухвали від 27.01.2014р., місцевий суд не розглянув зазначене клопотання.

Апелянт вважає, що постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ може бути скасовано рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.12.2013р., і в силі залишиться рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2013р. № 761/19784/13-ц, яке встановлює обставини, які на думку апелянта є нововиявленими для перегляду справи 14/399.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників позивача та третіх осіб, враховуючи, що всі учасники судового процесу повідомлялись належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК Укрїни) Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявленими обставинами за своєю правовою природою є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи ( тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен в першу чергу встановити наявність тих фактичних даних, існування яких може істотно вплинути на встановлені під час первісного розгляду справи обставини, та дослідити чим засвідчується існування цих фактичних даних.

При цьому, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України, нововиявленими обставинами є лише фактичні дані, тобто юридичні факти, які згідно з вимогами матеріального закону породжують іншу юридичну оцінку зібраних у справі доказів в порівнянні з тією, що була надана судом під час вирішення спору по суті.

З огляду на зазначене, необхідно розмежовувати новий юридичний факт - нову обставину, існування якої засвідчується новими доказами у встановленому ГПК України порядку, та нову оцінку тих доказів, які вже є наявними у матеріалах справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Стаття 112 Господарського процесуального кодексу України не містить переліку обставин, що їх слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи. Тому у вирішенні цих питань слід керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Однак, головним є те, що не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХII ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Розглядаючи нововиявлені обставини, суд не досліджує зміст рішення, яке набрало законної сили.

Не можуть бути визнані як нововиявлені обставини викладені в рішенні суду в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норми права.

Також, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановляння рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційної скарзі, або які могли бути встановлені судом.

Частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні стати відомі заявникові.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року у справі № 761/19784/13-ц встановлені обставини, на які заявник посилається, як на нововиявлені, було переглянуто Апеляційним судом міста Києва в частині встановлених судом першої інстанції фактів.

Відповідно до рішення Апеляційного суду міста Києва від 10.12.2013 року у справі № 22-ц/796/16135/13 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року у справі № 761/19784/13-ц в частині фактичних обставин справи та правового обґрунтування змінено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що встановлення факту по те, що з 02.11.2010 року ОСОБА_8 є керівником ТОВ "ОРО" не має правового значення для вирішення спору, а суд першої інстанції безпідставно встановив факт, який не має юридичного значення для вирішення справи, обставини та факти щодо повноважного директора ТОВ "ОРО" станом на 2010 рік встановлені іншим судовим рішенням у господарській справі № 14/399. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині встановлених судом обставин (фактичних обставин) та правового обґрунтування щодо дати призначення керівником ТОВ "ОРО" ОСОБА_8 підлягає зміні з виключенням із мотивувальної частини рішення встановлений судом факт про те, що з 02.11.2010 року ОСОБА_8 є керівником ТОВ "ОРО", як такого що не має юридичного значення для вирішення справи.

Таким чином, факт призначення саме з 02.11.2010 року ОСОБА_8 керівником ТОВ "ОРО" та звернення до державного реєстратора про внесення даних відомостей до ЄДРПОУ на даний момент не встановлений рішенням суду з цивільної справи, а отже потребує доведення.

Як вбачаєтсьяз матеріалів справи, місцевий суд витребував матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" (код ЄДРПОУ 32309628) у державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації та у Відділу держаної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, з можливістю надання таких документів через представника ТОВ "ОРО" (заявника). Однак, витребувані господарським судом документи надані не були ні заявником, ні особами, у яких такі документи витребовувались.

Оскільки матеріали справи не містять документів (доказів), які б підтверджували факт призначення керівником ТОВ "ОРО" ОСОБА_8 саме з 02.11.2010 року та факт звернення до державного реєстратора про внесення даних відомостей до ЄДРПОУ, враховуючи те, що інші факти щодо повноважень ОСОБА_6 досліджувалися місцевим господарським судом під час винесення рішення по справі № 14/399 від 31.11.2011р, а отже новими обставинами не є, місцевий суд дійшов правильного висновку, що заявником не доведено факт, на який він посилається, як на нововиявлену обставину.

Крім того, заявником не доведено суду, що будь-які особи, зокрема треті особи у справі знали, та/або могли знати про набуття з 02.11.2010 року ОСОБА_8 повноважень керівника ТОВ "ОРО", та відповідно про припинення з 02.11.2010 року відповідних повноважень ОСОБА_6

Колегія також зазначає, що рішення Шевченківського районного суду від 30.09.2013р. у справі № 761/19784/13-ц не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки, воно не існувало на момент розгляду даної справи та винесення Господарстким судом м.Києва 30.11.2011 рішення у справі № 14/399.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини ( як факту) і нового доказу ( як підтвердження факту); так не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (п.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»).

Таким чином, заявник звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надано суду обставин, які не були відомі господарському суду під час вирішення справи по суті, і які не могли бути поданими суду для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.02.1981р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРО» звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надало суду обставин, які не були відомі господарському суду під час вирішення справи по суті, і які не могли бути поданими суду для прийняття рішення.

Заява позивача не містить нововиявлених обставин, в розумінні вказаних вище норм законодавства, а тому колегія не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд рішення Господарського суду м.Києва від 31.11.2011р. у справі № 14/399 за нововиявленими обставинами.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки судом було розглянуто клопотання заявника про зупинення провадження у справі № 14/399 до перегляду судом касаційної інстанції рішення Апеляційного суду м. Києва № 22-ц/796/16135/13 та відмовлено у задоволенні клопотання, про що винесено відповідну ухвалу з зазначенням підстав відмови зупинення провадження.

Під час розгляду справи представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 14/399 до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ справи № 6-827ск14 за касаційною скаргою ТОВ "ОРО" на рішення Апеляційного суду м.Києва від 10.12.2013р. у справі № 22-ц/796-16135/13, оскільки результати розгляду касаційної скарги мають значення для розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Розглянувши клопотання позивача, вислухавши думку представників третіх осіб, колегія приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку відсутня неможливість розгляду справи № 14/399 до розгляду по суті Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ справи № 6-827ск14.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 27.01.2014р. про залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2011р. у справі № 14/399 є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, а отже відсутні підстави для її скасування, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 91, 93, 99, 101, 103, 105-106, 114 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРО» на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.01.2014 у справі № 14/399 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.01.2014р. у справі № 14/399 залишити без змін.

Матеріали справи № 14/399 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх