Постанова

від 25.03.2014 по справі 2а-8150/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 13245/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Cапіги В.П.,

з участю секретаря судового засідання Луки Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" (далі - ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок") звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000652304/21774 від 24 червня 2011 року та №0000642304 від 24 червня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011 року № 0000642304. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011 року № 0000652304/21774 в частині 1241,29 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана також позивачем - ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», в якій апелянт просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» слід задовольнити, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити часткового з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок", зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 19.12.2007 року та здійснює свою діяльність на підставі статуту, код за ЄДРПОУ 35621418.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова на підставі направлення № 577 від 31 травня 2011 року, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 12740456 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами перевірки було складено акт від 10.06.2011 року № 1451/23-4/35621418 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "ТМ "Барвінок", з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2010 року (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.1, п.2 ст. 215, ст.203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 1.8.ст.1, п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок", чим завищило заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року на 18 444 грн., від'ємного значення у сумі 61538 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на суму 40483 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки керівником ДПІ в Залізничному районі м.Львова 24 червня 2011 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0000652304/21774, яким, за порушення п. 1.8.ст.1, п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок", яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 18444 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок чотири грн.);

№ 0000642304, яким, за порушення п. 1.8.ст.1, п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), ТзОВ "Торгова мережа "Барвінок", зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 61538 (шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять вісім) грн. та 40483 (сорок тисяч чотириста вісімдесят три) грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегією суддів встановлено, що співпраця позивача з ТзОВ "Чистий світ-К" за договором № 10/11 на технічне обслуговування від 10 листопада 2008 року полягала в наданні останнім повного технічного обслуговування техніки виробництва фірми "KARCHER" у відповідності з Додатком № 2 на умовах викладених в Додатку № 1 до Договору, а також в поставці запасних частин та інших матеріалів, необхідних для ремонту та обслуговування обладнання на умовах, викладених в Додатку № 1 до Договору. Згадана техніка (миючі машинки) товариства, використовується останнім для забезпечення своєї господарської діяльності (прибирання супермаркетів). (а.с.20-22, том І).

На підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по вищезгаданих господарських операціях позивачем було додано копію договору № 10/11 на технічне обслуговування від 10.11.2008 року, копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), копії платіжних доручень, належним чином оформлені копії податкових накладних (а.с.29-52, том І).

Оскільки фактичність вказаних господарських операцій позивача з ТзОВ "Чистий світ-К" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які в своїй сукупності вказують на реальність здійснених господарських операцій, на підставі згаданих вище п.1.8 ст.1, п. 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність зменшення суми бюджетного відшкодування за цими відносинами на суму 1241 грн.

Щодо співпраці позивача із ТзОВ "Віктор і КО" та правомірності включення до податкового кредиту суми у розмірі 17203 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Реальний характер господарських операцій із цим контрагентом підтверджується первинними документами: копією договору підряду №4/01/10/12 від 01.09.2010 року, копіями актів виконаних робіт по поточному ремонту, копіями податкових накладних №0210 від 29.09.2010 року та №0209 від 13.09.2010 року, копіями платіжних доручень.

Всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку вказують на реальність даної господарської операції, її відповідності основній меті господарської діяльності товариства.

У розглядуваній справі, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011 року № 0000652304/21774 в частині суми 17203 грн., податковий орган виходив з того, що позивач фактично роботи (послуги) у контрагента ТзОВ "Віктор і Ко" не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були нікчемними.

ТзОВ "Віктор і Ко" виконало для позивача, за договором підряду № 4/01/10/12 від 01.09.2010 року, роботи, які полягали у виконанні ремонтних та експлуатаційних робіт в спорудах, що належать позивачу (або використовуються ним), які використовуються позивачем у своїй господарській діяльності, зокрема у магазинах Барвінок № 38, який розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Л. Українки, 14 Барвінок № 39, який розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Новий Світ (вул. Красовського), 1 "а", Барвінок № 43, який розташований за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 45.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що позивач належними та допустими доказами довів факт реального характеру зазначених господарських операцій, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкових накладних - вимогам п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не спростовується.

На час укладення договору та виконання господарських операцій з виконання бцдівельних робіт контрагент позивача був належним чином зареєстрований та мав свідоцтво платника ПДВ, а тому несплата податків цим контрагентом тягне за собою негативні наслідки лише для цього контрагента та не може бути підставою для визнання нікчемним договору, реальність виконання якого підтверджено належними та допустими доказами.

На час укладення договорів та виконання господарських операцій з виконання будівельних робіт контрагенти позивача були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платників ПДВ, а тому несплата податків цими контрагентами тягне за собою негативні наслідки лише для цих контрагентів та не може бути підставою для визнання нікчемними договорів, реальність виконання яких підтверджено належними та допустимими доказами.

Частиною 4 ст. 72 КАС України встановлено, що лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, норма ч.4 ст.72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Тому апеляційний суд вважає, що не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок чи кримінальне діяння, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Постановою Сихівського районного суду від 29 грудня 2011 року кримінальна справа, на яку посилався суд першої інстанції, закрита, а обвинувачені особи звільнені від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.

За таких обставин матеріали кримінальної справи не є беззаперечним доказом відсутності господарської діяльності юридичної особи, а повинні оцінюватись поряд з іншими доказами.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає правомірним віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ ,,Віктор Ко" та ТзОВ "Чистий світ-К". Тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення підлягають до задоволення.

Стосовно правомірності віднесення до від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000642304 від 24 червня 2011 року, то судом встановлено наступне.

Відповідно до акта перевірки, на думку ДПІ у Залізничному районі м. Львова позивачем неправомірно включило до податкового кредиту у вересні 2010 року наступні суми (в розрізі контрагентів ТзОВ "Торгова мережа Барвінок"): ТзОВ "Компанія "Домінінта Лтд" - 4358,80 грн., ТзОВ "Торговий дім "Наталка" - 13826 грн., ТзОВ "ТД "Беладжіо" - 16746,88 грн., ЗАТ "Галек-Експоком" - 5223,33 грн. ТзОВ "Волиньзовнішторгхліб" - 27,89 грн.

Відповідно до акта перевірки, на думку ДПІ у Залізничному районі м. Львова товариство неправомірно включило до податкового кредиту у жовтні 2010 року наступні суми (в розрізі контрагентів ТзОВ "Торгова мережа Барвінок"): ТзОВ "Компанія "Домінінта Лтд" - 2331,36 грн., ТзОВ "Торговий дім "Наталка" - 7940 грн., ПП "Екоенергобуд"- 14566,01 грн., ТзОВ "Чистий Світ К"- 592,05 грн.; ТзОВ "Акваторія СТ" - 5765,40 грн.; ТзОВ "Львівський спеціалізований комбінат №2" - 13785,88 грн.; ТзОВ "ТД "Беладжіо" - 16557,43 грн.

На підтвердження реальності здійснення операцій із цими контрагентами, окрім копій договорів із вищезазначеними контрагентами, позивачем надано також копії видаткових накладних, копії платіжних доручень, копії належним чином оформлених податкових накладних. Також позивачем надано витяги з наказів на прийняття на роботу осіб, що згідно з видаткових накладних були відповідальними за прийняття даних товарів. Також позивачем було надано копії контрольних стрічок касових апаратів. З цих документів вбачається що товари, які постачалися вищевказаними постачальниками, реалізовувалися кінцевим споживачам.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого їх слід визнати протиправними та скасувати.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0000652304/21774 від 24.06.2011 року в частині не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» задовольнити, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. у справі №2а-8150/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000652304/21774 від 24 червня 2011 року та № 0000642304 від 24 червня 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

В.П. Сапіга