Ухвала

від 03.03.2014 по справі 2а-24991/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. м. Київ К/9991/8153/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011

у справі № 2-а-24991/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним рішення та зобов'язання розглянути питання щодо реєстрації платником податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011, позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про відмову в реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» платником податку на додану вартість. Зобов'язано Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області розглянути питання про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» платником податку на додану вартість.

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 4 ст. 11, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2010 позивачем подано до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми 1 ПДВ, в якій підставою для такої реєстрації вказано абз. «а» п. 2.1 ст. 2 та п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закону № 168/97-ВР).

Листом від 20.10.2010 № 21452 податковим органом повідомлено позивача про відмову в проведенні реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» платником податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням останнього за його юридичною адресою, що підтверджується даними Довідки податкової міліції про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.

Позиція контролюючого органу полягає в тому, що встановлення податковою міліцією на підставі п. 9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 за № 208/4429 (далі Положення), факту незнаходження особи за її юридичною адресою є підставою для відмови у реєстрації такої особи платником податку на додану вартість. При цьому вказує на те, що юридична адреса позивача згідно з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 331130, а саме: 85362, Донецька область, Красноармійський район, с. Гнатівка, вул. Грушевського, не відповідає адресі, зазначеній на печатці Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС»: с. Рівне, Красноармійський район.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Згідно з абз. «а» п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Згідно з абз. 1 п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3 ст. 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам п.п. 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Згідно з п. 9 Положення при реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).

Відповідно до п. 14.1 Положення встановлено, що податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з п. 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені п. 25 цього Положення.

Таким чином, відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням може бути підставою для відмови у реєстрації платником податку на додану вартість лише у разі наявності відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи те, що зазначена у реєстраційній заяві адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання -ДС» відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то встановлення факту незнаходження підприємства за його юридичною адресою чи невідповідності вказаної адреси тій, що зазначена на печатці підприємства, не може бути підставою для відмови у реєстрації платником податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун