Рішення

від 19.12.2008 по справі 42/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            №  42/71

19.12.08

Господарський суд міста Києва в складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про визнання договору укладеним та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про визнання договору укладеним згідно протоколу розбіжностей  Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»за участю представників позивача –Гапоненка Ю.В., довіреність № 243 від 30.09.2008 року, відповідача –Носкової А.В., довіреність № 907/111 від10.01.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання договору укладеним.

Позивач зазначав, що під час укладення між ним та відповідачем договору № 04-022-1-1-1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води виникли розбіжності щодо окремих умов цього договору.

         Посилаючись на те, що відповідач безпідставно не погодив запропоновані ним умови договору, склавши протокол розбіжностей до цього договору, позивач просив задовольнити позов та визнати договір № 04-022-1-1-1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води укладеним у запропонованій ним редакції.

Ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадженн яу справі та призначено до розгляду на 26.02.2008 року (судя Паламар П.І.).

У судовому засіданні 26.02.2008 року відповідач наддав відзив на позовну заяву, в якому просить зобов'язати Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» підписати протокол розбіжностей до договору № 04-022-1-1-1 та скріпити його печаткою, крім того, визнати договір укладеним із включенням до його умов пунктів у редакції згідно протоколу розбіжностей Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

       В судовому засіданні 26.02.2008 року оголошено перерву до 04.03.2008 року.

      26.02.2008 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить зобов'язати Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго»підписати протокол розбіжностей до договору № 04-022-1-1-1 та визнати договір укладеним із включенням до його умов пунктів у редакції згідно протоколу розбіжностей Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

     Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2008 року у прийнятті зустрічної позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»відмовлено.   

29.02.2008 року позивач до канцелярії суду подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати укладеним договір про надання послуг з підвищення тиску холодної води № 04-022-1-1-1 у редакції позивача, при цьому:

- пункт 2.3 Договору викласти у такій редакції: «Акт складається Виконавцем щомісяця і передається Замовнику («нарочно»- з відміткою про його отримання Замовником, або поштою - цінним листом з описом вкладення) до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним. Замовник зобов'язується протягом трьох днів з моменту отримання Акта підписати його, скріпити печаткою та повернути Виконавцеві («нарочно»- з відміткою про його отримання Виконавцем, або поштою - цінним листом з описом вкладення) або надіслати мотивовану відмову від його підписання («нарочно»- з відміткою про його отримання Виконавцем, або поштою - цінним листом з описом вкладення)»;

- пункт 5.2. Договору викласти у такій редакції: «Термін дії Договору автоматично подовжується на той же строк, якщо жодна Сторона за цим Договором за місяць до закінчення терміну його дії письмово не повідомить іншу Сторону про намір припинити дію Договору або змінити його умови. Доказом належного повідомлення є відмітка іншої Сторони про отримання нею повідомлення або доказ направлення цього повідомлення поштою (фінансовий чек поштової установи та опис вкладення у цінний лист з реквізитами повідомлення)»;

- пункт 5.4. Договору викласти у такій редакції: «З моменту підписання цього Договору втрачає силу Договір від «01»липня 2005 № 1 у частині надання послуг за допомогою насосного обладнання, що розташоване у тепловому пункті за адресою: м. Київ, вул. Мільчакова, 3-А».

07.03.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулось до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 42/71 від 16.04.2008 року ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 42/71 від 29.07.2008 року ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду № 42/71 від 16.04.2008 року скасовано, а справу передано до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2008 року справу № 42/71 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 03.12.2008 року, зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про визнання договору укладеним в редакції, згідно протоколу розбіжностей  Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»прийнято для спільного розгляду з первісним позовом (суддя Чебикіна С.О.).

03.12.2008 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача за зустрічним позовом, в якому заперечує проти позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2008 року розгляд справи відкладено на 19.12.2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” з листом від 28.12.2007 року № 03/4847 з пропозицією укласти договори про надання послуг з підвищення тиску холодної води між АЕК “Київенерго” та  ВАТ “АК “Київводоканал”.

Листом від 10.01.2008 № 104/12-13/11-08 ВАТ “АК “Київводоканал” повідомило позивача за первісним позовом, що отримав пропозицію Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про укладення договорів та за результатами її розгляду направив на адресу позивача за первісним позовом примірник погодженого договору та два примірники протоколу розбіжностей до нього з правовим обґрунтуванням по кожному пункту розбіжностей, які просив розглянути, підписати, скріпити печаткою та один примірник протоколу розбіжностей повернути на адресу ВАТ “АК “Київводоканал”.

Не дійшовши згоди щодо запропонованих відповідачем умов договору № 04-022-1-1-1, позивач за первісним позовом  передав переддоговірний спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” не має наміру та не бажає отримувати від позивача послуги з підвищення тиску холодної води, проте товариство має намір укласти договір на відшкодування Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» витрат на експлуатацію насосного обладнання для підвищення тиску холодної води, встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них.

Отже, позивач за первісним позовом має на меті та пропонує укласти відповідачу договори, правовою природою яких є надання послуг з підвищення тиску холодної води, посилаючись на те, що Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65, встановлюють загальний порядок користування системами комунального водопостачання та водовідведення та не встановлюють зобов'язань між сторонами щодо підвищення тиску в системах холодного водопостачання, у зв'язку з чим позивач вважає, що сторони повинні врегулювати свої відносини самостійно, на власний розсуд, шляхом укладення спірного договору.

Натомість, позивач за зустрічним позовом вбачає за доцільне укласти договір про відшкодування Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» витрат на експлуатацію насосного обладнання, встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них. За твердженням позивача, даний вид договору передбачений п. 5.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, ст. 3 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” та п. 1.2 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.01.2006 року № 11, відповідно до яких Водоканал відшкодовує витрати на експлуатацію насосного обладнання теплопостачальним організаціям.

Позивач за зустрічним позовом визнає, що нормативного акту, якому б мав відповідати зміст такого договору, немає, а тому умови договору мають визначатися, виходячи із загальних вимог до договорів та за домовленістю сторін.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно  ст. 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) має бути повною і безумовною.

Виходячи з наведеного, направлення відповідачем за первісним позовом позивачу протоколу розбіжностей є відмовою від акцепту і у той же час є новою пропозицією. Вказаний факт, крім цього, підтверджується іншою правовою природою запропонованого Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” договору.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” також не акцептувала пропозицію ВАТ “АК “Київводоканал” щодо укладання договорів про відшкодування першому витрат на експлуатацію насосного обладнання, встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них, проте передав розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору № 04-022-1-1-1, на вирішення суду та просить визнати укладеним договори про надання послуг з підвищення тиску холодної води у його редакції.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено також статтею 11 Цивільного кодексу України.

Загальні умови укладання договорів, які породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 3 цієї статті укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Відповідно до вимог статті 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю.

Судом встановлено, що жодним правовим актом органу державної влади та органу місцевого самоврядування не встановлена обов'язковість укладання договору про надання послуг з підвищення тиску холодної води, про що також зазначає та наполягає позивач за первісним позовом у позовній заяві, визнає та не спростовує відповідач у відзиві на позовну заяву, а тому спірні правовідносини сторін під час укладання договорів про надання позивачем відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води можуть бути вирішені судом лише за домовленістю сторін.

Частиною 2, 3, 5 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Отже, положення  ч. 3, 4, 5, 7 ст. 181 Господарського кодексу України застосовується у випадках, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов.

Матеріалами справи встановлено, що сторони не погоджуються з умовами договорів, запропонованими одна одній, та мають намір укласти договори, які є різними за своєю правовою природою, сторони не дійшли згоди щодо жодної істотної умови договорів, зокрема, сторони прийняли та погодили лише пункти договору, які містять загальноприйняті умови при укладанні договорів, не розкривають зміст та предмет договору та не відображають мету сторін під час укладання спірного договору.

Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” не має на меті отримувати від Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» послуги з підвищення тиску холодної води, жодний нормативний акт не зобов'язує його укладати з позивачем за первісним позовом договори вищевказаного характеру. Відповідач за первісним позовом зауважив, що договори повинні укладатись лише за домовленістю сторін, та зазначає, що позов АЕК “Київенерго” грубо порушує принцип свободи договору, позбавляє можливості відповідача визначити зміст договору на свій розсуд. Відповідач звертає увагу, що даний спір переданий на вирішення суду без згоди та погодження відповідачем.

Позивач за зустрічним позовом наполягає на укладанні з Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» договорів про відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання, встановленого в котельних, центральних теплових пунктах, прибудовах до них, одночасно зазначаючи, що нормативний акт, якому мав відповідати зміст такого договору, відсутній, а отже умови договору повинні визначатися, виходячи із загальних вимог до договорів та за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

В силу положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або, якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

У відповідності до ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (ч. 2 ст. 180 вказаного нормативного акту). Пунктом 8 цієї ж статті визначено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що сторонами не погоджено всі істотні умови договору про надання послуг з підвищення тиску холодної води, а також договору про відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання, в силу закону та відсутності на це згоди сторін, розбіжності, які виникли між сторонами, в даному випадку не можуть бути в примусовому порядку вирішені судом, а тому позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», викладені у первісному позові, та позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”, заявлені у зустрічному позові, є безпідставним і задоволенню не підлягають.

        Відповідно до ч. 1  ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

         У первісному позові відмовити  повністю.

         У зустрічному позові відмовити повністю.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

           Суддя                                                                           Чебикіна  С.О.