Постанова

від 26.03.2014 по справі 806/71/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Житомир справа № 806/71/14

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

за участі секретаря Шевчук Т.А.,

за участі представника позивача Ковтуна М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" до Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просило зобов'язати Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою м.Житомир вул.Домбровського 44а (№1810136300:08:013:0016), провести державну реєстрацію земельної ділянки та надати товариству витяг із Державного земельного кадастру в двотижневий термін з дня набрання законної сили рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується розпискою про отримання повістки.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17 березня 2008 року між Житомирської міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець на основі рішення 22 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 06.02.2008 року №552 надає, а орендар приймає на строкове користування земельну ділянку для комерційного використання за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського, 44-а. Вказаний договір укладено на 5 років.

30 травня 2013 року рішенням Житомирської міської ради №552, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" договір оренди земельної ділянки площею 0,0120 га від 17.03.2008 року №040820900119, за адресою вул.Домбровського, 44-а, на 5 років (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі)

Також, вказаним рішенням, доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся", після отримання витягу з рішення Житомирської міської ради щодо поновлення договору оренди, представити до управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області технічну документацію із землеустрою для отримання витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку, а органам Держемагенства провести реєстраційні дії про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а також реєстрацію обмежень та/або обтяжень (змін до них) у використанні земель та внести зміни до земельно - облікових даних.

З метою отримання витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку та проведенням органом Держемагенства реєстраційних дії про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а також з метою реєстрацію обмежень та/або обтяжень (змін до них) у використанні земель та внесення зміни до земельно - облікових даних, 29 серпня 2013 року між Приватним підприємством "Земля Поліського Краю" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" (замовник) укладено договір №33, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського, 44-а.

Вказану технічну документацію було спрямовано землевпорядною організацією для узгодження до Управління Держземагенства у Житомирському районі, на що було отримано листа від 30.12.2013 року №37/11-від про повернення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського, 44-а на доопрацювання у зв'язку з невідповідністю Закону України "Про землеустрій" та Постанові Кабінету Мністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного Земельного Кадастру" №1051 від 17.10.2012 року, а саме відсутнє право власності на будівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 №974 "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, реорганізовано територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

Пунктом 2 Указу Президента від 08.04.2011 №445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №394-р "Питання Державного агентства земельних ресурсів", здійснення функцій та повноважень Державного комітету із земельних ресурсів, що припиняється, покладено на Державне агентство земельних ресурсів.

У своїй діяльності відділи Держземагенства керуються Конституцією України, законами України, Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011 (далі Положення).

Згідно з п.п. 22 п. 4 Положення, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки.

Відповідно до п. 7 Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

п.2.1 та 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного Комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 року, визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Судом встановлено, що Закон України "Про землеустрій" та Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного Земельного Кадастру" №1051 від 17.10.2012 року, як і інші нормативно-правові акти не мають посилання на те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинна містити документ, що засвідчує право власності на будівлю, яка находиться на земельній ділянці.

Згідно статті 50 Закону України "Про землеустрій", правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів) повинні включати в себе проекти землеустрою щодо відведення земельних.

Однак, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються в інших випадках ніж технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості).

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач не погодив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) посилаючись на відсутність права власності на будівлю з тих, підстав, що поновлення оренди земельної ділянки було проведено без земельних торгів, що на його думку у відповідності до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, можливе лише у разі розташування на земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, який перебуває у власності фізичних або юридичних осіб. Зазначена позиція підтверджується письмовими запереченнями Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області на адміністративний позов, які містять в матеріалах справи.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на спірній земельній ділянці побудовано приміщення тимчасового павільйону непродовольчих товарів, яке введено в експлуатацію 01.09.2004 року, згідно акту (а.с.71), але на момент розгляду справи право власності на нього позивачем не зареєстровано.

Однак, відповідачем не враховано, що відповідно до тієї ж ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі, що мало місце в даному випадку.

Таким чином, суд вважає повернення відповідачем на доопрацювання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: м.Житомир, вул.Домбровського, 44-а є не обгрунтованим та неправомірним.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо погодження технічної документації, проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу із Державного земельного кадастру є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача погодити технічну документацію, провести державну реєстрацію земельної ділянки та надати витяг із Державного земельного кадастру є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Однак, у зв'язку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) суб'єктом владних повноважень листом від 30.12.2013 року №37/11-від повернута на доопрацювання необгрунтовано, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області розглянути технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою м. Житомир вул. Домбровського 44а (№ 1810136300:08:013:0016) та вирішити питання щодо її погодження з метою проведення державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Зазначене узгоджується з положеннями п.2 ч.2 ст.162 КАС України, згідно якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено обставин яких ґрунтуються його заперечення, а вимоги позивача є частково правомірними, а тому вони підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Зобов'язати Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області розглянути технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою м. Житомир вул. Домбровського 44а ( № 1810136300:08:013:0016 ) та вирішити питання щодо її погодження з метою проведення державної реєстрації вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 31 березня 2014 р.