Рішення

від 27.03.2014 по справі 1625/5167/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1625/5167/12

Номер провадження 22-ц/786/239/14

Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О.

Доповідач Дорош А. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ТОВ «Регіон Експертпроект»

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 листопад 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Регіон Експертпроект», Микільської сільської ради Полтавського району та області, відділу Держземагенства у Полтавському районі, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Регіон», Микільської сільської ради Полтавського району та області, відділу Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання скасування державної реєстрації. Вказала, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8, вона придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1828 га в АДРЕСА_1, яка належала останньому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 353252, виданого Микільською сільською радою Полтавського району та області 07.08.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010854600211. Під час будівництва нею гаража та огорожі сусід ОСОБА_7 повідомив їй про порушення меж його земельної ділянки. Після встановлення межових знаків на місцевості землевпорядником проектної організації ТОВ «Регіон» виявилася невідповідність площі її земельної ділянки фактичному користуванню у результаті часткового накладення суміжної земельної ділянки ОСОБА_7 Просила суд визнати недійсним Деравний акт на право власності на земельну ділянку від 07.07.2008 р. та скасувати його державну реєстрацію, стягнути з ТОВ «Регіон» на її користь судовий збір та вартість юридичних послуг.

05.08.2013 р. позивач надала заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 152-160).

22.08.2013 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_2 надав суду клопотання про заміну первісного відповідача, а саме замінити первісного відповідача - відділ Держкомзему у Полтавському районі на належного відповідача - відділ Держземагенства у Полтавському районі та про заміну первісного відповідача ТОВ «Регіон» на належного відповідача - ТОВ «Регіон Експертпроект» та надав суду заяву про уточнення позовних, в якій просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов»язати відділ Дерземагенства у Полтавському районі скасувати його державну реєстрацію, стягнути з ТОВ «Регіон Експертпроект» на її користь судового збору, вартість проведеної судової експертизи у розмірі 2 448,00 грн. та вартість юридичних послуг у розмірі 5 000 грн. (а.с. 180-181, 182-184).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.09.2013 р. клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про заміну первісних відповідачів задоволено, замінено первісного відповідача - відділ Держкомзему у Полтавському районі на належного відповідача - відділ Держземагенства у Полтавському районі та первісного відповідача ТОВ «Регіон» на належного відповідача - ТОВ «Регіон Експертпроект» у зв»язку з реорганізацією та перейменуванням установ (а.с. 190).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 листопад 2013 року уточнені позовні вимоги - задоволено.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1828 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, серії ЯЖ № 353252, виданого Микільською сільською радою Полтавського району Полтавської області від 07.08.2008 року на ім'я ОСОБА_6, що перереєстрований на ім'я ОСОБА_1, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010854600211, скасовано його державну реєстрацію.

Стягнуто з ТОВ «Регіон Експертпроект» (ТОВ «Регіон») на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір у сумі 436,60 грн., витрати за проведення судово-земельно-технічної експертизи у сумі 2 448 грн., витрати за юридичну допомогу у сумі 5 000 грн., а всього у сумі 7 884, 60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Регіон Експертпроект» просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає чатковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8, позивач ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1828 га, розташовану в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 353252, виданого Микільською сільською радою Полтавського району та області 07.08.2008 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010854600211 (а.с. 8).

Відповідно до договору купівлі -продажу земельної ділянки 01.08.2011 р. зроблено запис у поземельній книзі про перехід права власності у Відділі Держкомзему у Полтавському районі та області (а.с. 8).

Придбавши цю земельну ділянку, ОСОБА_1 почала будівництво житлового будинку та господарських будівель. Коли почалися роботи по підготовці будівництва паркану та фундаменту для гаражу їй було повідомлено сусідом ОСОБА_7, що начебто вона порушила межі його земельної ділянки. Нею було викликано землевпорядника проектної організації, яка проводила встановлення меж земельної ділянки в натурі, ТОВ «Регіон». Встановивши межові знаки на місцевості у відповідності до раніше виготовленої земельної документації, стало відомо, що площа земельної ділянки згідно даних Державного акту не відповідає площі земельної ділянки в натурі.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 22.07.2013 р. № 223 встановлене місце розташування земельних ділянок згідно кадастрової карти з кадастровими номерами 5324083902:02:001:0058 та 5324083902:02:001:0067 на зазначеній відстані, які згідно Державних актів є суміжними, суперечить вимогам п.п. 1.2. та 2.2. Наказу Держкомзему «Про затвердження Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам» № 168 від 15.02.2010 р. При побудові планів земельних діялнок за наданими координатами Х та Y кутів зовнішніх меж земельних ділянок встановлено часткове накладення земельних ділянок ОСОБА_1 НОМЕР_1 та ОСОБА_7 НОМЕР_2 в точках «Н», «В», «О». Встановлено порушення вимог земельного законодавства в частині відсутності відомостей теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, що є порушенням вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» (а.с. 104- 109).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що грубі порушення при складанні технічної документації організацією, яка безпосередньо несе відповідальність за точність та правильність координат та меж земельної ділянки, і стали в прямому причинно-наслідковому зв»язку з виготовленим Державним актом, в якому, як наслідок, внесені дані про земельну ділянку, є невірними. Внаслідок допущених відповідачем помилок в технічній документації виникла ситуація з накладенням земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_7, чим порушено право власності суміжних землевласників.

Проте, повністю з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту уточнених позовних вимог представник позивача просив визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним та скасувати його державну реєстрацію, а також стягнути з ТОВ «Регіон Експертпроек» на користь позивача судовий збір у сумі 436,60 грн., витрати за проведення судово-земельно-технічної експертизи у сумі 2 448 грн., витрати за юридичну допомогу у сумі 5 000 грн., а всього у сумі 7 884, 60 грн., що згідно ст. 74 ЦПК України є судовими витратами.

Висновки місцевого суду в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та скасування його державної реєстрації є вірними, оскільки згідно висновків судової земельно-технічної експертизи від 22.07.2013 р. № 223 дійсно встановлено часткове накладення земельних ділянок суміжних землевласників ОСОБА_1 та ОСОБА_7, що є порушенням права власності на земельну ділянку кожного з них.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків вказаної експертизи. Посилання відповідача ТОВ «Регіон Експертпроект» на наявність штампу про «прийняття обміннного файлу» від 24.03.2008 р. на технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6, не спростовують висновків експертизи від 22.07.2013 р.

Проте, як встановила колегія суддів, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог в частині встановлення грубих порушень при складанні технічної документації організацією, яка безпосередньо несе відповідальність за точність та правильність координат та меж земельної ділянки, та як вбачаться із мотивувальної частини судового рішенняв встановив, що вони є в прямому причинно-наслідковому зв»язку з виготовленим Державним актом, до якого внесені невірні дані про земельну ділянку, та безпідставно, без встановлення вини поклав понесені позивачем судові витрати по справі на відповідача ТОВ «Регіон Експертпроект», оскільки ні позивач, ні її представник не заявляли позовні вимоги до ТОВ «Регіон Експертпроект» про визнання дій неправомірними тощо.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверенням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім цього, місцевий суд, вирішуючи питання про заміну первісного відповідача -ТОВ «Регіон» на належного відповідача - ТОВ «Регіон Експертпроект» у зв»язку з реорганізацією та перейменуванням установи, не звернув увагу на те, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6, виготовлена у 2008 році ТОВ «Регіон» (а.с.11-15), не перевірив чи дійсно мала місце реорганізація та перейменування установи, оскільки згідно наданих відповідачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2013 р. ТОВ «Регіон» (код ЄДРПОУ 24395084, зареєстровано у 1996 році) та ТОВ «Регіон Експертпроект» (код ЄДРПОУ 37710085, зареєстровано у 2011 р.) існують, є самостійними юридичними особами (а.с. 162,163,236,237). Відповідач ТОВ «Регіон Експертпроект» не виготовляв технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6, тому є безпідставним стягнення з нього витрат, понесених позивачем по справі, без пред»явлення позовних вимог та визнання його дій неправомірними. В цій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду ухвалене з порушенням вимог процесуального права, підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення по суті частини вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Регіон Експертпроект» задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2013 року в частині стягнення з ТОВ «Регіон Експертпроект» (ТОВ «Регіон») на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір у сумі 436,60 грн., витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі 2 448 грн., витрати за юридичну допомогу у сумі 5 000 грн., а всього у сумі 7 884, 60 грн. - скасувати та ухвалити нове рішення по суті цих вимог.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Регіон Експертпроект» (ТОВ «Регіон») понесеного судового збору у сумі 436,60 грн., витрат за проведення судово-земельно-технічної експертизи у сумі 2 448 грн., витрат за юридичну допомогу у сумі 5 000 грн., а всього у сумі 7 884, 60 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

С У Д Д І :