Постанова

від 31.03.2014 по справі 922/2785/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 922/2785/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Мордвінової М.Ю.-директор (особисто) приказ №1 від 22.04.2010 р.

відповідача - Єршова Р.В. за довіреністю №264 від 09.12.2013 р.

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат", м. Харків (вх. № 600 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.14 у справі № 922/2785/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ Код", с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларді", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат", м. Харків

про зобов'язання спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДМ КОД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Об'єднання "Агат" (надалі - відповідач), в якій просило суд визнати інформацію, яка була поширена у мережі інтернет - на сайті http://www.lardi-trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ КОД", а також просило зобов'язати відповідача спростувати цю інформацію шляхом її видалення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 січня 2014 року у справі № 922/2785/13 (суддя Лаврова Л.С.) у задоволенні позовних вимог в частині визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації ТОВ "МДМ КОД" відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання видалення недостовірної інформації припинено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що твердження ТОВ "Ларді" про те, що саме відповідач розміщував на сайті негативний відгук про позивача, не підтверджені належними доказами. Також, позивач звертає увагу на те, що ТОВ "Ларді" не є відповідачем у справі, а пояснення були надані ним у статусі третьої особи.

Позивач відзиві на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факти, що входять до предмету доказування, повно з'ясував обставини, що мають значення для справи і правильно дав правову кваліфікацію спірним правовідносинам

3-я особа відзив на апеляційну скаргу не надала, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористалась, про час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що ТОВ "Об'єднанням "АГАТ" (відповідач) було розміщено у мережі Інтернет на сайті http://www.lardi-trans.com відгук на компанію позивача про результати наданих їй транспортних послуг (копія відгуку у паперовій формі додається до позовної заяви), адреса відгуку - http://www. lardi-trans.com/reliability_zone/view_response/16484699469.

У цьому відгуку відповідач звинувачує позивача у тому, що водій запізнився на завантаження, що йому складно було додзвонитися та його телефон рідко був у мережі, а також у тому, що документи переробляли декілька разів. Бал відгуку (згідно з рейтинговою системою сайта на підставі цих балів виставляється рівень надійності підприємства) - негативний. Крім того у відгуку відповідач закликає інших користувачів робити висновки.

Позивач зазначає, що ця інформація не відповідає дійсності по жодному пункту та наносить шкоду його діловій репутації. При цьому позивач вказує на те, що належним чином надавав транспортно-експедиційні послуги відповідачу.

Так, згідно з заявкою № 0000000068 від 04.03.2013 року, водій мав приїхати на завантаження 04.03.2013 р. або 05.03.2013 року. Завантаження відбулось 05.03.2013 року, про що свідчить відмітка у СМК № 169804 (копії заявки та СМК додаються до позовної заяви). Тобто ствердження, що водій запізнився на завантаження є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Що стосується відправлених документів, то згідно з договором № А-00000034, позивач був зобов'язаний відправити оригінали документів після здійснення перевезення. Вантаж був одержаний вантажоодержувачем - 12.03.2013 року, про що свідчить запис у СМК, оригінали усіх необхідних документів були надіслані відповідачу - 13.03.2013 р. та були отримані ним, про що свідчить відмітка на поштовій квитанції (копія додається до позовної заяви). З моменту одержання документів від відповідача не надходило ніяких запитів про заміну неналежно оформлених документів.

Отже, на думку позивача, твердження про те що, ТОВ "МДМ Код" неналежним чином та несвоєчасно оформило документи, не відповідає дійсності. Позивач вважає, що відповідач навмисно розповсюджує недостовірну інформацію, що наносить шкоду діловій репутації його товариству.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації ТОВ "МДМ КОД", суд першої інстанції виходив з положень постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. 277 ЦК України, в зв'язку з чим дійшов висновку, що дану інформацію не можна вважати недостовірною, оскільки вона містить лише оціночні судження щодо дій позивача без зазначення конкретних фактів та обставин.

Що стосується вимог позивача в частині зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом її видалення, суд першої інстанції припинив провадження в цій частині, пославшись на те, що спірна інформація була опублікована саме уповноваженими представниками ТОВ "Об"єднання "Агат", а в подальшому видалена власником сайту за заявою відповідача.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, не з'ясовано та не досліджено докази на підтвердження того, що саме відповідач є автором відповідного інформаційного матеріалу, а прийнято як достовірний доказ пояснення третьої особи з приводу розміщення саме ТОВ «Обєдгнання «Агат» негативного відгуку, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.09.2009 р. № 1 «Про судову практику у спорах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, належним відповідачем у разі поширення інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Проте, матеріалами справами не підтверджено, а позивачем не доведено належними доказами, що саме відповідач є автором інформаційного матеріалу, що розміщений в мережі Інтернет на сайтах з доменною назвою: http://www.lardi-trans.com.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та на інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації може бути порушено шляхом поширення про неї недостовірної інформації.

Частиною 4 ст. 32 Конституції гарантується право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.09 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", в якій зокрема зазначено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Надаючи правову оцінку інформації, яка була викладена на веб - сайті за адресою http://www.lardi-trans.com/reliabiliti_zone/viev_responce/16484699469 та виходячи з обсягу доказів, які були надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що відповідач є автором оспорюваної інформації, а також факт розміщення саме ТОВ «Об'єднання «Агат» негативного відгуку. Крім того, така інформація не містить конкретних фактичних даних щодо діяльності позивача, в той час, як автором тексту викладено лише оціночні судження щодо дій позивача із застосуванням наведених вище мовних засобів, без зазначення конкретних фактів та обставин.

Колегія суддів також зазначає, що у контексті статті 1 ГПК України та статті 3 ЦК України, кожна особа має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, названими статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачами положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

Проте, як вважає колегія суддів, позивачем не доведено документально, що відповідачем були порушені права та/або інтереси позивача як юридичної особи, а також не було доведено факту наявності негативних наслідків через розміщення даної інформації, а отже така інформація не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості, в зв'язку з чим позовні вимоги не мають правових підстав та підлягають залишенню без задоволення за їх необґрунтованістю та недоведеністю.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що власником веб-сайту є ТОВ «Ларді». Однак вказану юридичну особу не було залучено до участі в даної справи в якості відповідача, а надані товариством пояснення під час розгляду справи не можуть вважатися підставою для задоволення позовних вимог за недоведеністю, як факту розповсюдження інформації саме ТОВ «Об'єднання «Агат», як автора інформації, так і факту наявності негативних наслідків через розміщення даної інформації, а також порушення прав та законних інтересів позивача, як юридичної особи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ Код", с. Вільхове на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат" судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського Харківської області від 31.07.2013 р. в сумі 573,50 грн., колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для стягнення вказаної суми сплаченого судового збору в межах даного апеляційного провадження. В той же час, заявник не позбавлений права на звернення до господарського суду з відповідною заявою про прийняття додаткового рішення в порядку ст. 88 ГПК України про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат" на ухвалу господарського Харківської області від 31.07.2013 р. по справі № 922/2785/13.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.01.14 р. у справі № 922/278513 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДМ Код", с. Вільхове (93653, Луганська область, Станично- Луганський район, с. Вільхове, вул. Белінського, 51, код ЄДРПОУ 36859975, в АТ "Ерсте Банк" м. Луганська, р/р № 26004000206052, МФО 380009; в Луганській філії ПАТ КБ "Приватбанк", р/р № 26007060719816, МФО 304795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об"єднання "Агат" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, оф. 309/6, код ЄДРПОУ 37877141, р/р № 26008060384431 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) 609,00 грн. витрат по судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів. .

Повний текст постанови підписано 31 березня 2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.