Рішення

від 14.05.2009 по справі 2/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/382

14.05.09

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»

До                    Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»

Про                  зобов'язання виконати умови договору

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»

до                                          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»

про                                    зобов'язання виконати п. 5 договору та підписати

                                          додаткову угоду

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача (по первісному позову)      не з'явився

Від відповідача (по первісному позову)  Герасимова І.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастен»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»про зобов'язання відповідача виконати умови Договору безвідсоткової позики грошових коштів, укладеного 16 квітня 2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2008р. порушено провадження у справі.

Разом з позовною заявою до суду позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (додано до позову), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастен»просило накласти арешт на майно та розрахункові рахунки відповідача –Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп».

Ухвалою від 27.10.08р. суд задовольнив заяву позивача частково та вжив заходів щодо забезпечення позову.

Від відповідача 04.11.08р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої відповідач просить:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастен»(03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-А; код ЄДРПОУ 34297358) виконати ст. 5 договору № 15/04 безвідсоткової позики грошових коштів від 16 квітня 2007 року, продовжити строк дії договору № 15/04 безвідсоткової позики грошових коштів від 16 квітня 2007 року та строк повернення позики на десять років - до 16 жовтня 2017 року;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастен»(03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-А; код ЄДРПОУ 34297358) підписати додаткову угоду до договору № 15/04 безвідсоткової позики грошових коштів від 16 квітня 2007 року, про продовження строку дії договору № 15/04 безвідсоткової позики грошових коштів від 16 квітня 2007 року та строку повернення позики на десять років - до 16 жовтня 2017 року.

Ухвалою від 04.11.08р. суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та відклав розгляд справи.

Відповідач по первісному позову, не погоджуючись з ухвалою суду від 27.10.08р., оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою від 27.01.09р. Київського апеляційного господарського суду скасовано ухвалу суду від 27.10.08р., а матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою від 16.03.09р. суд призначив розгляд справи на 07.04.09р. та зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастен»виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.08р.   

Представником відповідача по первісному позову в судовому засіданні 07.04.09р. подано суду відзив на первісний позов.

Представники позивача (по первісному позову) в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вимоги ухвали суду від 16.03.09р. позивачем (по первісному позову) не виконано.

Ухвалою від 07.04.09р. суд відклав розгляд справи на 21.04.09р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений.

Представник Відповідача у судових засіданнях підтримував викладені у відзиві обставини, та просив в первісному позові відмовити повністю та задовольнити вимоги його зустрічного позову.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.  Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Представники позивача в призначене судове засідання 21.04.09р. також не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Позивач був належним чином повідомлений про призначення судом засідання на 21.04.09р. –а саме судом було надіслано позивачу ухвалу за адресою його місцезнаходження, у відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України.

Позивачем не надано доказів, що позивач був позбавлений можливості направити повноважного представника в судове засідання 21.04.09р., в тому числі свого керівника.

Зважаючи на вищенаведене, судом не визнано поважною причину неявки представника Позивача в судове засідання 21.04.09р. та суд проводить судове засідання та розглядає справу за відсутності повноважного представника Позивача.

В судовому засіданні 21.04.09р. судом було розглянуто справу по суті та оголошено про закінчення розгляду справи по суті.

Для оголошення, за згодою присутнього представника відповідача, вступної та резолютивної частин рішення по справі, судом було оголошено перерву до 14.05.09р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —         

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастен»(Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Трансроуд груп»(Відповідач) «16»квітня 2007 року було укладено Договір безвідсоткової позики грошових коштів (Договір).

Відповідно до умов укладеного Договору Позивач передав у власність Відповідача грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн.

Зазначені кошти були перераховані на розрахунковий рахунок Відповідача,

що підтверджується платіжним дорученням № 103 від «16» квітня 2007 року та банківською випискою від «17»квітня 2007 року.

Відповідно до п. 3 Договору Відповідач був зобов'язаний повернути Позивачу позику у строк до «16»жовтня 2007 року.

Відповідно до п. 4 Договору повернення позики проводиться шляхом внесення Відповідачем грошових коштів або в касу Позивача, яке оформляється шляхом видачі Позивачем  відповідного документу (розписки, прибуткового касового ордера, тощо), або безпосередньо на поточний рахунок Позивача у банківській установі.

В матеріалах справи відсутні докази повернення Відповідачем Позивачу позики за Договором в сумі 2 000 000,00 грн. шляхом внесення Відповідачем грошових коштів або в касу Позивача, яке оформляється шляхом видачі Позивачем  відповідного документу (розписки, прибуткового касового ордера, тощо), або безпосередньо на поточний рахунок Позивача у банківській установі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вказано в ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Позивачем заявлені вимоги про зобов'язання зобов'язати Відповідача  виконати умови Договору безвідсоткової позики грошових коштів від укладеного 16 квітня 2007 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом при розгляді справи встановлено, що відсутнє нормативне обґрунтування вищевказаних вимог з боку позивача, зокрема, позивачем не визначено, які саме дії слід спонукати вчинити відповідача, оскільки Договір встановлює певний перелік зобов'язань для кожної зі сторін договору, крім того певні зобов'язання сторін по договору прямо випливають з закону, проте, як вже зазначалось вище, позивачем точно не визначено, які саме дії по виконанню договору слід спонукати вчинити Відповідача. Також позивачем не зазначено, яким чином (шляхом вчинення якої саме, або яких саме дій) відповідач має виконати умови Договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;  відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 4 ч.2 ст.54 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч.4 ст.84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). При задоволенні позову в  резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої  вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його порушеного або оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу, оскільки не конкретизовано позивні вимоги, як це передбачається вищенаведеними нормами чинного законодавства. А саме, як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати Відповідача виконати умови Договору від 16.04.07р., тобто, позивачем заявлені вимоги про абстрактне спонукання до виконання точно не вказаних умов договору взагалі, і крім того - на майбутнє.

Задоволення таких позовних вимог унеможливлене вимогами статті 84 ГПК України, згідно з якою господарський суд може зобов'язати вчинити лише конкретні дії.

З урахуванням викладеного вище, судом вбачається, що правові підстави для задоволення первісного позову відсутні, оскільки позивачем було вибрано спосіб захисту порушеного права, який не відповідає чинному законодавству, а отже вимоги позивача по первісному позову є нормативно необґрунтованими, а отже безпідставними, і тому в задоволенні первісного позову належить відмовити.

Щодо вимог по зустрічному позову, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастен»(Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Трансроуд груп»(Відповідач) «16»квітня 2007 року було укладено Договір безвідсоткової позики грошових коштів (Договір), за умовами якого Позивач передав у власність Відповідача грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 103 від «16» квітня 2007 року та банківською випискою від «17»квітня 2007 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вказано в ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5 Договору, Позикодавець (Позивач) зобов'язується на вимогу Позичальника (Відповідача) підписати зміни до Договору, пов'язані зі скороченням або збільшенням строку його дії.

Зважаючи на вищенаведене, Відповідач надіслав Позивачу Вимогу №231 від 24.10.08р. про підписання до 01.11.2008р. додаткової угоди від 24.10.08р. до Договору, що пов'язано зі зміною його строку дії, а саме –продовження строку повернення позики за Договором на 10 років, тобто до 16.10.2017р., та разом із вищевказаною вимогою Відповідачем було надіслало Позивачу відповідні додаткові угоди у двох примірниках.

Стаття 188 ГК України встановлює порядок розірвання господарських договорів.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з поштового фіскального чеку та з опису вкладення у цінний лист, Вимога №231 від 24.10.08р. та Додаткова угода від 24.10.08р. до Договору (у двох примірниках) були Відповідачем надіслані Позивачу 24.10.2008р.

Зустрічну позовну заяву Відповідачем подано до суду –04.11.08р.

Тобто, на 11 (одинадцятий) день від дня направлення Позивачу пропозиції змінити Договір, чим порушено порядок зміни господарських договорів, встановлений ст. 188 ГПК України, де зазначено, що у разі неодержання відповіді у встановлений строк (ст. 188 ГК України встановлений двадцятиденний строк) з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відповідача по зустрічному позову про зміну умов Договору безвідсоткової позики від 16.04.07р. не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не дотримано порядку зміни господарських договорів, встановленого ст. 188 ГК України.

Відповідно ст. 49 ГПК України, в зв'язку визнанням судом необґрунтованими вимог по первісному та зустрічному позовах, та відмовою в задоволенні первісного та зустрічного позовів, судові витрати покладаються на сторін, що їх фактично понесли, та не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяІ.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –27.05.2009р.