Постанова

від 21.03.2014 по справі 805/2880/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2014 р. Справа №805/2880/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 52 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - Голобородька С.О.,

відповідача - Краснопера Р.А., Комаровської Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в згаданій системі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року, які зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість,-

в с т а н о в и в :

03 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» (далі - позивач, ТОВ «РЕСЦЕНТР») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в згаданій системі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року, які зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В обґрунтуванні позовних вимог представник позивача зауважив на хибності висновків акту податкового органу, за наслідком якого внесено корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» щодо нереальності відбуття господарських операцій по отриманню товарів та послуг від ТОВ «Камтур». На підтвердження відбуття таких правочинів та відсутність ознак їх нікчемності позивач посилався на існування відповідних первинних документів, а також відсутність у відповідача обов'язку нести відповідальність, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету. Така позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та Європейського суду з прав людини. До того ж, позивач зазначив, що при здійсненні перевірки відповідач керувався лише даними Інтегрованої автоматизованої системи ДПС «Податковий блок» підсистема «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та актом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області № 3292/15-213/35950774 від 30 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Камтур» (код за ЄДРПОУ 35950774) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками з ТОВ «Надророзробка» (код за ЄДРПОУ 35560057), ТОВ «Агропромислова Фірма «Промагробуд» (код за ЄДРПОУ 35711464), ТОВ «Техіновація» за травень, червень 2013 року. Позивач вважає, що відсутність за юридичної адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладене у позові, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, надали письмові заперечення (арк. справи 63-66, в яких зауважили на правомірності висновків акту з підстав, аналогічних викладеним в акті, та зазначили, що акт не є правовим актом індивідуальної дії, рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а отже оскарження його висновків не є належним способом захисту порушеного права. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» (ЄДРПОУ 38706792, адреса: 83018, Донецька область, м. Донецьк, вул. Сіверська, 1) 17 травня 2013 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа за номером запису 1 266 102 0000 043453, взятий на облік в органах державної податкової служби 18 травня 2013 року за номером 21956228 (арк. справи 48-49). Відповідно до свідоцтва № 200126601 з 24 травня 2013 року є платником податку на додану вартість (арк. справи 50).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕСЦЕНТР» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом постачальником- ТОВ «Камтур» та покупцями - ПП «Укрмотосервіс», ТОВ «ТРАСС-М», за червень 2013 року, за результатами чого складено акт № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року (арк. справи 8-10).

За висновком наведеного акту вбачається, що відповідачем встановлені порушення: пункту 44.1, статті 44, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні позивачем податкового кредиту з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» за червень 2013 року на суму 3 534 893,90 грн.; пункту 44.1, статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виразилося у завищенні позивачем податкових зобов'язань за червень 2013 року з покупцями ПП «Укрмотосервіс» на суму 2 087 249,99 грн. та ТОВ «ТРАСС-М» у розмірі 1 266 074,59 грн.

При здійсненні заходів з метою проведення зустрічної звірки відповідачем використано Інтегровану автоматизовану систему ДПС «Податковий блок» підсистема «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за допомогою яких в результаті аналізу податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідачем встановлено, що податковий кредит ТОВ «Камрут» сформовано за рахунок постачальника ТОВ «Камтур» (сума ПДВ - 3 534 893,90 грн.), податкові зобов'язання - за рахунок покупців ПП «Укрмотосервіс» (сума ПДВ - 2 087 249,99 грн.) та ТОВ «ТРАСС-М» (сума ПДВ - 1 266 074,59 грн.).

Так, при дослідженні взаємовідносин позивача із ТОВ «Камтур» податковим органом використано, зокрема, акт від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області № 3292/15-213/35950774 від 30 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Камтур» (код за ЄДРПОУ 35950774) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками з ТОВ «Надророзробка» (код за ЄДРПОУ 35560057), ТОВ «Агропромислова Фірма «Промагробуд» (код за ЄДРПОУ 35711464), ТОВ «Техіновація» за травень, червень 2013 р. В наведеному акті зазначено, що перевіркою встановлено укладення ТОВ «Камтур» із контрагентами правочинів, у зв'язку з чим в порушення положень Податкового кодексу України: завищено суму податкового кредиту в сумі 12 245 889,69 грн. за травень 2013 року та в сумі 6 501 320,42 грн. за червень 2013 року; завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 245 889,70 грн. за травень 2013 року та на суму 6 501 320,17 грн. за червень 2013 року. Підставами для таких висновків є відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Камтур», у зв'язку з чим - не встановлення документального підтвердження по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що надає привід вважати взаємовідносини ТОВ «Камтур» із контрагентами нікчемними.

Суд зазначає, що наведений акт не містить відомостей щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Камтур» із позивачем. Крім того, суд звертає увагу на те, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин постачальника такого платника із контрагентами.

До того ж, у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом відомості наведених актів не свідчать про невідбуття господарських операцій між позивачем і ТОВ «Камтур».

Така ж позиція викладена у рішеннях Верховного Суд України та Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішеннях від 19 листопада 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Суд також враховує, що у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, а тому він не може нести відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов'язань з ПДВ.

Отже, посилання відповідача на взаємовідносини позивача з підприємствами, які ухиляються від оподаткування, як безумовний доказ встановлення нереальності господарських операцій є безпідставними.

До того ж, відповідачем не надано відомостей, з яких би вбачалося, що в позивача були підстави ставити під сумнів цивільну правоздатність ТОВ «Камтур» та наміри укладати з ним правочини, які мають ознаки нікчемності.

Також, відповідачем зазначено в акті про ненадання позивачем підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ТОВ «Камтур» та щодо виникнення податкових зобов'язань за результатами взаємовідносин з ПП «Укрмотосервіс» і ТОВ «ТРАСС-М», зокрема: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків і первинні документи до них, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, видаткові накладні тощо, - з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно із абзацем 3 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (ділі - Порядок № 1232) орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктом 7 цього Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи

уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 12.3 наказу № 1588 від 09 грудня 20111 року Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - Порядок № 1588) у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність

платника податків за місцезнаходженням.

Як зазначено у пункті 12.4 Порядку № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та

нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника

податків за встановленою формою.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про отримання позивачем запиту про подання інформації у відповідності до пункту 4 Порядку № 1232. У разі неотримання позивачем вищенаведеного запиту про подання інформації, податковою інспекцією мали бути здійснені заходи, передбачені Порядком № 1588. В описовій частині акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року зазначено про відсутність платника податків за юридичною адресою, про що складено акт № 139/22-02 від 30 серпня 2013 року, залишивши поза увагою пункт 12.3 Порядку № 1588, яким не передбачено складення акту замість довідки про неможливість вручення документа платнику податків.

30 серпня 2013 року відповідачем надіслано до відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька запит № 45/22-02.

Відповідно до пункту 12.5 Порядку № 1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби

приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Проте, не дотримавшись місячного строку з дня отамання платником податків запиту про надання інформації та не дочекавшись від відділу податкової міліції відповіді про результати здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи або підтвердження відсутності такої особи за місцезнаходженням, відповідачем 30 серпня 2013 року складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки відповідача з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року.

З огляду на наведене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на абзац перший пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, у розумінні статті 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо ненадання підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Обставини щодо правомірності формування позивачем виникнення податкового кредиту та податкових зобов'язань у червні 2013 року, документи, які б свідчити про правомірність такого формування, податковим органом не досліджені, з огляду на що, висновки про безпідставність відображення в податковому обліку значень податкового кредиту та податкових зобов'язань є необґрунтованими та безпідставними.

До того ж, суд зазначає, що Порядок № 1232 не передбачає складання акту замість довідки про проведення зустрічної звірки.

Податкові-повідомлення рішення за наслідком складення акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року відповідачем не виносились, проте, здійснено корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною цієї справи є правомірність здійснення корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Стосовно цього суд зазначає наступне.

Як встановлено судом і документально підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відносно позивача у справі на підставі акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року, без прийняття податкових повідомлень рішень (арк. справи 67-70).

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідного до цього Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» № 266 від 18 квітня 2008 року затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Рекомендації).

Відповідно до підпункту 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.21 рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У Податковому кодексі України визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому цим Кодексом. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача.

У перевіреному періоді позивачем надавались відповідачеві податкові декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (арк. справи 72-87).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи специфіку ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам в централізованій базі даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, до відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органів тощо.

Представники відповідача в суді підтвердили, що наслідками дій податкового органу щодо внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту відносно позивача за результатами висновків акту перевірки інших показників, ніж були задекларовані підприємством, тягне за собою проведення перевірок податковими органами всіх контрагентів позивача саме з тих підстав, що відповідач в автоматизованій системі зменшив позивачу податкові зобов'язання та податковий кредит.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії відповідача по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

За наслідками здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, отже, і податкові зобов'язання не узгоджувались. Відповідач не довів, що при внесенні змін до автоматизованої системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій з контрагентом постачальником - ТОВ «Камтур» та покупцями - ПП «Укрмотосервіс», ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в згаданій системі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЦЕНТР" за червень 2013 року, які зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 73,08 грн. (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року, зобов'язання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в згаданій системі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року, які зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій з контрагентом постачальником - ТОВ «Камтур» та покупцями - ПП «Укрмотосервіс», ТОВ «ТРАСС-М», за червень 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в системі АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року, які зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» (ідентифікаційний код 38706792) витрати по сплаті судового збору у розмірі 78,03 грн. (сімдесят вісім гривень 03 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 березня 2014 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 26 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.