Ухвала

від 05.05.2014 по справі 805/2880/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року справа №805/2880/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Романенко Т.О.,

за участі представника відповідача Краснопера Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року по справі № 805/2880/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.03.2014 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій з контрагентом постачальником - ТОВ «Камтур» та покупцями - ПП «Укрмотосервіс», ТОВ «ТРАСС-М», за червень 2013 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в системі АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року, які зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» є юридичною особою, зареєстрований 17.05.2013 року виконавчим комітетом Донецької міської ради та включений до ЄДРПОУ за номером 38706792, про що свідчить виписка серії ААВ № 838993 та довідка серії АА № 843981, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200126601 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 48,49,50).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Податковим органом відносно позивача 30.08.2013 року складено акт № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РЕСЦЕНТР» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «Трасс-М» за червень 2013 року (а.с. 8-10).

За тексту вказаного акта вбачається, що відповідачем встановлені порушення: пункту 44.1, статті 44, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні позивачем податкового кредиту з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» за червень 2013 року на суму 3534893,90 грн.; пункту 44.1, статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виразилося у завищенні позивачем податкових зобов'язань за червень 2013 року з покупцями ПП «Укрмотосервіс» на суму 2087249,99 грн. та ТОВ «ТРАСС-М» у розмірі 1266074,59 грн..

При здійсненні заходів з метою проведення зустрічної звірки відповідачем використано Інтегровану автоматизовану систему ДПС «Податковий блок» підсистема «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», за допомогою яких в результаті аналізу податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідачем встановлено, що податковий кредит ТОВ «Камрут» сформовано за рахунок постачальника ТОВ «Камтур» (сума ПДВ - 3534893,90 грн.), податкові зобов'язання - за рахунок покупців ПП «Укрмотосервіс» (сума ПДВ - 2087249,99 грн.) та ТОВ «ТРАСС-М» (сума ПДВ - 1266074,59 грн.).

Так, при дослідженні взаємовідносин позивача із ТОВ «Камтур» податковим органом використано, зокрема, акт ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ Міндоходів Донецької області № 3292/15-213/35950774 від 30 серпня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Камтур» (код за ЄДРПОУ 35950774) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками з ТОВ «Надророзробка» (код за ЄДРПОУ 35560057), ТОВ «Агропромислова Фірма «Промагробуд» (код за ЄДРПОУ 35711464), ТОВ «Техіновація» за травень, червень 2013 року.

В наведеному акті ДПІ у Калінінському районі м.Донецька зазначено, що перевіркою встановлено укладення ТОВ «Камтур» із контрагентами правочинів, у зв'язку з чим в порушення положень Податкового кодексу України: завищено суму податкового кредиту в сумі 12245889,69 грн. за травень 2013 року та в сумі 6501320,42 грн. за червень 2013 року; завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12245889,70 грн. за травень 2013 року та на суму 6501320,17 грн. за червень 2013 року. Підставами для таких висновків є відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Камтур», у зв'язку з чим - не встановлення документального підтвердження по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами, що надає привід вважати взаємовідносини ТОВ «Камтур» із контрагентами нікчемними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведений акт не містить відомостей щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Камтур» із позивачем. Крім того, висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин постачальника такого платника із контрагентами.

До того ж, у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відомості наведених актів не свідчать про невідбуття господарських операцій між позивачем і ТОВ «Камтур».

Така ж позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України від 19.11.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та від 21 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВІК» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України у вказаних рішеннях дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що посилання апелянта на взаємовідносини позивача з підприємствами, які ухиляються від оподаткування, як безумовний доказ встановлення нереальності господарських операцій є безпідставним.

Щодо посилання апелянта на ненадання позивачем підтверджуючих документів стосовно виникнення податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ТОВ «Камтур» та стосовно виникнення податкових зобов'язань за результатами взаємовідносин з ПП «Укрмотосервіс» і ТОВ «ТРАСС-М», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 (ділі по тексту - Порядок № 1232) орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом ДПІ (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 6 Порядку № 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктом 7 цього Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб''єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 12.3 наказу № 1588 від 09.12.2011 року Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі по тексту - Порядок № 1588) у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом ДПІ, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази відсутності реєстрації контрагентів позивача в Єдиному державному реєстрі на час здійснення господарських операцій в травні, червні 2013 року.

Як зазначено у пункті 12.4 Порядку № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та

нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про отримання позивачем запиту про подання інформації у відповідності до пункту 4 Порядку № 1232. У разі неотримання позивачем вищенаведеного запиту про подання інформації, податковою інспекцією мали бути здійснені заходи, передбачені Порядком № 1588. В описовій частині акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року зазначено про відсутність платника податків за юридичною адресою, про що складено акт № 139/22-02 від 30 серпня 2013 року, залишивши поза увагою пункт 12.3 Порядку № 1588, яким не передбачено складення акту замість довідки про неможливість вручення документа платнику податків.

30 серпня 2013 року відповідачем надіслано до відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м.Донецька запит № 45/22-02.

Відповідно до пункту 12.5 Порядку № 1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Проте, не дотримавшись місячного строку з дня отримання платником податків запиту про надання інформації, та не дочекавшись від відділу податкової міліції відповіді про результати здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи або підтвердження відсутності такої особи за місцезнаходженням, відповідачем 30 серпня 2013 року складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки відповідача з контрагентом постачальником ТОВ «Камтур» та покупцями ПП «Укрмотосервіс» та ТОВ «ТРАСС-М» за червень 2013 року.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, як зазначалось вище, у розумінні статті 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача, які викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки не надані підтверджуючі документи щодо виникнення податкового кредиту та податкових зобов'язань, є необґрунтованими.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинні документи щодо правомірності формування позивачем виникнення податкового кредиту та податкових зобов'язань у червні 2013 року податковим органом не досліджувались, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про безпідставність відображення в податковому обліку значень податкового кредиту та податкових зобов' язань є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, Порядок № 1232 не передбачає складання акту замість довідки про проведення зустрічної звірки.

Податкові-повідомлення рішення за наслідком складення акту № 217/22-02/38706792 від 30.08.2013 року відповідачем не приймались.

Проте, податковим органом здійснено корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Щодо правомірності здійснення вищевказаного корегування колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідачем внесені зміни до АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відносно позивача у справі на підставі акту № 217/22-02/38706792 від 30 серпня 2013 року, без прийняття податкових повідомлень рішень (а. с. 67-70).

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідного до цього Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» № 266 від 18 квітня 2008 року затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов''язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі по тексту - Рекомендації).

Відповідно до підпункту 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.21 рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У Податковому кодексі України визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому цим Кодексом. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Отже, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача.

У перевіреному періоді позивачем надавались відповідачеві податкові декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а. с. 72-87).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття, перевірці не підлягають.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи специфіку ПДВ, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам в централізованій базі даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки негативно впливає на стан ділової репутації, до відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від господарських операцій з ним з боку податкових органів тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не спростував тієї обставини, що наслідками дій податкового органу щодо внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту відносно позивача за результатами висновків акту перевірки інших показників, ніж були задекларовані підприємством, може бути проведення перевірок податковими органами всіх контрагентів позивача саме з тих підстав, що відповідач в автоматизованій системі зменшив позивачу податкові зобов'язання та податковий кредит.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області не доведено правомірності дій щодо корегування податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСЦЕНТР» за червень 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту від 30 серпня 2013 року № 217/22-02/38706792 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських операцій з контрагентом постачальником - ТОВ «Камтур» та покупцями - ПП «Укрмотосервіс», ТОВ «ТРАСС-М», за червень 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року по справі № 805/2880/14 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року по справі № 805/2880/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 07 травня 2014 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін