Рішення

від 31.03.2014 по справі 915/79/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Справа № 915/79/14

за позовом прокурора Заводського району міста Миколаєва в інтересах держави

(54021, м. Миколаїв, вул. Бузника, 14)

в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)

до приватного підприємства "Південьфінекспертиза"

(54055, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 17/1)

про стягнення 14371, 56 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

Представники сторін:

від позивача - Орлова О. В., дов. №553/10.01-10 від 19.13.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні бере участь прокурор Ібрагімова А. О., посв. №009630 від 15.10.12 р.

Суть спору прокурор Заводського району м. Миколаєва звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави в особі управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради. У позові прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з 01.08.2013 року по 30.11.2013 року в сумі 14073, 32 грн., а також пеню в розмірі 298,24 грн. Як на підставу позову прокурор послався на наявність боргу по оплаті оренди за позивачем та невиконання умов договору.

Згодом прокурор надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути лише суму боргу в розмірі 14073, 32 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора просив задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою суду продовжувався термін розгляду справи на 15 днів за клопотанням прокурора.

Відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, але поштові повідомлення, які направлялися на його адресу, були повернуті до суду у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання на поштовому відділенні (ухвали суду від 25.01.2014 року, 14.02.2014 року, 14.03.2014 року). Відповідач повідомлявся судом за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

31.03.2014 року за результатами розгляду справи судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та приватним підприємством „Південьфінекспертиза" був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 6805 (далі-Договір) (а.с. 6), за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення площею 138,10 кв. м, яке розміщене за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 9.

Факт отримання відповідачем приміщення у користування підтверджується актом приймання-передавання нежитлового приміщення від 01.01.2009 року.

Рішенням Миколаївської міської ради від 27.11.2009 року за №2129 нежитловим приміщенням по пр. Леніна, 9, які перебувають у комунальній власності, надано нову адресу - пр. Леніна, 9/11.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року по справі №915/297/13-г розірвано договір оренди № 6805 від 01.01.2009 року нежитлового приміщення між позивачем та відповідачем. Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у справі № 915/297/13-г залишено без змін.

Рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №915/1622/13 від 12.11.2013 року, яке станом на 31.03.2014 року є чинним, було зобов'язано відповідача повернути управлінню з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 138,10 кв.м., розташовані в будинку № 9/11 по проспекту Леніна у місті Миколаєві.

Згідно наданої представником позивача постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1622/13 від 12.11.2013 року виконується в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, договір оренди нерухомого майна вважається розірваним з 13.06.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Прокурор та позивач у позові при обґрунтуванні своїх вимог посилаються на умови договору щодо нарахування орендної плати у разі утримання орендарем майна при вже розірваному договорі оренди.

Так, прокурор посилається на п. 3.10 договору, у якому передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою.

Прокурор та позивач просять стягнути орендну плату, починаючи з 01.08.2013 року по 30.11.2013 року в розмірі 14073, 32 грн.

Але, враховуючи те, що договір розірваний за рішенням суду з 13.06.2013 року, суд не може погодитися із тим, що стягненню підлягає саме заборгованість з орендної плати.

Виходячи із положень ч. 2, 3 ст. 653, ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України стягненню з відповідача підлягає не орендна плата, а неустойка обумовлена положеннями закону (ст. 785 ЦК України), в зв'язку із неповерненням нерухомого майна позивачеві.

Як вказувалося вище згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач вправі стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Але згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності відповідного клопотання заінтересованої особи.

Тому, з відповідача підлягає стягненню неустойка, яка дорівнює розміру орендної плати в однократному розмірі за серпень-листопад 2013 року. Сума неустойки становить 14073, 32 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; cторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечення на позовні вимоги судові не надав, у зв'язку із чим, справу вирішено за наявними матеріалами.

З відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнений позов прокурора - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Південьфінекспертиза" на користь управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради борг в розмірі 14073, 32 грн., а також на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду в порядку встановленому ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.04.2014 року.

Суддя А.П. Алексєєв