Рішення

від 27.05.2009 по справі 34/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/32

27.05.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»

дотретя особаВідкритого акціонерного товариства «БТА Банк»Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейкленд Інвестментс»

простягнення 217 200,32 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Ємельянов О.В. (довіреність б/н від 26.01.2009);

від відповідача –від третьої особи –Липська Н.В. (довіреність № 100 від 27.01.2009);не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»(далі – позивач або Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «БТА Банк»(далі –відповідач або Банк) про стягнення 209 188,42 грн. залишку депозиту, 2 091,88 грн. пені за несвоєчасне повернення депозиту, 5 920,02 грн. відсотків, всього у сумі 217 200,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського вкладу № 25Д-Н/06 від 21.06.2006, укладеного між Товариством та Банком, (далі –Депозитний договір) щодо повернення позивачу грошових коштів (далі –Вклад) відповідно до пункту 6.3 Депозитного договору.

При цьому позивач зазначив, що відповідачем неправомірно було списано з його депозитного рахунку оспорювану суму Вкладу на виконання договору про надання банківської гарантії № 1 (далі –Договір гарантії), оскільки строк дії гарантії, виданої на підставі цього Договору, на час вказаного списання вже сплив.

26.01.2009 Позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 209 188,42 грн. залишку депозиту, 2 091,88 грн. пені за несвоєчасне повернення депозиту, 23 858,94 грн. втрачених відсотків, всього у сумі 235 139,24 грн.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що при спірному списанні коштів з депозитного рахунку позивача 26.12.2007 діяв у межах чинного законодавства України, оскільки строк дії гарантії відповідно до пункту 1.8 Договору гарантії був продовжений до 549 днів, і відповідно, закінчився 18.01.2008.

18.03.2009 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейкленд Інвестментс»(далі –Третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 11.02.2009, 29.04.2009 оголошувались перерви до 04.03.2009, 27.05.2009, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2006 між позивачем (Принципал) та Відкритим акціонерним товариством «Український кредитно-торговий банк»(правонаступником якого є відповідач) (Гарант) було укладено договір про надання банківської гарантії № 1 (далі –Договір гарантії), відповідно до преамбули якого: продавці, які визначені в додатку № 1 до Договору гарантії, уклали з покупцями, які визначені в додатку № 1 Договору гарантії, договори купівлі-продажу акцій ВАТ «Український кредитно-торговий банк», які перелічені в додатку № 1 до Договору гарантії (далі –Контракти); Принципал є представником продавців за договорами купівлі-продажу акцій ВАТ «Український кредитно-торговий банк»та уповноважений на представництво інтересів продавців з укладення від імені продавців даного Договору гарантії; Третя особа (далі –Бенефіціар) є бенефіціаром, на користь якого Гарант надає гарантію відповідно до даного Договору гарантії і діє в якості представника покупців за Контрактами; Договір гарантії в розумінні Контрактів означає укладений між представником продавців та Банком договір про надання Банком банківської гарантії на користь Бенефіціара в сумі 7 500 000 грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору гарантії Гарант зобов'язався від свого імені, за рахунок та за дорученням Принципала видати на користь Бенефіціара гарантію при дотриманні умов, обумовлених в пункті 1.3 Договору гарантії, а також сплатити на користь Бенефіціара відповідні грошові суми в межах суми гарантії згідно з умовами гарантії. Бенефіціар має право на задоволення Гарантом його вимог до Принципала, зокрема, в таких випадках: будь-якого порушення гарантії, а також здійснення Банком будь-яких платежів на підставі виконавчих документів відносно будь-яких претензій та позовів третіх осіб до Банку, які відносяться до діяльності Банку, що мала місце до переходу права власності на акції від продавця до покупця, зокрема, але не обмежуючись цим, претензій відносно податкової заборгованості Банку, оплату можливих штрафів, санкцій відносно Банка та його майна, про які продавці не заявили до дати укладення договорів купівлі-продажу порушення гарантій Принципала за Контрактами (підпункт 1.1.3); Гарант зобов'язався здійснити на користь Бенефіціара грошові виплати в розмірі шкоди, понесеної Гарантом у випадках, передбачених пунктами 1.1.1-1.1.3 Договору гарантії (пункт 1.1.3).

Пунктом 1.3 Договору гарантії передбачено, що зобов'язання Гаранта з надання та обслуговування Гарантії виникає при виконанні усіх наступних умов: надання Принципалом Гаранту оригіналів контрактів, укладених з Покупцями, зазначених у Додатку № 1 до даного Договору, договорів купівлі-продажу акцій ВАТ «Український кредитно-торговий банк», перерахованих у Додатку № 1 до цього Договору (підпункт 1.3.1); надання Принципалом Гаранту Заяви на відкриття Гарантії, підписаної Принципалом та скріпленої його печаткою (підпункт 1.3.2); надання Принципалом Гаранту для виконання своїх зобов'язань перед Гарантом за даним Договором Покриття в сумі 7 500 000 грн. на рахунок Покриття в Банку № 26154001000714 на увесь строк дії Гарантії (рахунок Покриття) (підпункт 1.3.3).

Згідно з пунктом 1.6 Договору гарантії Банк зобов'язується надати Гарантію протягом трьох банківських днів з дня виконання усіх умов, вказаних в пункті 1.3 даного Договору.

Відповідно до пункту 1.7 Договору гарантії Гарант зобов'язаний повідомити Принципала про видачу Гарантії, висунення Бенефіціаром вимоги за Гарантією, а також про платежі за Гарантією (з вказівкою дати такого платежу та сплаченою за Гарантією суми) не пізніше наступного банківського дня після проведення відповідної операції.

Згідно з пунктом 1.8 Договору гарантії строк дії гарантії: 366 днів (включно) з дати видачі такої гарантії, або у випадку отримання Гарантом повідомлення від Бенефіціара про відмову від своїх прав за гарантією в задовольняючому Банк вигляді, в залежності від того, яке з цих подій наступить раніше, або 549 днів (включно) у випадку пред'явлення претензій або позовів до Банку, передбачених пунктом 1.1.3 даного Договору гарантії, та неврегульованих спорів відносно претензій та позовів, передбачених пунктом 1.1.3 даного Договору гарантії, протягом перших 366 днів (включно) строку дії гарантії –відносно таких претензій та позовів (в такому випадку розмір гарантії дорівнює сумі вартості (ціні) таких претензій та позовів).

У якості грошового забезпечення любого зобов'язання за даним Договором Банк набуває право, а Принципал цим без можливості відзиву доручає Гаранту самостійно списувати кошти в розмірі, необхідному для виконання Зобов'язань із рахунку Покриття, вказаного в пункті 1.3.3 даного Договору, а також з будь-яких інших рахунків, які відкритті і будуть відкритті Принципалу Гарантом після укладення даного Договору (поточних, депозитних та інших), до моменту задоволення вимог Гаранта за даним Договором у повному обсязі (пункт 1.9).

15.06.2006 між Позивачем та Відповідачем було укладено додаток № 1 до Договору гарантії, у якому було визначено перелік Контрактів.

15.06.2006 між Позивачем та Відповідачем було укладено додаток № 2 до Договору гарантії, у якому було визначено форму гарантії Банку.

21.06.2006 між Позивачем (Принципал або Вкладник) та Відповідачем (Гарант або Банк) було укладено Депозитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого Вкладник вносить, а Банк приймає на депозитний рахунок № 26154001000714 (далі –Рахунок покриття або Рахунок) Вклад в сумі 7 500 000 грн. у якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії (далі –Гарантія), виданої згідно Договору гарантії.

Відповідно до пункту 1.2 Депозитного договору Вклад вноситься на строк, який дорівнює строку дії Гарантії і передбачений пунктом 1.8 Договору гарантії, а саме: 366 днів (включно) з дати видачі Гарантії, або до відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією; або, у разі продовження терміну дії Гарантії відповідно до умов Гарантії та Договору гарантії на 183 дні (включно) таким чином, що загальний термін її дії становить 549 днів (включно), строк Вкладу вважається автоматично продовженим на термін дії Гарантії, і у такому разі складає 549 днів (включно). У разі зменшення терміну дії Гарантії строк вкладу вважається автоматично зменшеним на відповідний термін таким чином, щоб дорівнювати строку дії Гарантії.

Пунктом 1.3 Депозитного договору передбачено, що на суму Вкладу Банк нараховує проценти у розмірі 11,5 % річних.

Згідно з пунктом 1.5 Депозитного договору Вкладник цим безвідклично доручає Банку протягом усього терміну Гарантії здійснювати договірне списання коштів з Рахунку покриття на користь Бенефіціара на умовах і у порядку передбачених даним Договором.

Пунктом 2.1.4 Договору визначено, що з метою виконання пункту 1.5 Депозитного договору Вкладник цим доручає Банку: списувати грошові кошти в національній валюті України з Рахунку на користь Бенефіціара і на його рахунок 26005201305631 в «Райффайзенбанк Україна», МФО 300528, в сумі, достатній для задоволення вимог Бенефіціара за умовами Договору гарантії, які належним чином пред'явлені до Банку відповідно до Договору гарантії та Гарантії; списувати грошові кошти в національній валюті України з Рахунку на користь Банку у розмірі всіх витрат, пов'язаних з видачею Гарантії та надання інших послуг Вкладнику згідно з цим Договором та Договором гарантії.

Договірне списання з Рахунку здійснюється за умови надання Бенефіціаром Банку вимоги відповідно до умов Гарантії, а також платіжної вимоги, оформленої відповідно до додатку № 4 постанови Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»№ 22 від 21.01.2004.

Відповідно до пункту 2.2.3 депозитного договору Банк погоджується та зобов'язується забезпечити зберігання та повернення Вкладникові після закінченн строку Вкладу грошових коштів у розмірі Вкладу (або його залишку після здійснення виплат за умовами Договору гарантії шляхом договірного списання коштів з Рахунку у порядку, передбаченому цим Договором), та нарахованих на нього процентів шляхом їх перерахування на поточний рахунок Вкладника, вказаний у пункті 6.3 цього Договору, якщо інше не зазначено Вкладником у наданій банку письмовій заяві.

Вкладник має право отримати Вклад та проценти, нараховані на суму Вкладу, на умовах та в порядку, що передбачені цим Договором, після збігу строку Вкладу, передбаченого пунктом 1.2 цього Договору (пункт 3.1.1 Депозитного договору).

Вкладник не має права вимагати дострокового повного чи часткового вилучення вкладу раніше строку, вказаного в пункті 1.2 цього Договору, з урахуванням положень пункту 3.1.6 цього Договору. У випадку дострокової вимоги виплати Вкладу Вкладник сплачує Банку штраф у розмірі суми Вкладу, дострокове повернення якої вимагається Вкладником, і такий штраф може бути зарахований проти суми Вкладу на Рахунку (пункт 3.1.4 Депозитного договору).

Згідно з пунктом 3.1.6 Депозитного договору у разі продовження строку Вкладу до 549 днів (включно) у випадках, передбачених пунктом 1.8 Договору Гарантії і відповідно пунктом 1.2 цього Договору, сума Вкладу на строк Вкладу після перших 366 (включно) днів дії Гарантії повинна бути не меншою сукупної суми вартості претензій та позовів, передбачених пунктом 1.8 Договору Гарантії. (У такому разі Вкладник має право витребувати, а Банк зобов'язаний повернути Вкладнику ту частину Вкладу, яка перевищує суму Вкладу, передбачену цим пунктом).

З матеріалів справи також вбачається, що 10.07.2006 Бенефіціар направив Відповідачу лист б/н, у якому зазначив, що йому стало відомо, що 15.06.2006 між Банком та Товариством було укладено Договір гарантії, відповідно до якого Банк повинен був надати гарантію Товариству. Проте, станом на 10.07.2006 Бенефіціар жодних письмових Гарантій, виданих відповідно до вказаного Договору гарантії, не отримав. Тому Бенефіціар просив відповідача підтвердити факт набрання чинності Договору гарантії та направити на адресу Бенефіціара письмову Гарантію видану у відповідності до Договору гарантію з вказівкою дати видачі такої Гарантії.

18.07.2007 Відповідач листом № 1179 направив Бенефіціару Гарантію № 1, а також зазначив, що Договір гарантії набув чинності, а датою видачі Гарантії Відповідач просив вважати дату фактичного отримання Бенефіціаром письмової Гарантії № 1 доданої до даного листа.

Відповідно до цієї Гарантії № 1  на суму 7 500 000 грн., термін її дії: (і) 366 днів (включно) з дати видачі цієї банківської Гарантії, або (іі) до дати отримання Гарантом повідомлення від Бенефіціара про відмову від свої прав до даній банківській гарантії у вигляді, що задовольняє Гаранта, в залежності від того, яка з цих подій відбувається раніше, або (ііі) 549 днів (включно) в разі подання до Банку претензій або позовів, передбачених у пункті 1.1.3 Договору гарантії або не врегульованих спорів стосовно претензій або позовів, передбачених у пункті 1.1.3 Договору гарантії, на протязі перших 366 днів дії Гарантії (включно) –стосовно таких претензій і позовів (у такому разі сума Гарантії дорівнює сумі вартості (ціни) таких претензій та позовів).

19.07.2006 Бенефіціар отримав Гарантію № 1, що підтверджується підписом директора та відбитком печатки Бенефіціара на листі відповідача № 1179 від 18.07.2006.

10.07.2007 відповідач на вимогу позивача, частково повернув суму вкладу і залишив на розрахунковому рахунку позивача 1 099 436,21 грн.

27.08.2007 позивач направив відповідачу лист № 2708/1 з вимогою повернути депозит у сумі 1 099 436,21 грн. та нараховані відсотки.

18.09.2007 позивач направив відповідачу лист № 1809/1 з вимогою повернути депозит у сумі 1 099 436,21 грн. та нараховані відсотки.

08.10.2007 відповідач листом № 26000020/01-2209 повідомив позивача про те, що на даний час Господарським судом м. Києва розглядається позов Компанії «Ідеонікс Лімітед»до Банку про стягнення 416 768,6 грн. Також існують вимоги податкових органів щодо сплати податкових зобов'язань на суму 214 678.13 грн., у тому числі 147 127,13 грн. з податку на прибуток та 67 551,0 грн. з податку на додану вартість. Крім того, безпідставно не визнані Товариством як гарантійні випадки невиконання контрагентами Банку своїх договірних зобов'язань на суму 384 811,21 грн. Отже, Банк зазначив, що мають місце умови, за яких строк дії гарантії продовжено до 549 днів включно. Таким чином, відповідач вважає, що строк дії Депозитного договору автоматично продовжено на 183 дні та закінчується 22.12.2007. Розмір гарантійного покриття, яке залишається на депозитному рахунку у Банку на строк дії Гарантії, складає 1 099 436,21 грн. Отже вимоги позивача на вказану суму є необґрунтованою.

10.10.2007 Бенефіціар листом № 10/80/07 повідомив позивача про те, що з метою запобігання можливих ризиків, відповідач буде змушений погасити відповідні податкові вимоги з послідуючим їх відшкодуванням за рахунок страхового покриття у порядку передбаченому Договором гарантії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2007 у справі № 2/70 за позовом Компанії «Ідеонікс Лімітед»до Банку (третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс») про стягнення 416 768,6 грн. у позові було відмовлено повністю.

Вказане рішення до апеляційної інстанції оскаржено не було, а тому набрало законної сили.

25.12.2007 позивач направив відповідачу лист № 2512/1 з вимогою повернути депозит у сумі 1 099 436,21 грн. та нараховані відсотки.

26.12.2007 Бенефіціар листом № 26/12/07 направив Відповідачу вимогу, видану відповідно до Гарантії № 1 та платіжне доручення № 28 від 26.12.2007 на суму 209 188,42 грн., копія якого міститься у матеріалах справи.

У вказаній вимозі Бенефіціар повідомив Банк про те, що Позивач не усунув негативних наслідків для Банку відповідно до положень Договору № 1, Бенефіціар платіжним дорученням № 28 від 26.12.2007 на суму 209 188,42 грн., усунув негативні для Банку наслідки, а саме 110 789,20 грн. заборгованості за кредитним договором Аксютина Н.О., 42 569,82 грн. заборгованості за кредитним договором ПП «Доненергобуд», 55 829,82 грн. частки податкових донарахувань, а тому Бенефіціар вимагав від Відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок Бенефіціара 209 188,42 грн. за рахунок коштів гарантійного покриття.

26.12.2007 Відповідач на виконання вказаної вимоги згідно пункту 8.6 Договору № 1 перерахував 209 188,42 грн. з Рахунку на поточний рахунок Бенефіціара, що підтверджується меморіальним ордером № 7217, копія якого міститься в матеріалах справи.

26.12.2007 решта грошових коштів з рахунку покриття в сумі 890 247,79 грн. була зарахована на Рахунок Позивача, що підтверджується меморіальним ордером № 7216, копія якого міститься в матеріалах справи.

11.01.2008 Позивач направив Відповідачу лист № 1101/1 з вимогою пояснити куди подівались кошти у сумі 209 188,42 та повернути вказані кошти на рахунок Позивача.

17.01.2008 Відповідач листом № 04-1-05 повідомив Позивача про те, що згідно з пунктом 1.8 Договору гарантії строк дії гарантії становить 366 днів з моменту її видачі (19.07.2006) та може бути подовженим на до 549 днів –до 18.01.2008, а тому строк дії гарантії виданої на виконання Договору гарантії закінчиться 18.01.2008.

Причиною виникнення спору у даній справі є різні позиції сторін щодо визначення строку дії банківської гарантії, і, відповідно, те чи правомірно Банк здійснив спірне списання коштів у сумі 209 188,42 грн. з депозитного рахунку позивача.

Так, між сторонами є спір щодо терміну видачі банківської гарантії.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Отже, видача гарантії –це односторонній правочин. Він створює зобов'язання лише для гаранта.

Частиною 2 статті 561 ЦК України передбачено, що гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Зазначене положення кореспондується з пунктом 5 глави 2 розділу II Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 41/10321), згідно з яким гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гарантії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії поштовим зв'язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання її бенефіціару. Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими рахунками.

Таким чином, враховуючи зазначені норми вказаного Положення, умови пунктів 1.3, 1.6 Договору гарантії, те що ні у самому Договорі гарантії, ні у самій Гарантії № 1 не зазначено конкретно визначеного терміну набрання нею чинності чи дати її видачі, беручи до уваги листи Бенефіціара від 10.07.2006 та Банку від 18.07.2007 за №1179, та керуючись положеннями статті 213 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що датою видачі Гарантії № 1 необхідно вважати дату фактичного отримання Бенефіціаром письмової Гарантії № 1, тобто 19.07.2006.

Відтак, суд погоджується із позицією відповідача щодо дати видачі гарантії.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу положень пунктів 1.1.3, 1.8 Договору гарантії та пунктів 1.2, 2.1.4, 3.1.4, 3.1.6 Депозитного договору суд дійшов висновку про те, що позивачем та відповідачем при укладені Договору гарантії було встановлено два строки дії Гарантії: 366 днів (загальний строк) та 549 днів відносно визначених у цьому пункті випадків.

Таким чином, 549 денний строк діє саме по відношенню до заявлених проти Банку претензій та позовів, передбачених у пункті 1.1.3 Договору гарантії, і саме у зазначених у них сумах.

Отже, посилання відповідача при запереченні проти позову на те, що строк дії гарантії був продовжений ще на 183 дні, оскільки до Банку Компанією «Ідеонікс Лімітед»було пред'явлено позов про стягнення 416 768,6 грн., суд не може визнати обґрунтованим у зв'язку із тим, що у даному разі строк дії Гарантії було збільшено саме по відношенню до цього позову, й у зазначеній у ньому сумі.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач здійснив списання спірної суми депозиту не у зв'язку із заявленим до Банку позовом, а з інших, передбачених у листі-вимозі Бенефіціара № 26/12/07 від 26.12.2007, підстав.

Згідно з частиною 1 статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Відтак, відповідно до вимог пункту 1.8 Договору гарантії Гарантія № 1 на суму 7 500 000 грн. діяла протягом з 19.07.2006 до 20.07.2007 (включно).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у супереч вказаних процесуальних норм не довів суду належними засобами доказування того, що станом до 20.07.2007 (включно) до Банку були пред'явлені претензії чи позови, що були зазначені в листі-вимозі Бенефіціара №26/12/07 від 26.12.2007, і на підставі якої Банк здійснив списання спірної суми депозиту.

Таким чином, відповідач не довів факту того, що по відношенню до зазначених вище вимог поширювався строк дії гарантії 549 днів, а отже до цих вимог строк дії Гарантії № 1 сплив 20.07.2007.

Банк же здійснив спірне списання 26.12.2007, тобто коли гарантія щодо спірних випадків уже не діяла.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином Депозитний договір за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.

Згідно з частиною 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом протягом перших 366 днів з дня видачі Гарантії № 1 до Банку були пред'явлені позови та претензії на загальну суму, що перевищувала 209 188,42 грн., а тому відповідно до пунктів 1.2 та 3.1.6 Депозитного договору, строк дії останнього автоматично було продовжено на 183 дні, тобто до 18.01.2008 (включно), щодо тієї суми на яку було заявлено претензії та подано позов.

Пунктом 6.3 Депозитного договору передбачено, що повернення  Вкладу  і  виплата Вкладнику  нарахованих  процентів  здійснюється Банком самостійно в терміни, визначені цим Договором, шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Вкладника № 26003201309190 відкритий в «Райфайзенбанк Україна», МФО 300528.

Проте, відповідач у супереч положенням статті 530 ЦК України та іншим вищевказаним нормам та умовам Депозитного договору свого обов'язку щодо перерахування позивачу вкладу в сумі 209 188,42 грн. протягом операційного дня 18.01.2008 не виконав.

Відтак, починаючи з 19.01.2008 у відповідача на вказану суму почалося прострочення платежу.

За таких обставин, факт наявності у Банку заборгованості за депозитом у сумі 209 188,42 грн.  позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Окрім суми залишку депозиту, позивач також просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 23.12.2007 до 18.12.2008 (дата подання позову) відсотки нараховані на суму вкладу в  сумі 23 858,94 грн.

Відповідно до частини 5.1 Депозитного договору нарахування процентів на суму Вкладу, яка фактично знаходиться на Рахунку, починається з дня, наступного за днем зарахування грошових коштів на Рахунок. Нарахування процентів на Вклад припиняється в день, що передує даті повернення Вкладу, зазначеній у пункті 1.2 цього Договору.

Таким чином, на підставі пунктів 1.3, 5.1 Депозитного договору відповідач повинен був нараховувати проценти станом до 17.12.2008.

Разом з тим, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 8.2 Депозитного договору цей Договір є укладеним на строк, що є не меншим строку дії Гарантії, і діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором гарантії та цим Договором.

Згідно з частиною 1 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. А відповідно до пункту 4 статті 1061 ЦК України (у редакції, що діяла станом до 10.01.2009, тобто до внесення доповнення Законом України від 12.12.2008 № 661-VI) проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до останнього положення зазначеного пункту списання з рахунку вкладника з інших підстав ніж повернення вкладу повинно бути правомірним.  

Отже, починаючи з 18.12.2008 Банк повинен був нараховувати відсотки вже на підставі пункту 1.3 Депозитного договору та положень частин 1, 4 статті 1061 ЦК України (у чинній на той час редакції).

Враховуючи, що позивачем неправильно визначено початок прострочення відповідача у поверненні суми депозиту, а також беручи до уваги вищезазначене, суд керуючись статтею 55 ГПК України здійснює перерахунок відсотків:

сума депозиту(грн.)період прострочення кількість днів простроченняпроцентна ставкасумавідсотків

209 188,42з 19.01.2008 до 18.12.200833511,5 %22 019,08

Отже, підлягають стягненню відсотки у сумі 22 019,08 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 Депозитного договору передбачено, що у випадку прострочення повернення Вкладу та/або виплати процентів за користування Вкладом Банк сплачує Вкладнику пеню у розмірі 0,1% від суми Вкладу, повернення якої прострочено, та/або суми процентів за користування Вкладом, повернення якої прострочено, за кожний день прострочення, але не більше 1% від суми не повернутого в строк Вкладу та/або процентів за користування Вкладом.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, позивач мав право нараховувати пеню за період з 19.01.2008 до 18.07.2008 (182 дні).

Враховуючи те, що розрахунок пені виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ нарахованої за шість місяців перевищує 1% від суми не повернутого в строк Вкладу, то проведений позивачем розрахунок пені виходячи із 1% простроченої суми визнається судом законним та обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у сумі 2 019,88 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «БТА Банк»(04111, м. Київ, вул. Щербакова, 35, ідентифікаційний код 14359845, р/р 32005177101 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, ідентифікаційний код 31566322, р/р 26009005742001 в АБ «АвтоЗАЗбанк», МФО 320940) 209 188 (двісті дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 42 коп. боргу, 22 019 (двадцять дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 08 коп. відсотків, 2 091 (дві тисячі дев'яносто одну) грн. 88 коп. пені, а також 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано –09.06.2009