Рішення

від 27.03.2014 по справі 910/1221/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1221/14 27.03.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/1221/14

за позовом ОСОБА_1;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар»;

про визнання учасником (засновником) та внесення змін до складу учасників.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 16.03.2007р.;

від відповідача: Мещанінов А.М., довіреність б/н від 02.10.2013р.;

ОСОБА_10, директор, протокол № 6 від 22.07.2002р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» (надалі - відповідач) про визнання учасником (засновником) та внесення змін до складу учасників.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на даний час обидва засновники (учасники) товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» є померлими, у зв'язку з чим не можуть бути виконані вимоги ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, п. 5.6. Статуту ТОВ «Лімар» щодо прийняття ОСОБА_1 до складу учасників товариства, яка є спадкоємцем одного з учасників ТОВ «Лімар». Відтак, позивач просить визнати учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 25 000 грн., що складає 50% від його статутного капіталу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/1221/14 та призначено її розгляд на 20.02.2014р.

Проте, у зв'язку з подіями в центрі м. Києва, які стались з 18.02.2014р. по 21.02.2014р., та загрожували життю співробітників суду, розгляд справи 20.02.2014р. не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. розгляд справи було призначено на 13.03.2014р.

Присутній у судовому засіданні 13.03.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. суд відклав розгляд справи на 27.03.2014р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

24.03.2014р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив, а від відповідача - витребувані судом докази.

Присутній у судовому засіданні 27.03.2014р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, а також виклав додаткові пояснення по справі.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімар» зареєстровано Солом'янською районною в місті Києві адміністрацією 21.03.1995 р., ідентифікаційний код 21473062.

11.02.2002р. Солом'янською райдержадміністрацією м. Києва були зареєстровані Установчий договір про продовження діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» та нова редакція Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар», яка є чинною на день розгляду справи.

Згідно з п.п. 1.1., 6.1. Установчого договору, засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Частка у Статуному фонді кожного з учасників становить 25 000,00 грн., що складає 50% від Статутного фонду у вигляді грошового або майнового внеску.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною першою ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який був одним із засновників відповідача та чоловіком ОСОБА_1, яка виступає позивачем у даній справі, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 7152 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

За своє життя, ОСОБА_5 склав заповіт від 11.04.2007р., відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, взагалі все те, що йому належить на день смерті, і на що він за законом матиме право, а саме: все нерухоме майно, все рухоме майно, акції, цінні папери, частки та долі у підприємствах, поточні, карткові та інші рахунки у банківських установах, заповів своїй дружині ОСОБА_1

Також встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 06.05.2011р. приватним нотаріусом Київського міського округу було відкрито спадкову справу № 08/2011 після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

З матеріалів справи вбачається, що єдиною спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, є позивач по справі, як дружина померлого по заповіту.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 08/2011, до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5, зокрема, відноситься частка у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ «ЛІМАР».

Проте, приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «ЛІМАР», позивачу видано не було, у зв'язку з чим остання звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про визнання права власності на частку у статутному капіталі.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено повністю.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16.01.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013р. скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1, а саме: визнано за ОСОБА_1 право власності на частку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар», вартістю 25 000,00 грн., що складає 50% розміру статуного капіталу, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.03.2014р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» відхилено; рішення Апеляційного суду міста Києва від 16.01.2014р. залишено без змін.

Таким чином, позивач у справі набула право власності на частку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар», вартістю 25 000,00 грн., що складає 50% розміру статуного капіталу, в порядку спадкування за заповітом після смерті одного з учасників товариства - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу (вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю).

Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Водночас, порядок прийняття до товариства, в тому числі правоприємників (спадкоємців) або відмові у прийнятті до товариства правоприємників (спадкоємців) та видачі у грошовій або натуральній формі частки майна, яка належала померлому засновнику, встановлено Законом України «Про господарські товариства» та обов'язково зазначається в статутних документах.

Пунктом 5.6 Статуту передбачено, що при реорганізації юридичної особи, засновника (учасника) товариства, або із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства за згодою зборів засновників. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмові Товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) Засновника (учасника)».

Як вказує позивач у своєму позові, вона має бажання скористатись своїм правом та вступити до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар».

Проте, реалізувати своє право та вступити до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар»позивач не має можливості, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ще один із засновників ТОВ «ЛІМАР» ОСОБА_4, яка змінила прізвище на ОСОБА_4, померла.

Спадкоємцем за законом, на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4, є її син - ОСОБА_10 Станом на день розгляду справи свідоцтво про право на спадщину останнім не отримано, спадкова справа знаходиться в провадженні приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Таким чином, спадкоємець іншого учасника (засновника) товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» з часткою статутного капіталу вартістю 25 000,00 грн., що складає 50% розміру статуного капіталу, у встановленому законом порядку залишається не визначеним.

Отже, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання в судовому порядку учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальністю «Лімар» ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 25 000 грн., що складає 50% від його статутного капіталу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст.59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Відповідно до п. 11.2 Статуту ТОВ «Лімар», вищим органом управління Товариства є Збори засновників. Кількість голосів кожного з засновників у зборах визначається пропорційно розміру частки Засновника у статутному фонді.

Пунктом 11.5 Статуту передбачено вирішення питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані на вирішення іншим органам Товариства. Підпунктом п) зазначеного розділу встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів відноситься питання про прийняття та виключення Засновника товариства . При цьому, в п. 11.7. Статуту визначено, що рішення з вказаного питання приймається виключно одноголосно.

У п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» також зазначено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Крім того, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Таким чином, відповідно до положень Статуту ТОВ «ЛІМАР» та приписів чинного законодавства, питання щодо прийняття або не прийняття спадкоємців, виплати їм частки у Статутному капіталі, розподіл прибутків та інше вирішуються виключно Загальними зборами учасників Товариства, а відтак не можуть бути вирішені судом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, у данному випадку, обов'язок доведення порушення прав та необхідність їх захисту в судовому опрядку покладається законом на позивача.

Проте, позивачем не довідено належними та допустимими доказами порушення його прав відповідачем.

Крім того, визначений позивачем спосіб захисту свого цивільного права не може призвести до його відновлення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, тоді як учаснику товариства ОСОБА_5, який помер та спадкоємцем якого є позивач, належала частка в статутному капіталі, що складає 50% від статутного капіталу, що робить неможливим проведення правомірних загальних зборів учасників товариства. При цьому, питання про прийняття та виключення Засновника з товариства, відповідно до п. 11.7. Статуту, взагалі вирішується виключно 100% голосів.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не грутуються на вимогах чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.04.2014р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов