Постанова

від 11.09.2014 по справі 910/1221/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Справа№ 910/1221/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Бутакова О.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (особисто)

від відповідача: Семіляк С.О. (директор), Мещанінов А.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва

від 27.03.2014р. у справі №910/1221/14 (суддя Привалова А.І.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар"

про визнання учасником (засновником) та внесення змін до складу учасників

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" про визнання учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" та внесення змін до складу учасників.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на даний час обидва засновники (учасники) товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" є померлими, у зв'язку з чим не можуть бути виконані вимоги ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, п. 5.6. Статуту ТОВ "Лімар" щодо прийняття ОСОБА_2 до складу учасників товариства, яка є спадкоємцем одного з учасників ТОВ "Лімар". Відтак, позивач просить визнати учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 25000 грн., що складає 50% від його статутного капіталу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

24.04.2014 р. розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Коротун О.М., суддів: Гаврилюка О.М., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.05.2014 року.

В судовому засіданні головуючий суддя Коротун О.М. звернулась з заявою про самовідвід, відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р. у справі №910/1221/14 задоволено заяву про самовідвід судді Коротун О.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі №910/1221/14.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №02-15/78 від 20.05.2014 р. у справі №910/1221/14 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Коротун О.М.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями від 20.05.2014 р., апеляційну скаргу ОСОБА_2 по справі №910/1221/14 передано на розгляд судді Іонніковій І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Чорної Л.В.) від 23.05.2014 р. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/1221/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р. розгляд справи №910/1221/14 відкладено на 22.07.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Сулім В.В.) від 22.07.2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/1221/14 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. розгляд справи №910/1221/14 відкладено на 11.09.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 11.09.2014 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. у справі №910/1221/14 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.09.2014 р.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімар" зареєстровано Солом'янською районною в місті Києві адміністрацією 21.03.1995 р., ідентифікаційний код 21473062.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства").

Згідно із ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Виходчи зі змісту ч.1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

11.02.2002 р. Солом'янською райдержадміністрацією м. Києва були зареєстровані Установчий договір про продовження діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" та нова редакція Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар", яка є чинною на день розгляду справи.

Згідно з п.п. 1.1., 6.1. Установчого договору, засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" виступили ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Частка у Статутному фонді кожного з учасників становить 25000,00 грн., що складає 50% від Статутного фонду у вигляді грошового або майнового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, який був одним із засновників відповідача та чоловіком ОСОБА_2, яка виступає позивачем у даній справі, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації смерті у місті Києві, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 7152 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, є позивач у справі, як дружина померлого по заповіту.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №08/2011, яка була відкрита приватним нотаріусом Київського міського округу, до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, зокрема, відноситься частка у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "ЛІМАР".

Проте, приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом на частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "ЛІМАР", позивачу видано не було, у зв'язку з чим остання звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про визнання права власності на частку у статутному капіталі.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10.10.2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено повністю.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16.01.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.10.2013р. скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2, а саме: визнано за ОСОБА_2 право власності на частку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар", вартістю 25000,00 грн., що складає 50% розміру статуного капіталу, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.03.2014р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" відхилено; рішення Апеляційного суду міста Києва від 16.01.2014р. залишено без змін.

Отже, позивач у справі набула право власності на частку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар", вартістю 25000,00 грн., що складає 50% розміру статутного капіталу, в порядку спадкування за заповітом після смерті одного з учасників товариства - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу (вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю).

Статтею 55 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Водночас, порядок прийняття до товариства, в тому числі правоприємників (спадкоємців) або відмові у прийнятті до товариства правоприємників (спадкоємців) та видачі у грошовій або натуральній формі частки майна, яка належала померлому засновнику, встановлено Законом України "Про господарські товариства" та обов'язково зазначається в статутних документах.

Як встановлено в п. 5.6 Статуту, при реорганізації юридичної особи, засновника (учасника) товариства, або із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства за згодою зборів засновників. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмові Товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) Засновника (учасника)".

Як зазначає позивач у своєму позові та апеляційній скарзі, вона має бажання скористатись своїм правом та вступити до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар". Проте, реалізувати своє право та вступити до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" позивач не має можливості, оскільки 16.03.2013 р. ще один із засновників ТОВ "ЛІМАР" ОСОБА_5 (яка змінила прізвище на ОСОБА_5) померла. Спадкоємцем за законом, на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5, є її син - ОСОБА_4 Станом на день розгляду справи свідоцтво про право на спадщину останнім отримано не було, спадкова справа знаходиться в провадженні приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 Таким чином, спадкоємець іншого учасника (засновника) товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" з часткою статутного капіталу вартістю 25000,00 грн., що складає 50% розміру статутного капіталу, у встановленому законом порядку залишається не визначеним.

Предметом спору у даній справі є визнання в судовому порядку учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 25000 грн., що складає 50% від його статутного капіталу та внесення змін до складу учасників.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи зі змісту ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст.59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Відповідно до п. 11.2 Статуту ТОВ "Лімар", вищим органом управління Товариства є Збори засновників. Кількість голосів кожного з засновників у зборах визначається пропорційно розміру частки Засновника у статутному фонді.

Пунктом 11.5 Статуту визначено, прийняття яких рішень віднесені до виключної компетенції зборів засновників. Так, зокрема підпунктом «п» пункту 11.5 Статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів відноситься питання про прийняття та виключення Засновника товариства.

При цьому, в п. 11.7. Статуту визначено, що рішення з вказаного питання приймається виключно одноголосно.

В п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" також зазначено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідно до положень Статуту ТОВ "Лімар" та приписів чинного законодавства, питання щодо прийняття або не прийняття спадкоємців, виплати їм частки у Статутному капіталі, розподіл прибутків та інше вирішуються виключно загальними зборами учасників Товариства, а відтак не можуть бути вирішені судом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, у даному випадку, обов'язок доведення порушення прав та необхідність їх захисту в судовому порядку покладається законом на позивача.

Проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав відповідачем.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" про визнання ОСОБА_2 учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімар" та внесення змін до складу учасників не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2014 р. у справі №910/1221/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1221/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко