Рішення

від 09.06.2009 по справі 17/104/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/104/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" червня 2009 р.                                                 Справа №  17/104/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурси - Сервіс”,

(54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 61)  

до 1 відповідача: Миколаївської міської ради,

(54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)  

до 2 відповідача: Садово-виноградарське товариство “Колективний труд”,

(54036, м. Миколаїв, вул. Спаська, 52, кв. 48)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Сорочан Є.В., дов.№115 від 20.11.2008р.

від 1 відповідача:  Голубенко Д.К., дов. №974/209/14 від 14.04.2009р.

від 2 відповідача:

в засіданні приймає участь прокурор:

Суть спору: визнання права власності

Відповідач 1 у відзиві позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не здійснив введення самочинно збудованого будинку в експлуатацію у порядку, встановленому постановою КМУ від 08.10.2008р. №923 та не звертався до Миколаївської міської ради з письмовою заявою для визнання права власності на самочинно збудовані будівлі.

Відповідач 2 у відзиві позовні вимоги визнає, вважаючи їх такими, що не суперечать чинному законодавству, оскільки забудови проводились позивачем на земельній ділянці, переданій йому у користування та при цьому не було порушено права інших членів товариства.

Від 2 відповідача надійшов лист, в якому він просить суд розглядати справу без  участі представника відповідача за наявними матеріалами та з врахуванням його позиції у спорі.

На підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та поясненнями представників позивача та 1 відповідача.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,  суд –

в с т а н о в и в:

18 березня 2008 року між гр.Торуховою Л.М. та товариством з обмеженою відповідальністю “Ресурси-Сервіс” було укладено договір купівлі-продажу реєстр.№2089 садового будинку №45, який розташований в Садово-виноградарському товаристві “Колективна праця” в м.Миколаєві на земельній ділянці, зазначений на плані під літерою А, загальною площею 19,0 кв.м, навіс – під літерою Б, вбиральня під літерою В, огорожі - №1,2.

Право власності садовий будинок №45 зареєстровано в Миколаївському МБТІ за №21615644 (номер запису 62 в книзі 2) на підставі договору від 18.03.2008р. реєстр.№2089, що підтверджується  витягом №19464832 від 09.07.2008р.

В подальшому, позивачем з метою покращення житлових умов було здійснено перебудову садового будинку.

Заявник, всупереч приписам п.п.1,2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2000р. за №945/5166, ст.ст.24,25,29 Закону України “Про планування і забудову територій”, без дозволу на перепланування, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, здійснив самочинне будівництво нерухомого майна.  

Внаслідок проведених робіт позивачем садовий будинок літ.А був самовільно знесений та самочинно побудовано: садовий будинок літ. Г-2,  площа забудови 60,2 кв.м, основна площа 68,0 кв.м, загальна площа 89,4 кв.м, гараж літ. Д (4,87*1,90)+(5,10*4,47). Вартість забудов –176363,0 грн., що підтверджується довідкою Миколаївського ММБТІ №2137 від 03.07.2008р.

За таких обставин, відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, вищевказані нежитлові приміщення вважаються самочинною забудовою.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати право власності на самочинну забудову  у садово-виноградарькому товаристві “Колективний труд” у місті Миколаєві, а саме: садовий будинок літ.А –самовільно знесений, садовий будинок літ.Г-2 (площа забудови 60,2 кв.м, основна площа 68,0 кв.м, загальна площа 89,4 кв.м), гараж  літ. Д (4,87*1,90)+(5,10*4,47).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В користуванні позивача знаходиться земельна ділянка, кордони і розміри якої визначені на плані земельної ділянки який є складовою технічного паспорту на садовий (дачний) будинок, СВТ “Колективний труд”, ділянка №45, виготовленого 03.07.2008р.

ЗАТ “Миколаївський ДІПРОМІСТ” 14.11.2008р. за №1027-04 надало технічний висновок про стан конструкцій садового будинку та споруди на ділянці №45 СВТ “Колективна праця”, згідно з яким конструкції садового будинку та споруди знаходяться в хорошому стані та забезпечують безпечну експлуатацію будинку та споруди за умови дотримання правил експлуатації споруд на прирічкових ділянках з нахилом та дотримання правил пожежної безпеки.

В матеріалах справи також містяться висновки ГУ МНС України в Миколаївській області №69/7220 від 05.11.2008р., СЕС Центрального району м.Миколаєва №2072/22 від 01.09.2008р., та Адміністрації  якими погоджено оформлення самочинної забудови –садовий будинок літ.А –самовільно знесений, садовий будинок літ. Г-2,  площа забудови 60,2 кв.м, основна площа 68,0 кв.м, загальна площа 89,4 кв.м, гараж літ. Д (4,87*1,90)+(5,10*4,47).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача земельна ділянка площею 4,0157 га була передана СВТ “Колективний труд” у колективну власність за державним актом на право колективної власності на землю від 15.05.2000р., зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №26.

Відповідно до п.2.9 статуту СВТ “Колективний труд”, при переході права власності на будови та споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності чи право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Суд не приймає до уваги заперечення 1 відповідача щодо відсутності документів по введенню самочинно збудованих будівель до експлуатації, виходячи з наступного.

Приписами постанови КМУ від 08.10.2008р. №923 встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні комісією готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Приймальна комісія перевіряє відповідність архітектурних, конструктивних та інженерно-технічних рішень закінченого будівництвом об'єкта державним стандартам, будівельним нормам і правилам, технічним умовам та іншим нормативним документам.

Фактично мова йде про безпеку подальшої експлуатації будівлі.

Позивачем, в свою чергу, надано суду висновок будівельно-технічної експертизи від 22.05.2009р. про відповідність садового будинку СВТ “Колективний Труд” літ. Г-2 та споруд діючим нормам та правилам, а також архітектурним, санітарно-епідемічним, протипожежним та екологічним вимогам.

На розгляд судовому експерту були поставлені питання відповідності самочинно збудованого будинку на земельній ділянці №45 будівельним нормам та правилам, правилам протипожежної, санітарно-епідемічної, екологічної  безпеки.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, садовий будинок літ. Г-2 з надвірно-господарськими спорудами, розташований на земельній ділянці №45 побудований у відповідності з діючими нормами та правилами та відповідає архітектурним, санітарно-епідемічним, протипожежним та екологічним вимогам, тобто є безпечним в його подальшій експлуатації.

Експертизу проводив експерт технічних експертиз Одеського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України Корінний В.А., який має вищу технічну освіту, отримав кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, 10.7 розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками, свідоцтво №613, видане Міністерством юстиції України від 01.10.2008р.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи судів.

Стаття 3 цього Закону визначає, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, до яких, зокрема, належать науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз належить до числа таких.

Враховуючи, що експерт у своєму висновку у повному обсязі дав вичерпні відповіді на всі поставлені запитання, які мають значення для правильного вирішення цього спору і те, що експертиза проведена відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" та ст. ст. 41, 42 ГПК України, висновок експерта слід розцінити як належний та допустимий доказ у цій справі, який фактично підтвердив можливість подальшої безпечної експлуатації об'єкта.

Будь-яких зауважень, які б спростовували висновок експерта відповідачами суду не надано.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами, садовий будинок літ. А, придбаний позивачем на підставі договору від 18.03.2008р., право власності на який зареєстровано Миколаївським ММБТІ 09.07.2008р. реєстр.№21615644, також не був введений в експлуатацію після завершення будівництва. При цьому жодних заперечень з боку Миколаївської міської ради при реєстрації права власності на вказаний будинок не заявлялось. Вимог щодо надання документів введення будинку в експлуатацію Миколаївською міською радою також не ставилось.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на самовільно знесений садовий будинок літ.А, оскільки виходячи зі змісту ст.376 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності може бути визнано рішенням суду лише на існуюче самочинно збудоване, а не самочинно знесене нерухоме майно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір виник з вини позивача, суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

           2.    Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Ресурси-Сервіс” (код ЄДРПОУ 32004399) право власності на самочинні забудови в садовому будинку №45 у садово-виноградарському товаристві “Колективний труд” у місті Миколаєві, а саме: садовий будинок літ. Г-2 (площа забудови 60,2 кв.м, основна площа 68,0 кв.м, загальна площа 89,4 кв.м), гараж  літ. Д (4,87*1,90)+(5,10*4,47).

           3.    В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка