Постанова

від 06.10.2009 по справі 17/104/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р. № 17/104/09

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідачів

прокуратури - не з'явилися,

- Громадський С.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційне подання

першого заступника про курора Миколаївської област і

на рішення господарського суду Микол аївської області від 09.06.2009

у справі №17/104/09

за позовом ТОВ "Ресурси-Сервіс"

до 1.Миколаївської міської ра ди;

2.Садово-виноградарського т овариства "Колективний труд"

про визнання права власності на самочинно знесений об'єкт

та на об'єкти самочинного бу дівництва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господар ського суду Миколаївської об ласті від 09.06.2009 (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено частков о - на підставі ч.5 ст.376 ЦК Укра їни визнано за позивачем пра во на об'єкти самочинного буд івництва, а саме садовий буди нок №45 літ.Г-2 загальною площею 89,4 кв.м. та гараж літ.Г-2 (4,87*1,90)+(5,10*4,47), р озташовані у садово-виноград арському товаристві "Колекти вний труд" у м.Миколаєві. В реш ті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необгрунтовані стю.

Перший заступник прокуро ра Миколаївської області у в несеному касаційному поданн і просить рішення скасувати, в позові відмовити, посилаюч ись на порушення судом норм м атеріального та процесуальн ого права, а саме ч.2 ст.331, ч.5 ст.376 Ц К України, ст.ст.18,24 Закону Укра їни "Про основи містобудуван ня" та положень постанови КМ У країни від 22.09.2004 №1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію за кінчених будівництвом об'єкт ів".

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судом та зас лухавши пояснення присутньо го у засіданні представника прокуратури, дійшла висновку , що касаційне подання підляг ає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасув анню з передачею справи на но вий розгляд до господарськог о суду Миколаївської області з наступних підстав.

Задовольняючи частково по зов суд виходив з того, що пози вачем самочинно знесений при дбаний за договором купівлі- продажу від 18.03.2008 садовий будин ок №45 загальною площею 19 кв.м. і прилеглі споруди та на їх міс ці самочинно побудовано садо вий будинок більшої площі, по годжено самочинне будівницт во з відповідними службами с анепідемнагляду і пожежного нагляду, а визнання за забудо вником права власності на іс нуючі спірні об'єкти не поруш ує прав інших осіб. Відповідн о до п.2.9 Статуту Садово-виногр адарського товариства "Колек тивний труд" до позивача на пі дставі вказаного договору ку півлі-продажу перейшло право користування земельною діля нкою, кордони і розмір якої ви значені на плані земельної д ілянки, який є складовою част иною технічного паспорту на садовий (дачний) будинок в СВТ "Колективний труд", ділянка №4 5, виготовленого 03.07.2008р.

Проте, колегія не може погод итися з передчасними висновк ами суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.23 Зак ону України "Про планування і забудову територій" забудов а територій полягає в розміщ енні та здійсненні будівницт ва нових об'єктів, реконструк ції, реставрації, капітально го ремонту, впорядкування іс нуючих об'єктів містобудуван ня, розширення та технічного переоснащення підприємств ( далі - будівництво).

Таким чином, терміном "буд івництво" охоплюється як буд івництво нових об'єктів так і реконструкція чи перепланув ання існуючих об'єктів місто будування.

Згідно положень ч.ч.1-5 ст. 376 ЦК України житловий будино к, будівля, споруда, інше нер ухоме майно вважаються самоч инним будівництвом, якщо вон и збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або б ез належного дозволу чи нале жно затвердженого проекту, а бо з істотними порушеннями б удівельних норм і правил. Осо ба, яка здійснила або здійсню є самочинне будівництво неру хомого майна, не набуває прав а власності на нього. Право власності на самочинно збуд оване нерухоме майно може бу ти за рішенням суду визнане з а особою, яка здійснила самоч инне будівництво на земельні й ділянці, що не була їй відвед ена для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майн о. Якщо власник або кори стувач земельної ділянки зап еречує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здій снює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інш их осіб, майно підлягає знесе нню особою, яка здійснила (зді йснює) самочинне будівництво , або за її рахунок. На вимо гу власника (користувача) зе мельної ділянки суд може визнати за ним право власнос ті на нерухоме майно, яке само чинно збудоване на ній, якщо ц е не порушує права інших осіб .

За цих обставин, перш за все суду належало з'ясувати, ч и вирішував компетентний орг ан місцевого самоврядування (Миколаївська міська рада) за зверненням позивача питання про надання останньому земе льної ділянки під уже збудов ане нерухоме майно, та чи мали місце заперечення Миколаївс ької міської ради проти визн ання за позивачем права влас ності на самочинно побудован е нерухоме майно.

Однак, суд першої інстанц ії обмежився лише посиланням и на автоматичний перехід до товариства права користуван ня земельною ділянкою, на які й знаходиться спірний об'єкт , та на відсутність порушення прав інших осіб фактом самоч инної побудови позивачем сад ового будинку, не врахувавши при цьому відсутність в мате ріалах справи будь-яких дока зів набуття позивачем права власності чи користування на земельну ділянку (договір ку півлі-продажу, державний акт на право власності, договір о ренди тощо), на якій власне і з находиться об'єкт самочинног о будівництва.

Адже, згідно зі ст.ст.125,126 Зе мельного кодексу України (в р едакції, чинній на момент укл адення договору купівлі-прод ажу садового будинку від 18.03.2008) Право власності та право п остійного користування на з емельну ділянку виникає післ я одержання її власником або користувачем документа, що п освідчує право власності чи право постійного користуван ня земельною ділянкою, та йог о державної реєстрації. Прав о на оренду земельної ділянк и виникає після укладення до говору оренди і його державн ої реєстрації. Приступати до використання земельної діля нки до встановлення її меж у н атурі (на місцевості), одержан ня документа, що посвідчує пр аво на неї, та державної реєст рації забороняється. Право в ласності на земельну ділян ку і право постійного корист ування земельною ділянкою по свідчується державними акта ми. Форми державних затвердж уються Кабінетом Міністрів У країни. Право оренди землі оф ормляється договором, який р еєструється відповідно до за кону.

Водночас відповідно до ст .13 Закону України "Про оренду з емлі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавец ь зобов'язаний за плату перед ати орендареві земельну діля нку у володіння і користуван ня на певний строк, а орендар з обов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог зем ельного законодавства.

Таким чином, згідно чинного земельного законодавства ст атус законного землекористу вача набувається з моменту о тримання відповідних правов становлюючих документів, але аж ніяк не автоматично внасл ідок переходу права власност і на будівлю (споруду), яка на ц ій земельній ділянці розташо вана.

Висновок суду про те, що поз ивач відповідно до п.2.9 Статут у Садово-виноградарського то вариства "Колективний труд" с тав користувачем земельної д ілянки, на якій збудовано об'є кти самочинного будівництва , з моменту придбання садовог о будинку №45 за договором купі влі-продажу від 18.03.2008, не відпов ідає чинному земельному зако нодавству та по суті ґрунтує ться на помилковому ототожне нні законного та фактичного користування земельною діля нкою (без правовстановлюючих документів).

Цілком очевидно, що покл адений в обґрунтування висно вків суду план земельної діл янки (а.с.13), який є складовою ча стиною технічного паспорту н а садовий (дачний) будинок в СВ Т "Колективний труд", ділянка № 45, виготовленого 03.07.2008р., не є ані державним актом на права вла сності на землю, ані договоро м оренди землі в розумінні ст .13 Закону України "Про оренду з емлі".

Отже, виходячи зі змісту н орми ч.5 ст.376 ЦК України обов'яз ковою передумовою для визнан ня судом права власності на с амочинно збудоване на земель ній ділянці нерухоме майно (п ри відсутності порушення пра в інших осіб) є наявність у позивача права власності чи користування вказаною земел ьною ділянкою.

Водночас господарськ ий суд в обґрунтування підст ав для задоволення позову не правильно застосував ч.5 ст.376 Ц К України та не врахував, що ві дповідно до положень ст .95 Земельного кодексу України , ч.1 ст.375 ЦК України, ст.25 Закону У країни "Про оренду землі" наві ть тимчасовий землекор истувач, з урахуванням умов н адання земельної ділянки та її цільового призначення має право споруджувати будівлі та споруди лише за умови згод и на це власника (орендодавця ). Тобто чинним земельним зако нодавством орендарю не надан о права на самостійну забудо ву чужої земельної ділянки д ля власних потреб.

Колегія враховує, що навед еної правової позиції дотрим ується також Верховний Суд У країни при здійсненні касаці йного перегляду судових ріше нь у справах про визнання пра ва власності на об'єкти самоч инного будівництва (постанов и ВСУ від 03.04.2007 у справі №14/317 та ві д 12.02.2008 у справі №11/30-07).

Водночас, наявні обставини погодження позивачем об'єкт ів самочинного будівництва з відповідними службами санеп ідемнагляду та пожежного наг ляду і встановлення висновко м судової будівельно-технічн ої експертизи від 22.05.2009 їх відпо відності архітектурним норм ам і правилам, жодним чином не звільняють забудовника від дотримання приписів ч.ч.3,5 ст.376 ЦК України щодо підстав набу ття права власності на самоч инно збудоване нерухоме майн о.

Що стосується відмови у зад оволенні позовних вимог про визнання права власності на самочинно знесений садовий б удинок №45 (літ.А) загальною пло щею 19 кв.м., то місцевий господа рський суд, фактично встанов ивши відсутність предмета сп ору в цій частині позову, поми лково не застосував положенн я п.11 ч.1 ст.80 ГПК України та не пр ипинив провадження у справі. Адже, згідно з ч.1 ст.349 ЦК Україн и право власності на майно пр ипиняється в разі його знище ння.

За таких обставин, ухвал ене в справі судове рішення н е може вважатися законним і о бґрунтованим, а тому воно під лягає скасуванню, а справа - пе редачі на новий розгляд до су ду першої інстанції.

Разом з тим, з врахуванням предмета даного спору колег ія не може прийняти до уваги п осилання прокуратури на необ хідність отримання позиваче м належного дозволу на будів ництво, дозволу на виконання проектно-пошукових робіт, на лежно затвердженого проекту , введення об'єкта в експлуата цію за актом та додержання за будовником інших будівельни х норм і правил, в тому числі п ередбачених постановою КМ Ук раїни від 22.09.2004 №1243 "Про порядок п рийняття в експлуатацію закі нчених будівництвом об'єктів ", оскільки такі доводи касаці йного подання свідчать про н еобґрунтоване застосування до спірних правовідносин но рми ст.331 ЦК України, яка в изначає загальні підстави та порядок набуття права власн ості на нове майно, яке ств орене з додержанням вимог за кону (тобто при наявності всі необхідних дозволів та а ктів, передбачених ст.ст.24,29 Зак ону України "Про планування і забудову територій", ст.18 Зако ну України "Про основи містоб удування") та інших правових а ктів, однак, не регулює правов ий режим самочинного будівни цтва.

Водночас, поняття самочинн ого будівництва, а також прав ові підстави та умови визнан ня права власності на самочи нно збудоване нерухоме майно визначені в ст.376 ЦК Укра їни, яка є спеціальною в регул юванні спірних правовідноси н, оскільки унормовує віднос ини, що виникають у тих випадк ах, коли вимоги закону та інши х правових актів при створен ні нової речі (самочинному бу дівництві) були порушені.

Колегія враховує, що наведе ної правової позиції дотриму ється також Верховний Суд Ук раїни при здійсненні касацій ного перегляду судових рішен ь у справах про визнання прав а власності на об'єкт самочин ного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 у справі №11/30-07).

Безпредметними є також пос илання прокурора в обґрунтув ання своїх заперечень на пос танову КМ України від 22.09.2004 №1243 "П ро порядок прийняття в експл уатацію закінчених будівниц твом об'єктів", яка втратила чи нність на підставі постанови КМ України від 08.10.2008 №923, тобто бу ла нечинною на час пред'явлен ня позову та вирішення спору .

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне поданн я першого заступника прокуро ра Миколаївської області зад овольнити частково.

Рішення господарсь кого суду Миколаївської обла сті від 09.06.2009 у справі №17/104/09 скасу вати з передачею справи на но вий розгляд до цього ж господ арського суду.

Головуючий, суддя В.Ов ечкін

Судді: Є.Черн ов

В.Цвігун