Постанова

від 02.04.2014 по справі 18/5014/3021/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2014 справа №18/5014/3021/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Романовій А.О. від позивача:Кващенко Г.М. - за дов. №6 від 27.11.2013 р.; від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2014 року у справі№ 18/5014/3021/2012 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», м. Алчевськ Луганської області до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області простягнення 69 497 грн. 70 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», м. Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області про стягнення 69 497 грн. 70 коп.

Провадження у справі № 18/5014/3021/2012 неодноразово зупинялось і поновлялось ухвалами господарського суду Луганської області до розгляду пов»язаних з нею справ №4пд/5014/3131/2012 та №913/2259/13.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2013 року на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінений відповідач - Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченський» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.02.14 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», м. Алчевськ Луганської області були задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», м. Алчевськ Луганської області борг у розмірі 69 497 грн. 70 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 27.03.2014р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 24.03.14р. Через канцелярію судовою колегією отримано клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з хворобою дитини представника відповідача, яке судовою колегією розглянуто та відхилено, оскільки відповідачем не надано суду жодних належних доказів, які б підтверджували поважність причин неявки представника сторони до судового засідання. Крім того, участь у справі приймають юридичні особи, а не фізичні і відповідач мав можливість направити до судового засідання іншого представника, явка сторін ухвалою суду від 24.03.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 18/5014/3021/2012 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2011 року між ПрАТ «Луганська вугільна компанія» (первісний боржник), ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (новий боржник) та ТОВ «Алчевськбудтранс» (кредитор) був укладений договір про переведення боргу №06/06, відповідно до умов якого первісний боржник перевів на нового боржника борг у розмірі 181 067 грн., який виник на підставі основних договорів.

Згідно з п.1 договору, цим договором регулюються відносини, пов»язані із заміною зобов»язаної сторони (первісного боржника) у зобов»язанні, що виникає із договору надання послуг механізмами від 01.01.2008 р., договору про надання автотранспортних послуг від 01.01.2008 р. № 1 та договору продажу вугілля від 15.06.2005 р. № 0615, укладених між первісним боржником та кредитором.

Пунктами 7, 8 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п.7 цього договору та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.06.2011 року між ПрАТ «Луганська вугільна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс» заборгованість первісного боржника складає 181 067 грн. 00 коп., а саме: за договором продажу вугілля №0615 від 15.06.2005 р. - 00 грн. 62 коп., за договором про надання автотранспортних послуг від 01.01.2008 р. № 1 - 14 764 грн. 00 коп., за договором про надання послуг механізмами від 01.01.2008 р. - 166 302 грн. 38 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідачем за період з 18.08.2011 р. по 25.01.2012 р. частково сплачений борг за договором про переведення боргу №06/06 від 06.06.2011 р. на суму 111569 грн. 30 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №1291 від 10.10.2011р. на суму 26569 грн. 30 коп., №1495 від 17.11.2011 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №1544 від 28.11.2011 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., №75 від 25.01.2012 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №1021 від 18.08.2011 р. на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «оплата за договором переведення боргу №06/06 від 06.06.2011р.», та залишився несплачений борг у розмірі 69 497 грн. 70 коп.

26.09.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 39 з вимогою погасити борг у розмірі 69497 грн. 70 коп., факт надсилання якої підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про одержання претензії відповідачем.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача боргу у розмірі 69 497 грн. 70 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2011 року між ПрАТ «Луганська вугільна компанія» (первісний боржник), ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (новий боржник) та ТОВ «Алчевськбудтранс» (кредитор) був укладений договір про переведення боргу №06/06, відповідно до умов якого первісний боржник перевів на нового боржника борг у розмірі 181 067 грн., який виник на підставі основних договорів, а саме із договору надання послуг механізмами від 01.01.2008 р., договору про надання автотранспортних послуг від 01.01.2008 р. № 1 та договору продажу вугілля від 15.06.2005 р. № 0615.

Відповідачем за період з 18.08.2011 р. по 25.01.2012 р. частково сплачений борг за договором про переведення боргу №06/06 від 06.06.2011 р. на суму 111569 грн. 30 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №1291 від 10.10.2011р. на суму 26569 грн. 30 коп., №1495 від 17.11.2011 р. на суму 10000 грн. 00 коп., №1544 від 28.11.2011 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., №75 від 25.01.2012 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №1021 від 18.08.2011 р. на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «оплата за договором переведення боргу №06/06 від 06.06.2011р.», та залишився несплачений борг у розмірі 69 497 грн. 70 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 р. у справі №4пд/5014/3131/2012, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія» про визнання договору про переведення боргу №06/06 від 06.06.2011 р. недійсним в зв»язку з вчиненням правочину під впливом обману під час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.09.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі №913/2259/13, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськбудтранс», Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія» про визнання договору про переведення боргу №06/06 від 06.06.2011 р. недійсним в зв»язку з вчиненням правочину особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за договором про переведення боргу №06/06 від 06.06.2011 р., Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 69 497 грн. 70 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи скаржника щодо нібито порушення судом першої інстанції норм процесуального права при визначенні розміру судового збору, який повинен був бути сплачений позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» станом на 01.01.2012 р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1073 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір. За таких підстав, судова колегія зазначає, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом вірно був сплачений судовий збір саме у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2014 року по справі № 18/5014/3021/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області на рішення господарського суду Луганскьої області від 19.02.2014 р. у справі № 18/5014/3021/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 19.02.2014 р. у справі № 18/5014/3021/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Довгалюк К.Г.