Рішення

від 28.05.2009 по справі 27/67-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/67-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.09р.

Справа № 27/67-09

За позовом Закритого акціонерного товариства «МТЕК», м. Київ

до  Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в розмірі 4605229,74грн.

                                                                                                                     Суддя  Татарчук В.О.

                                                                                                    Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача: Строценко Р.В. дов. від 19.05.09р.

від відповідача: Пащук В.В. дов. №423 від 01.01.09р., Закіпна О.В. дов. від 23.03.09р. №623, Король Л.А. дов. від 01.01.09р. №339.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «МТЕК»звернулося з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця»про стягнення заборгованості у розмірі 3977340,72грн., яка складається з суми заборгованості зі сплати лізингових платежів - 3959170,87грн. та пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів –18169,85грн.

          В ході вирішення спору позивач збільшив вимоги, вказавши на необхідність стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 4605229,74грн. з них: заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 4568591,56грн. і заборгованість по пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 36638,18грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          відповідачем неналежним чином виконуються умови договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. з додатковими угодами;

-          заборгованість ДП «Придніпровська залізниця»за період грудня 2008р. –лютого 2009 року станом на 20.04.2009р. складає 4568591,56грн.;

-          право на звернення з позовом до суду гарантовано ст.55, ч.2 ст.124 Конституції України без огляду на дотримання досудового порядку врегулювання спору;

-          ЗАТ «МТЕК»на момент передачі предмету лізингу було власником вагонів;

-          на підставі ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»до складу лізингових платежів були правомірно включені інші витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу;

-          рахунки регулярно виставлялись відповідачу за допомогою факсимільного зв'язку, а з урахуванням п.3.2 договору лізингу підприємство зобов'язане  сплачувати лізингові платежі не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу.  

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          ЗАТ «МТЕК»не був дотриманий досудовий порядок врегулювання спорів;

-          позивачем не надані докази наявності у товариства права власності на предмет лізингу (вагони), а також обґрунтований розрахунок суми позову;

-          лізингові платежі повинні сплачуватись на підставі рахунків, які виставляються лізингодавцем, однак відповідач не отримував таких рахунків, а тому відсутні підстави для сплати лізингових платежів;

-          є неправомірною вимога позивача щодо стягнення із залізниці лізингового платежу скоригованого на курсову різницю згідно з п.3.2 договору;

-          позовні вимоги не враховують повної сплати відповідачем лізингових платежів;

-          вимога щодо стягнення сум податку на додану вартість є неправомірною.

Також, відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до закінчення розгляду справи №18/123-09.

Клопотання обґрунтовано тим, що ДП «Придніпровська залізниця»звернулася з позовом про визнання недійсним п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. в редакції додаткової угоди №7 від 06.11.2008р. і ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2009р. порушено провадження у справі №18/123-09. Вирішення вказаного спору матиме суттєве значення для розгляду справи №27/67-09.

В судовому засіданні 28.05.2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

10.05.2007р. між закритим акціонерним товариством «МТЕК»(Лізингодавець) та державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ.

Крім того, сторонами підписані додаткові угоди №1 від 01.06.2007р., №2 від 27.06.2007р., №3 від 31.07.2007р., №4 від 31.08.2007р., №5 від 31.10.2007р., №6 від 23.01.2008р. і №7 від 06.11.2008р., а також додатки до договору з визначенням технічних вимог до майна, що передається в лізинг, графіків передачі майна в лізинг, графіків лізингових платежів.

Відповідно до п.1.1 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 06.11.2008р.) лізингодавець зобов'язується на умовах, зазначених в цьому договорі набути у власність 450 чотирьохвісних напіввагонів серійного виробництва моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, укомплектованих модернізованими візками моделі 18-100 у продавця (виробника) –ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»- відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком №1 до цього договору та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим договором з наступним викупом на умовах, передбачених цим договором.

Лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця майно в платне користування на умовах фінансового лізингу (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.4 (в редакції додаткової угоди №7 від 06.11.2008р.) сума цього договору станом на 23 січня 2008р. становила 200395692,96грн., включаючи вартість майна –118814640грн. в т.ч. ПДВ –19802440грн. Зазначена вартість майна є базовою для розрахунку розміру лізингових платежів. Розмір лізингових платежів, які підлягають сплаті лізингоодержувачем, визначається відповідно до п.3.2 цього договору. Остаточна сума цього договору визначається як загальна сума лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у порядку, визначеному у п.3.2 цього договору.

Строк лізингу становить сім років з моменту передачі в лізинг першої партії майна, яким є дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна в лізинг за зразком, наведеним у додатку №4 до цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 06.11.2008р.) лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток №13 до цього договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ швейцарського франку до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору. Розмір лізингового платежу в частині відсотків та комісій лізингодавця, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням цього договору, визначається за наступною формулою:

Влд = Влдг/Куд*Кслп + (Сввм/Куд*Кслп –Сввм), де

Влд –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці), грн.;

Куд –офіційний курс Національного банку України швейцарського франку до гривні на визначену дату при укладанні договору;

Кслп –офіційний курс Національного банку України швейцарського франку до гривні на момент сплати чергового лізингового платежу;  

Сввм –сума відшкодування вартості майна у гривнях;

Влдг –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці, зазначена у загальному графіку лізингових платежів), грн.

В разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі з урахуванням вищенаведеної формули на підставі рахунків, що виставляються лізингодавцем. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу. В разі, якщо строк сплати припав на вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, наступний за ним, робочий день.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4568591,56грн., а також пені в розмірі 36638,18грн. з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

             Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як зазначалось вище, між закритим акціонерним товариством «МТЕК»та державним підприємством «Придніпровська залізниця»був укладений договір фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р.

Позивач виконав свої зобов'язання згідно з пунктом 1.1 договору, що підтверджується копіями узгоджених відповідачем актів здачі-приймання від 27.06.2007р., 31.07.2007р., 11.09.2007р., 10.10.2007р., 31.10.2007р., 26.11.2007р., 29.11.2007р. і 30.11.2007р. Наведене не заперечується ДП «Придніпровська залізниця».

          В той же час матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

Так, позивачем наданий обґрунтований розрахунок основного боргу ДП «Придніпровська залізниця»відповідно до п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. станом на 20.04.2009р. в сумі 4568591,56грн.          

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведений факт відсутності заборгованості у вказаній сумі.

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 10.3 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. у разі прострочення оплати лізингового платежу, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою лізингових платежів позивачем обґрунтовано була нарахована пеня у сумі 36638,18грн. за період з 25.11.2008р. по 18.03.2009р.

Викладені обставини свідчать про правомірність вимог позивача щодо стягнення з ДП «Придніпровська залізниця»4568591,56грн. заборгованості і 36638,18грн. пені.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Так, ДП «Придніпровська залізниця»стверджує, що позивачем порушені положення п.п.11.1, 11.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р., а саме не дотриманий досудовий порядок врегулювання спору.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що ст.55, ч.2 ст.124 Конституції України гарантують право особи на звернення з позовом до суду без огляду на дотримання досудового порядку врегулювання спору. Про наведене йдеться і в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002, справа №1-2/2002.

Таким чином, звернення ЗАТ «МТЕК»з позовом до суду без дотримання досудового порядку врегулювання спору не є підставою для залишення такого позову без розгляду.

Твердження відповідача про відсутність доказів права власності у позивача на предмет лізингу спростовуються матеріалами справи. Зокрема, позивачем надані копії договорів купівлі-продажу предмету лізингу, укладеними з ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»та акти здачі-приймання. Будь-яких доказів відсутності у ЗАТ «МТЕК»відповідного права власності ДП «Придніпровська залізниця»не надано.  

Також, суд не приймає посилання відповідача на відсутність доказів надання позивачем рахунків на сплату лізингових платежів.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі з урахуванням вищенаведеної формули на підставі рахунків, що виставляються лізингодавцем. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу. В разі, якщо строк сплати припав на вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, наступний за ним, робочий день.

Враховуючи викладене, договором і підписаними сторонами графіками чітко визначені строки сплати лізингових платежів і такі строки не залежать від дати виставлення рахунків.   

Також, суд не приймає посилання відповідача на неправомірність вимоги позивача щодо стягнення із залізниці лізингового платежу скоригованого на курсову різницю згідно з п.3.2 договору.

Згідно ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачена можливість визначення в договорі еквіваленту грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Суд вважає безпідставними посилання ДП «Придніпровська залізниця»на постанову Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін».

Відповідно до ч.1 ст.92 Конституції України статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

Чинні законодавчі акти не містять заборони встановлення грошових зобов'язань в іноземній валюті. Фактична наявність такої заборони в постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін»суперечить законодавству України.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

При визначенні суми боргу позивачем враховані всі кошти, що були сплачені ДП «Придніпровська залізниця»за відповідні періоди.

Також, відповідач вказує на неправомірність нарахування позивачем сум ПДВ.

Як зазначалось вище, п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. передбачено, що в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.  

Наведені норми дозволяють стверджувати про те, що операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, є об'єктом оподатковування податком на додану вартість в загальному порядку (п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Враховуючи викладене є правомірним визначення позивачем суми боргу відповідача з урахуванням ПДВ згідно з п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р.  

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

На час вирішення спору по справі №27/67-09 є чинним пункт 3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р.

В разі визнання вказаного пункту судом недійсним ДП «Придніпровська залізниця»не позбавлене права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду по справі №27/67-09 за нововиявленими обставинами.   

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь закритого акціонерного товариства «МТЕК»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30603593) 4568591,56грн. –заборгованості, 36638,18грн. –пені, 25500грн. –витрат по сплаті державного мита та 118грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –28.05.2009р.