Рішення

від 28.05.2009 по справі 29/84-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/84-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.09р.

Справа № 29/84-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт", м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 9807 грн. 37 коп.

Суддя  Полєв Д.М.

Представники:

  від позивача:  не з'явився

від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрморепродукт", м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд", м. Дніпропетровськ  7867грн. 93коп., 944грн. 15коп. пені, 877грн. 27коп. інфляційних збитків, 118грн. 02коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, документи, витребувані ухвалами суду від 10.03.2009р., 31.03.2009р.  не надав.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, суд, -

Встановив:

              05.12.2007р.  між товариством з обмеженою відповідальністю „НВ Трейд" (далі відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрморепродукт" (далі позивач)  укладено договір поставки №44 (далі договір) із протоколом розбіжностей.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується в порядки та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в договорі.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання  виконав, поставивши відповідачу товар на суму 29598грн. 63коп., що підтверджується видатковим накладними (т.1 а.с. 39-150; т.2 а.с.1-43).

Відповідно до п. 3.4.1 договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів від дня поставки.

Відповідачем частково оплачено отриманий товар.

Відповідно до акту звірки, підписаному сторонами станом на 02.12.2008р. заборгованість відповідача складає 7867грн. 93коп.  

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 7867грн. 93коп., докази   сплати заборгованості  в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано,  внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також позивач також просить стягнути з відповідача 944грн. 15коп. пені, 877грн. 27коп. інфляційних витрат, 118грн. 02коп. 3% річних.

Відповідно до п. 7.1 договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України  пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність  за  несвоєчасне  виконання грошових    зобов'язань    врегульовано   Законом   України   "Про відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань",  згідно  з  пунктами  1,  3  якого  розмір пені за прострочку  платежу,  що   встановлюється   за   згодою   сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд приходить до висновку про її задоволення  в  заявленій сумі.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час  прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити їх в заявленій сумі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВ Трейд" (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Радісна, 76; п/р 26004050400585 у КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299; код ЄДРПОУ 32793779) на користь товариства з обмеженою  відповідальністю "Укрморепродукт" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15; п/р 260000005550 в ВАТ ТФБ "Контракт"м. Києва, МФО 322465; п/р 26002015028550 в Подільській філії "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322078; код ЄДРПОУ 31466802)  7867грн. 93коп. основного боргу, 944грн. 15коп. пені, 877грн. 27коп. інфляційних збитків, 118грн. 02коп. 3% річних, 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Суддя

 Д.М. Полєв