Рішення

від 01.06.2009 по справі 31/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/115

01.06.09

За позовом             Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно", м. Київ

До          1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит", м. Київ

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Технік",

          м. Київ     

Про                        визнання права власності

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Бояринцев О.А. - пред. по довір.

Від відповідача 1.          не з'явились

Від відповідача 2.          не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач заявив позов про визнання права власності на будівлю, що знаходиться по вул. Попудренко, 42 в м. Києві, загальною площею 787,7 кв.м.; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.11.2007р. № 218 укладеного між відповідачем 1. та відповідачем 2.; виселення відповідача 2. зі спірної будівлі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено господарський спір до розгляду на 25.03.2009р.

Ухвалою суду від 12.03.2009р. задоволено клопотання позивача та вжито заходи до забезпечення позову.

24.03.2009р. матеріали справи були скеровані до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку з оскарженням ухвали від 12.03.2009р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2009р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду від 12.03.2009р. –без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009р., розгляд справи було призначено на 28.05.2009р.

В судовому засіданні 28.05.2009р. було оголошено перерву до 01.06.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачі, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили, відзиви на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідачів, посилаючись на неявку їх до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про призначення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідачів.

Відповідачі клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомили, що дає підстави визнати причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          На підставі та на виконання Указу Президента України від 15.06.1993р. № 210 „Про корпоратизацію підприємств” та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993р. № 54 „Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації”, на підставі Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. № 508 було створено Відкрите акціонерне товариство „Київхімволокно” шляхом перетворення Київського державного виробничого об'єднання „Київхімволокно”.

          Таким чином, активи і пасиви Київського державного виробничого об'єднання „Київхімволокно” перейшли до Відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно, яке стало правонаступником прав та обов'язків корпоратизованого підприємства.

          Відповідно до абзацу третього ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

          Як зазначалося ВАТ «Київхімволокно»було створено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 508, таким чином ВАТ «Київхімволокно»- це юридична особа публічного права.

          Відповідно до ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

          Відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Київхімволокно” згідно з наказом про створення ВАТ „Київхімволокно” від 30 грудня 1994 року № 402 Міністерство промислової політики передало ВАТ „Київхімволокно” нерухоме майно, серед якого значиться і будівля по вул. Попудренка, 42 в м. Києві.

          Отже, будівля, яка знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві є власністю позивача.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Самшит” (колишня організація орендарів) на підставі Договору купівлі-продажу № 25 від 15.06.1994 року придбало у Регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській області державне майно цілісного майнового комплексу орендного колективного підприємства «Самшит», вартість якого складає 618 809 тис.крб. На підставі вищезазначеного договору № 25 від 15.06.1994р. відповідач 1. зареєстрував 17.12.1997р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації право власності на будівлю, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві.

          Вважаючи безпідставною вказану дію відповідача 1., позивач звернувся за захистом свого права власності до суду.

          Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 18.03.1998р. у справі № 19/67 за позовом ВАТ „Київхімволокно” до Фонду комунального майна Київської області було встановлено факт, що з тексту Договору від 15.06.1994 № 25, доданих до нього актів оцінки та прийому-передачі майна не вбачається, що будинок по вул. Попудренка, 42 у м. Києві відповідно до вказаного договору продано ВАТ „Самшит”.

          Крім того, за  Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 02.06.1998 року по справі № 15/252 було задоволено позов ВАТ «Київхімволокно»до ТОВ «Самшит», договір оренди нежитлових приміщень від 01.05.1993 року № 44 розірвано та  виселено ТОВ «Самшит»з нежитлових приміщень загальною площею 787,7 кв. м. по вул. Попудренка, 42 у м. Києві.

          При цьому, вказаним рішенням було встановлено, що Фонд державного майна України листом від 06.06.1997 року № 17-363 повідомив, що будівля у м. Києві по вул. Попудренка, 42, включена до статутного фонду ВАТ «Київхімволокно»та ним приватизована. Рішенням арбітражного суду м. Києва від 18.03.98 року № 19/67 встановлено, що спірна будівля Регіональним відділенням ФДМ України по Київські області ТОВ «Самшит»згідно договору купівлі-продажу орендованого майна від 15.06.1994 року не продавалась і таким чином, останнім не приватизована.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Судом досліджені вищевказані рішення, копії яких долучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належні докази.

          Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Частина 3 статті 386 ЦК України, наголошує на тому, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

          Власник, згідно зі статтею 387 ЦК України, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Згідно частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а відповідно до частини 2 цієї ж статті  право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Як вже було зазначено, рішенням Арбітражного суду м. Києва від 18.03.1998 року у справі № 19/67 за позовом ВАТ „Київхімволокно” до Фонду комунального майна Київської області було встановлено, що з тексту договору від 15.06.1994 № 25, доданих до нього актів оцінки та прийому-передачі майна не вбачається  що будинок по вул. Попудренка, 42 у м. Києві відповідно до вказаного договору продано колишній організації орендарів „Самшит”.          

          Судом було встановлено, що відповідач 1. не мав правової підстави на право власності на спірне майно.

          16.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Самшит” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альянс технік” був укладений Договір купівлі-продажу будівлі, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві, копія якого долучена до матеріалів справи.

          На підставі вищезазначеного Договору відповідач 1. продав відповідачу 2. будівлю, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві.

          Здійснивши продаж майна, яке ТОВ „Самшит” набуло безпідставно, ТОВ „Самшит” отримало доход в розмірі 95 000 грн.

          Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього.

          Згідно частині першій статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

          Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою –третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

          Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Оскільки, відповідач 2. може в даному випадку виступати в якості добросовісного набувача, тобто особи яка не знала про незаконність договору купівлі-продажу, то відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

          Відповідно до ст. 368 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідачів порівну (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно” (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 05763429) на будівлю, що знаходиться в м. Києві по вул. Попудренка, 42, загальною площею 787,7 кв. м.

3.          Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Самшит” (03061, м. Київ, вул. Суздальська, 41 , код ЄДРПОУ 21451052) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТЕХНІК»(03164,  м. Київ, вул. Рахманінова, 30/13, кв. 145, код ЄДРПОУ 35557479).

4.          Витребувати з чужого незаконного володіння будівлю, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві, загальна площа 787,7 кв. м.,      виселивши

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТЕХНІК»(03164, м.       Київ, вул. Рахманінова, 30/13, кв. 145, код ЄДРПОУ 35557479) з будівлі, що знаходиться по вул. Попудренка, 42 в м. Києві, загальна площа 787,7 кв. м. передавши зазначені  приміщення по акту прийому –передачі Відкритому акціонерному товариству „Київхімволокно” (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 05763429).

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит” (03061,    м. Київ, вул. Суздальська, 41 , код ЄДРПОУ 21451052) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно” (02094, м. Київ,   вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 05763429), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 170 (сто сімдесят) грн. –витрат щодо сплати державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ТЕХНІК»(03164, м. Київ, вул. Рахманінова, 30/13, кв. 145, код ЄДРПОУ 35557479) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київхімволокно” (02094,      м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 05763429), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 170 (сто сімдесят) грн. –витрат щодо сплати державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                 Н. І. Качан