Рішення

від 22.04.2009 по справі 54/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/87

22.04.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прушиньскі"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нелма Капітал"

простягнення 47 325,30 грн.

                                                                                  Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивачаСандугей І.В., за довіреністю б/н від 16.04.2009 р.

від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прушиньскі" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелма Капітал" про стягнення 40 279,68 грн. основного боргу, 4 219,98 грн. пені, 529,70 грн. трьох процентів річних та 2 295,94 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № ПШ-0000029 від 21.02.2008 р.

Ухвалою суду від 13.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/87, розгляд справи призначено на 22.04.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 22.04.2009 р. не з'явився, відзиву та витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.04.2009 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до      ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прушиньскі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нелма Капітал" було укладено договір № ПШ-0000029, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався забезпечувати виготовлення та передавати у власність відповідача партії продукції –будівельних матеріалів та комплектуючих до них (надалі –продукція), а відповідач, як покупець, зобов'язувався приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах, визначених цим договором та додатками до нього (пункт 1.1. договору).

Згідно з п.п. 2.3., 2.4.  договору продукція поставляється на умовах СРТ об'єкт покупця за адресою: м. Яготин, відповідно до "Інкотермс 2000", якщо сторонами у додатках не обумовлено інше. Постачальник здійснює поставку у строки, вказані у додатку № 1.  

Сторонами були складені та підписані Додатки №№ 1, 2, 2А, 3, 4, якими визначено найменування, асортимент, кількість та вартість товару, строк поставки.

Як передбачено п. 2.6. договору, всі ризики випадкового знищення та пошкодження продукції переходять до відповідача в момент здійснення приймання-передачі продукції від позивача, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладних.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що вартість одиниці продукції, яка поставляється за договором фіксується у рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, які видаються на кожну партію продукції, яка поставляється відповідачеві.

Укладений між сторонами договір за своєю правової природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтями 655, 656 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купiвлi-продажу.

За видатковими накладними № ПШ-0002874 від 05.04.2008 р. та № ПШ-0003491 від 11.04.2008 р. позивач передав відповідачеві продукцію на загальну суму 40 279,68 грн.

Товар за вказаними накладними відповідачем було отримано у повному обсязі за довіреністю серії ЯОТ № 288151 від 02.04.2008 р. зі строком дії до 12.04.2008 р.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України    № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, факт поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.  

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що 100% вартості партії товару відповідач сплачує протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару, що фіксується видатковими накладними та дорученням.

Виходячи із зазначеного, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений за накладною № ПШ-0002874 від 05.04.2008 р., –до 19.04.2008 р., а за накладною № ПШ-0003491 від 11.04.2008 р. –до 25.04.2008 р.      

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не оплатив поставлений товар. Згідно з довідкою Згурівського відділення КРД "Райффайзен Банк Аваль" № 40 від 21.04.2009 р. за період з 04.04.2008 р. по 21.04.2009 р. надходжень від відповідача на поточний рахунок позивача не було.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом на 24.04.2008 р., підписаним обома сторонами, заборгованість відповідача становить 40 279,68 грн.

Оскільки розмір заборгованості відповідача належним чином доведений та документально підтверджений, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 40 279,68 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 219,98 грн. пені за порушення строку оплати продукції. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на п. 6.7. договору, яким встановлено, що за порушення сторонами термінів виконання зобов'язань, що мають грошову оцінку, винна сторона на вимогу іншої сторони має сплатити їй неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Підписавши договір № ПШ-0000029 від 21.02.2008 р., відповідач визнав для себе обов'язковим застосування штрафних санкцій у передбаченому договором розмірі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок ціни позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру пені. Виходячи з цього, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 529,70 грн. трьох відсотків річних та           2 295,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок ціни позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру нарахованих трьох процентів річних, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 1 047,27 грн. за нижченаведеним розрахунком суду відповідно до рекомендацій по розрахунку інфляційних втрат, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р.

Сума боргу (грн.)Період простроченняІндекс інфляції (%)Інфляційне збільшення боргу(грн.)

34 525.4420.04.08-02.10.081.026897.66

5 754,2426.04.08-02.10.081,026149.61

Всього

1 047,27

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обов'язку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 46 076,63 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нелма Капітал" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 35149523, п/р 26007303524701 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прушиньскі" (07600, Київська обл., смт. Згурівка, вул. Чкалова, 135-А, код ЄДРПОУ 32925902, п/р 26007651113563 в КДР "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 40 279 (сорок тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 68 коп. основного боргу, 4 219  (чотири тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 98 коп. пені, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 70 коп. трьох процентів річних, 1 047 (одну тисячу сорок сім) гривень 27 коп. інфляційних втрат, 460 (чотириста шістдесят) гривень 76 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) гривень 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.   

Суддя                                                                                                               Т.С. Демченко