Рішення

від 29.05.2009 по справі 8/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/142

29.05.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»     

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квартал»

про                     стягнення 22 285,39 грн.  

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         адвокат - Пастушенко О.Д. (дов. №1/09-юр від 15.01.09

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 21 700,00 грн., що становить заборгованість за надані послуги автокраном та 87,69 грн. трьох відсотків річних, 497,70 грн. збитків від інфляції, 1 064,27 грн. витрат на оплату послуг адвоката.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.03.2009р. порушено провадження у справі № 8/142, розгляд справи призначений на 23.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.04.2009р. розгляд справи був відкладений          на 29.05.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням ним витребуваних доказів та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 29.05.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з‘явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшли доповнення та зміни до позовної заяви, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 21 700,00 основного боргу, 300,35 грн. трьох відсотків річних, 1951,60 грн. збитків від інфляції та 1 147,60 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.  

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості між сторонами з серпня 2008р. і до теперішнього часу позивачем були виконанні роботи з надання спеціальної техніки та/для виконання нею робіт для відповідача на його будівельних об'єктах, що підтверджується складеними, зокрема, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000495 від 31.07.2008р., № ОУ-0000462 від 23.07.2008р., № ОУ-Н000834 від 27.10.2008р., № ОУ-Н000771 від 30.09.2008р., № ОУ-Н000682 від 17.09.2008р., які свідчать про виконання робіт (надання послуг) позивачем та прийняття їх відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу за виконані позивачем роботи (надані послуги) не розрахувався у повному обсязі.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріали справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість до 25.12.2008р. (в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 21 700,00 грн. основного боргу, відповідач не довів протилежне.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 21 700,00 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 300,35 грн. трьох відсотків річних, 1951,60 грн. збитків від інфляції та 1 147,60 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт (наданих послуг) виникло на підставі складених та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт (наданих послуг) у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних та збитків від інфляції, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1 951,60 грн. та трьох відсотків річних в сумі 300,35 грн. правомірні та підлягають задоволенню.  

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1 147,60 грн. витрат на оплату послуг адвоката не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Позивачем не надано суду свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, доказів проведених розрахунків на суму 1 147,59 грн. за надані адвокатські послуги, тому у суду відсутні підстави стверджувати, що позивач провів розрахунки з адвокатом саме на суму 1 147,59 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суму 1 147,59 грн. за надані адвокатські послуги не підтверджена документально, а тому у цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21 700,00 основного боргу, 300,35 грн. трьох відсотків річних, 1951,60 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині вимог позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.  

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квартал»(02068, м.Київ, вул. Драгоманова, буд.17; код ЄДРПОУ 32958079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»(м.Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 34770204) 21 700 (двадцять одну тисячу сімсот) грн. основного боргу, 300 (триста) грн. 35 коп. трьох відсотків річних, 1951 (тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 52 коп. державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ревард" (м.Київ, вул. Миколи Василенка, буд.7-А; фактична адреса: м.Київ, просп. Возз'єднання, 10/1, оф. 50; код ЄДРПОУ 34770204) в доход Державного бюджету України 8 (вісім) грн. 14 коп. недоплаченого державного мита.

Видати накази.          

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.  

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання : 03.06.2009р.