Ухвала

від 27.03.2014 по справі 918/191/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2014 р. Справа № 918/191/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства-фірми "Ямуна" (м. Рівне, вул. Дворецька, 182)

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (м. Житомир, вул. Домбровського, 3)

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" (м. Рівне, вул. Дворецька, 182)

про стягнення в сумі 7 249,14 грн.

Представники:

від позивача : Чепелюк О.О. (довіреність № б/н від 27.02.2014 року)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) роз'яснені

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Мале приватне підприємство-фірма "Ямуна" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" відповідно до якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" основний борг в сумі 6751,43 грн., пеню в сумі 241,89 грн., 3 % річних в розмірі 55,82 грн., та судові витрати по справі, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" основний борг в сумі 200,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 51,16 грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень. Крім того, від відповідача ТОВ "Маркет-Трейд" факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволення, оскільки у справі № 918/191/14 відбулося три судових засідання, протягом яких сторони мали можливість довести свої доводи. В жодне з проведених судових засідань 27.02.2014 р., 13.03.2014 р. та 27.03.2014 р. представник ТОВ "Маркет-Трейд" не з'явився. До клопотання не подано доказів, що стверджують вказані в ньому обставини, зокрема обставини щодо відрядження представника.

Явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою. Нез'явлення в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, ТОВ "Маркет-Трейд" не було позбавлене можливості в письмовій формі повідомити суд про свою позицію відносно позовної заяви або повідомити суд про будь-які обставини, що могли стосуватись розгляду спору.

Разом з тим, відповідач ТОВ "Маркет-Трейд" подав суду відзив, у якому проти позову заперечив (а.с.31).

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до наступних висновків.

19 липня 2013 року між малим приватним підприємством-фірмою "Ямуна" (далі - позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (далі - відповідач-1, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №130719-3 (далі - договір), відповідно до предмету якого продавець продає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, що визначаються договором, продукцію торгової марки "Ямуна" в подальшому товар, в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують приймання-передачу товару від продавця до покупця і є невід'ємним даного договору (а.с.10-14).

Відповідно до пункту 3.1 договору найменування, кількість та асортимент товару, що поставляється покупцеві згідно замовлення зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

На виконання умов договору, відповідно до видаткових накладних № 891 від 30.07.2013 р., № 1042 від 27.08.2013 р. та № 1318 від 16.10.2013 р. позивач передав відповідачу-1 товар на загальну суму 35762,48 грн. (а.с.15-20).

Відповідач-1 виконав свої грошові зобов'язання частково в розмірі 22110,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків (а.с.68-71).

Судом також встановлено, що 26.11.2013 р. відповідач-1 повернув позивачу товар на суму 6700,30 грн. (а.с.61-62).

Згідно пункту 6.1 договору покупець зобов'язаний здійснити платіж шляхом безготівкового перерахунку коштів на банківський рахунок продавця в розмірі 100% від суми поставленого товару на протязі 30 (тридцяти) календарних днів від дати отримання товару. Датою отримання товару рахується дата підписання накладної покупцем.

Доказів оплати за поставлений товар в повному розмірі відповідач суду не надав.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача-1 наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 6951,43 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України ).

Згідно статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено пунктом 8.4. договору у разі несвоєчасної оплати покупцем товару, останній зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочки.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За період прострочення виконання зобов'язання за поставлений товар позивач нарахував відповідачу-1 пеню в розмірі 241,89 грн., розрахунок перевірено судом та визнано законним та обґрунтованим.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача-1 відсотки річні в розмірі 55,82 грн., розрахунок перевірено судом та визнано законним та обґрунтованим.

Окрім цього, у відповідності до статей 546 та 553 ЦК України, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1, між позивачем, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реверспак", як поручителем, було укладено Договір поруки №19.07/13 від 19 липня 2013 року (а.с.22). Згідно даного договору, поручитель (далі по тексту - відповідач-2) зобов'язався частково відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання боржника (відповідача-1), що виникли в результаті укладення між боржником та кредитором Договору купівлі-продажу товару №130719-3 (основного договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору - "Обсяг відповідальності поручителя (відповідача-2) в разі не виконання боржником (відповідачем-1) взятих на себе зобов'язань становить - 200,00 грн."

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1: 6751,43 грн. основного боргу та відповідача-2: 200,00 грн. є законними обґрунтованими відповідачами не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Щодо витрат позивача на послуги адвоката суд зазначає, що статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, згідно норм частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Частиною 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Закон України "Про адвокатуру" втратив чинність згідно із Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон).

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 13, 14, 15 Закону.

Згідно статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Такі ж положення викладені в статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012 р.

Відповідно до статті 29 Правил адвокатської етики, адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено договором або визначений законом. В договорі про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і таке інше) та може бути визначений їх обсяг.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено правовий статусу адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів позивачем на підставі договору, суд дійшов висновку, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в розумінні статті 44 ГПК України, але об'єктивно їх розмір (3000,00 грн.) не є співмірним справі. Відносячи до числа судових витрат 1500,00 грн. в якості витрат на оплату послуг адвоката суд врахував наступне.

Судом встановлено, що 31 січня 2014 року між позивачем (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Скорпіон" (виконавець) укладено договір б/н про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (надалі - договір про надання адвокатських послуг) (а.с.24-26).

Пунктом 3.2. договору про надання адвокатських послуг, сторони погодили, що загальна сукупна вартість послуг, які будуть надані зі сторони виконавця становить 3000,00 грн.

При цьому сторони погодили, що вартість послуг визначених в підпункті 1.1.1. договору про надання адвокатських послуг становить 1500,00 грн., вартість послуг визначених в підпункті 1.1.2. договору про надання адвокатських послуг становить 1500,00 грн. (пункт 3.1. договору про надання адвокатських послуг).

Відповідно до пункту 1.1.1. договору про надання адвокатських послуг, виконавець зобов'язується надати наступні адвокатські послуги (правову допомогу) вартістю 1500,00 грн.: вивчити та здійснити аналіз наданих виконавцем документів необхідних для підготовки позовної заяви до суду та інших матеріалів, зокрема договору купівлі-продажу № 130719-3 від 19.07.2013 року, видаткових накладних на поставку товару, договору поруки від 19.07.2013 року № 19.07/13, тощо, провести аналіз судової практики по вирішенню аналогічних чи подібних спорів та норм чинного законодавства України якими врегульовано спірні правовідносини сторін, підготувати позовну заяву до господарського суду Рівненської області щодо стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд", яка виникла з підстав невиконання договору купівлі-продажу № і 30719-3 від 19.07.2013 р.

Згідно пункту 1.1.2. договору про надання адвокатських послуг, виконавець також повинен забезпечити представництво інтересів замовника в господарському суді Рівненської області, Рівненському апеляційному господарському суді та Вищому господарському суді України по веденню справи в порядку господарського судочинства та надання правової допомоги в справі за позовом малого приватного підприємства-фірми "Ямуна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 130719-3 від 19.07.2013 р., вартість чого також становить 1500,00 грн.

Таким чином, гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі в сумі 3000,00 грн. за чітко встановлені види та об'єми адвокатських послуг.

Платіжним дорученням № 310113 від 14.02.2014 р., та платіжним дорученням № 310361 від 12.03.2014 р. підтверджується, що позивачем сплачено виконавцю 3000,00 грн. (а.с.37, 52). Ці витрати дійсно вчинено Малим приватним підприємством-фірмою "Ямуна" на користь Адвокатського об'єднання "Скорпіон" .

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до пункту 1.1.2. договору про надання адвокатських послуг, послуги адвоката вартістю 1500,00 грн. полягають у забезпеченні представництва позивача не лише у Господарському суді Рівненської області, але й Рівненському апеляційному господарському суді та Вищому господарському суді України, а тому покладення витрат в частині оплати вартсті послуг адвоката, які полягають в представництві позивача у місцевому, апеляційному та касаційному судах на відповідачів на час розгляду спору в Господарському суді Рівненської області є передчасним та не відповідає критеріям розумності. В Акті № 2 передачі-прийняття наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг, вказано, що представництво адвокатом прав замовника здійснено в Господарському суді Рівненської області, хоча пункт 1.1.2. та пункт 3.2. вказаного договору передбачають надання послуг з представництва вартістю 1500,00 грн. не лише в місцевому господарському суді, але в судах апеляційної та касаційної інстанцій (а.с.50).

Відповідно до пункту 3.3. договору про надання адвокатських послуг, сторони погодили, що виконавець надає для замовника підписаний акт наданих послуг, в якому зазначається вид наданих послуг, їх об'єм та вартість, після виконання певного виду робіт.

Пунктом 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено що, розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При вирішенні питання щодо розміру витрат на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, судом взяті до уваги рівень складності справи; кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат; кількість та складність документів, які були підготовлені адвокатом під час розгляду справи; відсутність додаткових матеріальних та фінансових витрат адвоката; відсутність необхідності здійснення адвокатом відряджень та переїздів до інших населених пунктів (замовник авдвокатських послуг, адвокат та господарський суд знаходяться в межах одного населеного пункту); погодинний розмір мінімальної заробітної плати встановлений у 2014 році відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"; а також орієнтовна (приблизна) вартість оплати відповідних послуг, яка склалася в регіоні.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи вищезазначені приписи законодавства України та розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд дійшов висновку про обмеження заявленого до стягнення розміру відшкодування витрат на адвоката до 1500,00 грн.

З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" основного боргу в сумі 6751,43 грн., пені в сумі 241,89 грн., 3% річних в розмірі 55,82 грн., витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 1458,00 грн., сплачений судовий збір в розмірі 1775,84 грн. та позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" заборгованість в сумі 200,00 грн., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 42,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 51,16 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд" (10003, м.Житомир, вул. Домбровського, 3, код ЄДРПОУ 32121992) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Ямуна" (33000, м. Рівне, вул. Дворецька, 182 код ЄДРПОУ 30352116) 6751,43 грн. основного боргу, 241,89 грн. - пені, 55,82 грн. - відсотків річних, 1458,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката та 1775,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" (33000, м. Рівне, вул. Дворецька, 182, код ЄДРПОУ 32803122) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Ямуна" (33000, м. Рівне, вул. Дворецька, 182 код ЄДРПОУ 30352116) 200,00 грн. основного боргу, 42,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката та 51,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.04.2014 року

Суддя Качур А.М.