Рішення

від 22.05.2009 по справі 43/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  43/76

22.05.09

За позовом    комунального підприємства "Автотранспортне підприємство" Шевченківської

                       районної у м. Києві ради

до                    дочірнього підприємства "КЛІНІНГ-СЕРВІС"

про                     стягнення 17 646, 90 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:  

від позивача        Галич О.М. –предст. за дов.,

від відповідача    не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "КЛІНІНГ-СЕРВІС" про стягнення 17 646, 90 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 112 від 01.11.07 про надання комплексу послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2009 порушено провадження у справі         № 43/76, розгляд справи призначено на 23.04.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача в судове засідання не з'явилися.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 22.05.09.

Відповідач в судове засідання призначене на 22.05.09 не з'явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.  № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.07 між комунальним підприємством "Автотранспортне підприємство" Шевченківської районної у м. Києві ради (далі-Позивач) та дочірнім підприємством «П.Дусманн-Україна»було укладено Договір № 112 про надання комплексу послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів (далі - Договір).

05.05.08 дочірнє підприємство «П.Дусманн-Україна»було перейменоване на дочірнє підприємство "КЛІНІНГ-СЕРВІС" (далі - Відповідач).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, приймає на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг по збиранню та вивезенню накопичених твердих побутових відходів з території Відповідача, а Відповідач зобов'язався приймати надані послуги та проводити розрахунки за них.

Відповідно умов Договору сторони погодили середньомісячну вартість комплексу послуг у розмірі 3 088, 80 грн., яка повинна бути сплачена в період з 25 по 30 число поточного місяця, за наступний місяць, або після надання акту виконаних робіт.

За твердженням Позивача, ним на виконання умов Договору у період з 29.02.08 по 30.06.08 було надано послуги по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів загальною вартістю 13 602, 60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт  № ОУ-0000320 від 29.02.08,                       № ОУ-0000554 від 31.03.08, № ОУ-0000753 від 30.04.08, № ОУ-0000933 від 31.05.08,                       № ОУ-0001038 від 30.06.08.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором  № 112 від 01.11.07 складає: 13 602, 60 грн. основного боргу, 1 594, 50  грн. пені, 309,00 грн.  3 % річних та 2 140, 80 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні що надала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовідносини між сторонами виникли внаслідок укладання 01.11.07 Договору про надання комплексу послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів № 112.

Позивачем в якості доказу виконання ним умов Договору надано акти виконаних робіт             № ОУ-0000320 від 29.02.08, № ОУ-0000554 від 31.03.08, № ОУ-0000753 від 30.04.08,                          № ОУ-0000933 від 31.05.08, № ОУ-0001038 від 30.06.08.

Надані акти не підписані Відповідачем, не надано доказів надсилання чи пред'явлення зазначених актів Відповідачу для підписання.

Оскільки, Позивач не надав суду  доказів виконання робіт, зокрема жодного документу на підтвердження того, що ним дійсно було надано послуги передбачені умовами Договору, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги нележним чином не підтверджені, а тому  задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                                           М.В.Пасько