Рішення

від 25.05.2009 по справі 23/94пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/94пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 23/94пн                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Фірма Юг” м. Донецьк  (код ЄДРПОУ 13488368)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Центр холодильних технологій Ютам-Донецьк” м. Донецьк  (код ЄДРПОУ 32233638)

про зобов'язання протягом одного місяця усунути дефекти в роботі поставлених холодильних камер № 4 та № 5, а в разі неможливості їх усунення здійснити протягом цього ж строку заміну холодильних машин за власний рахунок і стягнення штрафу в сумі 112234,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Маслов В.Є., Коновалов Ф.В. за довіреністю б/н від 22.04.2009 р.

від відповідача: Роздільська Т.В. за довіреністю б/ н від 27.06.2008 р.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 23.04.2009 р. до 13.05.2009 р.;

з 13.05.2009 р. до 25.05.2009 р.

Господарським судом Донецької області 12.06.2008 р. порушено провадження у  справі № 23/94пн за позовом закритого акціонерного товариства “Фірма Юг” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Центр холодильних технологій Ютам-Донецьк” м. Донецьк про безоплатне усунення недоліків та стягнення штрафу у розмірі 112234,00 грн.  

Під час розгляду справи позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача витрати на відновлення роботи холодильного обладнання в сумі 226549,00 грн. та штраф у розмірі 112234,00 грн. Суд прийняв до розгляду змінені позовні вимоги (часткова зміна предмету позову).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.2008 року в позові відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2008 року рішення господарського суду від 11.08.2008 р. скасовано частково та задоволено позов в частині стягнення витрат на усунення недоліків товару  в сумі 226549,00 грн.     

Постановою від 21.01.2009 р. Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2008 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2008 р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.03.2009 року справа 23/94пн передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Ухвалою суду від 27.03.2009 р. справа № 23/94пн призначена на новий розгляд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В постанові від 21.01.2009 р. Вищий господарський суд України вказує на наступні недоліки, що були допущені судами першої та другої інстанцій при розгляді даного спору:

– не з'ясування обставин, пов'язаних з дотриманням покупцем порядку встановлення недоліків поставлених йому товарів, та не встановлення фактів того, в чому полягають ці недоліки і внаслідок яких причин вони виникли;

–          не з'ясування обставин, пов'язаних з дотриманням покупцем умов гарантії;

–          відсутність перевірки доводів обох сторін щодо причин виникнення недоліків поставленого товару і встановлення цих недоліків, ненадання правової оцінки вказаним обставинам;

–          відсутність перевірки обґрунтованості та відповідності розміру понесених покупцем витрат обсягу витрат, який був необхідний для усунення спірних недоліків товару;

–          не з'ясування строків встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів та неврахування вимог ст. 269 ч. 8 ГК України стосовно встановлення строку позовної даності щодо подання позову, який випливає з поставки товарів неналежної якості.

Відповідно до ст. 111–12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи, пояснень позивача та відповідача суд вбачає наступне:

06.06.2006 р. між сторонами був укладений договір на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання № 06/06/06–01, згідно якого виконавець (відповідач) зобов'язався здійснити поставку та виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання (ліцензія серії АА № 774487 від 16.09.2004 р.), розрахованого та підібраного згідно технічним умовам замовника (додаток № 1 до договору) та вказаного в специфікації на обладнання, що поставляється, (додаток № 2 до договору), на об'єкті замовника, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах даного договору.

Згідно актів прийому–передачі від 29.09.2006 р., 25.01.2007 р., 02.03.2007 р., 12.03.2007 р., 14.05.2007 р. сторони свої зобов'язання за даним договором виконали в повному обсязі. Завірені копії актів містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 8.1 договору виконавець гарантує якість обладнання та виконаних за даним договором робіт протягом 24 місяців з моменту підписання акту прийому–здачі обладнання в експлуатацію або пуску обладнання в експлуатацію (залежно від того, що наступить раніше).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що виконавець знімає гарантії на якість обладнання та виконаних робіт у випадку: порушення правил експлуатації, відсутності технічного обслуговування або неякісного його проведення; порушення вимог Державного стандарту України за якістю енергопостачання; механічних пошкоджень окремих деталей та вузлів; збільшення навантаження на обладнання, зміна технічних умов експлуатації обладнання; невиконання пунктів або умов даного договору.

Згідно п. 8.4 договору в період гарантійного строку експлуатації замовник зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування обладнання згідно вимог діючої нормативно–технічної документації України та паспорта на холодильну установку з викладеними вимогами виробників обладнання.

Обслуговування обладнання допускається: спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензії затвердженого зразка на проведення даного типу робіт або кваліфікованим персоналом замовника, що мають спеціальну освіту. Обов'язковою умовою є ведення журналу з реєстрацією проведення технічного обслуговування.

Відповідно по п. 8.5 договору у випадку виходу обладнання зі строю під час гарантійного періоду, виконавець зобов'язується направити ремонтну бригаду на об'єкт замовника не пізніш доби після отримання повідомлення. Повідомлення складається замовником в письмовому вигляді та направляється виконавцю по факсу, вказаному в даному договорі.

За результатами огляду обладнання складається акт, підписаний представниками сторін, з вказівкою вірогідних причин виходу зі строю.

У випадку виходу обладнання зі строю з вини виконавця, заміна або ремонт комплектуючих, трудовитрати, або перше та друге разом провадиться виконавцем безоплатно. Виконавець зобов'язується відновити працездатність обладнання в найкоротші технічно можливі строки, з урахуванням місцезнаходження частин, часу їх доставки та митних процедур. Простій обладнання в період ремонтно–відновлювальних робіт збільшує строк гарантійної експлуатації на період простою.  

Завірені копії договору, технічних умов та специфікації містяться в матеріалах справи.

Суд вважає договір на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання № 06/06/06–01 від 06.06.2006 р. укладеним згідно вимог ст. 628 ЦК України.

Проаналізувавши положення вказаного договору, суд дійшов висновку, що даний договір містить елементи двох договорів – поставки та підряду.

Відповідно до ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу холодильне обладнання в кількості 7 автоматизованих холодильних установок, що підтверджується актом прийому–передачі холодильного обладнання від 29.09.2006 р., завірена копія якого додана до позову. Згідно вказаного акту зовнішній огляд обладнання здійснений. Механічні пошкодження відсутні. Відповідальність за збереження обладнання несе замовник (позивач).

З актів здачі–прийому обладнання в експлуатацію від 25.01.2007 р. (3 шт.), від 02.03.2007 р. (2 шт.), від 12.03.2007 р., від 14.05.2007 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається наступне:

–          зовнішній та внутрішній огляд обладнання проведено. Механічних пошкоджень не виявлено;

–          випробовування на міцність при тиску 2,1/2,7 МПа проведено. Розривів, видимих деформацій та витоків не виявлено;

–          випробовування на щільність при тиску 1,6/2,0 МПа проведено. Витоків не виявлено;

–          обладнання випробувано під вакуумом при залишковому тиску від 0,6 до 1,0 кПа. Вакуум стійкий;

–          обладнання заправлене хладагентом в достатній кількості;

–          обладнання пропрацювало в розрахунковому режимі без аварій та збоїв протягом 72 годин;

–          продуктивність виробництва та температурний режим відповідають технічним умовам;

–          поставлене та вмонтоване обладнання відповідає вимогам нормативно–технічної документації до даного типу обладнання та даного типу робіт;

–          монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання виконані в повному об'ємі, претензій до виконавця немає.

Позивач в позовній заяві зазначає, що під час експлуатації холодильних камер вийшли з ладу холодильні камери в наступній послідовності:

1.          Холодильна камера № 4 – третя холодильна машина на базі компресора ESH 736Y–40S, зав. № 1070200964 вийшла з ладу 09.07.2007 р.;

2.          Холодильна камера № 5 – перша холодильна машина на базі компресора ESH 743Y–40S, зав. № 1070100750 вийшла з ладу 26.07.2007 р.;

3.          Холодильна камера № 4 – перша холодильна машина на базі компресора ESH 736Y–40S, зав. № 1070301305 вийшла з ладу 21.10.2007 р.;

4.          Холодильна камера № 5 – друга холодильна машина на базі компресора ESH 743Y–40S, зав. № 1070100776 вийшла з ладу 12.02.2008 р.

За договором (п. 8.1) гарантійний строк складає двадцять чотири місяці з моменту підписання акту прийому-здачі обладнання в експлуатацію або пуску обладнання в експлуатацію (в залежності від того, що насупить раніше). Виходячи з того, що акти прийому-передачі холодильних камер № 4 та № 5 в експлуатацію були підписані 25.01.2007 р., гарантійний строк на це обладнання встановлюється в період з 26.01.2007 р. по 26.01.2009 р. Таким чином, вказане обладнання вийшло з ладу протягом встановленого договором гарантійного строку.

На підставі п. 8.5 договору позивачем було відправлено відповідачу листи від 09.07.2007 р., від 25.07.2007 р., від 08.08.2007 р., від 05.09.2007 р., від 15.11.2007 р., від 14.01.2008 р., від 02.02.2008 р., від 04.02.2008 р., від 06.02.2008 р. (повторно), від 12.02.2008 р. (повторно), від 24.03.2008 р. з вимогами усунути дефекти по роботі холодильного обладнання або заміни товару неналежної якості на товар аналогічної марки. Факти направлення позивачем вказаних листів відповідачу підтверджується поштовими квитанціями та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача. Завірені копії листів, повідомлень та поштових квитанцій містяться в матеріалах справи.

При цьому слід враховувати, що у випадку виходу обладнання зі строю під час гарантійного періоду, у виконавця обов'язок направити ремонтну бригаду на об'єкт замовника не пізніш доби після отримання повідомлення. Повідомлення складається замовником в письмовому вигляді та направляється виконавцю по факсу, вказаному в даному договорі.

В підтвердження направлення відповідачу передбачених договором повідомлень по факсу позивач надав до суду журнал факсів.

Відповідач отримання вказаних повідомлень по факсу заперечує та вказує на те, що позивачем не представлено доказів того, що вказана модель факсу виключає можливість самостійного коректування журналу факсів.

Як стверджує позивач, відповідач гарантійні зобов'язання за договором на вимоги позивача не виконав.

Позивач згідно акту відмови обладнання від 11.07.2007 р., актів огляду обладнання від 27.07.2007 р., від 25.10.2007 р., від 14.02.2008 р. аварійно зупинив холодильну машину № 4-3 на базі компресора мод. ESH 736Y–40S – 09.07.2007 р., холодильну машину № 5-1 на базі компресора мод. ESH 743Y–40S – 26.07.2007 р., холодильну машину № 4-1 на базі компресора мод. ESH 736Y–40S – 24.10.2007 р., холодильну машину № 5-2 на базі компресора мод. ESH 743Y–40S – 12.02.2008 р. Вказані акти підписані представниками позивача та представником фізичної особи-підприємця Салміна Вадима Миколайовича – Черченко І.М. При цьому повноваження Черченко І.М. на здійснення певних дії від імені Салміна В.М. будь–якими доказами не підтверджені. Зі сторони відповідача акт не підписаний. В місці, призначеному для підпису представника відповідача, міститься рукописний запис “від підпису відмовився” із зазначенням відповідної дати та підписом. Будь-які дані (прізвище, посада), за допомогою яких можливо було б визначити особу, яка виконала вказаний запис, в актах відсутні. Відповідач стверджує, що його не викликали для складення актів, а зі своєї ініціативи він не направляв своїх представників для участі у складенні цих актів. Даними актами не встановлені причини виникнення дефектів, а лише констатувався факт аварійного зупинення спірного обладнання. Завірені копії актів містяться в матеріалах справи.

Відповідач надав до суду відзив від 07.07.2008 р. на позовну заяву, в якому підтверджує факт укладення між сторонами договору № 06/06/06-01 від 06.06.2006 р. на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання, а також факт введення в експлуатацію спірного обладнання за актами прийому-здачі від 25.01.2007 р. При цьому позивач підписав дані акти без будь–яких заперечень.

Відповідач проти позовних вимог заперечує наступним:

На підставі п. 8.4 договору в період гарантійного строку експлуатації замовник (позивач) зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування обладнання згідно вимог діючої нормативно-технічної документації України та паспорту на холодильну установку з викладеними вимогами виробників обладнання. Обслуговування допускається: спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензію встановленого зразка на проведення даного типу робіт, або кваліфікованим персоналом замовника, що має спеціальну освіту. Обов'язковою умовою є ведення журналу з реєстрацією проведення технічного обслуговування. Позивач неодноразово порушував правила експлуатації спірного обладнання, не здійснював технічного обслуговування згідно Правил облаштування та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок (НАОП 2.2.00-1.10.-88).

Вказане відповідач обґрунтовує актом № 45 від 28.11.2007 р., який був складений представником постачальника холодильних установок в Україні (компанії Bitzer) при проведенні огляду встановленого та змонтованого згідно договору холодильного обладнання. У вказаному акті, завірена копія якого додана до справи, уповноваженим представником були встановлені численні та суттєві порушення позивачем правил експлуатації спірного обладнання. Завірена копія акту є в матеріалах справи (том справи 1, аркуш справи 69).

В результаті порушення позивачем правил експлуатації обладнання та відсутності кваліфікованого технічного обслуговування поставлене відповідачем холодильне обладнання вийшло з ладу. Саме це стало причиною відмови відповідача від гарантійних зобов'язань за договором, яка викладена в листі від 02.08.2007 р. Факт отримання позивачем вказаного листа підтверджується листом самого позивача у відповідь, в якому він просить відповідача відізвати лист від 02.08.2008 р. у зв'язку з призначенням уповноважених осіб, які будуть здійснювати обслуговування холодильного обладнання. Завірені копії листів відповідач додав до відзиву.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно ст. 269 ч. 8 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. При цьому необхідно враховувати, що кожна камера має єдиний блок управління температурою, що було зазначено в кожному паспорті. Відключення окремих холодильних машин не допустимо, оскільки кожна холодильна камера спроектована як єдине ціле. Відключення або вихід з ладу однієї з холодильних машин (компресорів) веде до збільшення навантаження на інше обладнання (компресори).  На кожну холодильну установку (камеру) видавався окремий паспорт. Таким чином, вихід з ладу однієї з холодильної камери свідчить про вихід з ладу окремої холодильної установки. Виходячи з того, що моментом виявлення позивачем недоліків холодильної установки № 4 згідно акту огляду обладнання від 11.07.2007 р. є 09.07.2007 р., а холодильної установки № 5 згідно акту огляду обладнання від 27.07.2007 р. аналогічно - 26.07.2007 р., шестимісячний строк позовної давності для позивача закінчився.

Відповідач вказує на те, що позивачем були порушені вимоги Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. Згідно п. 9 Інструкції акт про скриті недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби або зберігання повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного строку. Позивач вказані акти не складав.

Відповідач також заперечує проти нарахування позивачем штрафу, оскільки розмір такого штрафу договором не передбачений, а посилання позивача на Постанову Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888 при визначенні розміру штрафу є безпідставним.

Позивач, керуючись ст. 22  ГПК України, надав до суду заяву про зміну позовних вимог від 08.07.2008 р. В заяві позивач вказує, що у зв'язку з початком літнього періоду та підвищенням внаслідок цього температури повітря у позивача виникла термінова необхідність у відновленні роботи холодильного обладнання (холодильних камер № 4 та № 5). Позивачем за договорами поставки № 20/06 від 11.06.2008 р. та № 24/06 від 20.06.2008 р. була здійснена заміна спірного обладнання на загальну суму 226549,00 грн. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 226549,00 грн., штраф у розмірі 112234,00 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги з врахуванням часткової зміни предмету позову.

В обґрунтування змінених позовних вимог позивач надав до суду наступні документи: завірені копії договорів поставки № 20/06 від 11.06.2008 р. та № 24/06 від 20.06.2008 р., укладених між позивачем та ТОВ ВКФ “НХТ-ПОЛЮС”, специфікації та кошториси до даних договорів, оригінали платіжних доручень № 6821 від 08.07.2008 р. на суму 125818,22 грн. та № 6903 від 15.07.2008 р. на суму 100731,00 грн. в підтвердження фактично понесених витрат по вказаним договорам поставки (в обох платіжних дорученнях призначенням платежів вказано оплату за обладнання, монтаж згідно відповідних договорів), завірені копії видаткових накладних № НХ-0000191 від 23.06.2008 р. на суму 109914,24 грн. та № НХ-0000195 від 25.06.2008 р., завірені копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НХ-0000285 та № НХ-0000294 без дат.

У зв'язку зі зміною позовних вимог відповідач надав до суду доповнення до відзиву від 15.07.2008 р., в якому заперечує проти змінених позовних вимог тим, що на підставі викладених у відзиві заперечень позивач втратив право на відшкодування витрат на відновлювальні роботи холодильного обладнання. Позивачем не доведено належними доказами наявність дефектів обладнання, які виникли з вини відповідача. Позивач самостійно демонтував обладнання, що позбавляє можливості встановити дійсні причини виходу обладнання з ладу.

Крім того, в первісному позові позивач вимагав заміни двох компресорів в холодильній камері № 4 та двох компресорів в холодильній камері № 5. В результаті виконання договорів поставки № 20/06 від 11.06.2008 р. та № 24/06 від 20.06.2008 р. позивачем було встановлено три компресора з комплектами додаткового обладнання в холодильну камеру № 4 та чотири компресора з комплектами додаткового обладнання в холодильну камеру № 5, вартість яких позивач вимагає стягнути з відповідача. При цьому позивачем не доведено належними доказами той факт, що поставлене та змонтоване за договорами поставки обладнання є заміною саме тих компресорів, що були поставлені та змонтовані відповідачем та вийшли з ладу. Також позивач не надав до суду доказів того, що єдиним способом усунення недоліків в роботі холодильних камер № 4 та № 5 була заміна компресорів.

В підтвердження здійснення належного технічного обслуговування спірного обладнання позивач надав до суду журнал обслуговування холодильного обладнання, акти виконаних робіт по обстеженню, технічному обслуговуванню та ремонту обладнання, дипломи уповноважених осіб - спеціалістів на підприємстві позивача, диплом Черченко І.М., який, нібито, здійснював технічне обслуговування холодильного обладнання, договір технічного нагляду та ремонту від 05.03.2007 р., укладений між позивачем та Салміним Вадимом Миколайовичем. Завірені копії вказаних документів додані до справи.

Відповідач заперечує проти здійснення належного технічного обслуговування спірного обладнання позивачем наступним:

В журналі обслуговування холодильного обладнання відсутні дані про те, яким чином здійснювався щодобовий контроль за роботою холодильної установки: чи здійснювався щодобовий візуальний огляд, перевірка герметичності обладнання та очищення поверхні обладнання від пилу та бруду. Також з журналу неможливо встановити, хто конкретно здійснював щодобове обслуговування холодильного обладнання, що в подібних випадках підтверджується підписом про проведення огляду за кожний день експлуатації. Крім того, при заповненні журналу в порушення Правил облаштування та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок (НАОП 2.2.00-1.10.-88) не були вказані заходи по усуненню дефектів в роботі холодильного обладнання. З журналу випливає, що протягом перших двох місяців після введення спірного обладнання в експлуатацію його обслуговування не здійснювалося.

Щодо здійснення технічного обслуговування Салміним Вадимом Миколайовичем за договором технічного нагляду та ремонту від 05.03.2007 р., то з матеріалів справи вбачається, що договір був укладений після спливу 9 місяців з моменту вводу холодильних камер в експлуатацію. До того ж позивачем не доведено фактичне виконання вказаного договору.

Стосовно технічного обслуговування холодильного обладнання позивача відповідач зазначає, що згідно договору № 27/03/07-01 від 27.03.2007 р. відповідач здійснював технічне обслуговування раніше поставленої автоматизованої холодильної установки також на базі компресорів компанії Bitzer. Завірена копія договору міститься в матеріалах справи.

Також відповідач заперечує проти того, що Черченко І.М. здійснював технічне обслуговування холодильного обладнання та пройшов спеціальні курси, а також те, що працівники позивача Яшонков Б.М. та Бубнов Е.В. мали спеціальні знання, необхідні для обслуговування холодильного обладнання.

В обґрунтування того, що недоліки, які стали причиною виходу з ладу спірного обладнання, виникли з вини відповідача, позивач посилається на акт та протокол проведення розборки компресора на предмет виявлення причин виходу з ладу від 07.02.2008 р., зроблені Одеською державною академією холоду та висновок експерта № 550 від 07.02.2008 р. Донецької торгівельно-промислової палати, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. При вказаних розборках та експертизі досліджувався компресор марки Bitzer типу ESH 743Y–40S, зав № 1070700163, який не є предметом розгляду у даній справі. На підставі виявлених причин поломки компресору марки Bitzer типу ESH 743Y–40S, зав № 1070700163, позивач робить висновок за аналогією, що вихід з ладу компресорів ESH 736Y–40S, зав. № 1070200964, ESH 743Y–40S, зав. № 1070100750, ESH 736Y–40S, зав. № 1070301305, ESH 743Y–40S, зав. № 1070100776 був зумовлений тими ж самими причинами, що й поломка досліджуваного компресору, а саме: недостатність підігріву картеру, невірність настроювання системи керування, недоукомплектованість приладами автоматики. За вказаних причин позивач при заміні спірного обладнання для підвищення надійності роботи обладнання додатково здійснив: захист компресора за рівнем масла із застосуванням регулятора рівня масла в картері компресора “ОМА-TraxOil”; захист та блокіровку роботи компресора за низьким тиском у випадках витоків фреону та збоїв при відтаюванні повітроохолоджувача; блокіровку включення компресора під час простою (після набору холода), для усунення зайвих та шкідливих пусків; заміну всмоктуючих та рідинних фільтрів. Даний факт підтверджується листом ТОВ ВКФ “НХТ-ПОЛЮС” № 22/07 від 22.07.2008 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Введення вказаних поліпшень позивач обґрунтовує тим, що відповідач повинен був сам їх врахувати при підборі та налагоджуванні спірного холодильного обладнання, однак відповідач цього вчасно не зробив, що також є порушенням умов договору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку:

Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця до продавця про відшкодування витрат на усунення недоліків товару та стягнення штрафу у зв'язку з виявленням недоліків поставленого товару, які виникли до його передачі покупцеві, протягом гарантійного строку, встановленого договором.

Статтею 268 ч. 3 ГК України передбачено, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Згідно ст. 679 ч. 2 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 269 ч. 6 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно ст. 269 ч. 1 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Позивач, змінивши позовні вимоги із зобов'язання протягом одного місяця усунути дефекти в роботі поставлених холодильних камер № 4 та № 5, а в разі неможливості їх усунення здійснити протягом цього ж строку заміну холодильних машин за власний рахунок на стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 226549,00 грн. за заміну спірного обладнання, фактично заявив про стягнення з відповідача збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 225 Господарського кодексу України до вищевказаного визначення збитків додає ще таку норму: до складу збитків включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 611, 623 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України  збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для обґрунтування підстав стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням умов господарського договору позивач, крім наявності факту заподіяння збитків та конкретної суми збитків, повинен був довести наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, а саме:

-          протиправність дій або бездіяльність відповідача;

-          шкідливі наслідки для позивача та розмір заподіяних збитків;

-          причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача;

-          вину саме відповідача у заподіянні збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач при визначенні суми збитків, заявлених до стягнення, не врахував залишкову вартість того обладнання, що було ним самостійно демонтовано, але не повернено відповідачу. Позивач не довів факт заміни саме тих компресорів, що були поставлені та змонтовані відповідачем та вийшли з ладу. Будь–які докази того, що позивачем здійснений демонтаж поставлених відповідачем компресорів та фактичне місцезнаходження демонтованих спірних компресорів, до суду не надано. Тобто належними доказами не доведено обґрунтованість та відповідність розміру понесених покупцем витрат обсягу витрат, який був необхідний для усунення спірних недоліків товару. Також позивач не обґрунтував той факт, що єдиним способом усунення недоліків в роботі спірних холодильних камер була заміна компресорів.

Позивачем не доведено той факт, що вихід зі строю обладнання був з причин невиконання постачальником (відповідачем) умов договору при поставці та монтажу спірного обладнання. Акти огляду обладнання та акт відмови обладнання були складені без залучення представника відповідача, останнім не підписані, крім того, заперечуються. Тобто, вказані акти є односторонніми. Також, дані акти не вказують причини виникнення дефектів, а лише констатують факт аварійного зупинення позивачем спірного обладнання. В актах не вказано, чи могла холодильна машина продовжувати працювати або могла працювати, але не забезпечувала необхідні позивачу технологічні параметри. Таким чином, дані акти не приймаються судом як належні докази наявності конкретних дефектів в роботі поставленого та змонтованого відповідачем спірного обладнання.

Таким чином, з врахуванням всіх обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено фактичне заподіяння йому збитків у вигляді прямих матеріальних витрат на суму 226549,00 грн., протиправність дій або бездіяльність відповідача, причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача, вину саме відповідача у заподіянні збитків.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112234,00 грн. відповідно до п. 59 Постанови Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. „Про затвердження Положення про поставки продукції виробного-технічного призначення”, згідно з яким в разі порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів з правопорушника на користь потерпілої сторони стягується штраф у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Але Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545 „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” встановлено, що акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України застосовуються на території республіки до прийняття відповідних актів законодавства України.

Таким чином, вищевказана Постанова Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не може застосовуватися до вимог про стягнення штрафу згідно договору на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання № 06/06/06–01 від 06.06.2006 р., так як після вступу у законну силу з 01.01.2004 р. Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України правовою підставою у вказаних правовідносинах сторін для нарахування неустойки (штрафу) є саме вказані акти законодавства України.

Так, згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 цієї статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Так згідно п. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Враховуючи, що сторони не передбачили у договорі розміру штрафу у зв'язку з виявленням недоліків поставленого товару, які виникли до його передачі покупцеві, протягом гарантійного строку, встановленого договором, а вищевказана Постанова Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не є законом України або іншим актом цивільного законодавства України, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу на суму 112234,00 грн.

У своїх поясненнях б/н від 23.05.2009 р. відповідач детально обґрунтовує свої заперечення на позовні вимоги. Серед інших обставин відповідач вказує на те, що позивач фактично здійснив заміну обладнання та поніс витрати на його оплату у період судового провадження у даній справі, тому на момент подачі позову до суду у позивача було відсутнє право вимоги відшкодування збитків, пов'язаних з заміною обладнання. Вказане підтверджується матеріалами справи.

За сукупністю вказаних обставин позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 226549,00 грн., витрачених на відновлення роботи холодильного обладнання, задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову по справі № 23/94пн за позовом закритого акціонерного товариства “Фірма Юг” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Центр холодильних технологій Ютам-Донецьк” м. Донецьк про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 226549,00 грн., витрачених на відновлення роботи холодильного обладнання, штрафу у розмірі 112234,00 грн.

У судовому засіданні 25.05.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 26.05.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.