Постанова

від 14.08.2009 по справі 23/94пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/94пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.08.2009 р.                                                                   справа №23/94пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Стойка  О.В.

суддів Діброви  Г.І. , Шевкової  Т.А.

Представники сторін:

від позивача:Коновалов Ф.В., за довіреністю

від відповідача:Роздільська Т.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Фірма "Юг", м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від25.05.09 року

у справі№ 23/94пн (суддя Богатир К.В.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Фірма "Юг", м.Донецьк

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр холодильних технологій ЮТАМ-Донецьк", м.Донецьк

пробезоплатне усунення недоліків та стягнення штрафу у розмірі 112 234 грн.

В С Т А Н О В И В :

          У червні  2008 року до господарського суду звернулось Закрите акціонерне товариство "Фірма "Юг", м.Донецьк (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр холодильних технологій ЮТАМ-Донецьк", м.Донецьк (відповідач) про зобов'язання протягом одного місяця усунути дефекти в роботі поставлених холодильних камер № 4 та № 5, а в разі неможливості їх усунення –здійснити протягом цього ж строку заміну холодильних машин за власний рахунок і стягнення штрафу в сумі 112 234 грн.

Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову, просив стягнути з відповідача витрати на відновлення роботи холодильного обладнання в сумі 226 549 грн. та штраф у розмірі 112 234 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.08 року позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.08 р. рішення господарського суду частково скасовано, з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на усунення недоліків товару  в сумі 226 549 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.09 року рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2008 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2008 р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом не повністю  з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального та матеріального права.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач вважає  рішення  суду  законним  та  обґрунтованим, а  апеляційну  скаргу  такою, що  не  підлягає  задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

  Як  вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 06/06/06–01 від 06.06.06 року на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання (далі –Договір), згідно якого відповідач зобов'язався здійснити поставку та виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання (ліцензія серії АА № 774487 від 16.09.2004 р.), розрахованого та підібраного згідно технічним умовам позивача (додаток № 1 до договору) та вказаного в специфікації на обладнання, що поставляється, (додаток № 2 до договору), на об'єкті позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах даного договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору, відповідач гарантує якість обладнання та виконаних за даним договором робіт протягом 24 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання в експлуатацію або пуску обладнання в експлуатацію.

За результатами огляду обладнання складається акт, підписаний представниками сторін, з вказівкою вірогідних причин виходу зі строю обладнання.

У випадку виходу обладнання зі строю з вини відповідача, заміна або ремонт комплектуючих, трудовитрати, або перше та друге разом проводиться відповідачем безоплатно. Відповідач зобов'язується відновити працездатність обладнання в найкоротші технічно можливі строки, з урахуванням місцезнаходження частин, часу їх доставки та митних процедур. Простій обладнання в період ремонтно–відновлювальних робіт збільшує строк гарантійної експлуатації на період простою.  

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу холодильне обладнання в кількості 7 автоматизованих холодильних установок, що підтверджується актом приймання-передачі холодильного обладнання від 29.09.2006 р. Згідно вказаного акту зовнішній огляд обладнання здійснений. Механічні пошкодження відсутні. Відповідальність за збереження обладнання несе позивач.

З актів здачі–прийому обладнання в експлуатацію від 25.01.2007 р. (3 шт.), від 02.03.2007 р. (2 шт.), від 12.03.2007 р., від 14.05.2007 р., відповідач свої зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, придатність обладнання перевірено та пусконалагоджувальні роботи відповідачем виконано в повному об'ємі згідно з умовами Договору.

Позивач з урахуванням змін до позовної заяви вимагає стягнути з відповідача вартість проведеного ремонту та заміни обладнання, що вийшло з ладу в період гарантійного строку: холодильної камери № 4 –третьої холодильної машини на базі компресора ESH 736Y–40S, зав. № 1070200964, що вийшла з ладу 09.07.2007 р.; холодильної камери № 5 –першої холодильної машина на базі компресора ESH 743Y–40S, зав. № 1070100750 вийшла з ладу 26.07.2007 р.; холодильної камери № 4 –першої холодильної машини на базі компресора ESH 736Y–40S, зав. № 1070301305 вийшла з ладу 21.10.2007 р.; холодильної камери № 5 –другої холодильної машини на базі компресора ESH 743Y–40S, зав. № 1070100776 вийшла з ладу 12.02.2008 р.

У якості доказів понесення витрат позивач  надав копії договорів поставки № 20/06 від 11.06.2008 р. та № 24/06 від 20.06.2008 р., укладених між позивачем та ТОВ ВКФ “НХТ-ПОЛЮС”, специфікації та кошториси до даних договорів, оригінали платіжних доручень № 6821 від 08.07.2008 р. на суму 125818,22 грн. та № 6903 від 15.07.2008 р. на суму 100731,00 грн. в підтвердження фактично понесених витрат по вказаним договорам поставки (в обох платіжних дорученнях призначенням платежів вказано оплату за обладнання, монтаж згідно відповідних договорів), завірені копії видаткових накладних № НХ-0000191 від 23.06.2008 р. на суму 109914,24 грн. та № НХ-0000195 від 25.06.2008 р., завірені копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НХ-0000285 та № НХ-0000294 без дат.

Крім того, позивач вимагає стягнути штраф у сумі 112 234 грн. за неналежне виконання відповідачем вимог Договору щодо гарантійного обслуговування, мотивуючи вимоги тим, що листами від 09.07.2007 р., від 25.07.2007 р., від 08.08.2007 р., від 05.09.2007 р., від 15.11.2007 р., від 14.01.2008 р., від 02.02.2008 р., від 04.02.2008 р., від 06.02.2008 р. (повторно), від 12.02.2008 р. (повторно), від 24.03.2008 р. відповідача було повідомлено про необхідність усунення дефектів по роботі вищезазначеного холодильного обладнання або заміни товару неналежної якості на товар аналогійної марки, але останнім цей обов'язок не було виконано.

Позивачем надані акти відмови обладнання від 11.07.2007р. та акти огляду обладнання від 27.07.2007 р., від 25.10.2007 р., від 14.02.2008 р. Позивач стверджує про аварійне зупинення ним холодильної машини № 4-3 на базі компресора мод. ESH 736Y–40S –09.07.2007 р., холодильної машини № 5-1 на базі компресора мод. ESH 743Y–40S –26.07.2007 р., холодильної машини № 4-1 на базі компресора мод. ESH 736Y–40S –24.10.2007 р., холодильної машини № 5-2 на базі компресора мод. ESH 743Y–40S –12.02.2008 р. Даними актами не встановлені причини виникнення дефектів, а лише констатувався факт аварійного зупинення спірного обладнання.

Вказані акти підписані представниками позивача та з боку фізичної особи-підприємця Салміна Вадима Миколайовича –Черченко І.М. Зі сторони відповідача акт не підписаний, та в ньому зроблена відмітка про відмову відповідача від підпису. Будь-які дані (прізвище, посада), за допомогою яких можливо було б визначити особу, яка виконала вказаний запис, в актах відсутні.

Відповідно по п. 8.5 Договору у випадку виходу обладнання зі строю під час гарантійного періоду, відповідач зобов'язується направити ремонтну бригаду на об'єкт позивача не пізніше доби після отримання повідомлення. Повідомлення складається позивачем в письмовому вигляді та направляється відповідачу по факсу, вказаному в даному Договорі.

Позивач в підтвердження направлення відповідачу передбачених договором повідомлень посилався на журнал факсів, а відповідач заперечував отримання вказаних повідомлень.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та посилається на той факт, що позивач неодноразово порушував правила експлуатації спірного обладнання, а саме відключав окремі холодильні машини у складі компресора, що призвело до збільшення навантаження на інші частини обладнання, а також не здійснював технічного обслуговування згідно Правил облаштування та безпечної експлуатації фреонових холодильних установок (НАОП 2.2.00-1.10.-88) в результаті чого і вийшло з ладу холодильне обладнання. Саме це відповідач вказує у якості причини відмови ним від гарантійних зобов'язань за Договором, яка викладена в листі від 02.08.2007 р.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Отже предметом позову є вимоги позивача до відповідача про відшкодування витрат на усунення недоліків товару та стягнення штрафу у зв'язку з виявленням недоліків поставленого товару протягом гарантійного строку, встановленого договором.

Статтею 268 ч. 3 ГК України передбачено, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Згідно ст. 679 ч. 2 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 269 ч. 6 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Згідно ст. 269 ч. 1 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно до ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В матеріалах справи відсутні належні докази своєчасного повідомлення відповідача про вихід із ладу саме спірних компресорів та належні докази про причини їх виходу з ладу.

Хоча саме це питання і було предметом спору в даній справі,  позивач самостійно в однобічному порядку демонтував обладнання, що позбавляє можливості встановити дійсні причини виходу обладнання з ладу.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок, що позивачем не доведено належними доказами наявність дефектів обладнання, що мали бути усунені саме відповідачем. Отже, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем вимог Договору та заявленими витратами позивача не встановлено.

Судова колегія вважає безпідставними посилання позивача на акт та протокол проведення розбирання компресора на предмет виявлення причин виходу з ладу від 07.02.2008 р., що зроблені Одеською державною академією холоду та висновок експерта № 550 від 07.02.2008 р. Донецької торгівельно-промислової палати, як на доказ причини виходу зі строю спірного обладнання, оскільки  ці дослідження проводились стосовно інших компресорів (холодильних камер). Застосування цих результатів щодо спірного обладнання базується лише на припущеннях позивача.

За таких підстав судова колегія вважає вірним висновок господарського суду щодо відмови у стягненні витрат на відновлення роботи холодильного обладнання в сумі 226 549 грн.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 112 234 грн., то вимоги про його застосування також є безпідставними за вищенаведених причин.

Крім того, згідно з вимогами ст.ст.551,611 Цивільного кодексу України, розмір  неустойки (штрафу) має бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Діючим законодавством та Договором між сторонами такого розміру не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від    25.05.09 року по справі №23/94пн  ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої  інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фірма "Юг", м.Донецьк залишити  без задоволення.

Рішення  господарського суду Донецької області від 25.05.09 року по справі №23/94пн  залишити без змін.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Г.І.  Діброва

          Т.А.  Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС