Рішення

від 25.05.2009 по справі 1/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/235

25.05.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Біона - Плюс»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія - макет»

Про                              стягнення 1323,77 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Бундак І.А., довіреність б/н від 06.04.2009р.

від відповідача          Лисенко А.М., довіреність б/н від 03.04.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біона - Плюс» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Гарантія - макет»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 1323,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином умови договору № 565 від 17.11.2008р., та договору про внесення змін до договору №1.

Ухвалою суду від 27.03.09 порушено провадження у справі № 1/235 та призначено розгляд на 22.05.09.

22.05.2009 року відповідач подав до відділу діловодства відзив на позовну заяву.

22.05.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.05.2009р, оскільки відповідач заявив про необхідність надання акту взаємозаліку, так як він заперечував проти позову.

25.05.2009р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте акти взаємозаліку не зміг надати суду, для підтвердження своїх доказів щодо відсутності боргу перед позивачем.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 року  між позивачем та відповідачем був укладений договір № 565, одночасно до якого були внесені зміни договором про внесення змін .

Відповідно до умов договору та протягом його дії позивач поставив відповідачу товари, в тому числі і на підставах накладних № 042181 від 27.11.2008р., № 042490 від 11.12.2008р. на загальну суму 8684,45 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Проте всупереч умовам договору відповідач за поставлений йому товар у повному обсязі не розрахувався, оскільки перерахував лише 7360,68 грн. Борг складає 1323,77 грн.

Позивач направляв відповідачу претензію № 53/01 від 11.02.2009р., проте вона залишилась без відповіді.

В своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1323,77 грн.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов'язується прийняти та оплатити за поставлений товар певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 1323,77 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Згідно п.1 ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар згідно договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судових засідання відповідач проти позову заперечував, посилаючись на наступне.

Відповідно до п.1 додатку № 3 ВЗ «Інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги»до договору відповідач взяв на себе зобов'язання надавати позивачу інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги стосовно товару, поставленого покупцю, та виконувати ряд певних дій по просуванню цього товару на ринок в порядку і на умовах, визначених додатком до договору.

Пунктом 5.1 додатку до договору визначено, що винагорода покупця за надані  послуги згідно цього додатку сплачується покупцю шляхом зарахування зустрічних вимог, тобто зарахуванням належних покупцю за цю послугу сум із грошових коштів, які покупець зобов'язаний перерахувати постачальнику за поставлений товар відповідно до договору. Підставою до таких розрахунків є акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за письмовою заявою покупця.

Відповідач стверджує, що ним відповідно до вищенаведених положень додатку до договору, було надано послуг на загальну суму 1323,77 грн.,тобто на ту суму, яку відповідач повинен сплати позивачу за отриманий від останнього товар.

Судом відповідача було зобов'язано надати акти взаємозаліку, проте відповідач даних актів не надав.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дні про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов'язання доведена матеріалами справи, та не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Гарантія –макет»(03062, м.Київ, проспект Перемоги 94/1, код ЄДРПОУ 32254181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНА ПЛЮС» (14017, м.Чернігів, вул. Ціолковського 9, код ЄДРПОУ 32095334) 1323 (одну тисячу триста двадцять три)грн. 77 коп. –боргу; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 02.06.09р.)