Постанова

від 26.05.2009 по справі 1/116-д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/116-Д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" травня 2009 р.                                                           Справа № 1/116-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                            Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:        Костєрєв В.І., довіреність №17 від 04.05.09р.,

                             Масюк Л.М., довіреність від 10.09.08р.,                          

від відповідача:    не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива", м. Бердянськ Запорізької області  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "24" лютого 2009 р. у справі № 1/116-Д (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр", м. Малин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо", м. Київ

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива", м. Бердянськ Запорізької області  

про визнання недійсним договору відступлення частки у статутному фонді                                 ТОВ "Санаторій "Нива" від 07.07.2003р.,  

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007р. Орендне підприємство "Малинський спецкар'єр" подало до господарського суду Житомирської області позовну заяву, в якій просив:

- визнати недійсним договір відступлення частки у статутному фонді ТОВ "Санаторій "Нива", укладений 07.07.2003р. між ОП "Малинський спецкар'єр" та ТОВ "Роморо";

- визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Санаторій "Нива" від 27.09.2004р. про виключення зі складу учасників ТОВ "Санаторій "Нива" ОП "Малинський спецкар'єр" й включення до складу учасників ТОВ "Роморо" та затверджені цими зборами учасників зміни до Статуту ТОВ "Санаторій "Нива", зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Бердянської міської ради 14.12.2004р.;

- визнати недійсною нову редакцію Статуту ТОВ "Санаторій "Нива", затверджену зборами учасників 21.03.2005р. та зареєстровану державним реєстратором Виконавчого комітету Бердянської міської ради 28.07.2005р. (т.1, а.с.2-9).

Відповідачами вказані ТОВ "Роморо" (м.Київ), ТОВ "Санаторій "Нива" (м.Бердянськ Запорізької області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Граніт ЛТД" (м.Малин Житомирської області).

В процесі розгляду позовної заяви Орендне підприємство "Малинський спецкар'єр" надало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним договір відступлення частки у статутному фонді ТОВ "Санаторій "Нива", укладений 07.07.2003р. між ОП "Малинський спецкар'єр" та ТОВ "Роморо". Згідно уточненої позовної заяви відповідачем по справі вказано лише ТОВ "Роморо", а             ТОВ "Санаторій "Нива" вказане як третя особа на стороні відповідача (т.1, 161-165).

Враховуючи уточнення позовних вимог господарський суд Житомирської області ухвалою від 17.06.2008р. встановив, що ТОВ "Роморо" є відповідачем та залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "Санаторій "Нива" (т.1, а.с.167-168).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.02.2009р. у справі №1/116-Д позовні вимоги Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" задоволені: визнано недійсним договір відступлення частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" від 07.07.2003р., укладений між Орендним підприємством "Малинський спецкар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роморо". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Роморо" на користь Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (т.2, а.с.142-144).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду та прийняти новий судовий акт, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права (а.с.2-5.т.3).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" посилається, що:

- з положень статті 47 Цивільного кодексу УРСР вбачається, що з підстав недодержання нотаріальної форми може бути визнана лише угода, яка відповідно до чинного законодавства підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Наведене підтверджується п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними"  згідно якого з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають нотаріальному посвідченню. Умова про нотаріальне посвідчення договору відступлення частки не відноситься до складу обов'язкових умов цього договору, оскільки не визнана законом як обов'язкова, не є необхідною для цього виду договору, а також не потребує досягнення згоди між його сторонами;  

- суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про те, що при укладені договору відступлення частки в статутному фонді товариства не було отримано згоди учасників ТОВ "Санаторій "Нива", оскільки учасники цього товариства не залучались до участі у справі №1/116-Д і відповідно не надавали суду відповідних пояснень, а ОП "Малинський спецкар'єр"  жодним чином не довело того, що відповідне рішення не приймалось учасниками ТОВ "Санаторій "Нива";

- договір відступлення частки підписаний (укладений) головою правління Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" Котенком В.В. правомірно у відповідності до наданих йому статутом повноважень, оскільки права голови правління Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" на укладення угод відчуження майна не обмежене статутом підприємства і відповідно факт не затвердження цієї угоди зборами підприємства після її підписання не може бути підставою для визнання договору відсутуплення частки недійсним.  

Орендне підприємство "Малинський спецкар'єр" у запереченні на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають рішення господарського суду Житомирської області  законним та обґрунтованим, а тому просили його залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" - без  задоволення. Зазначають, що спірний договір підписаний з порушенням п.4.5 статуту Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр", яким передбачено обов'язкове надання згоди загальних зборів керівнику підприємства на вчинення таких угод, однак, ні загальні збори, ні трудовий колектив Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" не надавали своєї згоди на безоплатну передачу частки підприємства в статутному капіталі санаторію (а.с.15-16.т.3)

Відповідач та третя особа не скористались правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу та не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку подання до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, ту обставину, що суд, належним чином повідомляючи Товариство з обмеженою відповідальністю "Роморо" та  Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива", вчиняв дії, спрямовані на надання їм можливості забезпечити явку повноважних представників для участі у розгляді спору, але такою можливістю відповідач та третя особа не скористались, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без письмового відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роморо" й  Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" на апеляційну скаргу та без участі їх представників за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива", вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що подана третьою особою апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2003 року між Орендним підприємством "Малинський спецкар'єр" (відчужувач) в особі директора Котенко В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роморо" (набувач) укладений договір відступлення частки в статутному фонді ТОВ "Санаторій"Нива" (т.1, а.с.12-13), відповідно до умов якого відчужувач зобов'язувався передати у власність набувача свою частку в товаристві з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива" (п.1.1 договору). Частка в ТОВ, яка належить відчужувачу, передається ТОВ "Роморо" у власність безкоштовно (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1 договору набувач вважається повноправним учасником ТОВ "Санаторій "Нива" після: підписання даного договору, надання учасниками ТОВ згоди на відступлення відчужувачем належної йому частки у статутному фонді ТОВ на користь набувача, що оформлюється протоколом зборів учасників ТОВ, внесення набувача до складу учасників ТОВ і реєстрації відповідних змін до установчих документів ТОВ.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 названого Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеним цивільним законодавством.

Відповідно п.8.1 Статуту Орендного підприємства "Малинський спецкар'єр "Украгропромбуд", затвердженого загальними зборами трудового колективу 05.03.1994р., управління орендним підприємством здійснюється згідно з даним статутом, на основі принципу самоврядування, участі кожного члена трудового колективу у вирішенні питань роботи підприємства (т.1, а.с.27-42).

Пунктом 8.4 Статуту визначено, що орендне підприємство "Малинський спецкар'єр" очолює голова правління, який призначається на посаду на контрактній основі Правлінням корпорації згідно Закону "Про підприємства в Україні" і затверджується загальними зборами.

Голова правління самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства за винятком віднесених до компетенції зборів трудового колективу і правління орендного підприємства (п.8.6 статуту).

Згідно ст.4 Закону України "Про власність", який діяв на момент укладення спірного договору, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Об"єктом права власності  колективу орендарів є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Аналогічно згідно зі ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Виходячи зі змісту статті 167 Господарського кодексу України й статей 115, 190 Цивільного кодексу України, корпоративне право на частку у статутному фонді товариства є майновим правом особи.

Пунктом 4.5 Статуту ОП "Малинський спецкар'єр" передбачено, що майно, придбане підприємством за власні кошти, може продаватись, передаватись в оренду іншим підприємствам, організаціям, установам на основі рішень голови правління з обов'язковим затвердженням на зборах колективу.

Дані обставини свідчать, що для укладення договору відступлення частки у статутному фонді голові правління необхідно було затвердити дане рішення на зборах колективу підприємства.

Як вбачається з  матеріалів справи, рішення загальних зборів позивача, щодо згоди на відчуження належної підприємству частки у статутному фонді третьої особи не приймалося.

Крім того, пунктом 5.2 договору відступлення частки в статутному фонді        ТОВ "Санаторій "Нива" передбачено, що даний договір підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписом ст.47 ЦК УРСР (чинний на момент укладання договору), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Згідно ст.244 ЦК УРСР договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений. У даному випадку частка у статутному фонді ТОВ "Санаторій "Нива" становить згідно п.п. 1.4.1 договору 11386 грн. (7,98%) і передана у власність ТОВ "Роморо" безоплатно, тобто фактично подарована, оскільки згідно ст.243 ЦК УРСР за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, договір від  07.07.2003р. потребував обов"язкового нотаріального посвідчення.

Пунктом 9.6 Статуту ТОВ "Санаторій "Нива", зареєстрованого Бердянською районною державною адміністрацією 07.07.2000р. (т.1, а.с.43-59), визначено, що учасник товариства може за згодою інших учасників відступити свою частку у статутному фонді одному чи декільком учасникам товариства або третім особам. Учасники користуються переважним правом придбання частки учасника її відступившого, пропорційно їх часткам в статутному фонді.

В матеріалах справи відсутня згода інших учасників товариства "Санаторій "Нива" на відступлення позивачем своєї частки відповідачу. Враховуючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Санаторій "Нива" апеляційний суд ухвалою від 05.05.2009р. зобов"язав ТОВ "Санаторій "Нива" надати докази  надання згоди  учасників                   ТОВ "Санаторій "Нива" згідно п.9.6 Статуту на уступку (передачу) частки                          ОП "Малинський спецкар'єр" у статутному фонді ТОВ "Санаторій "Нива" іншій особі - ТОВ "Роморо". Однак, вказані матеріали не надані, а ТОВ "Санаторій "Нива" у своєму клопотанні просив розгляд справи здійснювати без його учасника за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи те, що головою правління Котенко В.В. було укладено Договір про відступлення частки у статутному фонді ТОВ "Санаторій "Нива" від 07.02.2003р. без згоди загальних зборів підприємства, як того вимагає п.4.5 Статуту, та без згоди учасників ТОВ "Санаторій "Нива", як того вимагає п.9.6 Статуту третьої особи, сторонами не було виконано істотної умови договору та вимог ст. 244 ЦК УРСР щодо нотаріального посвідчення, то такий договір в силу ст.47, 48 ЦК УРСР (чинного на момент укладення спірного договору) підлягає визнанню недійсним. В той же час колегія суддів зазначає, що господарським судом обґрунтовано не були прийняті доводи позивача щодо прийняття Котенка В.В.  на роботу 08.07.2008р., а не 07.07.2008р. (день укладення спірного договору), оскільки з наказу №47 вбачається, що Котенка В.В. прийняли на роботу саме 07.07.2008р. на підставі рішення зборів трудового колективу.

За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 24.02.2009р. у даній справі слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану третьою особою апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 24 лютого 2009 року у справі №1/116-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Нива", м. Бердянськ Запорізька область - без задоволення.

2. Справу №1/116-Д повернути до  господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі

5 - в наряд