Рішення

від 28.05.2009 по справі 22/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/175

28.05.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «МСпром»

до                   Закритого акціонерного товариства «Скарабей»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                             суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      Левтринська І.В. (довіреність № 3 від 01.11.2008р.);

від відповідача  не з'явились;

В судовому засіданні 28.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МСпром” (надалі ТОВ “МСпром”, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Скарабей”(надалі ТОВ “Скарабей”, відповідач) боргу в сумі 13 022, 25 грн. та пені в розмірі 1137, 08 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткової накладної № 1600 від 14.10.2008р.. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 13 022, 25 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, а також нараховану суму пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 07.05.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 12.05.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей про поставку металопродукції ТОВ “МСпром” на користь ЗАТ “Скарабей” було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № 1600 від 14.10.2008р., яка в копії залучена до матеріалів справи.   

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надана до матеріалів справи видаткова накладна № 1600 від 14.10.2008р. що підтверджує поставку металопродукції на суму 22 522, 55 грн., довіреність серії ЯПГ № 801585 від 13.10.2008р. на підставі якої відповідачем отримано вказаний товар, та надходження від відповідача коштів в оплату поставленого товару підтверджує виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Виставлений на оплату рахунок-фактура № 848с від 13.10.2008р. відповідачем у повному обсязі не оплачений (банківські виписки залучені до матеріалів справи підтверджують надходження коштів в сумах 2 000 грн. –07.11.2008р., 05.12.2008р. –5 000 грн., 1 000 грн. –30.12.2008р., 1 500 грн. –16.03.2009р.), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 13 022, 55 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів на користь відповідача, прийняття товару останнім та часткова оплата, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виставлений на оплату рахунок-фактура № 848с від 13.10.2008р. дійсний до сплати до 15.10.2008р., однак у зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач також  звернувся до відповідача з претензією вих. 25 від 16.02.2009р. у якій просив терміново перерахувати грошові кошти в сумі 14 522, 55 грн. за отриманий товар згідно накладної № 1600 від 14.10.2008р.. За таких обставин, строк виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару станом на час вирішення спору є таким що настав, розрахунок по вказаній у претензії заборгованості проведений частково (банківська виписка свідчить про сплату 16.03.2009р. 1 500 грн.), заборгованість в сумі 13 022, 55 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 13 022, 55 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення неустойки у вигляді пені в сумі 1 137, 08 грн. обчисленої позивачем виходячи з суми прострочення виконання зобов'язання в розмірі 13 022, 55 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за невиконання зобов'язань щодо оплати переданого товару позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача у сумі 261 грн. (143 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 237, 51 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Скарабей»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська 56, р/р 26002010180011 в ВАТ «Промекономбанк»м. Київ, МФО 380032, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23522497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСпром»(юрид. адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, б. 8, п/р 26003208993700 в АКИБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 34865683) 13 022, 55 грн. (тринадцять тисяч двадцять дві гривні 55 копійок) основного боргу за поставлений товар.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Скарабей»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська 56, р/р 26002010180011 в ВАТ «Промекономбанк»м. Київ, МФО 380032, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23522497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСпром»(юрид. адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, б. 8, п/р 26003208993700 в АКИБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 34865683) 237, 51 грн. (двісті тридцять сім гривень 51 копійку) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 01.06.2009