Рішення

від 20.05.2009 по справі 36/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/103

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.09 р.                                                                                                       Справа № 36/103                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Н.В.Будко

при секретарі судового засідання І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом:                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” м.Київ

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра” – Будівельна

компанія” м.Донецьк

про:                               стягнення 1 130 321,93грн.    

за участю:

представників сторін:

від позивача:                     Білик М.Ю. по дов.;

від відповідача:           не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра” – Будівельна компанія” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1 130 321,93грн., яка складається з основного боргу в сумі 922 657,03грн., пені в сумі 59 504,86грн., штрафу в сумі 83 478,54грн., суми інфляції 55 263,38грн., 3% річних в сумі 9 418,12грн.

          Крім того, з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на майно та/чи грошові кошти відповідача у розмірі суми позову та судових витрат.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №ДФО-127/05/08 від 21.05.08р., специфікації, видаткові накладні, довіреності, рахунок-фактури, платіжні доручення, письмову вимогу №337/12 від 09.12.08р., акти звірки взаєморозрахунків.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, заявлені вимоги не оспорив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №11221617, №11376734.

Оскільки про час та місце розгляду спору відповідач був повідомлений належним чином, неможливість присутності у судовому засіданні документально підтверджена не була, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

          21.05.08р. сторони уклали договір №ДФО-127/05/08, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача металопродукцію у строки та на умовах, визначених цим договором, а відповідач у свою чергу, зобов'язався оплатити вартість товару та прийняти його у відповідності з умовами договору.

          Між сторонами були узгоджені та підписані специфікації №ДФО-127/05/08-2 від 17.09.08р. та  №ДФО-127/05/08-3 від 26.09.08р., якими визначені асортимент, кількість, ціна товару, строки його поставки та строки оплати.

          На виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію за видатковими накладними №Днг-008220 від 09.10.08р. на суму 17626,50грн., №ДФО-008221 від 09.10.08р. на суму 130 512,25грн., а всього на суму 148 138,75грн., та на виконання специфікацій до договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними №ДНг-007840 від 17.09.08р. на суму 140 157,40грн., №ДНг-007841 від 17.09.08р. на суму 14 656,40грн., №ДНг-007850 від 18.09.08р. на суму 192 486,01грн., №ДНг-007881 від 19.09.08р. на суму 151 864,76грн., №ДНг-007979 від 24.09.08р. на суму 45 221,50грн., №Днг-007980 від 24.09.08р. на суму 52 540,01грн., №ДНг-008035 від 01.10.08р. на суму 133 824,60грн., №ДНг-008036 від 01.10.08р. на суму 9 769,60грн., а всього на суму 686 646,64грн., а всього на суму 740 518,28грн.

          Загалом, позивач передав відповідачу товар на суму 740 518,28грн.

          Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреностями НБК №046462 від 17.09.08р., ЯПЛ №850304 від 01.10.08р., ЯПЛ №850305 від 09.10.08р.

          Відповідно до п. 3.5 договору оплата товару здійснюється відповідачем протягом 5 днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунок-фактурі.

          В наявних в матеріалах справи рахунок-фактурах №ДНг-010429 від 09.10.08р. на суму 130 512,25грн., №Днг-010432 від 09.10.08р. на суму 17 626,5грн., не зазначені строки оплати відповідачем товару, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що відповідач повинен оплатити товар, отриманий по договору, протягом 5 днів від дати поставки товару.

          Що ж стосується товару, поставленого позивач по специфікаціям №ДФО-127/05/08-2 від 17.09.08р. та №ДФО-127/05/08-3 від 26.09.08р., то відповідач повинен оплатити цей товар у зазначений в даних специфікаціях строк, а саме до 15.12.08р.

          Однак в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач отриманий товар оплатив частково, що підтверджується платіжними дорученнями №633 від 10.09.08р. на суму 51 871,64грн., та №671 від 22.10.08р. на суму 2 000грн. внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 834 785,39грн.

          Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості в сумі 834 785,39грн. відповідач суду не представив.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.12.08р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств, сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 834 758,39грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

          За порушення строків оплати товару відповідач відповідно до п.5.2 договору зобов'язаний оплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочки, але позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

          Однак позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково в сумі 59 241,92грн., а наданий позивачем розрахунок судом відхиляється через неправильне визначення кількості днів календарного року (у 2008 році не 365, а 366 днів), та як наслідок арифметичної помилки.

          З цих же підстав господарський суд частково задовольняє заявлені позивачем вимоги в частині стягнення 3% річних та суми інфляції, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, і стягує з відповідача 3% річних в сумі 7 402,25грн. та суму інфляції 45 438,16грн.

          Також, відповідно до п.5.2 договору за порушення строків оплати товару відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

          Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 83 478,54грн., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та задовольняє їх.

          Крім того, за видатковою накладною №ДНг-005277 від 05.05.08р. позивач передав відповідачу через його представника Осадчого В.В., який діяв по довіреності НБК №046432 від 01.05.08р.  товар на суму 97 629,42грн.

          Суд звертає увагу на те, що в означеній накладній міститься посилання на договір №05/05 від 11.01.05р., однак згідно письмових пояснень позивача від 20.05.09р. №09/141ю, цей договір був втрачений, у зв'язку з чим позивач вважає дану поставку позадоговірною.

Таким чином, цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку  частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Оскільки сторони належним чином не визначили строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару, суд вважає, що право позивача вимагати виконання такого зобов'язання виникло згідно ч.2 ст.530 ЦК України, через сім днів з моменту пред'явлення відповідачу письмової вимоги – претензії №337/12 від 09.12.08р., яка була направлена відповідачу 11.12.08р., що підтверджується поштовою квитанцією.

Однак відповідач отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 87 871грн. 64коп.

Доказів погашення означеної заборгованості відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, згідно якого сума інфляції складає 9 402,27грн., а 3% річних – 2 007,81грн., суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства через невірне визначення позивачем дня виникнення права вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних за період з 20.12.08р. по 22.03.09р. включно в сумі 671, 43грн. та суму інфляції за період з січень-лютий 2009р. в сумі 3 866,35грн.

Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу у клопотанні про накладення арешту на грошові суми та/чи майно, що належать відповідачеві, оскільки позивач не представив жодних доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-будівельна компанія” м.Донецьк про стягнення 1 130 321,93грн.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-будівельна компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Леман-Україна” основний борг в сумі 922 657,03грн., пеню в сумі 59 241,92грн., 3% річних в сумі 8 073,68грн., суму інфляції 49 304,51грн., штраф в сумі 83 478,54грн., витрати по сплаті держмита  в сумі 11 227грн. 55коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. 21коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

               Суддя