Ухвала

від 26.03.2014 по справі 7/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 7/264 26.03.14

За заявою Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Інтергал"

до 1) Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", 2) Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

третя особа із самостійними вимогами на предмет спору : Приватне підприємство "Вальдес"

про стягнення 4 042 617,46 грн.

За позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору : Приватного підприємства "Вальдес"

до 1) Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", 2) Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 2 341 617,46 грн. - основного боргу та 958 185, 97 грн. - штрафних санкцій

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача 1 (заявника): не з'явилися;

від відповідача 2: Кукуруза В.В. - довіреність № 803 від 26.03.2013 року;

від третьої особи: Гойдик В.М. - довіреність б/н від 28.02.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.08.2011 року на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду №7/264 від 19.07.2011 року, яка набрала законної сили з 19.07.2011 року видано наказ про стягнення з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "Вальдес" (79058, м. Львів, Шевченківський р-н, вул. Замарстинівська, 31 А, код ЄДРПОУ 34987468) 141 617 (сто сорок одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 46 коп. заборгованості, 365 142 (триста шістдесят п'ять тисяч сто сорок дві) грн. 16 коп. - пені, 94 693 (дев'яносто чотири тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 94 коп. - 3% річних, 498 349 (чотириста дев'яносто вісім тисяч триста сорок дев'ять) грн. 86 коп. - інфляційних втрат, державне мито в розмірі 8 499 (вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 66 коп.

30.12.2013 року до суду надійшла заява Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню, в якій боржник просить зупинити стягнення за наказом до прийняття рішення по суті, визнати наказ Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню.

За резолюцією-розпорядженням від 30.12.2013 р. заяву Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 30.12.2013 року розгляд заяви призначено на 09.01.2014 року.

Розгляд справи 09.01.2014 року не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відпустці.

Ухвалою суду від 09.01.2014 року (суддя Ярмам О.М) розгляд справи призначено на 23.01.2014 року.

Ухвалою суду від 23.01.2014 року (суддя Ярмам О.М) розгляд справи призначено на 30.01.2014 року.

У судовому засіданні 30.01.2014 року представником третьої особи подані заперечення на заяву.

Позивач, відповідач-1 у засідання суду 30.01.2014 року своїх представників не направили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою суду від 30.01.2014 року розгляд справи відкладено на 05.02.2014 року.

04.02.2014 року через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року, у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою суду від 05.02.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М.

05.02.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли пояснення по справі, заперечення на заяву.

Ухвалою суду від 05.02.2014 року розгляд заяви відкладено на 19.02.2014 року.

19.02.2014 року представники позивача, відповідача-1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

19.02.2014 року представник третьої особи подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Судом відмовлено в задоволенні поданого клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 19.02.2014 року відкладено розгляд справи на 05.03.2014 року у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідача-1.

05.03.2014 року представник третьої особи подав пояснення по справі, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.03.2014 року розгляд справи відкладено на 19.03.2014 року.

17.03.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли документи по справі.

19.03.2014 року представники позивача, відповідача-1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідача-1 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.03.2014 року.

В судове засідання 26.03.2014 року представники заявника та позивача не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви

В судовому засідання 26.03.2014 року представник третьої особи заперечував проти задоволення заяви.

В судовому засідання 26.03.2014 року представник відповідача-2 підтримав заява та просив суд її задовольнити.

Розглянувши подані матеріали в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заява мотивована тим, що ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відступило ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (заявник) право вимоги в розмірі 848 381,58 грн. за Договором № 127 від 27.11.2013 року.

ПП «Вальдес» був повідомлений про зміну кредитора, про що на юридичну адресу товариства було надіслано повідомлення про відступлення прав вимог.

02.12.2013 року ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» звернулося до ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області з проханням закінчити виконавче провадження в зв'язку з зарахуванням однорідних грошових вимог між боржником і стягувачем в розмірі 848 381,58 грн. Одна в чому було відмовлено, в зв'язку з чим ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» звернувся до суду з заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким що не підлягає виконанню.

Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2013 року у справі № 914/1244/13 (суддя Матвіїв Р) змінено спосіб виконання судового рішення в порядку передбаченому ст. 121 ГПК України.

Зміна способу та порядку примусового виконання судового рішення полягала в стягненні заборгованості ДП «Кіровоградський облавтодор» перед ПП «Вальдес» на користь ТзОВ «Інвестбудгаличина».

Отже, станом на 05.11.2013 року в процесі примусового виконання судового рішення органами ДВС, за мотивованою ухвалою господарського суду було змінено сторону стягувача. Відтак заборгованість ДП «Кіровоградський облавтолдор» що належала ПП «Вальдес» підлягає стягненню на користь третьої особи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі № 914/1244/13 зміну способу виконання судового рішення, в частині стягнення заборгованості ДП «Кіроградський облавтолдор», що належала ПП «Вальдес» та підлягає стягненню на користь третьої особи (ТзОВ «Інвестбудгаличина») залишено без змін.

Резюмуючи вищевикладене, керуючись нормами чинного законодавства України, - ДП «Кіровоградський облавтодор» станом на 27 листопада 2013 року та в подальшому не мав жодних законних підстав проводити зарахування грошових вимог на яке останній ссилається у своїй заяві, оскільки такі вимоги не є однорідними та не є зустрічними. Дана обставина підтверджується тим, що відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2013 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 року у справі № 914/1244/13, ПП «Вальдес» перестало бути кредитором щодо ДП «Кіровоградський облавтодор» на суму 848 381,58 грн. в порядку примусового виконання наказу Господарського суду №7/264 від 10.08.2011 року. Зазначене і обґрунтовує зміну способу виконання відповідного судового рішення.

Зарахування зустрічних грошових вимог може відбуватися в порядку ст. 117 ГПК України та ст. ст. 601-602 ЦК України між сторонами, які по відношенню одна до одної є і кредитором і божником одночасно.

Проте, проводити будь-які зарахування неоднорідних та не зустрічних грошових вимог між сторонами які не є по відношенню одна до одної і кредитором і боржником одночасно, оскільки в одному із зобов'язань змінено кредитора за відповідним судовим рішенням, що набуло законної сили, - є незаконним, а правочин щодо такого зарахування, як описано вище взагалі є нікчемним відповідно до вимог ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України та не породжує жодних прав, обов'язків чи юридично значимих наслідків для сторін цього правочину.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено те, що ДП «Кіровоградський облавтодор» вважає своє зобов'язання перед ПП «Вальдес» щодо сплати заборгованості в сумі 848 381,58 грн. на підставі судового наказу №7/264 від 10.08.2011 року припиненим повністю на підставі відповідного договору про відступлення права вимоги та відповідної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог. Однак таке твердження є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений ГПК України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із п. 5 ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 15.02.2007 року справа №12/98в, від 04.10.2007 року справа №12/98в, від 17.08.2011 року справа №06-5-38/758-37/145-10.

В силу положень ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Проте, наведені ДП «Кіроградський облавтодор» у своїй заяві не є підставами з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Вказане підтверджується ст. 601 ЦК України за якою зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з ч. 4-5 ст. 203 ГК України, ст. 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом. Зазначене підтверджується п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211.

Заяв по вчиненню одностороннього правочину, що направлена виключно з метою вирішення питання щодо визнання таким, що не підлягає виконанню наказу суду, може бути безліч, оскільки у такому праві жодна сторона не обмежена.

Створення заявником такої практики, призведе до можливості невиконання будь-якого судового рішення про стягнення коштів, лише при направленні заяви про вчинення одностороннього правочину (заліку зустрічних вимог) та поданні заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з цих підстав.

Ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Право на стягнення заборгованості підтверджене рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.20011 року у справі №7/264 стягнуто з ДП «Кіровоградський облавтодор» на користь ПП «Вальдес» заборгованість в сумі 1 108 426,58 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року у справі №7/264 було видано судовий наказ від 10.08.2011 року.

20.07.2012 року Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33498627 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №7/264 від 10.08.2011 року.

Відповідно до наказу Господарського суду Волинської області про повернення стягнутих грошових сум від 20 травня 2013 року у справі №5005/115/12-1 з ПП «Вальдес» на користь ДП «Волинський облавтодор» стягнуто 2 860 722,58 грн.

07.06.2013 року Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38342037 з виконання наказу Господарського суду Волинської області №5005/115/12-1 від 20.05.2013 року.

27 листопада 2013 року між ДП «Волинський облавтодор» та ДП «Вінницький облавтодор» було укладено договір про відступлення права вимоги №127 за яким ДП «Волинський облавтодор» уступило ДП «Вінницький облавтодор» право вимоги до ПП «Вальдес» сумі 848 381,58 грн.

30.12.2013 року ДП «Кіровоградський облавтодор» звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про визнання наказу Господарського суду м. Києва від 10.08.2011 року у справі №7/264 таким, що не підлягає до виконання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.2013 року № 7/264вказана заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання прийнята до розгляду.

18.02.2014 року ПП «Вальдес» надіслало ДП «Кіровоградський облавтодор» заперечення щодо проведення будь-якого зарахування грошових зобов'язань в сумі 727 635,42 грн. та й відступлення права вимоги, в цілому. ПП «Вальдес» в даному листі виклало свої заперечення та критичну незгоду щодо вищеописаного. У зазначеному листі вказано, що відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.11.2013 року змінено сторону у даному грошовому зобов'язанні, а тому таке зобов'язання не є однорідним та не є зустрічним, - і в порядку ст. 601 ЦК України не може бути зараховане, - тим паче в односторонньому порядку. Відповідно до ст. 601 ЦК України передбачено лише право на одностороннє зарахування однорідних та зустрічних грошових вимог, а не обов'язок щодо вказаного.

25.12.2013 року ДП «Кіровоградський облавтодор» надіслало ПП «Вальдес» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 848 381,58 грн.

Отже, вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося після видачі судом наказу на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/264, на стадії його виконання, коли державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33498627 від 20.07.2012 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №7/264 від 10.08.2011 року.

Виконавчий документ - наказ господарського суду по справі №7/264 від 10.08.2011 року передбачає стягнення грошових коштів як спосіб виконання рішення суду.

Зазначаючи у наказі про стягнення грошових сум, господарський суд встановлює певний спосіб і порядок виконання рішення. Оскільки, наказ суду, який в силу приписів ст.117 ГПК України, містить резолютивну частину судового рішення, то рішення підлягає виконанню за виданим на його підставі виконавчим документом, виключно у зазначений в ньому спосіб.

Виконання відповідачем зобов'язання щодо якого вирішено спір у справі №32/185 шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/264 від 10.08.2011 року, оскільки згідно з вказаним рішенням з ДП «Кіровоградський облавтодор» підлягають стягненню грошові кошти.

При цьому, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Зазначена позиція викладена, в тому числі у Постановах Вищого господарського суду України від 15.02.2007 року №12/98в, від 04.10.2007 року, №12/98в та у Постановах Вищого господарського суду України від 25.12.2013 року у справі №38/211-10/5023/1663/12, 5023/6061/11, від 25.12.12 року №22/656, від 30.06.2011 року №3/126.

Таким чином, жодним чином не заперечується можливість припинення зобов'язання шляхом зарахування, однак таке може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, слід обов'язково враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в Постанові від 09.12.2008 року у справі №37/638 щодо можливості вчинення заліку зустрічних вимог і жодним чином не заперечувати передбаченої ЦК України можливості припинення зобов'язання шляхом проведення заліку зустрічних вимог, однак, у випадку коли у відношенні зобов'язання однієї сторони вже вирішено судовий спір, зарахування можливе саме за згодою такої сторони, тобто при прийнятті виконання зобов'язання, щодо якого вже вирішено спір судом, як добровільного виконання судового рішення (зокрема шляхом укладення мирової угоди на стадії виконання судового рішення).

При розгляді даної заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню також необхідно врахувати, що вирішення питання щодо можливості відновлення дії наказу №7/264, що є предметом даного судового розгляду, ГПК України не передбачає.

Тобто, при вирішенні питання щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суд не може не враховувати норми, в тому числі і процесуального закону, якими регламентовано порядок виконання судового рішення.

Виконання наказу суду має бути здійснено, в тому числі у відповідний строк, який встановлений законом.

Відповідно до п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Однак, в даному випадку, обставини наведені ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не підтверджують відсутності обов'язку останнього щодо виконання рішення суду яке є чинним та набрало законної сили, не підтверджують наявність підстав які свідчать про припинення обов'язку боржника виконувати вказане рішення у спосіб встановлений судом.

Таким чином, у суд дійшов до висновку що наведені з боку ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обставини не є підставами з якими процесуальний закон пов'язує визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, а тому заява Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 7/264 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Суддя М.М.Якименко