Рішення

від 27.03.2014 по справі 1/188-7/572-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/188-7/572-2012 27.03.14

За позовом до про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Будматерали-2» стягнення 142 643,60 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Блажівська О.Є.

У судових засіданнях брали участь учасники судового процесу:

від позивача: Кирищук В.П. - дов. № 91/2014/02/14-1 від 14.02.2014 р.

Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2013/12/30-3 від 13.12.13 р.

від відповідача: Овчинников В.М. - голова правління

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» про стягнення 104 826,20 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 11 244,08 грн. пені, 20 626,13 грн. інфляційної складової боргу та 5 947,19 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за період з 01.12.2006 р. до 01.09.2009 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630265 від 01.01.2003 р. та додатками до нього.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2007 р. (суддя Мельник В.І.) за даним позовом порушено провадження у справі № 1/188, призначено справу до розгляду та зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2008 р. у справі № 1/188 у задоволенні позову АЕК «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р. у справі № 1/188 апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» залишено без задоволення; рішення Господарського суду м. Києва № 1/188 від 3.01.2008 р. - без змін; матеріали справи № 1/188 - повернуто Господарському суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 р. у справі № 1/188 касаційну скаргу ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду № 1/188 від 06.11.2012 р. та рішення Господарського суду м. Києва № 1/188 від 31.01.2008 р. скасовано, а матеріали справи № 1/188 передано господарському суду м. Києва на новий розгляд.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Господарського суду м. Києва Гончаренко С.М., відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 2.10 рішення зборів Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.), призначено повторний автоматичний розподіл справи № 1/188.

В результаті зазначеного повторного автоматичного розподілу справу № 1/188 було передано на розгляд судді Якименка М.М.

Ухвалою суду від 29.12.2012 р. (суддя Якименко М.М.) прийнято справу № 1/188 до провадження, присвоєно даній справі № 1/188-7/572-2012, призначено розгляд справи на 05.02.2013 р. та зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 1/188-7/572-2012 від 05.02.2013 р. у задоволенні позову ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2013 р. у справі № 1/188-7/572-2012 апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» залишено без задоволення; рішення Господарського суду м. Києва № 1/188-7/572-2012 від 05.02.2013 р. - залишено без змін, а матеріали справи № 1/188-5/572-2012 - повернуто до Господарського суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2013 р. у справі № 1/188-7/572-2012 касаційну скаргу ПАТ «Київенерго» задоволено; постанову Київського апеляційного Господарського суду № 1/188-7/572-2012 від 28.03.2013 р. та рішення Господарського суду м. Києва № 1/188-7/572-2012 від 05.02.2013 р. скасовано, а справу № 1/188-7/572-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва Кривенко О.М., відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 2.10 рішення зборів господарського суду м. Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.), призначено повторний автоматичний розподіл справи № 1/188-7/572-2012.

В результаті зазначеного повторного автоматичного розподілу справу № 1/188-7/572-2012 було передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою суду від 27.06.2013 р. суддя Гавриловська І.О. дану справу прийняла до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 07.08.2013 р., зобов'язала сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013 р. у даній справі.

Через службу діловодства господарського суду 06.08.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2013 р., які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.08.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості представити суду додаткові докази у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2013 р. заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив його та оголосив перерву в судовому засіданні 07.08.2013 р. до 21.08.2013 р. о 10:00 год.; зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення щодо економічної обґрунтованості та рентабельності затрат на виробництво теплової енергії.

Через службу діловодства господарського суду 16.08.2013 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці судове засідання призначене на 21.08.2013 р. не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 1/188-7/572-2012 передано на розгляд судді Ониськів О.М., яка ухвалою від 21.08.2013 р. дану справу прийняла до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 11.09.2013 р.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 11.09.2013 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 1/188-7/572-2012 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 11.09.2013 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 11.09.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Для дослідження поданих представником відповідача додаткових документів суд оголосив перерву в судовому засіданні 11.09.2013 р. до 14.10.2013 р.

У судовому засіданні 14.10.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання, в якому просив відмовити позивачу у повному обсязі та заявив усне клопотання про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2013 р. не заперечив проти заявленого клопотання відповідача та просив суд покласти витрати на проведення судової експертизи на відповідача.

Представник відповідача повідомив, що не готовий відповісти, чи зможе відповідач оплатити проведення судової експертизи.

Суд оголосив у судовому засіданні 14.10.2013 р. перерву до 06.11.2013 р. для надання можливості відповідачу підготувати письмове клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 06.11.2013 р. представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи до остаточного вирішення та набрання законної сили рішення у справі № 2610/10996/2012, у зв'язку з чим заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2013 р. проти клопотання відповідача не заперечив та надав суду додаткові документи, які були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та оголосив перерву в судовому засіданні 06.11.2013 р. до 04.12.2013 р. о 11:40 год.

У судовому засіданні 04.12.2013 р. представник відповідача просив суд відкласти розгляд даної справи до остаточного вирішення справи № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/761/2300).

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2013 р. проти даного клопотання заперечень не навів.

Розглянувши дане клопотання, суд прийшов до висновку про необхідність його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оскільки з аналогічних спорів існує протилежна судова практика зважаючи на те, що значна кількість обставин потребують дослідження та надання правової оцінки значній кількості доказів, то господарський суд дійшов висновку про те, що категорія даної справи є складною, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі.

Відповідно до ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, постановлення законного, обґрунтованого, правомірного і справедливого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що справа № 1/188-7/572-2012 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.

У судовому засіданні 04.12.2013 р. господарським судом було ухвалено здійснювати розгляд даної справи колегіально.

04.12.2013 р. суддя Гавриловська І.О. звернулась до Заступника Голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 1/188-7/572-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 01.10.2013 р., приймаючи до уваги вищевказані заяву та ухвалу, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, призначено колегіальний розгляд справи № 1/188-7/572-2012 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Чеберяк П.П. та Блажівська О.Є.

Ухвалою від 04.12.2013 р. вищевказаною колегією суддів дану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 27.12.2013 р.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному та судді Чеберяка П.П. у відпустці, судове засідання призначене на 27.12.2013 р. не відбулося.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.12.2013 р., у зв'язку з лікарняним головуючого судді Гавриловскої І.О. та відпусткою судді Чеберяка П.П., призначено новий склад суду в справі № 1/188-7/572-2012 у складі колегії суддів: Спичак О.М. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Блажівська О.Є.

Ухвалою від 27.12.2013 р. колегією суддів у новому складі дану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 20.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 20.01.2014 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловскої І.О. з лікарняного, призначено новий склад колегії судів у справі № 1/188-7/572-2012 у складі: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Блажівська О.Є.

Ухвалою від 20.01.2014 р. вищевказана колегія суддів дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 20.01.2014 р. представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи до остаточного вирішення справи № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/76/23/2013).

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2013 р. заперечень проти даного клопотання не навів.

Розглянувши дане клопотання, суд визнав за необхідне його задовольнити та оголосив перерву в судовому засіданні 20.01.2014 р. до 17.02.2014 р. о 12:00 год.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відрядженні, судове засідання призначене на 17.02.2014 р. не відбулося.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 17.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відрядженні призначено новий склад колегії судів у справі № 1/188-7/572-2012 у складі: Нечай О.В. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Блажівська О.Є.

Ухвалою від 17.02.2014 р. колегією суддів у новому складі дану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 24.03.2014 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 24.03.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Гавриловської І.О. з відрядження, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 1/188-7/572-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Блажівська О.Є.

Ухвалою від 24.03.2014 р. вищевказаною колегією суддів прийняти справу № 1/188-7/572-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» про стягнення 142 643,60 грн. до свого провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2014 р. проти позову заперечив повністю; просив суд відкласти розгляд справи до остаточного вирішення справи № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/76/23/2013).

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2014 р. поставив вирішення клопотання відповідача на розсуд суду; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи до остаточного вирішення справи № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/76/23/2013), суд його відхилив, оскільки строк розгляду спору у даній справі продовжується тривалий час, що порушує норми п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ратифікованої Україною у 1997 року, щодо розумного строку як складового елементу права на справедливий судовий розгляд (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.11.13 р. у справі № 48/10).

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні 24.03.2014 р. до 27.03.2014 р. об 11:30 год. для витребування у позивача довідки про надходження грошових коштів.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2014 р. надав суду довідку про надходження грошових коштів, яка залучена до матеріалів справи; повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.03.2014 р. проти позову заперечив та подав клопотання, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 15.01.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630265 від 01.01.2003 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 1630265 від 01.01.2003 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться: ГВП (гаряче водопостачання) розрахунковим способом, ЦО (центральне опалення) по приладах обліку .

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 1630265 від 01.01.2003 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 6 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 1630265 від 01.01.2003 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1630265 від 01.01.2003 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1630265 від 01.01.2003 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду розрахунок основного боргу за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Будматеріали-2», копії облікових карток відповідача за період з січня 2005 р. до березня 2007 р., копії відомостей обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р. становила 681 233,43 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1630265 від 01.01.2003 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 573 665,38 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.2007 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 104 826,20 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» про стягнення 104 826,20 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 11 244,08 грн. пені, 20 626,13 грн. інфляційної складової боргу та 5 947,19 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630265 від 01.01.2003 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1630265 від 01.01.2003 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.

27.03.2014 р. позивач надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Будматеріали-2» за період з жовтня 2007 р. до лютого 2014 р., з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р. у розмірі 84 359,81 грн.

Господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

Судом встановлено, що основний борг в розмірі 7 466,39 грн. було погашено 31.10.2007 р., тобто, до звернення позивача з даним позовом до суду 09.11.2007 р.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 7 466,39 грн., у зв'язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Судом було також встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р. у розмірі 13 000,00 грн. був погашений відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13 000,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 84 359,81 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» суми основного боргу за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 84 359,81 грн. за період з 01.12.2004 р. до 01.10.2007 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 20 626,13 грн. інфляційної складової боргу та 5 947,19 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. за період з січня 2005 р. до вересня 2007 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з січня 2005 р. до вересня 2007 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. станом на 01.10.07 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 20 626,13 грн. інфляційної складової боргу та 5 947,19 грн. трьох відсотків річних за період з січня 2005 р. до вересня 2007 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 11 244,08 грн. пені за період з квітня 2007 р. до вересня 2007 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 1630265 від 01.01.2003 р., додатковими угодами та додатками до них.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1630265 від 01.01.2003 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивач при розрахунку пені припустився помилок, щодо сум заборгованості, відносно яких нараховувалась пеня, то судом було виконано власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким пеня за порушення грошового зобов'язання за договором № 1630265 від 01.01.2003 р. за період з квітня 2007 р. до вересня 2007 р. становить 4 816,75 грн.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Будматеріали-2» (02225, м. Київ, вулиця Каштанова, 12-А, 12-Б, код ЄДРПОУ 22864994) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 84 359 (вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп. основного боргу, 20 626 (двадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 13 коп. інфляційної складової боргу, 5 947 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 19 коп. трьох відсотків річних, 4 816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 75 коп. пені, 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 50 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 13 000,00 грн. основного боргу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 01.04.2014 р.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Блажівська О.Є.