Рішення

від 18.05.2009 по справі 28/175/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/175/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09                                                                                        Справа №  28/175/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи”, м.Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Богуславська О.А. –представник на підставі довіреності №1/05-09 від 12.05.2009р.

від відповідача: Феняк О.Р. –представник на підставі довіреності №65 від 04.02.2009р.

Заявлені вимоги про стягнення з ВАТ “Запоріжжяобленерго” 30.984грн.00коп. основного боргу на підставі договору №5053/4-05 від 28.04.2005р. та 3.667грн.15коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2009р. порушено провадження у справі №28/175/09, судове засідання призначено на 18.05.09р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.05.2009р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що рахунок №3112/07 від 12.12.2007р. не може розглядатися як документ складений та направлений стороні на виконання договору, так як вказане буде суперечить вимогам ст.631 ЦК України та ст. 180 ГК України. Крім того, звертає увагу суду на те, що п.2.5 договору передбачено, що оплата 20% вартості робіт здійснюється після підписання акту виконаних робіт, які до цього часу сторонами не підписано. Стосовно вимог щодо стягнення пені зазначив, що позивачем порушенні норми ст. 250 ГК України. На підставі зазначеного, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи  встановлено:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як свідчать надані до суду документи, 28.04.2005р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” (замовник) та ТОВ “Технологічні системи” (виконавець), за умовами якого, виконавець зобов'язався виконати замовнику розробку технологічного проекту на будування автоматизованої системи комерційного урахування електроенергії ВАТ “Запоріжжяобленерго”, включаючи підстанції Бердянську, Первомайську, Лазурну, Чкалова, Н.Поле, Новомиколаївка, Гюневка, Знаменська. Строк виконання робіт складає 6 місяців з моменту підписання договору.

Пунктом 2.1 договору було встановлено, що у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1) вартість робіт складає 129.100грн.00коп.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що загальна його вартість складає 154.920грн.00коп.

Відповідно до п.2.4 договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 80%  на підставі рахунку виконавця протягом 10 банківських днів.

Пунктом 2.5 договору сторони узгодили, що після підписання акту виконаних робіт здійснюється оплата залишку 20% на підставі рахунку виконавця протягом 10 банківських днів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суду надано рішення Господарського суду Донецької області №18/271 від 06.02.2008р. за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” до ТОВ “Техноголічні системи”.

В ході розгляду справи №18/271 судом було встановлено, що зобов'язання за договорами (від 28.07.2004р. №64/7-04, від 28.04.2005р. №5053/4-05) відповідачем - ТОВ “Техноголічні системи” виконані.

Також судом було зазначено, що право власності на результати по договору №64/7-04, перейшло до ВАТ “Запоріжжяобленерго” (позивача) 23.12.2005р., а по договору 5053/4-05 –01.01.2006р.

Враховуючи, що у встановлені в договорах строки замовник не відмовився від прийняття робіт і не висловив свої зауваження, виконанні виконавцем роботи вважаються прийнятими.

До того ж, в рішенні судом було зазначено, що вимога щодо стягнення з ВАТ “Запоріжжяобленерго” 30.984грн.00коп. боргу за виконані роботи по договору №5053/4-05 від 28.04.2005р. не може бути задоволена, оскільки відповідно до п.2.5 договору оплата 20% залишкової суми здійснюється на підставі рахунка виконавця ТОВ “Технологічні системи” на протязі 10-днів.  Рахунок на оплату №3112/07 від 12.12.2007р. був надісланий ВАТ “Запоріжжяобленерго” після звернення ТОВ “Технологічні системи” до суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. рішення господарського суду Донецької області по справі №18/271 від 06.02.2008р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 04.08.2008р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. та рішення господарського суду Донецької області по справі №18/271 від 06.02.2008р. залишені без змін

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

З урахуванням вищезазначеної норми, факт надання позивачем послуг та наявність заборгованості у сумі 30.984грн.00коп. вже встановлені та додаткового доказування сторонами у відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України не потребують.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Факт наявності заборгованості у розмірі 30984грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 30984грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 3.667грн.15коп.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань сторони передбачили в розділі 5 договору.

Так, відповідно до п.5.1 договору сторони узгодили, що у разі порушення строків розрахунків або виконання робіт, винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов'язань за кожний день протягом перших трьох тижнів затримки та 0,2% - за кожний наступний день прострочення. Розмір пені не повинен перевищувати подвійною обліковою ставку НБУ.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 25.09.2008р. по 23.03.2009р. у розмірі 3.667грн.15коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Вимоги про стягнення пені в сумі 3.667грн.15коп. заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Так, судом не приймаються до уваги посилання відповідача, що рахунок №3112/07 від 12.12.2007р. не можливо розглядати, як документ складений та направлений стороні на виконання договору, оскільки його направлено після припинення дії договору.

Зазначений рахунок направлений позивачем відповідачу саме за виконання робіт обумовлених договором №5053/4-05 від 28.04.2005р. Таким чином, зазначений рахунок є саме до договору №5053/4-05 від 28.04.2005р.

Також спростовуються доводи відповідача щодо посилань на п.2.5 договору, яким передбачено, що оплата вартості робіт здійснюється після підписання акту виконаних робіт, які до цього часу сторонами не підписано.

Суд звертає увагу відповідача, на те, що ст.853 ЦК України передбачає зобов'язання замовника прийняти роботу виконану підрядником, відповідно до умов договору. Підписання актів не є способом захисту прав передбачених нормами чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що для настання у відповідача обов'язку оплатити 20%  не залежить від обов'язкового підписання ним акту приймання-передачі виконаних робіт, оскільки в даному випадку відповідач свідомо не виконує цих дій.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що між сторонами виникли господарські правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування пені за порушення виконання умов договору здійснюється на підставі ст.ст. 549,611 ЦК України та ст.230 ГК України.

За таких обставин, посилання відповідача на ст.250 ГК України є неправомірним.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись  ст. ст. 3, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 526,  611, ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230 ГК України,  суд:

                                                   ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул.. Каховська, 26, р/р 26005001000299 в ЗТФ ВАТ Банк “Біг-Енергія” м.Запоріжжя, МФО 313708, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи” (83012, м.Донецьк, вул. Словатська, 61/72, р/р 26006301611268 у філії “Куйбишевське відділення Промінвестбанку” м.Донецьк, МФО 334408, код ЄДРПОУ 23783619)30984(тридцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири)грн. 00коп. заборгованості, 3667(три тисячі шістсот шістдесят сім)грн.15коп. пені, 346(три сорок шість)грн. 51коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 22 травня 2009р.