Постанова

від 18.08.2009 по справі 28/175/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/175/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.09                                                                                               Справа №28/175/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Коробка Н.Д.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Лола Н.О.  

за участю представників

позивача: Богуславська О.О., довіреність б/н від 12.05.2009р.;

відповідача: Феняк О.Р., довіреність № 65 від 04.02.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 28/175/09 та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя   

на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. у справі № 28/175/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічні системи», м.Донецьк  

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя   

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. у справі                          № 28/175/09 (суддя Яцун О.В) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ТОВ «Технологічні системи» 30984грн. заборгованості, 3667грн. 15коп. пені. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивовано тим, що у встановлені в договорах строки замовник не відмовився від прийняття робіт і не висловив свої зауваження, а тому виконанні виконавцем роботи вважаються прийнятими. До того ж, факт надання позивачем послуг та наявності заборгованості в сумі 30 984грн. встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі, що згідно статті 35 ГПК України має преюдиційне значення для вирішення спору у справі № 28/175/09.  

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. у справі № 28/175/09, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що виникнення у відповідача зобов'язання сплатити кошти є наявність підписаного між сторонами акту виконаних робіт та направлення відповідного рахунку на сплату, що обумовлено п.2.5 договору. Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що акт виконаних робіт між сторонами не підписано, внаслідок чого у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті коштів. Неправомірним вважає апелянт висновок суду проте, що рахунок № 3112/07 від 12.12.2007р.  є підставою виконання зобов'язань за договором, так як строк дії договору закінчився 31.12.2005р. Стягнення судом першої інстанції пені, як штрафної санкції є безпідставним, вважає скаржник, оскільки суд не зазначив з якого моменту у відповідача виникло зобов'язання по сплаті коштів в сумі 30 984грн., та коли було порушено інтереси позивача.          

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що факт надання послуг позивачем та наявність заборгованості в сумі 30 984грн. встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.2008р. у справі № 18/271 і додаткового доведення згідно статті 35 ГПК України не потребує. Безпідставними вважає позивач посилання відповідача на те, що у останнього не виникло зобов'язань по оплаті виконаних робіт в силу спливу строку дії договору, так як згідно частини 7 статті 180 ГК України та статті 631 ЦК України закінчення  строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Позивач вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені була заявлена в межах шестимісячного строку за період з 25.09.2008р. по 23.03.2009р., а тому твердження відповідача про неправомірне застосування статті 232 ГК України є хибним. З урахуванням викладеного, позивач просить суд апеляційної інстанції скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30 червня 2009р. у справі  № 28/175/09 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 18.08.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1586 від 18.08.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.

За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний                    господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 28.04.2005р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” (замовник) та ТОВ “Технологічні системи” (виконавець) був укладений договір №5053/4-05 , за умовами якого, виконавець зобов'язався виконати замовнику розробку технологічного проекту на будування автоматизованої системи комерційного урахування електроенергії ВАТ “Запоріжжяобленерго”, включаючи підстанції Бердянську, Первомайську, Лазурну, Чкалова, Н.Поле, Новомиколаївка, Гюневка, Знаменська. Строк виконання робіт складає 6 місяців з моменту підписання договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1) вартість робіт складає 129 100грн.00коп.

Загальна його вартість складає 154.920грн.00коп. (п.2.3 договору).

Згідно п.2.4 договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця попередню оплату у розмірі 80% на підставі рахунку виконавця протягом 10 банківських днів.

Сторони у п.2.5 договору узгодили, що після підписання акту виконаних робіт здійснюється оплата залишку 20% на підставі рахунку виконавця протягом 10 банківських днів.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В матеріалах справи наявне рішення господарського суду Донецької області №18/271 від 06.02.2008р. за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” до ТОВ “Техноголічні системи”, яким встановлено, що зобов'язання за договорами (від 28.07.2004р. №64/7-04, від 28.04.2005р. №5053/4-05) відповідачем - ТОВ “Техноголічні системи” виконані.

Також судом було зазначено, що право власності на результати по договору №64/7-04, перейшло до ВАТ “Запоріжжяобленерго” (позивача) 23.12.2005р., а по договору 5053/4-05 –01.01.2006р.

Враховуючи, що у встановлені в договорах строки Замовник не відмовився від прийняття робіт і не висловив свої зауваження, виконанні виконавцем роботи вважаються прийнятими.

До того ж, в рішенні судом було зазначено, що вимога щодо стягнення з ВАТ “Запоріжжяобленерго” 30.984грн.00коп. боргу за виконані роботи по договору №5053/4-05 від 28.04.2005р. не може бути задоволена, оскільки відповідно до п.2.5 договору оплата 20% залишкової суми здійснюється на підставі рахунка виконавця ТОВ “Технологічні системи” на протязі 10-днів.  Рахунок на оплату №3112/07 від 12.12.2007р. був надісланий ВАТ “Запоріжжяобленерго” після звернення ТОВ “Технологічні системи” до суду.

Постановою Вищого господарського суду від 04.08.2008р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. та рішення господарського суду Донецької області по справі №18/271 від 06.02.2008р. залишені без змін

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

З урахуванням вищезазначеної норми, факт надання позивачем послуг та наявність заборгованості у сумі 30 984грн.00коп. встановлені наведеним рішенням суду та додаткового доказування сторонами у відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України не потребують.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Факт наявності заборгованості у розмірі 30984грн.00коп. підтверджується матеріалами справи. Відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30984грн.00коп. є обґрунтованим та законним.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача пені з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 5.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків розрахунків або виконання робіт, винувата Сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день протягом перших трьох тижнів затримки, та 0,2 % за кожний наступний день прос рочки. Розмір пені не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ.  

Як вбачається з наведеного, сторони не узгодили, від якої суми вираховується пеня, тому даний пункт договору не може бути застосований для визначення розміру пені та її нарахування за порушення грошових зобов'язань.

З урахуванням зазначеного, рішення суду в частині стягнення з відповідача 3667,15грн. пені підлягає скасуванню з відмовою в позові в частині цих вимог.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що 31.12.2005р. закінчився строк дії договору, а тому у відповідача не виникло зобов'язань по оплаті виконаних робіт спростовується тим, що згідно частини 4 статті 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої правової підстави припинення зобов'язань, як закінчення строку дії договору.  

Крім того, згідно приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Твердження скаржника проте, що судом першої інстанції порушено приписи статті 258 ЦК України не приймається колегією суддів до уваги, так як клопотання про застосування спливу строку позовної давності, як того вимагає частина 4 статті 267 ЦК України відповідачем у суді першої інстанції не заявлялось, що підтверджується матеріалами справи.    

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Запорізької  області не повністю з'ясував усі обставини справи та не надав належної правової оцінки наданим позивачем документам, як допустимим доказам по справі, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

За таких обставин, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені є передчасним, оскільки суд першої інстанції не з'ясував вищезазначених обставин справи, що призвело до прийняття господарським судом незаконного рішення.

У зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити частково, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. у справі № 28/175/09 слід частково скасувати.  

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.  

Керуючись ст. 49, ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2009р. у справі                           № 28/175/09 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя на користь ТОВ «Технологічні системи», м.Донецьк - 30984грн. заборгованості, 309,84грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

В решті позову відмовити.

         Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Коробка Н.Д.  Кричмаржевський В.А.