Ухвала

від 27.03.2014 по справі 1570/2862/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2862/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представник позивача - Кравченко І.В.;

представники відповідача - Дзюбан О.С., Ярова Н.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАКОЗАЙ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАКОЗАЙ» (надалі - позивач, ТОВ «АЛАКОЗАЙ») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі - відповідач, СДПІ у м. Одесі ) від 27 квітня 2012 року:

- № 0000022300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 687 827 грн.;

- № 0000032300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 7 094 192 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 4 817 764 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 276 478 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що нараховані ним валові витрати та податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Компанія Квік Дан» та ПП «Арикон» підтверджуються належним чином складеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, договорами, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Безпосереднім підтвердженням виконання умов договорів з вказаними контрагентами є розповсюдження рекламних матеріалів ТОВ «АЛАКОЗАЙ» у засобах масової інформації та виготовлення рекламної поліграфічної продукції, яка наявна у позивача та у торгівельних точках.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов - задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі № 0000022300 від 27 квітня 2012 року в частині збільшення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 144 751 грн.

Також, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі № 0000032300 від 27 квітня 2012 року в частині збільшення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 928 109, 92 грн. (3 884 433,67 грн. за основним платежем та 2 043 726, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

В апеляційній скарзі СДПІ у м. Одесі ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники апелянта підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 13 лютого 2012 року по 29 березня 2012 року СДПІ у м. Одесі була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «АЛАКОЗАЙ» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем 12 квітня 2012 року складено акт № 13/23-0/31432553/4 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Алакозай» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року» (надалі - Акт).

На підставі вказаного Акту 27 квітня 2012 року СДПІ у м. Одесі прийняла податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0000042300, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 2210 грн.;

- форми «Р» № 0000052300, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 2 982 954 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 2 982 952 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 грн.;

- № 0000062300, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з акцизного податку на суму 4 085 139 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 4 085 141 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 грн.;

№ 0000072300, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1020 грн.;

- № 0000022300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 687 827 грн.;

- № 0000032300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 7 094 192 грн., з яких, за основним платежем у розмірі 4 817 764 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 276 478 грн.

Із вищеперелічених податкових повідомлень рішень, в судовому порядку позивачем оскаржуються лише податкові повідомлення-рішення № 0000022300 та № 0000032300, які стосуються збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги шляхом часткового скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, суд першої інстанції спирався на докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме на первинні документи, які підтверджують факт господарських операцій ТОВ «АЛАКОЗАЙ» з його контрагентами, на висновок судової економічної експертизи, а також судові рішення, якими були встановлені факти, що мали значення для вирішення цієї справи.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Матеріалами справи встановлено, що 21 червня 2011 року між ТОВ «АЛАКОЗАЙ» (Замовником) та ТОВ «Компанія Квік Дан» (Виконавцем) було укладено договір №21/06/2011 про надання рекламних послуг.

Згідно п.1.2. договору, Виконавець надає Замовнику послуги у сфері реклами (креативні, дизайнерські, консультаційні, медіа, інформаційні та інші) на підставі окремих доручень (завдань) Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи та послуги.

Згідно п.3.12 договору після одержання від замовника заявки Сторони погоджують порядок надання послуг і виконання доручень шляхом підписання відповідного Додатка, у якому вказують вид (найменування) послуг, строки надання послуг, вид рекламного носія, загальну вартість робіт.

Відповідно до п.3.1.5 договору після надання послуг, виконання доручень по кожному додатку, Виконавець надає Замовникові щомісячно акт виконаних робіт з такого додатку не пізніше 10 робочих днів від дня закінчення відповідно місяця рекламної компанії.

Відповідно до умов договору ТОВ «АЛАКОЗАЙ» і ТОВ «Компанія Квік Дан» було складено додатки: №1 від 21 червня 2011 року згідно з яким Виконавець зобов'язується розмістити рекламні матеріали, надані Замовником, а саме рекламний ролик, що містить рекламу товарів під знаком ТМ «Алакозай», хронометражем 15 секунд, у період з жовтня 2011 року по квітень 2011 року на телеканалах.

Вартість послуг складає 830000 грн., передплата 450000 грн. та залишок не пізніше 30 червня 2011 року в сумі 380000 грн.

Згідно додатку №2 від 19 серпня 2011 року, Виконавець зобов'язується розмістити рекламні матеріали, надані Замовником, а саме рекламний ролик, що містить рекламу товарів під знаком ТМ «АЛАКОЗАЙ», хронометражем 15 секунд, у період з 21 серпня 2011 року по 21 вересня 2011 року на телеканалах.

Вартість послуг складає 865538,65 грн., передплата в сумі 325500 грн. та залишок не пізніше 10 вересня 2011 року в сумі 540038,65 грн.

Згідно додатку №3 від 01 вересня 2011 року, Виконавець зобов'язується розмістити рекламні матеріали, надані Замовником, а саме рекламний ролик, що містить рекламу товарів під знаком ТМ «АЛАКОЗАЙ», хронометражем 15 секунд, у період з 13 вересня 2011 року по 15 жовтня 2011 року на телеканалах. Вартість послуг складає 540038,65 грн. у вигляді передплати.

На виконання вимог Договору №21/06/2011 від 21 червня 2011 року між ТОВ «АЛАКОЗАЙ» та ТОВ «Компанія Квік Дан» укладені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 685 від 21 червня 2011 року, №686 від 30 червня 2011 року, №163 від 23 серпня 2011 року.

Матеріалами справи, також, встановлено, що 20 червня 2011 року між позивачем (Замовником) та ПП «Арикон» (Виконавцем) було укладено договір №06/20/01 на виготовлення рекламної продукції.

Згідно п.1.1. договору Виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції відповідно до додатків, що є невід'ємною частиною цього Договору, на підставі переданих виконавцеві оригінал-макетів.

Згідно п.1.3. договору зміст, кількість, загальна вартість, строк виготовлення та дата відвантаження продукції, що виготовляється, обумовлюється в Додатку (специфікації), який підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.2 договору при передачі продукції оформляються наступні документи: податкова накладна, накладна на передачу Продукції або акт виконаних робіт.

На виконання умов договору ТОВ «АЛАКОЗАЙ» та ПП «Арикон» уклали додаток №1 до договору №06/20/01 від 20 червня 2011 року, у якому визначили вид та обсяги поліграфічної продукції, яка повинна були бути виготовлена на замовлення «Алакозай». Згідно вказаного додатку вартість поліграфічної продукції склала 745000,16 грн., в тому числі 124250,00 грн. ПДВ.

Висновками Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» п.п. 49.1, 49.2 ст. 49, п.п.135.2 ст.135, п.п.137.1 ст.137, п.п.138.1, п.п.138.2 ст.138, п.п.176.1 ст.176 ПК України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 687 827 грн., в тому числі 10350 грн. в 3 кварталі 2011 року та 677 477 грн. в 4 кварталі 2011 року.

Для з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, судом першої інстанції була проведена судова економічна експертиза.

Висновком судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №3493/3494 від 25 вересня 2013 року (надалі - висновок експертизи) встановлено, що документально підтверджується не дотримання підприємством ТОВ «АЛАКОЗАЙ» п.п.49.1 - 49.2 ст.49, п.п.135.2 ст.135, п.п.137.1 ст.137, п.п.138.1-138.2 ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 543 076 грн., а не в сумі 687 827 грн., визначеної перевіряючими в Акті перевірки.

Зазначену різницю в сумі 144 751 грн. експерт не міг обґрунтувати, у зв'язку з тим, що на дослідження не надано додатки до Акту перевірки №ВД1, №ВВ2, в яких посадовими особами податкового органу визначена сума доходів та витрат.

Судом першої інстанції встановлений факт не подання позивачем до СДПІ у м. Одесі податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2-3 та 2-4 квартали 2011 року. Вказаний факт не заперечувався ТОВ «АЛАКОЗАЙ».

Дослідивши регістри бухгалтерського обліку ТОВ «АЛАКОЗАЙ» за 2011 рік: оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери рахунку №361, аналізи та картки рахунків 71, 93, 94, 301, 362, 702, 902, журнали проводок по рахункам № № 92, 93, видаткові накладні за жовтень - грудень 2011 року, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, вірно зазначив про обґрунтованість висновків судово-економічної експертизи щодо встановлення факту заниження ТОВ «АЛАКОЗАЙ» податку на прибуток в 4 кварталі 2011 року на загальну суму 543 076 грн.

На підставі викладеного, висновок Акту перевірки в частині заниження ТОВ «Алакозай» грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у 4 кварталі 2011 року на суму 543 076 грн. є - обґрунтованим.

Водночас, висновки контролюючого органу в Акті перевірки відносно заниження ТОВ «АЛАКОЗАЙ» грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 144 751 грн. - не підтверджені.

У зв'язку з викладеним, висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022300 в частині збільшення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 144 751 грн. є, на думку колегії суддів апеляційного суду, таким, що відповідає нормам податкового законодавства, а саме Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємства» ПК України.

Згідно з п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємства» ПК України, об'єктом оподаткування у цьому розділі є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 149.1. ст.149 ПК України визначає податковою базою для податку на прибуток грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Відповідно до п. 152.1 ст.152 ПК України податок на прибуток підприємства нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000032300, яким ТОВ «АЛАКОЗАЙ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» п. 4.3 ст. 4, п. 14.1 ст. 14, п.п. 49.1, 49.2 ст. 49, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 192.1-192.3 ст. 192, п.198.1-198.3 ст.198, п.201.6, 201.10, 201.12, 201.15 ст.201, п.203.1, 203.2 ст.203, п.206.1, 206.2 ст.206 ПК України, що призвело до заниження ТОВ «Алакозай» суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 4 817 764 грн.

В обґрунтування апелянт зазначає, що внаслідок вчинення позивачем безтоварних операцій з ПП «Арикон» та ТОВ «Компанія Квік Дан», ним було неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Квік Дан», що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на суму 282 590 грн. та з ПП «Арикон», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 124 250 грн.

Разом з тим, факт реальності надання ТОВ «Компанія Квік Дан» рекламних послуг ТОВ «АЛАКОЗАЙ» підтверджується актом №685 прийому-передачі рекламно-інформаційних матеріалів до договору №21/06/2011 від 21 червня 2011 року, медіа-планом від 01 вересня 2011 року, який є додатком №4 до договору №21/062011 від 21 червня 2011 року.

Зазначені вище документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За надані рекламні послуги ТОВ «АЛАКОЗАЙ» сплатило ТОВ «Компанія Квік Дан» 1 695 538,65 грн., в тому числі ПДВ в сумі 282 589,79 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1607 від 21 червня 2011 року, №1652 від 30 червня 2011 року, № 2081 від 23 серпня 2011 року, №2136 від 06 вересня 2011 року.

Також, судом першої інстанції була досліджена оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2011 рік ТОВ «АЛАКОЗАЙ» по контрагенту ТОВ «Компанія Квік Дан», в якій відображено розрахунки за одержані ТОВ «Алакозай» послуги на загальну суму 1 695 538,65 грн.

Судом першої інстанції було досліджено податкові накладні, надані ТОВ «Алакозай» постачальником ТОВ «Компанія Квік Дан» на підставі договору про надання рекламних послуг №21/06/2011 від 21 червня 2011 року на загальну суму 1 695 538,65 грн., та встановлено, що вони оформлені з урахуванням вимог п.201.1 ст.201 ПК України та мають всі обов'язкові реквізити.

Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції та вважає, що ТОВ «АЛАКОЗАЙ» правомірно віднесло до складу податкового кредиту 282 589,78 грн.

Факт передачі ПП «Арикон» поліграфічної продукції ТОВ «АЛАКОЗАЙ» підтверджується видатковими накладними №729 від 20 червня 2011 року на суму 325 500 грн., в тому числі 54 250 грн. ПДВ та №730 від 30 червня 2011 року на суму 420 000 грн., в тому числі 70 000 грн. ПДВ.

Крім того, на підтвердження реальності вищевказаної господарської операції ТОВ «АЛАКОЗАЙ» надано фотографії та зразки відповідної поліграфічної продукції.

Зазначені вище документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За надану поліграфічну продукцію ТОВ «АЛАКОЗАЙ» сплатило ПП «Арикон» 745 500 грн., в тому числі ПДВ в сумі 124 250 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1587 від 20 червня 2011 року на суму 325 500 грн., в тому числі 54 250 грн. ПДВ та №1650 від 30 червня 2011 року на суму 420 000 грн., у тому числі 70 000 грн. ПДВ.

Також, судом першої інстанції була досліджена оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2011 рік ТОВ «АЛАКОЗАЙ» по контрагенту ПП «Арикон», в якій відображено розрахунки за одержані ТОВ «Алакозай» поліграфічну продукцію на загальну суму 745500 грн.

Судом, також, були досліджено податкові накладні, надані ТОВ «АЛАКОЗАЙ» постачальником ПП «Арикон» на підставі договору №06/20/01 від 20 червня 2011 року на загальну суму 745 500 грн., у тому числі ПДВ в сумі 124 250 грн. та встановлено, що вони оформлені з урахуванням вимог п.201.1 ст.201 ПК України та мають всі обов'язкові реквізити.

Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції та вважає, що ТОВ «АЛАКОЗАЙ» правомірно віднесло до складу податкового кредиту 282 589,78 грн.

У дослідницькій частині висновку експертизи, зокрема, зазначено, що з досліджених первинних документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам між ТОВ «АЛАКОЗАЙ» та ТОВ «Компанія Квік Дан», ПП «Арикон», вбачається, що вони відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України».

Також, згідно висновку експертизи, податкові накладні, виписані ТОВ «Компанія Квік Дан» та ПП «Арикон» на користь ТОВ «АЛАКОЗАЙ» відповідають вимогам до податкових накладних, які встановлені ст.201 ПК України.

Дослідивши вищевказані документи бухгалтерського та податкового обліку експертом зроблено висновок, згідно якого не підтверджується встановлене перевіряючими в Акті перевірки неправомірне віднесення до складу податкового кредиту 406 839,77 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Квік Дан» на суму 282 598,77 грн. та з ПП «Арикон» на суму 124 250 грн.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Первинні документи по відображенню господарської операції в бухгалтерському обліку є підставою і для податкового обліку.

Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції, спираючись на чинні норми податкового законодавства та досліджені первинні бухгалтерські документи дійшов вірного висновку про те, що позивачем підтверджено належними доказами фактичність отримання товару та послуг від ТОВ «Компанія Квік Дан» та ПП «Арикон».

З чого слідує, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України правомірно віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника ПДВ.

Доводи апелянта, що безтоварність операцій між ТОВ «АЛАКОЗАЙ» і ПП «Арикон», які підтверджуються висновками Алчевської ОДПІ та викладені в акті перевірки №1812/236-37156815 від 14 листопада 2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, судом апеляційної інстанції не приймаються, враховуючи таке.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі №2а-11182/11/1270 від 25 січня 2012 року, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, визнані протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту №1812/236-37156815 від 14 листопада 2011 року «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «Алакозай» його контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Матеріалами справи встановлено, що контролюючий орган в Акті перевірки фактично анулював від'ємне значення, яке декларувалось ТОВ «АЛАКОЗАЙ» у податкових деклараціях з січня по вересень 2011 року, посилаючись на акт №203/15-2/31432553/34 від 13 травня 2011 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «АЛАКОЗАЙ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року» (надалі - Акт перевірки за 2010 рік).

Згідно висновків Акту перевірки за 2010 рік встановлено порушення всього на загальну суму 6 234 369 грн., що призвело до: заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 3 900 107 грн., завищення суми від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 154 087 грн.; завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, рядок 22.2. за грудень 2010 року, що відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, до рядка 23.1 січня 2011 року, на суму 180 175 грн.

На підставі вказаних висновків СДПІ у м. Одесі 31 травня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема: №0000211520, яким ТОВ «Алакозай» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 3 900 107 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 975 026,75 грн.; №0000231520, яким ТОВ «Алакозай» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 2334262 грн., № 0000191520, яким ТОВ «Алакозай» зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 500 273 грн.

Не погодившись з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Алакозай» оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2а/1570/4254/11 від 22 листопада 2012 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000211520, №0000231520, № 0000191520 від 31 травня 2011 року.

Скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення Одеський апеляційний адміністративний суд, зазначив про необґрунтованість висновків Акту перевірки за 2010 рік щодо заниження ТОВ «Алакозай» ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 3 900 107 грн., завищення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» суми від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2 154 087 грн., завищення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, рядок 22.2. за грудень 2010 року, що відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, до рядка 23.1 січня 2011 року, на суму 180 175 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно висновком експертизи встановлена обґрунтованість віднесення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» до складу податкового кредиту по операціям 2010 року суми 6 135 664,13 грн..

Так, завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 3 834 535 грн. документально та нормативно не підтверджується, оскільки експертним дослідженням вставлено обґрунтованість віднесення до складу податкового кредиту по операціям 2010 року суми

6 135 664,13 грн.

Враховуючи необґрунтованість висновків Акту перевірки №203/15-2/31432553/34 від 13 травня 2011 року в частині порушення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» законодавства про ПДВ, суд першої інстанції вірно вказав, що позивач правомірно включив залишок від'ємного значення за 2010 рік в сумі 3 774 531 грн. до складу податкового кредиту в січні 2011 року.

Згідно висновку судово-економічної експертизи нормативно та документально підтверджується встановлене Актом перевірки заниження ПДВ в загальній сумі 933 330,33 грн., та не підтверджується в сумі 4 817 764 грн.

Різниця в сумі 3 884 433,67 грн. між даними перевіряючих та експерта виникла у зв'язку з не включенням перевіряючими від'ємного значення з ПДВ, яка виникла у 2010 році та суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Квік Дан», ПП «Арикон».

Як вбачається з розрахунку податкових зобов'язань та штрафних санкцій до Акту перевірки, за заниження грошового зобов'язання з ПДВ у грудні 2011 року СДПІ у м. Одесі застосувало фінансову (штрафну) санкцію у розмірі 50 % від суми грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач, застосовуючи штрафну санкцію у розмірі 50 %, всупереч вимогам п.123.1 ст.123 ПК України не довів обставин повторного, протягом 1095 днів, визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ або зменшення суми бюджетного відшкодування цього податку, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем протягом 2011 року були скасовані в судовому порядку.

В зв'язку з викладеним, застосування до ТОВ «АЛАКОЗАЙ» штрафних санкцій в розмірі 50 % від суми грошового зобов'язання є необґрунтованим. Застосуванню підлягає штрафні санкції в розмірі 25 %, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, податкове-повідомлення рішення №0000032300 від 27 квітня 2012 року СДПІ у м. Одесі підлягає скасуванню в частині збільшення ТОВ «АЛАКОЗАЙ» суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 928 109,92 грн., що також, було вірно зроблено судом першої інстанції.

Зважаючи на первинні бухгалтерські документи, надані позивачем, враховуючи фактичні обставини справи, встановлені в ході розгляду, беручи до уваги висновок судово-економічної експертизи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку по те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАКОЗАЙ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст рішення виготовлено 01.04.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова