Ухвала

від 27.03.2014 по справі 826/18356/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18356/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №40226552201 від 28.08.2013 року, за платежем податок на прибуток на загальну суму 400 224,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 73 076,00 грн.; №40026552201 від 28.08.2013 року, яким зменшено зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 222 392,00 грн. та №40126552201 від 28.08.2013 року за платежем податок на додану вартість на суму 202 843,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №40226552201 від 28.08.2013 року, №40026552201 від 28.08.2013 року та №40126552201 від 28.08.2013 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 11.03.2013 року по 19.04.2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2011 року по 30.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 448/22-4/32708265 від 13.05.2013 року, в якому зазначено про порушення підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 , пункту 138.2 , підпунктів 138.10.2 , 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 340 249,00 грн., пунктів 198.3 , 198.6 статті 198 , пунктів 201.4 , 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 173 061,00 та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 223 559,00 грн., а також підпунктів 14.1.47 , 14.1.180 статті 14 , підпункту 164.2.17 пункту 164.5 статті 164 , підпункту 167.1 статті 167 , підпункту 168.1.1 статті 168 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 3 467,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві були подані заперечення на акт № 448/22-4/32708265 від 13.05.2013 року за результатами розгляду яких листом № 25502/10/22.4-10 від 29.05.2013 року повідомлено про те, що висновок акту залишено без змін.

За результатами перевірки складено акт № 448/22-4/32708265 від 13.05.2013 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0007622204 від 01.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 415 019,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 74 770,00 грн., № 0007612204 від 01.06.2013 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 216 326,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 43 265,00 грн. та № 0007602204 від 01.06.2013 року, яким зменшено зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 223 559,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" до Головного управління Міндоходів у м. Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 0007622204 від 01.06.2013 року, №0007602204 від 01.06.2013 року та № 0007612204 від 01.06.2013 року, за результатами розгляду якого прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 3016/10/26-15-10-04-04 від 09.08.2013 року скаргу ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", якою скаргу задоволено частково та скасовано:

- податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС № 0007622204 від 01.06.2013 року в частині основного платежу у розмірі 13 100,86 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 693,97 грн., а в іншій частині залишає без змін;

- податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС № 0007612204 від 01.06.2013 року в частині основного платежу у розмірі 10 786,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2 696,50 грн., а в іншій частині залишає без змін;

- податкове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС № 0007602204 від 01.06.2013 року в частині зменшення зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 167,00 грн., а в іншій частині залишає без змін.

28.08.2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві були прийняті нові податкові повідомлення-рішення якими збільшено суму грошового зобов'язання № 40126552201 від 28.08.2013 року за платежем податок на додану вартість на суму 202 843,50 грн., № 40226552201 від 28.08.2013 року за платежем податок на прибуток на загальну суму 400 224,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 73 076,00 грн. та № 40026552201 від 28.08.2013 року, яким зменшено зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 222 392,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві № 3016/10/26-15-10-04-04 від 09.08.2013 року та з податковими повідомленнями - рішеннями № 0007622204 від 01.06.2013 року, №0007602204 від 01.06.2013 року та № 0007612204 від 01.06.2013 року, звернулась зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням про результати розгляду скарги № 13469/6/99-99-10-01-15 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 40126552201 від 28.08.2013 року, № 40226552201 від 28.08.2013 року та № 40026552201 від 28.08.2013 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період а тому у відповідача відсутні підстави для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з "TIPCow", "Пректікел Піг Солюшнз", ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 за договорами укладеними з даними контрагентами.

Факт надання TIPCow" та "Пректікел Піг Солюшнз" послуг за договорами про сприяння діяльності та надання консультаційних послуг № VED 05/11 від 12.12.2011 року та № VED 05/12 від 26.10.2012 року, що є аналогічними за своїм змістом, предметом яких є надання консультацій, а також послуг з сприяння діяльності Замовника, а саме:

надання підтримки фермерам клієнтів Замовника протягом візитів до України;

забезпечення навчання (на роботі) персоналу Замовника в Україні;

надання підтримки та вжиття подальших заходів за допомогою електронної пошти, що пов'язано з розрахунком раціону та формулюванням порад для клієнтів Замовника, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг, письмовими звітами та консультаціями, копії яких наявні в матеріалах справи, а факт здійснення позивачем оплати за отримані послуги випискою по рахунку.

В подальшому отримані послуги від TIPCow" та "Пректікел Піг Солюшнз" за договорами № VED 05/11 від 12.12.2011 та № VED 05/12 від 26.10.2012 року використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ПАТ «Агро-Союз» за договором поставки № 12 від 28.11.2011 року, ТОВ «Золоті Луки» за договором поставки № СХ130513 від 13.05.2013 року з ТОВ «Кишенці» за договором № МК151112 від 15.11.2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених договорів, видаткових накладних, податкових накладних, технічними блоками до консультацій та товарно-транспортними накладними.

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 за договорами транспортного експедирування які є аналогічні за своїм змістом та предметом яких є надання послуг пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом на території України позивачем надано копії договорів, замовлень, актів здачі - приймання та товарно-транспортних накладних.

Факт здійснення оплати за надані послуги ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 позивачем надано копії банківських виписок.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що послуги отримані від ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при здійсненні поставки кормів для тварин та добавок для кормів, що є основним видом господарської діяльності позивача.

Аналіз зазначених вище документів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. у вказаних документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, аналіз зазначених вище актів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодним нормативним актом не визначено яким має бути опис обсягу господарської операції в первинному документі. В актах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, а тому позивачем належним чином підтверджено правомірність віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку із з отриманням послуг від контрагентів, до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга» та ФОП ОСОБА_3 доведена позивачем, у зв'язку з чим у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними контрагентами .

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень - рішень №40226552201 від 28.08.2013 року, №40026552201 від 28.08.2013 року та №40126552201 від 28.08.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, до висновку про безтоварність господарських операцій, відповідач дійшов на підставі наступного.

Так, ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська складено акт № 3753/172/27564001449 від 28.11.2012 року про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального не підтвердження реальності господарських відносин із контрагентами.

ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська складено акт № 1816/225/32466363 від 10.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Експостач», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, лютий 2012 року.

ДПІ у місті Полтава складено акт № 417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Валга» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року.

ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська складено акт № 52/224/38113458 від 04.04.2013 року про результати зустрічної звірки ТОВ «Транс Бізнес Лайн» щодо не підтвердження реального здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012, зокрема, ТОВ «Транс Бізнес Лайн».

Так, податковий орган дійшов висновку про відсутність фактичного отримання ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" послуг від ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга» та ФОП ОСОБА_3 та відсутність факту реального вчинення операцій між ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" та зазначеними контрагентами.

Однак, факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Крім того, при розгляді справи судом першої інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та "TIPCow", "Пректікел Піг Солюшнз" а також з ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Відповідачем, в порушення ст.71 КАС України, доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що TIPCow", "Пректікел Піг Солюшнз", ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3 не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та TIPCow", "Пректікел Піг Солюшнз", ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга», СГД ФО ОСОБА_3

Разом з тим, посилання відповідача на вищщезазначені акти про контрагентам позивача, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, так як згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що акти № 1816/225/32466363 від 10.12.2012 та № 417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 не можуть бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства.

Крім того, є рішення суду, які набрали законної сили та якими визнано протиправними дії податкового органу щодо формування в акті № 417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валга" (податковий номер 30285569) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року" висновків: "Проведеною звіркою ПП "Валга" неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП "Валга" документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року." та щодо складання акту №86/224/38113458 від 22.01.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458) щодо не підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ «Галактика-М» (код ЄДРПОУ 31890900) за період квітень, травень 2012 року та ТОВ «РИВС» (код за ЄДРПОУ 34914473) за період червень 2012 року, ТОВ «Старт-Д» (код-за ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року».

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ТОВ "Транс Бізнес Лайн", ПП «ВКФ Експостач», ПП «Валга» та ФОП ОСОБА_3 відповідачем не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та зазначеними мали реальний товарний характер.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано

Суд першої інстанції правомірно зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні придбаних товарів (надання послуг) від контрагента.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те, що позивач, як покупець, не може нести відповідальності за неправомірні дії контрагента.

Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

А посилання представника відповідача на акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути прийняті судом до уваги, так як жодним чином не спростовують товарність та реальність укладених угод.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, так як судом першої інстанції встановлено, що факт здійснення господарських операцій позивача із контрагентом підтверджений наданими позивачем під час перевірки первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 01 квітня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.