Рішення

від 03.06.2009 по справі 15/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ          

03.06.2009                                                                                       Справа  № 15/30

За позовом відкритого акціонерного товариства „Мукачівський верстатозавод”, смт. Кольчино Мукачівського району

до товариства з обмеженою відповідальністю „Чібо”, м. Мукачево

про стягнення  48526,00 грн., в тому числі 25600,00 грн. попередньої оплати, 2560,00 грн. штрафу та 20366,00 грн. пені (згідно уточнених позовних вимог),

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача –Коробова С.В., представник по довіреності від 27.04.09;

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Мукачівський верстатозавод” заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Чібо” про стягнення  72090,84 грн., в тому числі 25600,00 грн. попередньої оплати, 2560,00 грн. штрафу та 43930,84 грн. пені.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовився від позовних вимог у частини стягнення 23564,84 грн. пені та просить стягнути з відповідача суму 48526,00 грн., в тому числі 25600,00 грн. попередньої оплати, 2560,00 грн. штрафу, 20366,00 грн. пені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень отримані відповідачем 19.05.09); розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості відповідачеві надати пояснення щодо позовних вимог.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

                    СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Чібо” (продавець) та відкритим акціонерним товариством „Мукачівський верстатозавод” (покупець) 19 лютого 2009 року укладено договір купівлі-продажу товарів №1902, на умовах якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість та асортимент якого вказані в додатку №1 (специфікація №1) до даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п. 2. 1 договору продавець зобов'язаний не пізніше терміну поставки, вказаного у додатку №1 до договору, передати покупцю товар, що є предметом даного договору.

П. 2 вказаного додатку (арк. спр. 10) термін поставки товару встановлено протягом 5 днів після поступлення передплати у розмірі 15% за партію, завантажену в автотранспорт покупця. Остаточний розрахунок сторони обумовили по факту доставки машини на склад покупця (п.п. 2, 3 додатку до договору); загальна вартість товару склала 290668,00 грн.

На виконання договору купівлі-продажу товарів №1902 та на підставі рахунку №7 від 20.02.09 відкрите акціонерне товариство „Мукачівський верстатозавод” перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Чібо” суму 109400,00 грн. (платіжні доручення №182 від 23.02.09 та №34 від 25.02.09, арк. спр. 11).

Відповідач обов'язки щодо поставки зазначеного товару не виконав і товар не поставив.

Відкритим акціонерним товариством „Мукачівський верстатозавод” надіслано на адресу відповідача претензію №119 від 11.03.09, яка задоволена частково.

13 березня 2009 року відповідач частково повернув кошти в розмірі 83800,00 грн., що підтверджується платіжною вимогою-дорученням №7 від 13.03.09 (арк. спр. 12).

Станом на день подання позовної заяви (10.04.09) заборгованість відповідача склала 25600,00 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлені обов'язки покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлені строки, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено матеріалами справи, позивач вимоги щодо попередньої оплати виконав, однак відповідач товар не поставив та повернув одержану суму частково.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 25600,00 грн.

За затримання передачі (відвантаження) товару продавець зобов'язаний за вимогою покупця сплатити останньому пеню у розмірі 1% від вартості непереданого товару за кожний день прострочення передачі (п. 5. 2 договору).

Нарахована у відповідності до п. 5.2 договору сторін пеня складає 20366,00 грн. (за період з 01.03.09 по 13.03.09 із суми 109400 грн.; з 14.03.09 по 07.04.09 із суми 25600 грн.), яка підлягає стягненню із відповідача.

Після порушення провадження у справі позивач відмовився від стягнення частини пені у сумі 23564,00 грн., тому провадження у справі в цій частині належить припинити у відповідності п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до п. 5. 3 договору сторін у випадку затримання передачі товару більш як на 30 календарних днів від граничної дати поставки, зазначеної в додатку №1, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого вчасно товару, тобто суму в розмірі 2560,00 грн.; і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чібо”, вул. Крилова, 97, м. Мукачево (р/р 26009060220179 в Мукачівському відділені Приватбанк, МФО 312378, код ЄДРПОУ 30600938) на користь відкритого акціонерного товариства „Мукачівський верстатозавод”, вул. Фрідяшівська, 1, смт. Кольчино Мукачівського району (р/р 26008245965001, філіал Дніпропетровського ЗРУКБ „Приватбанк”, м. Мукачево, код ЄДРПОУ 05723430,) суму 48526/Сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять шість/ грн. 00 коп., в тому числі 25600,00 грн. попередньої оплати, 2560,00 грн. штрафу та 20366,00 грн. пені, а також суму 485 /Чотириста вісімдесят п'ять/ грн. 26 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 79 /Сімдесят дев'ять/ грн. 43 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову провадження припинити.

4.          Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                           Ващиліна Н.М