Постанова

від 25.03.2014 по справі 910/5225/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 910/5225/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Алєєвої І.В.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року

у справі № 910/5225/13

господарського суду міста Києва

за первісним

позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРРЕЛ»

про стягнення збитків та зобов`язання вчинити дії

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРРЕЛ»

до Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин»

про стягнення вартості безпідставно отриманого майна

за участю представників

позивача - Спасібухов Р.А.

відповідача - Сідненко О.П.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Одеський завод шампанських вин" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" про стягнення з відповідача за первісним позовом збитків, завданих позивачу за первісним позовом втратою майна у сумі 5961333,34 грн. та зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути позивачу за первісним позовом товарні залишки у кількості 20270 пляшок алкогольної продукції загальною вартістю 1569322,30 грн.

У процесі розгляду справи, у квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" звернулося з зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" про визнання накладних на переміщення відповідального зберігання товарів недійсними, а саме, накладних: №54 від 25.06.2012 р., № 0000000117 від 25.06.2012 р., № 55 від 25.06.2012 р., № 0000000118 від 25.06.2012 р., № 72 від 13.08.2012 р., № 0000000129 від 13.08.2012 р., № 80 від 03.09.2012 р., № 0000000137 від 03.09.2012 р., № 88 від 25.09.2012 р., № 0000000145 від 25.09.2012 р., № 93 від 28.09.2012 р., № 95 від 03.10.2012 р., № 0000000151 від 03.10.2012 р., № 108 від 02.11.2012 р., № 0000000165 від 02.11.2012 р.

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Одеський завод шампанських вин" подало заяву про уточнення до позовної заяви, в якій у зв'язку з частковою оплатою товару відповідачем за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом збитки, завдані позивачу за первісним позовом втратою майна у сумі 5456364,44 грн. та зобов'язати відповідача за первісним позовом повернути позивачу за первісним позовом товарні залишки у кількості 20270 пляшок алкогольної продукції загальною вартістю 1569322,30 грн.

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" також подало заяву про уточнення своїх зустрічних позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь вартість безпідставно отриманого майна у сумі 2 793 255,33 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18 липня 2013 року у справі №910/5225/13 первісний позов Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" задоволено частково, зобов'язано відповідача за первісним позовом повернути позивачу за первісним позовом товарні залишки: Вино ігристе АСТІ чінзано 741 пляшку, Aperol aperativo 826 пляшок, Campari Bitter Aperetiv alkoholik 174 пляшки, Campari Bitter Aperetiv alkoholik 414 пляшки, вино ігристе Асті чінзано ROSE 326 пляшок, вино ігристе Асті чінзано ROSE 126 пляшок, шампанське "Одеса" брют коркова пробка 532 пляшки, шампанське "Одеса" брют коркова 1 968 пляшок, Чінзано бьянко 0,5 л. 1 616 пляшок, Чінзано бьянко 0,5 л. 6 592 пляшки, Чінзано бьянко 1 л. 7 742 пляшки, Шампанське "Одеса" сухе 96 пляшок, Шампанське "Одеса" напівсухе 138 пляшок, Шампанське "Одеса" напівсолодке 480 пляшок, Шампанське "Одеса" напівсолодке 1 096 пляшок, Чінзано EXTRA DRY 664 пляшки, Чінзано PROSECCO 276 пляшок, Чінзано PROSECCO 60 пляшок, ASTI MONDORO 576 пляшок, ASTI MONDORO 740 пляшок, ASTI MONDORO 4 220 пляшок, Шампанське "Одеса" золоте солодке 384 пляшки, Шампанське "Одеса" золоте солодке 1 488 пляшок, Віскі GLEN GRANT 16 р. 182 пляшки, Віскі GLEN GRANT 10 р. 112 пляшок, Віскі GRANT MAJORS RESERVE 424 пляшки, Віскі OLD SMUGGLER 12 р. 384 пляшки, Віскі OLD SMUGGLER 778 пляшок, Віскі OLD SMUGGLER 1 659 пляшок, Вино ігристе "Одеса" рожеве напівсолодке 66 пляшок, Вино ігристе "Одеса" рожеве напівсолодке 126 пляшок, Вино ігристе MONDORO BRUT 1 074 пляшки, Вино ігристе MONDORO ROSE 1 240 пляшок. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року (судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду м. Києва від 18 липня 2013 року у справі № 910/5225/13 скасовано частково та прийнято нове рішення, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Приватне акціонерне товариство "Одеський завод шампанських вин" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2013 року у справі №910/5225/13 скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 червня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Одеський завод шампанських вин" (поклажедавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" (зберігач) було укладено договір відповідального зберігання № 22/06Д.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідального зберігання в порядку і на умовах передбачених даним договором поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання алкогольну продукцію (далі майно) в кількості, асортименті і вартості, вказаних в накладних.

Згідно з п. 3.1 договору відповідального зберігання зберігач протягом строку дії договору відповідає за схоронність майна, переданого на зберігання, а поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання.

Пунктом 3.1.6 цього договору сторони передбачили, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу повернути майно, що передане на зберігання.

Відповідно до п. 4.3 договору збитки, нанесені поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються зберігачем.

Згідно з п. 5.1 договору відповідального зберігання договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Також, 22 червня 2012 року між Приватним акціонерного товариством "Одеський завод шампанських вин" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" (покупець) було укладено договір поставки № 06-1/Е.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки постачальник надає покупцю неексклюзивне право представляти інтереси постачальника по подальшому розповсюдженню та продажу товару під торгівельними марками, зазначеними у преамбулі договору на території діяльності і на умовах, визначених цим договором .

Як передбачено п. 2.2 договору поставки, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору відповідно до замовлення покупця поставляти товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній.

За п. 2.6 договору поставки покупець здійснює закупівлю, зберігання (складування) та реалізацію товару.

Згідно з п. 2.10 договору поставки покупець зобов'язаний організувати і забезпечити систему своєчасного замовлення товару згідно додатку № 2 - "Бланк замовлення", з метою забезпечення постійної наявності товару для своєчасного та повного задоволення потреб оптових і роздрібних торгівельних мереж.

Покупець зобов'язаний кожного понеділка тижня до 13:00 год. надавати постачальнику щотижневий звіт згідно додатку № 1 - "Тижневий звіт".

Відповідно до п. 13.6 договору поставки цей договір набирає сили з моменту його підписання, скріплення печатками і діє до 31.12.2012 р., проте, в частині виконання обов'язків щодо взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за даним договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені договори підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін. Ці договори діяли спільно та фактично є взаємопов'язаними.

Як передбачено ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч. 2 ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

За ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що ним на виконання умов договору відповідального зберігання № 22/06Д від 22.06.2012 р. було відвантажено алкогольну продукцію, а відповідачем за первісним позовом було прийнято вказану алкогольну продукцію на відповідальне зберігання, що підтверджується накладними та товаро-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Також, позивач за первісним позовом вказує, що за період з червня 2012 року по грудень 2012 року відповідач за первісним позовом повернув позивачу за первісним позовом з відповідального зберігання частину цієї продукції, що підтверджується накладними на зняття з відповідального зберігання, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

В досудовому порядку позивач за первісним позовом двічі звертався до відповідача за первісним позовом з вимогою повернути 21409 пляшок алкогольної продукції з відповідального зберігання, однак відповіді не отримав, а тому просив в судовому порядку стягнути з відповідача за первісним позовом збитки, завдані втратою вказаного майна, у сумі 5456364,44 грн.

Так, позивач за первісним позовом посилається на те, що ним було передано відповідачу за первісним позовом алкогольну продукцію загальною вартістю 7530655,64 грн., продукція загальною вартістю 1569322,30 грн. (20270 пляшок) на даний час перебуває у відповідача за первісним позовом, а продукція на суму 5456364,44 грн. не була повернута.

Як зазначалось вище 22 червня 2012 року разом з договором відповідального зберігання № 22/06Д між сторонами було одночасно укладено договір поставки № 06-1/Е. Ці договори взаємопов'язані та укладені з метою подальшого продажу алкогольної продукції, яка знаходилась на зберіганні тимчасово. Після продажу алкогольної продукції складались відповідні щотижневі звіти.

ПрАТ "Одеський завод шампанських вин" поставив ТОВ "БАРРЕЛ" алкогольну продукцію на загальну суму 7530655,64 грн.

Судом першої інстанції під час розгляду справи по суті було досліджено наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме накладні, як позивача так і відповідача та здійснено перевірку кількості переданої на зберігання та повернутої продукції та встановлено, що позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом 132 894 пляшки, а відповідач за первісним позовом повернув з відповідального зберігання 107 877 пляшок алкогольної продукції, про що складено відповідну таблицю.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні первісного позову зазначив, що з наведених в справі документів не вбачається можливим встановити, яка саме алкогольна продукція залишилася у відповідача за первісним позовом на відповідальному зберіганні, якщо така залишилася, а яка алкогольна продукція була реалізована третім особам за умовами договору поставки № 06-1/Е від 22.06.2012 р.

У зв'язку з неповним дослідженням матеріалів справи та не встановленням фактичного знаходження алкогольної продукції у відповідача та наявністю у матеріалах справи договору поставки № 06-1/Е від 22.06.2012 р. судам необхідно з'ясувати чи відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позивача за первісним позовом, в межах договору поставки, оскільки основним принципом договору поставки є його відплатність.

Стосовно зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" про стягнення з ПрАТ "Одеський завод шампанських вин" вартості безпідставно отриманого майна в сумі 2793 255,33 грн., колегія зазначає наступне.

Зазначену суму коштів позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що ним було повернуто відповідачу за зустрічним позовом продукції більше ніж було отримано на зберігання.

Доводи ТОВ "БАРРЕЛ" стосовно того, що товаро-транспортні накладні не є належними доказами на підтвердження передачі товару на відповідальне зберігання є необгрунтованими, оскільки ці накладні містять всю необхідну інформацію про передану продукцію, підписані повноважними представниками, скріплені печатками сторін та підтверджують факт передачі алкогольної продукції позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як передбачено ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки в суді не підтверджений належними доказами факт повернення товару з відповідального зберігання в більшому розмірі ніж було отримано на зберігання, а також факт безпідставного набуття відповідачем за зустрічним позовом зазначеного товару, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної про те, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРРЕЛ" про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у сумі 2793255,33 грн. задоволенню не підлягає.

А тому матеріали справи відправляються на новий розгляд в межах розгляду первісних позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неповну юридичну оцінку обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вони дійшли до передчасного висновку про неможливість встановлення залишку алкогольної продукції, яка підлягає поверненню в межах укладених між сторонами договорів.

Крім того, судам слід звернути увагу на належність оформлення видаткових документів на повернення товару відповідачем та встановити місце повернення товару та повноваження особи на отримання алкогольної продукції з відповідального зберігання, оскільки з наявних в матеріалах справи накладних не вбачається хто саме отримав товар та на якій підставі.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині розгляду основного позову, а справа - в цій частині направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід приймати до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 18 липня 2013 року у справі №910/5225/13 скасувати.

3. Справу №910/5225/13 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді І. В. Алєєва

С. С. Самусенко