Постанова

від 02.04.2014 по справі 909/936/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 909/936/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоторг" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі№ 909/936/13 Господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоторг" провизнання нежитлових приміщень загальною площею 831,8 кв.м. такими, що передані за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_4, директор

відповідача: ОСОБА_5, директор

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славмир" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоторг" про визнання нежитлових приміщень загальною площею 831,8 кв.м., а саме: приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 на 1-му поверсі, приміщення №№ 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72 на 2-му поверсі будівлі позначеної Літером "А" (торговий комплекс) по вулиці Лисенка, будинок 25 села Хутір-Будилів Снятинського району Івано-Франківської області, такими, що передані Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКОТОРГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 у справі № 909/936/13 (суддя Михайлишин В.В.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" до Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" про визнання нежитлових приміщень такими, що передані Товариством з додатковою відповідальністю "Екоторг" юридичній особі, що утворилась внаслідок виділу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Славмир" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 909/936/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" до Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" про визнання нежитлових приміщень загальною площею 831,8 кв.м., а саме: приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 на 1-му поверсі, приміщення №№ 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72 на 2-му поверсі будівлі позначеної Літером "А" (торговий комплекс) по вулиці Лисенка, будинок 25 села Хутір-Будилів Снятинського району Івано-Франківської області, такими, що передані Товариством з додатковою відповідальністю "Екоторг" на користь юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Славмир" задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоторг" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 909/936/13 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 у цій справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористались передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з додатковою відповідальністю "Екоторг" створене шляхом перетворення (реорганізації) Закритого акціонерного товариства "Екоторг" і є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків ЗАТ "Екоторг" (п. 1.1. Статуту Товариства). Станом на 02.11.2011 учасниками Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" були: ОСОБА_4 із часткою 44,38202% статутного капіталу Товариства та ОСОБА_5 із часткою 44,43820% статутного капіталу Товариства.

Відповідно до п. 5.1. Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" частка у розмірі 2089,50 грн., що складає 11,17978% статутного капіталу Товариства, була закріплена за Товариством.

02.11.2011 відбулись загальні збори учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", на яких прийняті рішення, оформлені Протоколом № 2 від 02.11.2011, про:

- реорганізацію Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" шляхом виділу з нього іншого господарського товариства з організаційно-правовою формою товариство з обмеженою відповідальністю;

- призначення комісії з припинення діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" у складі голови комісії ОСОБА_5 та членів комісії ОСОБА_6, ОСОБА_7;

- затвердження умов, строків та порядку заявлення вимог кредиторами.

Як встановлено судами, 08.02.2013 року відбулись загальні збори учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", рішення яких оформлені протоколом № 3 від 08.02.2013, на яких було вирішено:

- виділити новоствореному Товариству з обмеженою відповідальністю, від імені якого діє ОСОБА_4, наступне майно: приміщення з № 1 по № 23 включно, позначені на І поверсі будівлі Літери "А" (торговий комплекс) по вулиці Лисенка, № 25 села Хутір - Будилів; приміщення з № 53 по № 72 включно, позначені на ІІ поверсі будівлі Літери "А" (торговий комплекс) по вулиці Лисенка, № 25 села Хутір - Будилів;

- все інше майно, що належить на праві власності Товариству з додатковою відповідальністю "Екоторг" і не увійшло до вказаного переліку, включаючи транспортні засоби, виробничі запаси та будівлю котельні, залишити у власності Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг";

- наявна кредиторська та дебіторська заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" залишається на балансі товариства і не розподіляється між сторонами в процесі виділення;

- з моменту державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" вважати ОСОБА_4, таким що припинив участь у товаристві;

- затвердити розподільчий баланс Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" та Акт приймання - передачі майна новоствореній юридичній особі;

- задовольнити заяву ОСОБА_4 про виділення частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" в натуральному вигляді. Виділення майна новоствореній юридичній особі згідно акту приймання - передачі та розподільчого балансу вважати одночасним виділенням частки ОСОБА_4;

- внести зміни до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" у зв'язку із припиненням участі ОСОБА_4 та виділенням належної йому частки в майновому вигляді і придбання частки товариства у статутному капіталі учасником ОСОБА_5;

- зменшити статутний капітал Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" на 10395,00 гри. у зв'язку із виділенням частки ОСОБА_4;

- затвердити нову редакцію Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг";

- державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" провести після підписання розподільчого балансу та акту приймання-передачі майна;

- учаснику товариства ОСОБА_5 доручено подати нову редакцію Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" для проведення державної реєстрації.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що Розподільчий баланс Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", який затверджений загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" від 08.02.2013, був підписаний учасниками Товариства ОСОБА_5 і ОСОБА_4, членами комісії з припинення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та скріплений печаткою Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг". Відповідно до Розподільчого балансу новоствореному товариству передано основні засоби залишковою вартістю 498,2 тис. грн.

08.02.2013 засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" ОСОБА_4 прийнято рішення № 1 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" шляхом виділу з Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" та затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир", державна реєстрація якого проведена 18.03.2013, номер запису: 11151360000000276.

Також 18.03.2013 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", пов'язаних із зменшенням статутного капіталу та зміною складу засновників (учасників) Товариства.

Заявою про згоду на поділ нежитлового приміщення торгового комплексу, що знаходиться за адресою: вулиця Лисенка, 25, с. Хутір-Будилів Снятинського району Івано-Франківської області, Товариство з додатковою відповідальністю "Екоторг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Славмир" підтвердили їх спільну часткову власність на будівлю із часткою ТДВ "Екоторг" 43/100 частин загальною площею 622,8 кв.м. та часткою ТОВ "Славмир" 57/100 частин загальною площею 831,8 кв.м. Вказана заява посвідчена Приватним нотаріусом Снятинського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 334, 335.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що 07.05.2013 та 05.07.2013 позивач звертався до відповідача з вимогами надати та підписати Акт прийому-передачі майна, у відповідь на які відповідач запропонував позивачеві прибути за місцезнаходженням ТДВ "Екоторг" для участі у прийманні-передачі майна та підписанні акту приймання-передачі, однак, відповідачем Акт приймання-передачі підписано не було, що стало підставою для звернення позивача із до суду з вимогою про визнання переданими приміщень, виділених позивачу у процесі реорганізації ТДВ "Екоторг".

Обґрунтовуючи підстави звернення з вказаним позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідно до протоколу № 3 від 08.02.2013 та розподільчого балансу Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", підписання Акту приймання - передачі майна мало передувати державній реєстрації змін до установчих документів Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", однак відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо підписання Акту приймання - передачі майна, у зв'язку із чим позивач не має можливості зареєструвати право власності на передане йому при виділі нерухоме майно.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що сторони не дійшли згоди щодо належного передання та документального оформлення передання новоствореній юридичній особі нежитлових приміщень, які утворились в результаті виділу, внаслідок існування різниці між вартістю належної позивачу частки та вартістю отриманого майна; перехід майнових прав за розподільчим балансом до новоствореної юридичної особи не тягне за собою виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна попередника без здійснення реєстрації такого права; позивачем не доведено, що відповідач ухиляється від підписання акту приймання - передачі нежитлових приміщень.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що право власності на спірні нежитлові приміщення загальною площею 831,8 м. кв. не може бути визнано таким, що вже передано.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі оцінки поданих сторонами доказів, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини справи, не погодився із таким висновком суду першої інстанції та, задовольняючи позов повністю, виходив з того, що з моменту реєстрації юридичної особи, що створена шляхом виділу, вона стає суб'єктом прав та обов'язків, що перейшли до неї відповідно до розподільного балансу; проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у спірних відносинах потребує, крім розподільчого балансу, документу, що підтверджує факт передачі такого майна юридичній особі; позивач не має можливості зареєструвати право власності на передане йому при виділі нерухоме майно, оскільки відповідачем не підписано Акт приймання-передачі майна, який затверджений загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг".

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що невизнання позивачем передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Славмир", яке утворилось внаслідок виділу, нежитлових приміщень, визначених рішенням Загальних зборів учасників ТДВ "Екоторг" від 08.02.2013, порушує права та інтереси позивача, а тому таке право підлягає захисту судом.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Як передбачено частинам 1, 2 статті 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Частиною 4 статті 59 Господарського кодексу України визначено, що у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 цього Закону, повинні додатково подати примірник оригіналу (ксерокопію або нотаріально засвідчену копію) розподільчого балансу.

Як передбачено ч. 6 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", які оформлені Протоколом № 3 від 08.02.2013, затверджено розподільчий баланс Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" та Акт приймання - передачі майна новоствореній юридичній особі, а 18.03.2013 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" (номер запису 11151360000000276) та державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг".

Таким чином, з колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що моменту реєстрації юридичної особи, що створена шляхом виділу, вона стає суб'єктом прав та обов'язків, що перейшли до неї відповідно до розподільного балансу (відповідна правова позиція наведена також у постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2013 у справі № 5016/1692/2012 (10/69).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пп. 3 п. 51 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам об'єктів нерухомого майна, заявник подає органу державної реєстрації прав розподільчий баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи, та документ, що підтверджує факт передачі такого майна юридичній особі.

Отже, вірним є висновок апеляційного господарського суду про те, що проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у спірних відносинах потребує, крім розподільчого балансу, документу, що підтверджує факт передачі такого майна юридичній особі.

Проте, як встановлено судом, Акт приймання - передачі майна новоствореній юридичній особі, який був затверджений рішенням загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" від 08.02.2013, не був підписаний відповідачем.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки рішення загальних зборів, які оформлені протоколом № 3 від 08.02.2013 недійсними в судовому порядку не визнавались, вони є чинними і на підставі ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" підлягають обов'язковому виконанню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю, а відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 176 Господарського кодексу України організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об'єднань чи товариств.

За таких обставин, протокол загальних зборів товариства у розумінні чинного законодавства України є актом управління господарською діяльністю, а в силу положень статті 62 Закону України "Про господарські товариства" рішення, прийняті учасниками на загальних заборах товариства, підлягають обов'язковому виконанню виконавчим органом товариства (відповідна правова позиція наведена також у постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2009 у справі № 20/402)

Отже, директор Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг", як виконавчий орган та голова комісії з припинення товариства, зобов'язаний був підписати акт приймання-передачі приміщень, що передані позивачу відповідно до рішення загальних зборів учасників ТДВ "Екоторог" від 08.02.2013.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, встановивши, що підписанням розподільчого балансу та проведенням державної реєстрації сторонами була завершена процедура виділу ТОВ "Славмир", врахувавши, що рішення загальних зборів учасників ТДВ "Екоторг" від 08.02.2013 не містять додаткових умов чи обставин, за яких виділяється майно для новоствореної юридичної особи, та виходячи з того, що відповідачем не виконано рішення загальних зборів учасників ТДВ "Екоторг", оформлене протоколом № 3 від 08.02.2013, та не підписано Акт приймання - передачі майна, що перешкоджає позивачу здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, отримане в результаті виділу, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, про задоволення позову повністю.

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції за результатом дослідження фактичних обставин справи та з урахуванням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правомірно враховано, що порушене право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс/11).

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності, застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоторг" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 909/936/13 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова