Рішення

від 24.03.2014 по справі 922/5032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 922/5032/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Барвінківського району м. Барвінкове в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківської області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків до відповідача-1: Барвінківської районної державної адміністрації м. Барвінкове , відповідача-2: Фермерського господарства "Шейко Валентин Григорович", с. Велика Комишуваха відповідача-3: Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області, м. Барвінкове; відповідача-4: Реєстраційна служба Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, м. Барвінкове про скасування розпоряджень та визнання договорів недійсними за участю представників сторін:

прокурора - Панова М.С., за посвідченням № 015274 від 18.02.2013;

позивача - Соловйова Т.С., довіреність №9-13 від 23.12.2013р.;

третьої особи - Бєляєва Д.О., довіреність №10-26/1185 від 13.02.2014р.;

відповідача 1 - Верхоланцев А.В., довіреність № 01-66/2742 від 02.09.2013;

відповідача 2 - Степанець Р.П. довіреність №070214/1 від 07.02.2014р.;

відповідача 3 - Соловйова Т.С., довіреність №3971 від 20.12.2013р.;

відповідача 4 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

06.12.2013р. прокурор Барвінківського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держземагентства у Харківській області, з позовною заявою до відповідачів - Барвінківської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Шейко Валентин Григорович". В позовній заяві прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 245 від 16.09.2011; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 363 від 20.07.2012; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6320481000:05:000:0438) від 01.08.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Шейко Валентин Григорович", площею 14,0000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 06.09.2012 за № 632040004004053, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ "Шейко Валентин Григорович" повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6320481000:05:000:0439) від 01.08.2012, укладений між Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Шейко Валентин Григорович", площею 4,3000 га, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 06.09.2012 за № 632040004004054, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ФГ "Шейко Валентин Григорович" повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на положення ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України та зазначає, що передача земельних ділянок відбулась без проведення земельних торгів.

Прокурор в судовому засіданні 24.03.2014р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача Головного управління Держземагентства у Харківській області також позов підтримує, просить задовольнити його у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Харківській області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідачів 1, 2, та 3 проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.

Відповідач-4 правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

15.09.2011р. Першим заступником голови Барівінківської районної державної адміністрації Харківської області видано розпорядження № 245, яким задоволено звернення голови фермерського господарства "Шейко Валентин Григорович" про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок контур №345 площею 14,0 га ріллі, №343 площею 4,3 га ріллі із земель запасу, категорія землі - землі сільськогосподарського призначення на території Великокомишуваської сільської ради з метою оформлення оренди землі терміном на 49 років. для ведення фермерського господарства.

20.06.2012р. Головою Барівінківської районної державної адміністрації Харківської області видано розпорядження №363, яким вирішено затвердити "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок фермерському господарству "Шейко Валентин Григорович" з метою оформлення права оренди терміном на 49 років для ведення фермерського господарства із земель запасу та інших, не наданих у власність та постійне користування, категорія землі сільськогосподарського призначення (контури №343, №345, 323 та №341 реформованого КСП "Жовтень") за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області; Передати в оренду земельні ділянки контури №343 - 4,3000 га ріллі, №323 - 3,1579 га ріллі терміном на 49 років.

01.08.2012р. між Барівінківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Шейко Валентин Григорович" були укладені договори оренди землі (контур №343 - 4,3000 га., контур №345 - 14,0000 га) строком на 49 років для ведення фермерського господарства.

06.09.2012р. вказані договори були зареєстровані Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004004054 та №632040004004053.

Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в т.ч. можуть бути визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст.16 ЦК України).

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в т.ч. шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (ст.20 ГК України).

З урахуванням наведеного та у відповідності до положень ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що умовою визнання обґрунтованими позовних вимог прокурора є доведення ним факту невідповідності спірних розпоряджень Барвінківської РДА та договорів оренди землі законодавству та факту ущемлення цими актами прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Проте цей тягар доведення прокурором та позивачем не витриманий. Прокурором та позивачем не доведений ні факт суперечності спірних розпоряджень та угод чинному законодавству, ні факт ущемлення цими актами прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що відповідні розпорядження і угоди укладені з додержанням вимог чинного законодавства.

Так, згідно ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону (ст. 84 ЗК України).

Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля відноситься до відома місцевих державних адміністрацій. Згідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент винесення відповідачем-1 спірних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів оренди землі) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно п. "в" ч.1 ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі (!) набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону (ч.1, ч.2 ст.6 Закону України "Про оренду землі").

Суд критично оцінює твердження позивача і прокурора про те, що спірні земельні ділянки могли бути надані в користування лише за результатами аукціону. З наведених вище правових норм вбачається, що законодавство передбачає дві підстави набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками, а саме або за результатами аукціону, або за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Таким чином відповідач-1 Барвінківська районна державна адміністрація цілком законно висловила своє волевиявлення стосовно вище згаданих земельних ділянок шляхом прийняття спірних розпоряджень про надання їх у користування відповідачеві-2.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду, викладеною у постанові від 0.02.2014р. у аналогічній справі №5023/5736/12.

Юридично неспроможними є посилання прокурора на ст.134 ЗК України, котра на його думку встановлює обов'язковість продажу спірних земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Насправді, частиною 2 вказаної статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них в т.ч. у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства.

В даному випадку відбулася саме передача спірних земельних ділянок у користування громадянину ОСОБА_6, незважаючи на те, що орендарем у спірних договорах визначена юридична особа Фермерське господарство "Шейко Валентин Григорович". Справа в тому, що згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство за визначенням є формою підприємницької діяльності громадян. Інші норми цього Закону (зокрема, ст.ст.3-9) також вказують на те, що саме громадяни, які є членами фермерського господарства, є тими особами, котрі у такій організаційно-правовій формі використовуючи надану їм землю виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, займаються її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

При цьому, хоча ст.9 вказаного Закону і передбачає можливість одержання землі у власність чи у користування безпосередньо громадянами, ще до реєстрації фермерського господарства, як юридичної особи, жодна з норм Закону не містить заборони на передачу землі у користування вже після реєстрації такого господарства. Навпаки, п."в" ч.1 ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. І це цілком логічно, адже договір оренди землі є строковим (ст.19 Закону України "Про оренду землі", а фермерське господарство створюється на невизначений строк (ст.35 Закону України "Про фермерське господарство"). В противному разі необхідність припинення одного фермерського господарства після закінчення строку дії відповідного договору оренди землі, і створення замість нього нового за для одержання можливості укладення нового договору оренди землі, очевидно не відповідає принципам розумності, добросовісності та справедливості цивільного законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги прокурора не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а відтак задоволенню не підлягають.

Приходячи до висновку про необхідність відмови прокурору у позові суд також враховує, що прокурором не доведена й друга з необхідних у відповідності до ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України умов визнання рішень органів державної влади та договорів недійсними - факт ущемлення цими рішеннями та договорами прав суб'єктів господарювання. Ні прокурор, ні представник позивача не виявилися спроможними навести суду жодної відмінності котра виникла в даному в чиїх не будь правах чи обов'язках внаслідок того, що спірні земельні ділянки були надані в користування не особисто голові фермерського господарства, як фізичній особі, а створеному ним самим фермерського господарству, як юридичній особі.

Взагалі, ні прокурором, ні позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні розпорядження відповідача-1 та укладені відповідачами договори порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача у справі Головного управління Держземагенства у Харківській області. Твердження прокурора про можливість існування суб'єктів господарювання, котрих спірними актами позбавили можливості орендувати ці землі носять бездоказовий абстрактний характер і не можуть бути прийняті до уваги, адже рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях (п.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6).

Відмова в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними та скасування розпоряджень голови Барвінківської районної державної адміністрації №245 від 16.09.2011 та №363 від 20.07.2012 означає відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі від 01.08.2012р., укладених на підставі цих розпоряджень, адже інших підстав недійсності цих договорів, крім незаконності розпоряджень, ні прокурором, ні позивачем не наведено. Те саме стосується і позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів і позовних вимог про повернення земельних ділянок позивачеві. В частині повернення земельних ділянок на користь Головного управління Держземагенства у Харківській області слід відмовити ще й тому, що прокурором та позивачем не доведено, що ці ділянки раніше перебували у власності чи користуванні позивача та/або були передані ним відповідачеві-2.

Вирішуючи спір відносно відповідача-3 Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області, залученого до участі у справі ухвалою суду від 16.01.2014р. суд на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України (господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва) приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі в цій частині у зв'язку з припиненням відповідача-3, як юридичної особи.

Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім, враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору пунктом 11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір наразі разі не стягується.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 373 Цивільного кодексу України, ст.ст.20 Господарського кодексу України, ст.1, 116, 134 Земельного кодексу України , керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, .6 ч.1 ст.80, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог відносно Управління Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області припинити.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.03.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев