Рішення

від 02.06.2009 по справі 60/83-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

60/83-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2009 р.                                                            Справа № 60/83-09

вх. № 2970/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання Кисильова К.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Мігащук Ю.І., посвідчення №190 від 16.09.2008 року

позивача - Горобинська Н.М. за довіреністю №14812 від 14.11.2008 року

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом  Прокурора м. Харкова в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків  

до  Приватного підприємства "Греста", м. Харків  

про розірвання договору та стягнення 84458,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) до Приватного підприємства "Греста" (відповідач) про розірвання договору № 4237-В-С від 18.12.2008 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № XIV-XIX загальною площею 145,0 кв.м., розташованих в  житловому будинку літ. "Б-5" по проспекту Леніна, 12 у місті Харкові, який посвідчений 18.12.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивачем) та Приватним підприємством "Греста" (відповідачем), а також про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 84458,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором від 18.12.2008 року № 4237-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень в частині сплати ціни продажу об'єкта приватизації, внаслідок чого згідно п.6.3. договору відповідачу нараховано неустойку, а також в зв'язку з тим, що істотно порушено умови договору прокурор просить суд розірвати його.  

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року було прийнято до розгляду позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 18 травня 2009 року о 12:40.

В судове засідання 18 травня 2009 року відповідач з'явився, витребуваних судом документів не надав. 30 квітня 2009 року до суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року про порушення провадження по справі № 60/83-09 з поштовою відміткою, що адресат за адресою пр. Леніна, 12, м. Харків (зазначена прокурором в позовній заяві) не значиться.

Прокурор 18 травня 2009 року через канцелярію господарського суду Харківської області надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.04.2009 року щодо підприємства відповідача, згідно супровідного листа (вх. № 13810), яка долучена судом до матеріалів справи. Відповідно вказаного витягу, ПП "Греста" зареєстровано за адресою:  61058, Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, 12.

Приймаючи до уваги, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим в судове засідання не з'явився, а також, що сторони не виконали вимоги ухвали суду, розгляд справи був відкладений на 02 червня 2009 року о 15:30.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримує повністю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити, 02 червня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства відповідача станом на 19.05.2009 року, згідно супровідного листа (вх. № 5786), який долучена судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. 01 червня 2009 року до суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року про відкладення розгляду справи № 60/83-09 з поштовою відміткою, що адресат за адресою пр. Леніна, 12, м. Харків (зазначена прокурором в позовній заяві) не значиться.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.05.2009 року, наданого позивачем, Приватне підприємство "Греста" зареєстровано за адресою:  61058, Харківська область, м. Харків, проспект Леніна, 12. Змін щодо перереєстрації місцезнаходження підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено.

Оскільки суд здійснив всі заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

18 грудня 2008 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та Приватним підприємством "Греста" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих  Приватним підприємством "Греста" за № 4237-В-С.  

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов п.1.1. договору сторони визначили, що продавець продає, а покупець купує нежитлові приміщення: підвальної частини № XIV - XIX в житловому будинку літ. "Б-5" загальною площею 145,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 12 (дванадцять), орендовані приватним підприємством "Греста", згідно з договором оренди № 2066 від 11.07.2001 р.

Відповідно до пункту 2.1. договору, оціночна вартість нежитлових приміщень, що відчужуються, визначена у відповідності до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 р., зафіксована у висновках оцінювача про вартість об'єкта оцінки, затверджених наказом управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області № 2330 від 26.09.2008 р. і складає 351908,00 грн., що є ціною визначених п.1.1. договору нежитлових приміщень. Ціна продажу нежитлових приміщень становить разом з сумою податку на додану вартість (20 відсотків від вартості нежитлових приміщень) - 422290,00 грн.

Згідно до п. 3.2. договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю вартість нежитлових приміщень в сумі 422290,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. При умові внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих  Приватним підприємством "Греста" № 4237-В-С від 18.12.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 18.12.2008 р. і зареєстрований у реєстрі за № 6543.  

На виконання умов зазначеного договору відповідач частково сплатив вартість об`єкту приватизації в сумі 30000,00 грн., а решта обумовленої суми в розмірі 392290,00 грн. залишилась не сплаченою.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд дійшов до висновку про порушення відповідачем умов п. 3.2. договору, оскільки своєчасно повністю не розрахувався з позивачем за придбаний об`єкт приватизації.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України  зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі  односторонньої  відмови  від  договору  у  повному обсязі  або  частково,  якщо  право  на  таку  відмову встановлено договором  або  законом,  договір  є  відповідно  розірваним   або зміненим.

Відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 6.3. договору сторони встановили, що у разі, якщо на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупцем не буде внесена на розрахунковий рахунок продавця встановлена в договорі ціна об'єкта приватизації, то договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підлягає розірванню зі сплатою покупцем протягом 20 календарних днів неустойки в розмірі 20 % від ціни продажу нежитлових приміщень, а їх подальша приватизація здійснюється на загальних підставах.

Пунктом 8.2. договору сторони узгодили, що розірвання цього договору проводиться у відповідності з діючим законодавством та цим договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене та те, що прокурором та позивачем при зверненні до суду не було дотримано встановленого законом порядку для розірвання господарських договорів, суд дійшов висновку, що позов в цій частині є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому  розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

За таких обставин, нарахування неустойки у розмірі 84458,00 відповідає вимогам чинного законодавства, тому позов в частині стягнення неустойки підлягає задоволенню в сумі 84458,00 грн., що обчислена від ціни продажу нежитлового приміщення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при  укладанні,  зміні  та  розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій   іншої   сторони,   або   на   обидві   сторони,  якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог. Державне мито,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому порядку звільнений,  стягується  з  відповідача  в  доход  бюджету пропорційно  розміру  задоволених  вимог,  якщо   відповідач не звільнений від сплати державного мита. За таких обставин, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 844,58 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., належить стягнути до Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 188, 193, 216, 217 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства  "Греста" (адреса: 61058, м. Харків, проспект Леніна, 12, ідентифікаційний код 33066414, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412, п/р 37189005002208 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) суму неустойки за договором купівлі-продажу № 4237-В-С від 18.12.2008 року у розмірі  84458,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства  "Греста" (адреса: 61058, м. Харків, проспект Леніна, 12, ідентифікаційний код 33066414, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 844,58 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства  "Греста" (адреса: 61058, м. Харків, проспект Леніна, 12, ідентифікаційний код 33066414, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу № 4237-В-С  від 18.12.2008 року відмовити.

Суддя                                                                                            Чистякова І.О.

        Повний текст рішення підписаний 05 червня 2009 року.