Ухвала

від 26.03.2014 по справі 2а-6414/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року м. Київ К/9991/17892/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012

у справі № 2а-6414/11/2670

за позовом приватного підприємства "Медлайф" (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 18.04.2011 № 15/23-31287059/0133 з тих мотивів, що позивачем було дотримано вимоги щодо розміщення інформації про заборону куріння, викладені у статті 15 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон).

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що 01.04.2011 працівниками ДПІ було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - належної позивачеві аптеки № 2. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено факт відсутності у цій господарській одиниці наочно розміщеної інформації про заборону куріння. Наведена обставина стала підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за рішенням ДПІ про застосування фінансових санкцій від 18.04.2011 № 15/23-31287059/0133.

Статтею 15 2 Закону встановлено обмеження, зокрема, щодо споживання тютюнових виробів.

Зокрема, у частині другій цієї статті наведено виключний перелік місць, в яких забороняється куріння тютюнових виробів, а у частині третій - перелічено місця, де куріння тютюнових виробів забороняється, крім спеціально відведених для цього місць. До цього переліку включено і приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності (пункт 5).

При цьому відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Нерозміщення зазначеної інформації у місцях та закладах, де куріння заборонено за правилами частин другої, третьої статті 15 2 Закону, тягне застосування до суб'єктів господарювання штрафу в розмірі 3400 грн., як це передбачено абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону.

Оскільки аптека підпадає під перелік закладів, де куріння тютюнових виробів забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, то позивач повинен був розмістити у цьому об'єкті наочну інформацію про заборону куріння.

У справі, що переглядається, суди встановили, що факт дотримання позивачем наведеної вимоги Закону підтверджується поданими Підприємством фотокартками із зображенням табличок про заборону куріння у приміщенні спірної аптеки.

За висновком судів, податковим органом не подано належних доказів на спростування цієї обставини. Адже, як зазначили суди, подані ДПІ фотографії із зображенням аптеки без наявності відповідної інформації не відображають усе приміщення аптеки, а тому зазначені фотокартки не можна вважати фактичними даними, що містять відомості про обставини, які входять до предмета доказування у справі, у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що переоцінка установлених судами обставин справи не належить до компетенції суду касаційної інстанції, а висновки судів відповідають нормам чинного законодавства, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 у справі № 2а-6414/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько