Постанова

від 03.06.2009 по справі 21/267-39/80-12/157

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/267-39/80-12/157

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.06.2009                                                                                           № 21/267-39/80-12/157

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Іваненко  Я.Л.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача  -                       Коновалов А.В. – дов. №3 від 08.04.2009р.,

від відповідача   -                 Покальчук О.Ю. – дов. б/н від 02.04.2008р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2009

 у справі № 21/267-39/80-12/157 (суддя Прокопенко Л.В.)

 за позовом                               ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 58000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2009р. у справі №21/267-39/80-12/157 позов ДП  “Українське агентство з авторських та суміжних прав” задоволено частково, стягнуто з ТОВ „ТРК “Студія “1+1” на користь ДП  “Українське агентство з авторських та суміжних прав” 58000 грн. компенсації за порушення авторських прав та 580 грн. державного мита.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „ТРК “Студія “1+1”  подало  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

Відзив на апеляційну скаргу  ДП  “Українське агентство з авторських та суміжних прав” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно змісту угоди №53693 від 29.04.2004р., укладеної між позивачем та Петровичем О.В., позивач як організація колективного управління набув права пред'являти претензії та позови від імені та на користь автора з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових прав автора (далі –угода, т.1 а.с.7). Тобто, позивач має право позиватися від імені автора у випадку виявлення порушення майнових авторських прав автора, переданих ним позивачу.

Згідно п.8 угоди позивач отримує 20% комісійних з авторської винагороди, тобто, позивач як сторона, зацікавлена у отриманні комісійних від авторської винагороди, має всі підстави позиватися і від свого імені у випадку виявлення порушень майнових авторських прав, переданих йому за угодами з авторами, так як в таких випадках порушення права позивача як зацікавленої особи також має місце.

Таким чином, позиваючись щодо порушення майнових авторських прав, переданих позивачу Петровичем О.В., позивач фактично захищає як його права, так і свої власні права та інтереси.

Згідно змісту угоди автор передає Агентству виключне майнове право на управління своїми майновими правами на твори як ті, що існують на момент підписання цієї угоди, так і ті, що будуть створені під час дії даної угоди, при їх використанні шляхом публічного виконання творів, публічного сповіщення, публічного показу, відтворення та запису (п. 1 угоди).

Так як позивачу передано виключні майнові права на твори, то до складу цих прав входять всі майнові авторські права, як прямо перераховані в угоді, так і ті, що передбачені законодавством, але прямо в угоді не зазначені.

Згідно ст.15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами належить до майнових прав автора, у зв'язку з чим це право передане позивачу на підставі угоди.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку використано як об'єкт авторського права, так і об'єкт суміжних прав, проте, предметом позовних вимог є саме використання об'єкту авторського права - музичного твору „Домой”, а не використання суміжних прав, у зв'язку з чим використання суміжних прав при прийнятті рішення по справі не досліджується.

Зокрема, згідно заяви від 29.04.2004 р. Петровича О.В. ним зареєстровано у позивача та поширено дію угоди на твір „Домой”, написаний у співавторстві з Ковальською І.І. як автором тексту (т.1 а.с.131).

Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги про неправомірне використання музичного твору „Домой” у формі публічного сповіщення.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2005р. о 17:00 год. з повтором 09.02.2005р. о 06:00 год. в ефірі ТОВ „ТРК “Студія “1+1” у передачі „Хочу і буду” співачкою Ельвірою виконано твір „Домой”, який був публічно сповіщений відповідачем.

Передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті (ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права”)

Для встановлення факту публічного сповіщення музичного твору та, відповідно, виникнення обов'язку дотримання майнових авторських прав у телерадіокомпанії, не має значення та обставина, що твір виконано співачкою у студії передачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про авторське право і суміжні права” виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації

мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Тому суд першої інстанції правильно визнав встановленим факт публічного сповіщення музичного твору „Домой” в ефірі ТРК «Студія 1+1» без дотримання майнових авторських права (без отримання дозволу та виплати винагороди), що є підставою для визнання за позивачем права на стягнення компенсації згідно ст. 52 Закону України „Про авторське право та суміжні права”.

Згідно ст.52 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право: г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Розмір компенсації визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г» визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на день подачі позову до суду становив 290 грн. згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України.

Оскільки відповідач є загальнонаціональним телеканалом, лідером вітчизняного телевиробництва, має численну слухацьку аудиторію, технічне покриття - 95%, має популярність і високий рейтинг, тому господарський суд міста Києва правильно визначив, що компенсація має становити 100 мінімальних розмірів заробітної плати (29000 грн.) за кожне публічне сповіщення творів (2 рази).

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% суми, присудженої до стягнення, на користь позивача в порядку п.3 ст.52 Закону, то позивач не має права вимагати стягнення цього штрафу, оскільки згідно ч.3 ст.52 Закону суд на власний розсуд може прийняти рішення про стягнення штрафу.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача опублікувати в газеті „Юридична практика” данні у вигляді судового рішення про допущені порушення авторського права вірно не задоволені, оскільки газета „Юридична практика” не є офіційним виданням, в якому обов'язково мають публікуватися судові рішення з приводу порушення авторського права. Законодавство також не містить норми про обов'язковість публікації таких рішень. Зобов'язувати це робити суд не має підстав.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  ТОВ „ТРК “Студія “1+1”  залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 17.02.2009р. у справі №21/267-39/80-12/157 –  без змін.

Справу №21/267-39/80-12/157 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Іваненко  Я.Л.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 08.06.09 (відправлено)