Рішення

від 25.05.2009 по справі 28/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/100

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 28/100                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Сумська кондитерська фабрика”, м.Суми,  

                    ЄДРПОУ 00379519

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка,

                           ЄДРПОУ 34400262

Про стягнення 2 906 грн. 75 коп.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

         Відкрите акціонерне товариство „Сумська кондитерська фабрика”, м.Суми, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка, про стягнення 2 906 грн. 75 коп. у тому числі: заборгованість в сумі 1999 грн. 99 коп., три відсотки річних в сумі 15 грн. 78 коп., інфляційні витрати в сумі 164 грн. 73 коп., пеня в розмірі 126 грн. 25 коп. та штраф в сумі 600 грн. 00 коп.

           В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки б/н від 03.01.2008р., товарно-транспортну накладну № РТ08406 від 27.10.2008р.

            Господарський    суд    Донецької    області    ухвалою    від    15.04.2009р.    порушив провадження у справі № 28/100 та призначив її розгляд на 05.05.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали    господарського    суду    Донецької    області     направлялись    сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

         Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 86119, Донецька область, м. Макіївка, вул. Ярошенко, буд. 13/43, кв. 4.

Одночасно, відповідно до довідки №14/4-20/2033 від 12.05.2009р. Головного управління статистики у Донецькій області та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.05.2009р. юридичною адресою відповідача є: 86119, Донецька область, м. Макіївка, вул. Ярошенко, буд. 13/43, кв. 4.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

05.05.2009р. від позивача до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява № 152 від 30.04.2009р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач,  Відкрите акціонерне товариство „Сумська кондитерська фабрика”, м.Суми,  просить стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка,  суму основного боргу в розмірі 1999 грн. 99 коп., пені в розмірі 211 грн. 72 коп., штрафу в розмірі 1599 грню 20 коп., інфляційні витрати в розмірі 195 грн. 03 коп., 3% річних в розмірі 26 грн. 46 коп. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає збільшені позовні вимоги. Докази направлення заяви № 152 від 30.04.2009р. наявні в матеріалах справи.

 Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Сумська кондитерська фабрика”, м.Суми, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка, уклали договір поставки б/н від 03.01.2008р. (договір), відповідно до умов якого позивач (далі - постачальник)  протягом дії даного договору зобов'язався постачати, а відповідач (далі - покупець) приймати і оплачувати кондитерські вироби та гірчицю (далі - продукція) в порядку та на умовах, визначених чинним договором (п.1.1 договору).

       Асортимент постачаємої партії продукції визначається за  узгодженням сторін (п.2.1 договору).

       Ціни за продукцію вказані у видаткових накладних (п.2.4 договору).

       Відповідно до п.2.5 договору  сума даного договору визначається по фактично відпущеній продукції.                    

       Пункт 9.1 договору зазначає, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008р., в частині здійснення між сторонами взаєморозрахунків, до повного виконання взятих на себе зобов'язань.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

        Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

   В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача  згідно з товарно-транспортною накладною № РТ08406 від 27.10.2008р. був поставлений товар на загальну суму  5330 грн. 66 коп.

         Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка на зазначеній товарно-транспортній накладній, засвідченій печаткою  підприємства.

        Враховуючи, що інших договорів між сторонами не укладалось, що підтверджується письмовими поясненнями позивача, суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась в рамках  договору поставки б/н від 03.01.2008р.

Відповідно до п.2.6. договору поставки б/н від 03.01.2008р. розрахунки за поставлену продукцію здійснюються на умовах відстрочки платежу 21 банківський день з моменту поставки товару. Моментом поставки (перехід прав власності на продукцію) рахується день передачі продукції постачальником і прийняття її покупцем з обов'язковою відміткою в накладних, завіреною підписом і печатками сторін (п.3.4 договору поставки б/н від 03.01.2008р. ).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку, що остаточній термін розрахунку за поставлений товар настав 25.11.2008р.

В позовній заяві позивач  зазначив, що  відповідач частково погасив борг в розмірі 3330 грн. 67 коп.  за поставлений позивачем продукцію, що підтверджується прибутково касовими ордерами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача грошових коштів за поставлену продукцію в сумі 1999 грн. 99 коп., суд дійшов висновку, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

        За таких обставин, позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства „Сумська кондитерська фабрика”, м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м.Макіївка, в частині стягнення основного боргу в сумі 1999 грн. 99 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених позовних вимог з урахуванням заяви № 152 від 30.04.2009р., оскільки їх (вимог) сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України -  вимоги є однорідними, пов'язані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Водночас, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір заявлених вимог.  

         Позивачем відповідно до заяви № 152 від 30.04.2009р. про збільшення позовних вимог, заявлено вимоги про стягнення з відповідача відповідно до п.7.2. договору пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу в сумі 211 грн. 72 коп. та відповідно до п.7.3 договору в випадку коли прострочка платежу складає більш ніж 30 днів, покупець крім пені виплачує штраф за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 30% від вартості постачаємої продукції в розмірі 1599 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

 Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки.

        Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України  пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення.  Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

        За приписами  п. 2 ст. 551  Цивільного кодексу України якщо предметом  неустойки  є грошова сума, її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.    

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок  пені  та штрафу, відповідно до заяви № 152 від 30.04.2009р., суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 1599 грн. 20 коп. та пені в сумі 211 грн. 72 коп. за період з 25.11.2008р. по 05.05.2009р. є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 26 грн. 46 коп. та інфляційні витрати в сумі 195 грн. 03 коп. з листопада 2008р. по березень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, відповідно до  рекомендацій відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р., позивач неправомірно встановив період нарахування інфляційних витрат з листопада 2008р. по березень 2009р.,  потрібно з грудня 2008р. по березень 2009р.

Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що належна до стягнення сума інфляційних витрат в розмірі 162 грн. 59 коп. за період з грудня 2008р. по березень 2009р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 26 грн. 46 коп. з 25.11.2008р. по 05.05.2009р.  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Сумська кондитерська фабрика”,           м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси”, м. Макіївка задовольнити частково.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Ресурси” (86119, Донецька область, м. Макіївка, вул. Ярошенко, буд. 13/43, кв. 4, ЄДРПОУ 34400262, п/р № 2600712572 в ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сумська кондитерська фабрика” (40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23, ЄДРПОУ 00379519, п/р № 2600200437 в СФ ТОВ Сумська філія ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 337342) заборгованість в сумі 1999 грн. 99 коп., пеня в сумі 211 грн. 72 коп., штраф в сумі 1599 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 26 грн. 46 коп., інфляційні витрати в сумі 162 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 101 грн. 18 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 05 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        В судовому засіданні 25.05.2009р. оголошено повний текст рішення.

        Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.